На прийомі в юриста

27.03.2015

1. Яка тривалість робочого дня персоналу (лікаря, медичної сестри) кабінету дермато-венерологічних захворювань ЦРЛ при 5-денному робочому тижні? 
2. Яка тривалість відпустки медичного персоналу дермато-венерологічного кабінету ЦРЛ?
3. Чи має право персонал (лікар, медична сестра) кабінету дермато-венерологічних захворювань ЦРЛ на зарахування стажу в подвійному розмірі при виході на пенсію відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»?
м. Мелітополь, ЦРЛ

1. Тривалість робочого часу медичних працівників регулюється наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.05.2006 р. № 319.
Для лікарів і фахівців із базовою та неповною вищою медичною освітою (середнього медичного персоналу), медичних реєстраторів, дезінфекторів закладів охорони здоров’я (структурних підрозділів), за винятком тих, хто працює у шкідливих умовах праці, встановлюється тривалість робочого тижня 38,5 години, тобто 7 годин 42 хвилини на день при 5-денному робочому тижні. Для лікарів, які зайняті виключно амбулаторним прийомом хворих, – 33 години на тиждень, тобто 6 годин 36 хвилин на день при 5-денному робочому тижні.
За роз’ясненням Міністерства охорони здоров’я України виключно амбулаторним прийомом займаються лікарі-консультанти.
У ті дні, коли згідно з графіком роботи або правилами внутрішнього трудового розпорядку ці лікарі працюють у стаціонарі (чергування), на дільниці, проводять санітарно-просвітню та профілактичну роботу, диспансеризацію, тривалість їх робочого дня становить 7 годин 42 хвилини при 5-денному робочому тижні.
Тривалість робочого дня медичної сестри кабінету дермато-венерологічних захворювань ЦРЛ при 5-денному робочому тижні становить 7 годин 42 хвилини.
2. Тривалість щорічної відпустки лікаря та медичної сестри дермато-венерологічного кабінету ЦРЛ становить 31 календарний день (24 к. д. – щорічна основна відпустка; 7 к. д. – щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці). 
3. Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на зарахування в подвійному розмірі стажу роботи при виході на пенсію мають право працівники інфекційних закладів (відділень) охорони здоров’я. Згідно з листом Пенсійного фонду України від 29 грудня 2005 р. час роботи в кабінеті інфекційних захворювань також зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі. Час роботи в кабінеті дермато-венерологічних захворювань до стажу роботи в подвійному розмірі не зараховується. 

Яка тривалість робочого дня лікаря функціональної діагностики поліклініки при 5-денному робочому тижні?
м. Чернівці, О.М. Морозюк

Лікарі функціональної діагностики не є лікарями-консультантами та не ведуть виключно амбулаторного прийому хворих, тому тривалість їх робочого дня при 5-денному робочому тижні становить 7 годин 42 хвилини (пункт 1.1 наказу Міністерства охорони здоров’я України від 25.05.2006 р. № 319).

Працюю головним лікарем сільської амбулаторії. Цілодобово обслуговую хворих удома (у вихідні, святкові дні). Як оплачується чергування вдома та на які надбавки і доплати я маю право?
Луганська обл., с. Великий Суходіл

Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров’я регулюються наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства охорони здоров’я України від 05.10.2005 р. № 308/519.
Відповідно до пункту 5.1 вищезазначеного наказу лікарі та фахівці з базовою та неповною вищою медичною освітою закладів охорони здоров’я, які надають медичну допомогу населенню, у т. ч. екстрену, можуть залучатися до чергування вдома.
Чергування здійснюється як у межах, так і понад місячну норму робочого часу відповідних працівників за обліковий період.
Чергування вдома в денний та нічний час зараховується як півгодини за кожну годину чергування та оплачується виходячи з посадового окладу з урахуванням підвищення за кваліфікаційну категорію.
У разі виклику працівника під час чергування додому до хворого час, витрачений на виклик, оплачується за фактично відпрацьовані години з розрахунку посадового окладу працівника, встановленого за штатним розписом, зі збереженням чинного порядку оплати праці працівників охорони здоров’я у нічний час. 
Працівникам, які залучаються до роботи в нічний час, здійснюється доплата в розмірі 35% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час.
Чергування за графіком у вихідні та святкові дні в межах місячної норми робочого часу можуть компенсуватися за згодою сторін наданням інших днів відпочинку або в розмірі одинарної годинної ставки понад оклад (статті 72, 107 Кодексу законів про працю України). 
Оплата чергувань, які проводяться понад місячну норму робочого часу, здійснюється в одинарному розмірі понад оклад, у вихідні дні – за графіком, у святкові чи неробочі дні – у розмірі подвійної годинної або денної ставок понад оклад (статті 106, 107 Кодексу законів про працю України). 
Годинні та денні ставки визначаються виходячи з посадового окладу, встановленого з урахуванням підвищень. 
Відповідно до пункту 4.4 наказу Мінпраці України та МОЗ України від 05.10.2005 р. № 308/519 працівникам можуть установлюватись надбавки в розмірі до 50% посадового окладу (тарифної ставки): за високі досягнення у праці; за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання); за складність, напруженість у роботі. 
Максимальний розмір зазначених надбавок для одного працівника не може перевищувати 50% посадового окладу.
Керівнику закладу, установи надбавки встановлюються органом вищого рівня у межах фонду оплати праці. 
Лікарям – керівникам закладів охорони здоров’я і установ соціального захисту населення дозволяється вести в закладах, установах, у штаті яких вони перебувають, роботу за спеціальністю у межах робочого часу за основною посадою із виплатою до 25% посадового окладу лікаря відповідної спеціальності.
Зазначена робота лікарів – керівників закладів охорони здоров’я і установ соціального захисту населення – має реєструватись у відповідних медичних документах (пункт 3.1.3. наказу Мінпраці України та МОЗ України від 05.10.2005 р. № 308/519).

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

26.04.2024 Психіатрія Лікування пацієнтів із негативними симптомами шизофренії: персоніфіковані підходи

Негативні симптоми (порушення мотивації, соціальна замкнутість, порушення емоційної сфери тощо) є основною особливістю шизофренії – ​хронічного психічного розладу, поширеність якого у світі становить близько 1%. Зазначені симптоми суттєво погіршують якість життя та знижують працездатність таких пацієнтів. Вкрай важливим є своєчасне діагностування шизофренії та її ефективне лікування, основні аспекти якого висвітлила у своїй доповіді завідувачка відділу пограничної психіатрії ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», д.мед.н., професорка Наталія Олександрівна Марута....

23.04.2024 Кардіологія Ревматологія Терапія та сімейна медицина Застосування препаратів кальцію і кальцифікація судин: чи є зв’язок?

Як відомо, кальцій бере участь у низці життєво важливих функцій. Хоча більшість досліджень добавок кальцію фокусувалися переважно на стані кісткової тканини та профілактиці остеопорозу, сприятливий вплив цього мінералу є значно ширшим і включає протидію артеріальній гіпертензії (передусім у осіб молодого віку, вагітних та потомства матерів, які приймали достатню кількість кальцію під час вагітності), профілактику колоректальних аденом, зниження вмісту холестерину тощо (Cormick G., Belizan J.M., 2019)....

23.04.2024 Ревматологія Терапія та сімейна медицина Погляди на терапію глюкокортикоїдами в ревматології: епоха конвергенції

Після десятиліть, а часом і запеклих суперечок про переваги та недоліки застосування глюкокортикоїдів (ГК) досягнута певна конвергенція. Сучасні рекомендації лікування таких захворювань, як ревматоїдний артрит (РА), ревматична поліміалгія (РПМ) та васкуліт великих судин відображають поточний стан консенсусу терапії ГК. Однак залишаються відкритими питання щодо можливості тривалого лікування дуже низькими дозами ГК у пацієнтів із РА, а також успішності пошуку інноваційних ГК (лігандів ГК-рецепторів) із покращеним співвідношенням користь/ризик....

23.04.2024 Алергія та імунологія Терапія та сімейна медицина Інгібітори лейкотрієнових рецепторів у лікуванні бронхіальної астми та інших алергічних захворювань

Серед препаратів, які мають велику доказову базу щодо лікування пацієнтів із захворюваннями дихальних шляхів з алергічним компонентом, особливий інтерес становлять антагоністи лейкотрієнових рецепторів (АЛТР). Ці препарати мають хорошу переносимість у дорослих та дітей, а також, на відміну від інгаляційних кортикостероїдів (ІКС), характеризуються високим комплаєнсом, тому посідають чільне місце в лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією. У лютому відбувся міждисциплінарний конгрес із міжнародною участю «Життя без алергії International» за участю провідних вітчизняних міжнародних експертів. Слово мав президент Асоціації алергологів України, професор кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук Сергій Вікторович Зайков із доповіддю «Місце АЛТР у лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією». ...