Дилатационная кардиомиопатия: актуальные аспекты иммунопатогенеза, достижения и перспективы новых подходов к лечению
Дилатационная кардиомиопатия (ДКМП) – фенотип целого ряда кардиомиопатий, характеризующийся снижением (во многих случаях прогрессирующим) сократительной способности миокарда и развитием дилатации камер сердца. Как правило, поражается левый (ЛЖ) или оба желудочка, а в отдельных случаях – правый. Характерным, однако не строго обязательным признаком ДКМП является хроническая сердечная недостаточность (ХСН).
Сведения о встречаемости и заболеваемости ДКМП достаточно разноречивы. В США, по данным М. Codd и соавт., заболеваемость ДКМП за период с 1975 по 1984 г. составила 6,0 на 100 тыс. в год, а распространенность – 36,5 на 100 тыс. [35]. В японской популяции значения данных показателей составляют 3,58 на 100 тыс. в год и 14,0 на 100 тыс. [112]. В европейской популяции заболеваемость ДКМП, по данным S. Raker, составляет 6,95 случая на 100 тыс. в год [124].
Патогенез ДКМП – проблема, которая не решена и по сей день. Отсутствие окончательной ясности относительно механизмов развития и прогрессирования миокардиальной дисфункции обусловливает трудности диагностики, неудовлетворительные результаты лечения, а, следовательно, и плохой прогноз у пациентов с ДКМП. Терапия больных с ДКМП до настоящего времени остается, главным образом, лечением синдрома ХСН. Несмотря на использование самых современных методов лечения, заболевание быстро приводит к нарушению трудоспособности больных и остается одной из основных причин, приводящих к необходимости в пересадке сердца.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....