Скринінг резистентності до антибіотиків при інфекційних діареях у дітей

27.03.2015

Останнім часом, на жаль, ефективність антибіотиків у лікуванні інфекційних захворювань, у тому числі діареї, стає все меншою. Причиною цього є поява великої кількості штамів мікроорганізмів, які мають стійкість (резистентність) до антибактеріальних препаратів.
Резистентність мікроорганізмів до антибактеріальних засобів є основним чинником, що обмежує антибактеріальну терапію, та однією з причин невдалого лікування антибактеріальними препаратами. У світі щороку публікується близько 20 тис. статей з приводу поширення антибіотикорезистентності, що вказує на актуальність цієї проблеми.

До механізмів резистентності мікроорганізмів належать:
– модифікація мішені;
– вплив на транспорт антибіотиків у бактеріальну клітину або збільшення виведення його з клітини;
– інактивація або детоксикація антибіотиків у проміжному середовищі;
– блокування метаболічної чутливості до антибіотиків;
– скорочення умов, необхідних для метаболізму;
– надлишок синтезу ферментів;
– метаболічний антагонізм.
Зважаючи на те що властивості збудників та їх чутливість стосовно антибактеріальних засобів постійно змінюються, на практиці лікарю-інфекціоністу необхідно враховувати дані про резистентність до антибактеріальних препаратів у конкретній місцевості у разі призначення антибактеріальної терапії.
З цією метою проведено аналіз клініко-бактеріологічного обстеження 174 дітей віком від 0 до 14 років, що лікувалися в інфекційному відділенні з 2003 по 2004 рік.
Гострий сальмонельоз діагностовано у 110 (63,2%) хворих, гостра дизентерія – у 64 (36,8%).
Якщо в 2002 році переважали інфекційні діареї, спричинені сальмонельозами (83%), то в 2003 році на долю шигельозів припадає 53%, а в 2004 році – уже 58%.
У першій групі хворих серед виділених сальмонел переважали Salmonellae thyphimurium – 83 (75,5%) випадки, решта – Salmonellae enteritidis – 19 випадків, Salmonellae java – 4 випадки, Salmonellae virchow – 2 (1,8%) випадки та по одному – Salmonellae nowport і Salmonellae bovis (1,8%).
Чутливість до антибіотиків визначали за допомогою диско-дифузійної техніки (метод Кирбі-Майєра). Застосовували антибактеріальні препарати: ампіцилін, гентаміцин, левоміцетин, канаміцин, цефазолін, цефтріаксон, карбеніцилін, офлоксацин.
Найчастіше резистентність Salmonellae thyphіmurium визначалася до ампіциліну, левоміцетину, фуразолідону, цефазоліну, канаміцину та карбеніциліну. Причому була помітна тенденція до зростання резистентності до деяких антибіотиків (табл. 1).
Стосовно сальмонел інших серотипів резистентність найчастіше відмічали до ампіциліну, фуразолідону, левоміцетину (табл. 2).
Отже, протягом трьох років зростає резистентність Salmonellae thyphimurium до гентаміцину, левоміцетину. Крім того, Salmonellae thyphimurium на даний час є високорезистентною до цефалоспоринів IIІ покоління. Майже в 93% випадків сальмонели виявилися мультирезистентними (4 і більше антибіотиків).
Щодо другої групи хворих, то Shigella Flexnerі 2а виділена в 34 (53%) випадках, а Shigella Sonnei – в 30 (47%) випадках.
Чутливість антибіотиків визначали також за допомогою диско-дифузійної техніки. 
Набір антибіотиків був той же, що і в групі хворих на сальмонельози.
Резистентність найчастіше відмічали до левоміцетину, гентаміцину, ампіциліну та фуразолідону (табл. 3).
На сьогодні Sh. Flexneri 2a та Sh. Sonnei також є мультирезистентними, висока чутливість їх зберігається лише до фторхінолонів, а Sh. Sonnei також до цефалоспоринів III покоління.

Висновки
1. Протягом останніх років спостерігається зменшення кількості хворих на сальмонельози (у тому числі на Salmonellae thyphimurium) на тлі зростання захворюваності на дизентерію.
2. Виділені сальмонели thyphimurium та enteritidis, а також Sh. Flexneri 2a та Sh. Sonnei є мультирезистентними, причому відзначається тенденція до зростання резистентності до найбільш поширених антибіотиків.
3. На сьогодні сальмонели всіх серотипів та шигели Flexneri 2a та Sonnei мають високу чутливість лише до фторхінолонів.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

23.04.2024 Кардіологія Ревматологія Терапія та сімейна медицина Застосування препаратів кальцію і кальцифікація судин: чи є зв’язок?

Як відомо, кальцій бере участь у низці життєво важливих функцій. Хоча більшість досліджень добавок кальцію фокусувалися переважно на стані кісткової тканини та профілактиці остеопорозу, сприятливий вплив цього мінералу є значно ширшим і включає протидію артеріальній гіпертензії (передусім у осіб молодого віку, вагітних та потомства матерів, які приймали достатню кількість кальцію під час вагітності), профілактику колоректальних аденом, зниження вмісту холестерину тощо (Cormick G., Belizan J.M., 2019)....

23.04.2024 Ревматологія Терапія та сімейна медицина Погляди на терапію глюкокортикоїдами в ревматології: епоха конвергенції

Після десятиліть, а часом і запеклих суперечок про переваги та недоліки застосування глюкокортикоїдів (ГК) досягнута певна конвергенція. Сучасні рекомендації лікування таких захворювань, як ревматоїдний артрит (РА), ревматична поліміалгія (РПМ) та васкуліт великих судин відображають поточний стан консенсусу терапії ГК. Однак залишаються відкритими питання щодо можливості тривалого лікування дуже низькими дозами ГК у пацієнтів із РА, а також успішності пошуку інноваційних ГК (лігандів ГК-рецепторів) із покращеним співвідношенням користь/ризик....

23.04.2024 Алергія та імунологія Терапія та сімейна медицина Інгібітори лейкотрієнових рецепторів у лікуванні бронхіальної астми та інших алергічних захворювань

Серед препаратів, які мають велику доказову базу щодо лікування пацієнтів із захворюваннями дихальних шляхів з алергічним компонентом, особливий інтерес становлять антагоністи лейкотрієнових рецепторів (АЛТР). Ці препарати мають хорошу переносимість у дорослих та дітей, а також, на відміну від інгаляційних кортикостероїдів (ІКС), характеризуються високим комплаєнсом, тому посідають чільне місце в лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією. У лютому відбувся міждисциплінарний конгрес із міжнародною участю «Життя без алергії International» за участю провідних вітчизняних міжнародних експертів. Слово мав президент Асоціації алергологів України, професор кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук Сергій Вікторович Зайков із доповіддю «Місце АЛТР у лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією». ...

23.04.2024 Алергія та імунологія Терапія та сімейна медицина Алгоритм діагностики та лікування пацієнта з алергічним ринітом

Розбір клінічного випадку...