Дефицит железа и инфекция Helicobacter pylori: реалии современной медицины
Дефицит железа (ДЖ) – ведущая причина возникновения анемии в мире. ДЖ негативно сказывается на состоянии здоровья и работоспособности как взрослых, так и подростков, увеличивая риск развития различных заболеваний. Одним из микроорганизмов, способных провоцировать развитие и усугублять проявление ДЖ, является бактерия Helicobacter pylori (Нр). Хеликобактер – единственный известный в настоящее время микроорганизм, способный не только выживать в кислом и анаэробном содержимом желудка, но и изменять абсорбцию железа.
Первые публикации о связи между инфицированием Нр и ДЖ появились в 1990-х годах. Первоначально эти сообщения были расценены как парадоксальные и невероятные, однако целый ряд описаний случаев излечения анемии у пациентов, инфицированных Нр и не имевших какой-либо патологии желудочно-кишечного тракта, заставил ученых внимательнее исследовать эту проблему.
Историческая справка
Первоначально влияние инфекции Нр на развитие ДЖ было изучено у детей различного возраста. Широкую известность получили результаты исследования J. Seo (2002), проведенного с участием 753 корейских школьников в возрасте 6-12 лет. Оказалось, что дети, инфицированные Нр, чаще страдали ДЖ, чем неинфицированные (соответственно, 13,9 и 2,8%), при этом концентрация ферритина в сыворотке крови Нр-серопозитивных пациентов значительно превышала таковую у Нр-серонегативных (р<0,001).
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....