Современные технологии консервативного и хирургического лечения сколиоза
Сколиотическая болезнь – весьма сложное и довольно распространенное ортопедическое заболевание. Частота идиопатического сколиоза у подростков (10-16 лет) составляет 2-3%. Деформации величиной более 20° встречаются в 0,3-0,5% случаев, в то время как деформации более 40° составляют до 0,1%. Идиопатический сколиоз, при котором деформация развивается до 8-летнего возраста, менее распространен, но влечет за собой серьезные физиологические последствия.
Поскольку прогрессирование сколиоза происходит в процессе роста ребенка, то чем моложе пациент, тем больше деформация ко времени завершения роста. Деформации, возникшие у детей до 5-летнего возраста, имеют тенденцию достигать величины 100°, оказывая значительное негативное влияние на сердечно-легочную систему. Такая распространенность сколиоза требует эффективных консервативных и хирургических методов для организации его лечения на современном уровне. Это заставляет ортопедов вновь и вновь возвращаться к вопросу лечения сколиоза, основываясь на новых данных экспериментальных и клинических исследований, изменениях во взглядах на различные аспекты этого заболевания – этиологию, патогенез, тактику лечения, а также используя новые технические возможности.
Следует отметить, что понятие «сколиотическая болезнь» включает не только собственно деформацию позвоночника и грудной клетки, но и весь симптомокомплекс нарушений функций внутренних органов, которые развиваются в организме ребенка вследствие нарушения формы грудной и брюшной полости.
Консервативное лечение сколиоза
Консервативное лечение больных сколиозом основано на сочетании общеоздоровительных факторов, содействующих укреплению организма больного, улучшению его физического развития и повышению работоспособности, со специальными ортопедическими мероприятиями, направленными на предупреждение прогрессирования деформации, ее стабилизацию и коррекцию.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....