Современные направления в вакцинации детей

27.03.2015

В настоящее время вакцинация, бесспорно, является наиболее эффективным методом профилактики инфекционных заболеваний. История успешного применения вакцин насчитывает уже более 200 лет, и началась она с того, как английский врач Эдвард Дженнер сделал первую прививку от оспы. Парадоксально, но, несмотря на очевидные, давно доказанные и признанные мировой научной общественностью преимущества вакцинации, сегодня мы становимся свидетелями очередного витка антивакцинальной кампании в Украине. Тенденциозные, зачастую не подкрепленные какими-либо доказательствами утверждения о «страшном вреде вакцин», появляющиеся во многих СМИ вследствие бездумной погони за новыми «сенсациями», подрывают доверие населения к вакцинации, способствуют поддержанию многих мифов и откровенно антинаучных представлений об этом методе.

В результате отечественные педиатры все чаще сталкиваются с отказами родителей от проведения детям плановых прививок, в том числе от таких серьезных заболеваний, как дифтерия, полиомиелит, корь, туберкулез, столбняк. Если это явление примет массовый характер, уже в самом ближайшем будущем мы можем оказаться в одном шаге от новых эпидемий вышеупомянутых инфекций, а значит – и резкого увеличения смертности детского населения от инфекционных причин. Хотелось бы, чтобы практикующие педиатры обладали наиболее полной современной научной информацией о вакцинации, ее достижениях и перспективах и могли аргументированно объяснить родителям своих маленьких пациентов, почему вакцинация действительно необходима их детям. Новые и интересные данные о современных направлениях в вакцинации детей были представлены в докладе профессора Московской медицинской академии им. И.М. Сеченова Александра Борисовича Малахова, который прозвучал в рамках I конгресса педиатров стран СНГ «Ребенок и общество: проблемы здоровья, развития и питания». Представляем вниманию читателей его основные положения.

Полная версия статьи в формате .pdf »

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

02.05.2024 Ендокринологія Метформін: оновлення щодо механізмів дії та розширення потенціалу застосування

Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...

02.05.2024 Ендокринологія До 80-річчя академіка НАМН України Миколи Дмитровича Тронька

Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – ​Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....

02.05.2024 Ендокринологія Вибір правильного дозування левотироксину в дорослих із гіпотиреоїдизмом: можливості та проблеми вибору сучасних препаратів

Основою лікування осіб з явним гіпотиреозом і деяких пацієнтів із субклінічним гіпотиреозом є довічна замісна гормональна терапія (ЗГТ) левотироксином (LT4) в адекватних дозах [1, 2]. Звичайна добова доза LT4 залежно від індивідуальних обставин варіює від 12,5 до 150 мг. Більшості пацієнтів літнього віку, із супутніми захворюваннями щитоподібної залози (ЩЗ) та інших органів і систем (особливо серцево-судинної), а також особам із низькою масою тіла необхідно стартувати з низьких доз LT4, наприклад 25-50 мг. В огляді проаналізовано практичні аспекти терапії LT4 залежно від рівня тиреотропного гормону (ТТГ) у пацієнтів із гіпотиреозом, особливо в разі необхідності застосування нижчих доз. Акцент зроблено на важливості точного і ретельного підбору початкової дози, подальшого титрування та врахування різних перешкод на шляху до побудови відповідної схеми лікування. ...

02.05.2024 Ендокринологія Нові можливості в стратегії зниження ризику прогресування атеросклерозу у хворих на цукровий діабет

21-22 березня 2024 року на базі ДУ «Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України» в режимі онлайн відбулася конференція «Досягнення та перспективи експериментальної і клінічної ендокринології» (ХХІІІ Данилевські читання). Слухачі мали можливість ознайомитися із сучасними досягненнями в ендокринології і новими тенденціями в лікуванні найпоширеніших ендокринних захворювань. Професор кафедри сімейної медицини з курсом дерматовенерології Сумського державного університету МОН України, кандидат медичних наук Оксана Костянтинівна Меліховець розповіла про нові можливості в стратегії зниження ризику прогресування атеросклерозу (АС) у хворих на цукровий діабет (ЦД). ...