0 %

Інновації в дії: нові методи подолання залізодефіциту у дітей

03.07.2018

   назад до змісту   

Стаття у форматі PDF

Дефіцит заліза – ​це глобальна проблема людства, яка охоплює понад третину населення світу. Велика поширеність недостатності цього мікроелемента пов’язана насамперед з аліментарними факторами (незбалансованим харчуванням, неправильним або пізнім введенням прикорму тощо). Найбільш вразливими до дефіциту заліза є діти віком від 6 місяців до 2 років та підлітки, адже у ці періоди життя людини відбуваються активний ріст і розвиток органів та систем організму, зокрема імунної системи. Оскільки у ранньому дитячому віці завершується формування структур головного мозку, у тому числі гіпокампа, активними є процеси дендритогенезу, синаптогенезу та мієлінізації нервових волокон, навіть незначний дефіцит заліза може негативно позначитися на психомоторному розвитку дитини  та її когнітивних функціях. Тому кожний лікар-педіатр має враховувати потребу дитячого організму в основних мікронутрієнтах та профілактувати наслідки їх недостатності за допомогою сучасних методів.

У рамках науково-практичної конференції з міжнародною участю «Другий академічний симпозіум з педіатрії», яка відбулася 1-3 березня 2018 року в м. Трускавці, у форматі клінічного дуету про проблеми суплементації залізом розповіли президент ГО «Асоціація педіатрів-гастро­ентерологів та нутриціологів Укра­їни», керівник відділення проблем харчування та соматичних захворювань у дітей раннього віку ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені О.М. Лук’янової НАМН України», доктор медичних наук, професор Олег Геннадійович Шадрін та ­завідувач кафедри фармакології ­Націо­нального медичного університету імені О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор Ганна Володимирівна Зайченко.

Проблему залізодефіциту у дітей з точки зору клініциста висвітлив професор Олег Геннадійович Шадрін.

–    Дефіцит заліза є найбільш поширеним станом у світі, який виникає вна­слідок недостатності цього мікроелемента в людському організмі. Згідно зі статистичними даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), залізодефіцит спостерігається у 4-5 млрд осіб (рис. 1). Найчастіше цей патологічний стан призводить до розвитку залізодефіцитної анемії, від якої страждає близько 15% населення планети (E. McLean et al., 2009). Згідно з епідеміологічними даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), поширеність залізодефіцитної анемії у дітей до одного року становить 16%, у дітей віком 1-5 років – ​25%.

За даними багатоцентрового дослідження, проведеного вітчизняними науковцями, високий рівень поширеності залізодефіцитної анемії, який становить 4,8%, спостерігається серед дітей віком до 3 років. Латентний залізодефіцит ­виявляють у 47,12% дітей цієї вікової ­категорії, а недостатнє ­надходження ­мікроелемента з їжею – ​у 68,29% дітей (О.Г. Шадрін, С.Л. Няньковський, 2013).

У великому переліку причин дефіциту заліза у дітей – ​крововтрата, захворювання, які супроводжуються мальабсорбцією, запальні процеси в організмі, підвищена потреба у залізі у період активного росту – ​1-ше місце займає недостатнє надходження цього мікронутрієнту з їжею. Важливість заліза для організму дитини складно переоцінити. Залізо у складі гемоглобіну виконує транспортну функцію, доставляючи кисень до тканин. Цей мікроелемент як важливий компонент багатьох ферментів бере участь у метаболічних та енергетичних процесах (мітохондріальному дихальному ланцюгу, цитратному циклі, синтезі ДНК).

Найбільш чутливим до дефіциту заліза органом є головний мозок. У разі недостатності заліза підвищується ризик затримки психомоторного розвитку та виникнення розумової відсталості. Хро­ніч­ний дефіцит заліза у дітей призводить до поступового зниження когнітивних функцій (B. Lozoff, 2006). Ґрунтуючись на даних систематичного огляду та мета­аналізу 35 рандомізованих клінічних досліджень, до яких було залучено 42 306 дітей віком від 4 до 23 міс, доведено, що щоденна суплементація залізом істотно знижує ризик розвитку залізодефіцитної анемії та затримки фізичного та розумового розвитку (S.R. Pasricha et al., 2013).

Найчастіше залізодефіцитні стани у дітей є наслідком недостатнього надходження цього мікроелемента з їжею. Із продуктами харчування в організм людини потрапляє два види заліза: один із них входить до складу гему, інший – ​ні. Краще засвоюється гемове залізо, яке містить червоне м’ясо, риба, – 17-22% (C.V. Moore, 1974). Залізо, яке не є компонентом гему, у складі овочів, фруктів, хлібних злаків засвоюється значно гірше – ​1-7%.

Вирішення проблеми недостатнього надходження заліза з їжею у багатьох країнах є завданням національного масштабу. Наприклад, у США та Канаді починаючи з 1941 року проводиться фортифікація пшеничної муки різними вітамінами та мікроелементами. Такий підхід дозволив істотно знизити поширеність серед населення залізодефіцитних станів та захворювань, пов’язаних із недостатністю цього мікроелемента.

Залізо – ​унікальний мікроелемент, який з метою фортифікації можна додавати до будь-яких продуктів харчування. Проте кількість мікроелемента, яка є оптимальною для забезпечення фізіологічних потреб організму, погіршує органолептичні характеристики продукту. Тому виникає потреба у синтезі сполуки чи дієтичної добавки, яка б компенсувала недостатнє надходження заліза з їжею. Для лікування залізодефіцитних станів та їх наслідків застосовують препарати заліза, які сьогодні представлені на фармацевтичному ринку України. У період активного росту потреба організму в залізі дуже висока, однак навіть при збалансованому харчуванні в організм надходить близько 20 мг заліза, а засвоюється лише 1-2 мг.

Ураховуючи світові тенденції в медицині, пріоритетним напрямом діяльності лікаря є профілактика захворювань. Тому значним досягненням сучасної фармакології стало створення нової молекули з вмістом заліза – ​хелату бісгліцинату ­заліза (рис. 2). Хелати – ​це внутрішньокомплексні сполуки, які утворюються внаслідок взаємодії іонів металів із молекулами деяких органічних сполук. Хелат бісгліцинату заліза має унікальні властивості: високу біодоступність (90,9%), доб­ре всмоктується у кишечнику, не взаємодіє з компонентами їжі, є безпечним для використання у дітей раннього віку.

Сьогодні на фармацевтичний ринок України увійшов унікальний продукт Текнофер (TOB «Ділео Фарма»), який містить у своєму складі хелат бісгліцинату заліза. Він рекомендований для включення у раціон дитини як додаткове джерело заліза для підтримання імунітету, забезпечення її нормального фізичного та психомоторного розвитку. Позитив­ний вплив споживання збагачених залізом продуктів на здоров’я немовлят та дітей підтверджують результати багатьох клінічних ­досліджень.

Так, у дослідженні тривалістю 12 міс, у ході якого 269 дітей дошкільного віку щоденно вживали 1 л незбираного молока, збагаченого 3 мг заліза у вигляді бісгліцинату заліза, встановлено достовірне зниження час­тоти залізодефіцитної анемії – ​з 62,3 до 26,4% дітей (S.S. Queroz, M.A.A. Torres, 1995).

В іншому дослідженні за участю 434 дітей, які отри­мували підсолоджене арахісове масло, збагачене залізом (45 мг заліза на добу у вигляді сульфату заліза або 23 мг заліза на добу у вигляді бісгліцинату заліза), встанов­лено однакову ефективність 45 мг заліза у вигляді FeSO4 та вдвічі ­меншої дози бісгліцинату заліза сто­совно нормалізації рівня гемоглобіну (S. Gualandro, J.J. Name, 1996).

Результати міжнародних клінічних досліджень демонструють достовірне зростання рівнів гемоглобіну та феритину, що підтверджує ефективність застосування хелату бісгліцинату заліза для профілактики залізодефіцитних станів у дітей. Враховуючи викладене вище, краплі Текнофер дитячий для пер­орального застосування можна вважати справжньою знахідкою для лікарів-педіа­трів (рис. 3).

Фармакологічні ­аспекти та можли­ві варіанти корек­ції рівня заліза розглянула професор Ганна Володимирівна Зайченко.

–    Ранній вік дитини – ​це період активного накопичення необхідних для життєдіяльності організму мікроелементів та створення їх резерву для подальшого використання у більш зрілому віці. Цей механізм стосується і заліза, яке акумулюється в організмі у вигляді феритину та гемосидерину. Залізо є тим мікроелементом, без якого неможливий нормальний розвиток структур центральної нервової системи.

Доведено також важливу роль цього мікроелемента у забезпеченні імунного захисту організму. Тому пріоритетним завданням лікаря-­педіатра має бути первинна профілактика залізодефіцитних станів, а не тільки лікування їх наслідків.

Сучасний фармацевтичний ринок ­переповнений лікарськими засобами, які містять у своєму складі двовалентне або тривалентне залізо. Препарати заліза для перорального застосування мають низку недоліків: низька біодоступність, порівняно високі терапевтичні дози, ­необхідність проведення тривалих курсів терапії, досить висока частота розвитку побічних ефектів. У зв’язку з цим виникає потреба у розробленні більш ефективних та ­безпечних засобів для нормалізації рівня заліза.

Новим перспективним напрямом досліджень у фармакології є використання нанотехнологій для розробки різних речовин та матеріалів з окремих атомів та молекул із лінійним розміром еле­ментів структури 1-100 нм, які мають унікальні фізико-хімічні властивості та яким притаманна висока біологічна та фармакологічна активність.

Проте досі не вдалося встановити шляхи елімінації наночасток з ­організму, тому не можна стверджувати про безпечність їх засто­сування. Відомо, що частина елементів накопичується в ретикулоендотеліальній системі. Проте питання щодо подаль­шого їх ­перетворення та виведення з організму залишається відкритим, тому сьогодні застосування наночасток як лікарських засобів потребує подальшого вивчення.

Враховуючи глобальність проблеми залізодефіцитних станів, виникає потреба у створенні нової сполуки заліза, яка б характеризувалася широким профілем безпеки та високою ефективністю. Інно­ваційним винаходом сучасної фармакології є синтез хелату бісгліцинату заліза – ​сполуки, яка складається з однієї мо­ле­кули двовалентного заліза, з’єднаної за допомогою ковалентно-координаційних зв’язків із двома молекулами гліцину.

Таке співвідношення металу та ліганда (1:2) нейтралізує валентність Fe2+, що обмежує його реакцію з інгібіторами всмоктування заліза, яке містять продукти харчування. Людський організм адекватно «не сприймає» молекули металів, які є хі­мічно неактивними та легко вступають у взаємодію з іншими речовинами, що знижує їх всмоктування та засвоєння. Натомість хелатні сполуки заліза є своєрідним «прототипом» гемоглобіну людини. Тому вони легко проходять крізь клітинні мембрани та включаються у метаболічні процеси, що не супроводжується негативними наслідками для організму.

Хелат бісгліцинату заліза характеризується високою біодоступністю (у 4 рази вищою, ніж у сульфату заліза), оскільки сполука не піддається гідролізу у шлунку і потрапляє в ентероцити у незміненому вигляді (рис. 4). Ця унікальна молекула є також більш безпечною стосовно впливу на слизову оболонку травного тракту порівняно із препаратами сульфату заліза, кристали якого можуть провокувати ­запалення та розвиток фіброзу.

Хелат бісгліцинату заліза повільно всмоктується з кишечнику, тому поступово потрапляє у кров, що виключає можливість отруєння чи передозування. Вагомою перевагою засобів із вмістом хелату бісгліцинату заліза є відсутність присмаку металу та здатності до забарвлення емалі зубів. Стабільність ком­плексу мінералу та амінокислоти запобігає його взаємодії не тільки з компо­нентами їжі, а й з іншими лікарськими засобами.

В Україні хелат бісгліцинату заліза представлений під торговою назвою Текнофер (TOB «Ділео Фарма»), який застосовується як додаткове джерело заліза для загального зміцнення організму. Краплі Текнофер дитячі для перорального застосування дозволені до включення у раціон дитини з 1-го року життя.

Безпеку застосування хелату бісгліцинату заліза як додаткового джерела цього мікроелемента у дітей та дорослих визнано Управлінням з контролю якості харчових продуктів та лікарських препаратів (FDA) США та Спільним комітетом експертів із питань харчових добавок харчової організації ООН (JECFA).

Сучасна світова медицина рухається у напрямі профілактики захворювань та патологічних станів, зберігаючи здоров’я здорових. Ураховуючи глобальність проблеми дефіциту заліза та роль аліментарних факторів у його розвитку, виникає потреба у використанні додаткових джерел мікроелементів, необхідних для життєдіяльності організму. Краплі для пер­орального застосування Текнофер дитячий та шипучі таблетки Текнофер – ​це інноваційні продукти, які на сьогодні є ефективними та безпечними засобами суплементарної підтримки для подолання та профілактики дефіциту заліза у дітей.

Підготувала Ілона Цюпа

   ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:   

Тематичний номер «Педіатрія» №2 (45), червень 2018 р.

 

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Педіатрія

Гострі респіраторні інфекції у дітей: коли призначати антибіотик і як його обирати? 06.12.2018 Педіатрія Гострі респіраторні інфекції у дітей: коли призначати антибіотик і як його обирати?

Питання раціональної антибіотикотерапії протягом останніх років набуло без перебільшення глобального значення. Жодна науково-практична конференція міжнародного та всеукраїнського рівня, в тому числі і педіатричного спрямування, не обходиться без обговорення проблем, пов’язаних із застосуванням антибіотиків та з антибіотикорезистентністю. ...

24.10.2018 Педіатрія ХХ Сідельниковські читання: ювілейна осінь для педіатрів

Осінній сезон масштабних науково-практичних конференцій розпочався зі справжнього свята для педіатрів – ​ювілейної ХХ Всеукраїнської ­науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні питання педіатрії» (Сідельниковських читань)...

24.10.2018 Педіатрія Метод добового моніторування ЕКГ у педіатричній практиці

Добове (холтерівське) моніторування (ДМ) електрокардіограми (ЕКГ) – ​тривала реєстрація ЕКГ пацієнта в умовах його повсякденної активності з подальшою електронною обробкою даних. Сьогодні це інформативний неінвазивний метод діагностики порушень ритму та провідності серця, ішемічної хвороби серця. Використання цього методу дає можливість оцінити ефективність лікування серцево-судинних захворювань у дітей. ...