Современное состояние проблемы эндопротезирования суставов в мире и в Украине

27.03.2015

Эндопротезирование суставов – одно из наиболее динамично развивающихся направлений в ортопедии и травматологии. Благодаря проведению таких операций тяжелые инвалиды, годами прикованные к постели и лишенные возможности самообслуживания, не только возвращаются к нормальному образу жизни, но и становятся полезными обществу и государству, продолжая свою профессиональную деятельность или осваивая новые профессии.

О том, в каких направлениях развивается сегодня эта область медицины, рассказал в беседе с нашим корреспондентом главный внештатный специалист МЗ Украины по ортопедии и травматологии, заместитель директора ГУ «Институт травматологии и ортопедии АМН Украины» по научно-лечебной работе, доктор медицинских наук, профессор Сергей Иванович Герасименко.

– Каковы показания к эндопротезированию суставов и потребность в нем в мире и в Украине?

– В эндопротезировании крупных суставов нуждаются пациенты с остеоартрозом, ревматоидным артритом, анкилозирующим спондилитом (болезнью Бехтерева). Кроме того, такие операции проводят после травм (перелом шейки бедра, проксимального отдела бедренной или плечевой кости). Потребность в эндопротезировании как во всем мире, так и в нашей стране, составляет от 500 до 1000 операций в год на 1 млн населения. Таким образом, в Украине ежегодно необходимо имплантировать порядка 40 тыс. эндопротезов, на практике же устанавливается в 7-8 раз меньше. Это означает, что многие пациенты, для которых не существует альтернативного метода лечения, не могут вернуться к активному образу жизни, а в некоторых случаях утрачивают возможность передвигаться.

Полная версия статьи в формате .pdf »

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

02.05.2024 Ендокринологія Призначення та ефективність вітаміну D при ендокринних захворюваннях: автоімунна патологія щитоподібної залози (хвороба Грейвса і Хашимото), цукровий діабет та ожиріння

Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...

02.05.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Сучасний стан проблеми COVID‑19 у світі і в Україні

Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...

02.05.2024 Ендокринологія Метформін: оновлення щодо механізмів дії та розширення потенціалу застосування

Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...

02.05.2024 Ендокринологія До 80-річчя академіка НАМН України Миколи Дмитровича Тронька

Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – ​Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....