Хирургические болезни графа Л.Н. Толстого
Лев Николаевич Толстой родился 9 сентября (28 августа по старому стилю*) 1828 г. в имении Ясная Поляна Тульской губернии четвертым из пяти детей графа Н.И. Толстого и княжны М.Н. Волконской. К 9-летнему возрасту будущий писатель потерял и мать, и отца, рано умерших от болезней.
В детстве Лев рос крепким, физически сильным, не изнеженным ребенком. С юности и до преклонных лет он упорно занимался физкультурой и различными видами спорта – гимнастикой, борьбой, верховой ездой, плаванием, теннисом и др. Это был чуть выше среднего роста, широкоплечий, с хорошо развитыми мышцами человек. Он одной рукой поднимал вес в 5 пудов (80 кг)! Любовь к физкультуре, физическому труду и здоровому образу жизни сохранилась у него в течение всей жизни, что давало ему силу, крепость и возможность противоборства множеству травм и болезней, которыми судьба пыталась сломить его тело и дух. Несмотря на презрение к осторожности, негативное отношение к медицине и врачам, открытое игнорирование предписаний последних, Л.Н. Толстой сумел прожить более 82 лет [4]. Если бы не острая пневмония, развившаяся в ноябре 1910 г., он прожил бы еще несколько лет [2].
Лев Николаевич нисколько не берег себя и часто подвергался травмам. В молодости Толстой был азартным охотником. За любовь к охоте он поплатился двумя несчастьями в своей жизни. 15 декабря 1858 г. на медвежьей охоте в лесах под Вышним Волочком он получил серьезное ранение лица. Лев Николаевич выстрелил в поднятую из берлоги набегающую на него громадную медведицу, попал пулей в зев, где она застряла между зубами. Разъяренная медведица успела повалить его в снег и зубами нанесла охотнику рваные раны лица.
Первая располагалась на щеке под левым глазом, второй была скальпированная рана кожи всей левой половины лба. Кожа со лба отвисла на лицо, закрывая левый глаз. Крови было очень много, словно голову заядлому охотнику облили кровью из ведра. Кровотечение остановили, раны молодого крепкого человека быстро зажили, однако у писателя на всю жизнь остался довольно заметный шрам на лбу выше левого глаза. Этот случай Л.Н. Толстой позднее подробно описал в рассказе «Охота пуще неволи» [16].
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Поліпіл (polypill) – фіксована комбінація декількох препаратів в одній капсулі, що має вирішити одразу декілька терапевтичних завдань і водночас спростити режим прийому ліків. Найчастіше поліпіли використовують для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань, при цьому вони спрямовані на такі ключові модифіковані фактори ризику, як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія та посилена агрегація тромбоцитів. Нині терапевтичні стратегії на основі фіксованих комбінацій препаратів є надзвичайно актуальними, оскільки, незважаючи на наявність ефективних лікарських препаратів, контроль кардіоваскулярного ризику залишається недостатнім насамперед через низьку прихильність та обмежений доступ до лікування. ...
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...