28 червня, 2026
Нові горизонти в терапії еректильної дисфункції
Бойко М.І.
За матеріалами конгресу «Тризуб українського чоловіка: андрологія, сексологія, урологія»
За різними оцінками, у світі понад 300 млн чоловіків страждають від еректильної дисфункції (ЕД), яка негативно позначається на якості їхнього життя та психологічному благополуччі, спричиняючи зниження самооцінки, тривожність, депресію та погіршення міжособистісних стосунків (Islam M.M et al., 2022; de Souza I.L.L. et al., 2022). Як прямі витрати, пов’язані з діагностикою та лікуванням ЕД, так і непрямі, включаючи втрату продуктивності праці та соціальне навантаження, суттєво впливають на бюджет систем охорони здоров’я (Takefuji Y., 2024). У рамках конгресу «Тризуб українського чоловіка: андрологія, сексологія, урологія», який відбувся 20-21 березня у змішаному форматі, президент Української асоціації андрології та сексуальної медицини, доктор медичних наук, професор Микола Іванович Бойко представив доповідь «Нові горизонти в терапевтичному лікуванні еректильної дисфункції» з акцентом на перевагах високоселективного інгібітора фосфодіестерази 5-го типу (іФДЕ‑5) нового покоління Аваналаву з клінічно доведеною ефективністю, доброю переносимістю і високим профілем безпеки.
Ключові слова: еректильна дисфункція, ерекція, інгібітори фосфодіестерази 5-го типу, висока селективність, аванафіл, Аваналав.
Вікові особливості та генез ЕД
ЕД характеризується хронічною нездатністю досягати або підтримувати ерекцію статевого члена, достатню для задовільного статевого акту. Зустрічається в чоловіків різних вікових категорій, причому її частота зростає з віком серед усіх расових та етнічних груп (Laumann E.O. et al., 2007). Згідно зі статистикою, близько 50% чоловіків віком від 40 до 70 років стикаються з проблемами досягнення або підтримання ерекції. У молодих чоловіків головну роль у розвитку ЕД відіграє психологічний фактор, оскільки вони часто хвилюються через свій недостатній сексуальний досвід, відчувають тривожність із новою партнеркою, остерігаються незахищеного сексу та небажаної вагітності. У чоловіків середнього віку поширеними причинами проблем з ерекцією є стрес, втома, неприємності на роботі, напружені сімейні стосунки, розірваність сімей. Фізичною причиною зниження потенції у цей період життя також може бути цукровий діабет. Після 50-60 років імовірність розвитку ЕД зростає, що пов’язано з андрогенодефіцитом, порушенням стану кровоносних судин статевого члена, а також наявністю супутніх захворювань.
Залежно від генезу ЕД класифікують на психогенну (депресія, тривожність, синдром очікування невдачі, низька самооцінка, психологічні травми, сексуальні комплекси та фобії, сексуальна дисгармонія, порнозалежність), органічну, а саме судинну (атеросклероз, артеріальна гіпертензія, ангіопатії), ендокринну (цукровий діабет, гіперпролактинемія, гіпогонадизм, гіпер-/гіпотиреоїдизм), нейрогенну (хвороба Альцгеймера, розсіяний склероз, захворювання спинного мозку, порушення мозкового кровообігу), а також змішану (поєднання органічних, психогенних і/або інших факторів).
З урологічної патології, яка може впливати на еректильну функцію, виділяють симптоми нижніх сечових шляхів/доброякісну гіперплазію передміхурової залози (СНСШ/ДГПЗ), оперативні втручання на простаті, хронічний простатит/синдром хронічного тазового болю, інтерстиціальний цистит (EAU, 2025).
На етапі діагностики важливо віддиференціювати психогенну та органічну ЕД. Так, органічній формі притаманні поступовий/гострий початок з очевидної причини, постійний характер дисфункції, відсутність нічної ерекції, наявність факторів ризику та старший вік. Натомість психогенна ЕД виникає, як правило, у молодих чоловіків раптово, без видимої причини або ушкодження, за відсутності факторів ризику; спостерігається ситуативна втрата ерекції за нормальної нічної ерекції, у стосунках із партнеркою має місце сексуальна дисгармонія.
Методи лікування ЕД
Сучасні настанови Європейської асоціації урології (EAU), Європейського товариства сексуальної медицини (ESSM), Американської урологічної асоціації (AUA) визначають наступні методи лікування ЕД:
- психотерапія, консультування пари;
- модифікація способу життя (середземноморська дієта, регулярні фізичні вправи, відмова від тютюнопаління);
- купірування патологій, що є факторами ризику (артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, дисліпідемія тощо);
- перегляд медикаментів, що можуть мати негативні ефекти на ерекцію;
- медикаментозна терапія (інвазивна, неінвазивна);
- хірургічне лікування.
Спікер зазначив, що новітнім експериментальним підходом до лікування ЕД є регенеративна терапія, представлена інтракавернозними ін’єкціями ботулінічного нейротоксину (Ghanem H. et al., 2016; Giuliano F. et al., 2023), використанням стовбурових клітин, плазми, збагаченої тромбоцитами, а також низькоінтенсивною ударно-хвильовою терапією (Vardi Y. et al., 2012; Gruenwald et al., 2012). Ці терапевтичні опції є безпечними, мінімально інвазивними, з можливістю комбінування, однак вони демонструють помірну ефективність (успішність до 50%), високовартісні, і, крім того, їхні довгострокові наслідки залишаються неясними.
Першою лінією терапії ЕД поряд із психосексуальною корекцією виступає пероральний прийом селективних іФДЕ‑5 (силденафіл, тадалафіл, варденафіл, аванафіл) з огляду на їхню високу ефективність, безпеку та неінвазивність. Механізм дії цих препаратів полягає в розслабленні м’язових тканин печеристих тіл статевого члена під час сексуальної стимуляції, що веде до покращення ерекції (Fazio L., Brock G., 2004). Так, оксид азоту (NO) вивільняється з нервових закінчень або ендотеліальних клітин та активує каскадну реакцію, що зрештою призводить до підвищення клітинної концентрації циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ). Молекула цього вторинного месенджера індукує серію реакцій, що викликають розслаблення гладкої мускулатури шляхом зниження внутрішньоклітинної концентрації іонів кальцію. Фермент ФДЕ‑5 протидіє зазначеному ефекту, швидко метаболізуючи цГМФ до ГМФ. Клінічно важливі інгібітори цього ферменту сприяють розслабленню гладкої мускулатури завдяки можливості накопичувати цГМФ при вивільненні NO, як у випадку сексуальної стимуляції.
Переваги новітнього іФДЕ-5
Представником останнього покоління іФДЕ‑5 є аванафіл – потужний високоселективний препарат з унікальною хімічною структурою та фармакологічними властивостями без ефекту накопичення (Alwaal A. et al., 2011). Важливою перевагою аванафілу над іФДЕ‑5 першого покоління є його висока селективність не лише щодо ФДЕ‑5, а й відносно ФДЕ‑6, ФДЕ‑1 і ФДЕ‑11 (Smith W.B. et al., 2013). Ця характеристика дозволяє мінімізувати фармакодинамічний вплив аванафілу на інші підтипи ФДЕ, зменшивши тим самим ризик побічних явищ.
Аванафіл має найшвидший початок дії (15-30 хв) серед інших іФДЕ‑5 (силденафіл і варденафіл – 30-60 хв, тадалафіл – 60-120 хв) (Goldstein I. et al., 2010); досягає максимальної концентрації у плазмі крові (Tmax) через 35 хв і має кінцевий період напіввиведення (T1/2) 3-5 год (Jung J. et al., 2010). Швидкий початок дії та тривалість ерективного ефекту препарату можуть асоціюватися з більш спонтанною сексуальною активністю пацієнтів з ЕД та їхніх партнерок. Ерекція при прийомі молекули аванафілу не залежить від прийому їжі (Kaufman J., Dietrich J., 2006).
Терапія аванафілом пов’язана з низькою частотою гемодинамічних побічних ефектів і коротшою тривалістю взаємодії в комбінації з NO-вивільняючими препаратами, такими як нітрогліцерин. Порівняно із силденафілом одночасне застосування аванафілу й гліцерилу тринітрату призводило до менших змін систолічного артеріального тиску та частоти серцевих скорочень, коротшої тривалості взаємодії та меншої кількості епізодів вираженої гіпотензії. Сукупні дані також свідчать про те, що аванафіл можна рекомендувати пацієнтам з ЕД та супутніми серцево-судинними захворюваннями, які приймають нітрати (Kedia G.T. et al., 2013).
Аванафіл виявився більш ефективним порівняно із силденафілом у покращенні оцінки за опитувальником Міжнародного індексу еректильної функції (IIEF-ED) після 3 місяців терапії. Він перевершує силденафіл за відсотком доз, прийом яких викликав ерекцію протягом <15 хв (>84% проти 28% відповідно). Крім того, аванафіл не поступається сидленафілу або перевершує його за іншими параметрами ефективності, у тому числі за кількістю успішних спроб вагінального проникнення (Kumar M. et al., 2022).
Мультифункціональність Аваналаву
За більш ніж 25 років застосування в клінічній практиці іФДЕ‑5 перетворилися з препаратів для лікування ЕД на мультифункціональні лікарські засоби. Зокрема, комбінована терапія СНСШ на фоні ДГПЗ передбачає призначення α1-адреноблокатора разом із іФДЕ‑5 для досягнення кращого купірування СНСШ за Міжнародною шкалою оцінки простатичних симптомів (IPSS) і підвищення індексу якості життя (Zahir M. et al., 2023; EAU, 2025). Поряд із цим у ході досліджень було доведено позитивний ефект іФДЕ‑5 за передчасної еякуляції (Krishnappa P. et al., 2019) та легеневої артеріальної гіпертензії (Hoeper M.M. et al., 2024). Лікування аванафілом також може бути ефективним у покращенні сексуальної функції та збудження у жінок, зокрема при депресії.
На фармацевтичному ринку України єдиним представником молекули аванафілу є препарат Аваналав (виробництво АТ «Київський вітамінний завод»), одна таблетка якого містить 50 мг або 100 мг аванафілу. Показаннями до призначення є ЕД будь-якого генезу в дорослих чоловіків. Спікер зауважив, що препарат також може бути рекомендований при синдромі очікування невдачі в чоловіків, СНСШ/ДГПЗ, артеріальній гіпертензії, передчасній еякуляції та жіночій статевій дисфункції. Рекомендована доза становить 100 мг, яку приймають за потреби приблизно за 15-30 хв до сексуальної активності. З огляду на індивідуальну ефективність і переносимість дозу можна підвищити до максимальної – 200 мг або знизити до 50 мг. Максимальна рекомендована частота прийому – один раз на добу; для отримання ефекту потрібна сексуальна стимуляція. У чоловіків старшого віку (≥65 років) і хворих на цукровий діабет коригування дози не потрібне.
Отже, аванафіл (Аваналав) – один із найновіших іФДЕ‑5 для лікування ЕД, якому властива швидка селективна дія порівняно з традиційними препаратами цієї групи. Чоловіки часто віддають перевагу даному препарату, оскільки він забезпечує гнучкість, спонтанність і безпечність лікування, що робить його практичним вибором для тих, хто хоче отримати надійні результати без тривалого періоду очікування в ситуації розвитку побічної дії інших іФДЕ‑5. Оскільки ефект аванафілу реалізується лише за наявності сексуальної стимуляції, він підтримує природну реакцію організму, а не форсує ерекцію, що зберігається достатньо довго для розслабленої, неквапливої інтимної близькості.
Підготувала Марина Малєй
Тематичний номер «Урологія. Нефрологія. Андрологія» № 2 (41), 2026 р.
