Современные тенденции в лечении детей с внебольничной пневмонией с позиций доказательной медицины
Доказательная медицина... Несколько лет назад это понятие (а скорее – даже целая система взглядов) стремительно ворвалось в отечественную медицину. В настоящее время без использования принципов и данных доказательной медицины сложно даже представить очень многие вещи: и планирование солидных клинических исследований, и написание серьезной научной статьи, и создание консенсусов по диагностике и лечению, и грамотную организацию современной системы оказания медицинской помощи. Но главное – это то, что без знания основ доказательной медицины уже невозможно проводить современное лечение любой патологии. В этом контексте доказательную медицину можно сравнить с очень точными часами, по которым мы постоянно «сверяем» правильность наших клинических решений.
Безусловно, в реальной жизни не существует двух абсолютно одинаковых клинических случаев, и врач каждый раз принимает то или иное решение, исходя из особенностей конкретной ситуации. Но доказательная медицина при этом служит для него очень важным ориентиром, позволяющим с высокой долей вероятности рассчитывать на получение желаемого результата лечения и свести к минимуму возможный риск для здоровья и жизни пациента. Наверное, излишне даже говорить о том, насколько возрастает ответственность за принятое врачом решение у постели больного ребенка...
Поэтому нам кажется, что для педиатров особенно важно знать, как оценивается эффективность той или иной терапии с позиций доказательной медицины.
Полная версия статьи в формате .pdf »
- Номер:
- № 19/1 октябрь - Педиатрия
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....