Фітозасоби в комплексній ароматерапії

18.01.2019

Понад 6 тис. років людство використовує цілющі властивості лікарських рослин. 
Їх використовували в Китаї, Індії, Персії та Єгипті. У наші дні фітотерапія, безумовно, не може замінити класичну медицину, однак біологічно активні речовини рослин мають цілу низку безперечних переваг перед медикаментозними засобами в профілактиці та лікуванні різних патологічних процесів.

Останніми роками все більшого розвитку і досконалості набувають немедикаментозні, натуропатичні методи і засоби профілактики та лікування, у тому числі фітотерапії та ароматерапії. Ароматерапія є одним з методів фітотерапії, що передбачає використання природних натуральних летких ароматичних речовин рослин – ефірних олій. Метою нашої роботи був аналіз літературних даних та власних спостережень щодо застосування фіто- та аромазасобів для догляду за шкірою, волоссям, а також у комплексній, відновно-реабілітаційній та превентивній терапії респіраторних захворювань, порушень опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи та для підвищення праце­здатності.

З урахуванням багатовікового досвіду використання лікарських рослин і ефірних олій та сучасних досягнень фіто- і ароматерапії їх можна рекомендувати для застосування в медичній практиці, зокрема в домашніх (амбулаторних) умовах, перш за все як регулятори емоційного фону, для покращення настрою, підвищення працездатності, концентрації уваги, пам’яті, зняття втоми, усунення безсоння, тривоги тощо. Оскільки дію ефірних олій пов’язують зі здатністю модифікувати електромагнітне поле людини, передавати коливання на вегетативну нервову систему, це визначає їхню сильну дію на функціонування нервової системи та на гормональний статус людини.

Так, кипарисова ефірна олія має гормонорегулю­ючий вплив на жінок, тому її використання показане при синд­ромі полікістозних яєчників. Соснову та ветиверову ефірні олії вважають гормонотропними засобами для чоловіків, а шавлієва підвищує рівень кортикостероїдів як у чоловіків, так і в жінок.

Ефективним є використання ефірних олій при лікуванні ГРВІ, оскільки вони окрім антимікробних, антивірусних, мікосептичних властивостей виявляють імуномодулюючу дію на Т- та В-лімфоцити (волошкова, жасминова, гвоздична, евкаліптова, шавлієва), а також протикашльову, відхаркувальну, болезаспокійливу (лавандова, чайного дерева, ялицю, материнки, чебрецю). Антиоксидантні властивості волошкової, гвоздичної, розмаринової, фенхелевої ефірних олій дозволяють запобігти нагромадженню в організмі недоокиснених продуктів, вільних радикалів і сприяють їх виведенню. Це надзвичайно важливо при роботі за комп’ютером та в умовах хронічного радіаційного опромінення малими дозами. Антиоксидантна дія фітопрепаратів, зокрема ефірних олій, визначає їх ефективне використання при різних отруєннях (інтоксикаціях): наркотиками, нікотином, алкоголем (фенхелева, лавандова, лимонна, ялівцева), а також при укусах комах, змій (ганусова, лавандова, волош­кова, лимонна, м’ятна, тим’янова). Ефективним є застосування ефірних олій у комплексній, відновно-реабілітаційній, превентивній терапії при порушеннях функцій опорно-рухового апарату, зокрема при артритах, артрозах, люмбаго, остеохондрозі, міозиті, як болезаспокійливі, протинабрякові засоби та такі, що покращують кровообіг. Ці властивості найбільш притаманні таким оліям, як ялівцева, ромашкова, розмаринова, каяпутова, імбирна, гвоздична, евкаліптова, лавандова.

Існує інформація щодо позитивної дії ефірних олій при порушеннях серцево-судинної системи. У медичній практиці ефірні олії меліси, іланг-ілангу, майорану та ладану застосувують при гіпер- та гіпотонії; ганусову, фенхелеву, м’ятну, лавандову олії – при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, ялівцеву, миртову, каяпутову, соснову, санталову, евкаліптову – при захворюваннях нирок.

Науково обґрунтовано використання ефірних олій та фітопрепаратів вагітними, дітьми різного віку та людьми похилого віку.
Терапевтичну дію реалізують лише натуральні ефірні олії. Численні синтетичні ароматизатори, замінники, які імітують натуральні запахи, не мають такої дії.

Якісна ефірна олія зазвичай прозора, однорідна, без осаду та включень. Лише в деяких ефірних оліях припус­тима поява осаду: у м’ятній – при охолодженні, у трояндовій – при розподілі рідкої та твердої фракцій. Після випарування краплі натуральної ефірної олії на поверхні білого паперового листа не повинно лишатися жирної плями, хоча можлива легка зафарбованість паперу, якщо ефірна олія має колір. Якість олії характеризує також процент вмісту в її складі кисненасичених вуглеводнів. Що вище цей процент, то сильніше така олія подразнюватиме шкіру. При фракційній перегонці, т. зв. детерпенізації ефірних олій, зменшується вміст вуглеводнів, що робить ароматичний букет більш благородним, знижує подразнюючу дію, але значно підвищує собівартість олії.

Термін придатності ефірної олії необмежений (крім групи цит­русових, у яких він становить 1-2 роки), якщо вона герметично закрита і зберігається в темному місці при температурі від 0 до 30 °C.

Перед аромапроцедурою рекомендовано провести пробу на індивідуальну чутливість до олії (або композицій з ­кількох ефірних олій), щоб виключити ідіосинкразію. Зазвичай використовують дихальну та шкірну проби. При проведенні дихальної проби на серветку, ватний або марлевий тампон наносять 1-2 краплі олії та обережно роблять кілька вдихів. Якщо протягом наступних 45 хв не спостерігається негативних проявів (кашель, свербіж та інший дискомфорт), то досліджувану форму можна використовувати. При схильності до алергії та при необхідності нанесення аромаформ на шкіру або слизові оболонки потрібно обов’язково провести ще й шкірну пробу. Для цього ефірну олію або підготовлену аромаформу розбавляють в олії-основі (1 крапля ароматичної субстанції на 1 чайну або столову ложку основи), ватним тампоном наносять розчин на невеличку ділянку шкіри (на внутрішньому боці передпліччя, на зап’ясті або ліктьовому згині) та перевіряють реакцію через 10-12 годин. Якщо за цей період не з’являться ознаки подразнення, то аромаформу можна використовувати.

Для малюків від 2 тижнів до 2 місяців підходять такі ефірні олії: ромашкова блакитна, кропова, евкаліптова, лавандова, неролієва, трояндова. Для малюків >2 місяців: бергамотова, фенхелева, лавандова, імбирна, апельсинова, пачулієва, розмаринова, рожевого дерева, санталова та іланг-ілангова.

Спосіб застосування аромапроцедур залежить від мети, а також емоційного стану пацієнта. Це можуть бути ароматизація приміщення, різного роду масажі, розтирання, ополіскування, парова ванночка для обличчя, аромаванна загальна, аплікація, аромадуш, збагачення косметичних засобів, полоскання водяне або масляне, закапування.

Найчастіше в санаторно-курортних, амбулаторно-поліклінічних, домашніх умовах використовується масаж, ароматизація приміщення та ванни. Масаж проводиться із застосуванням робочих аромасумішей, які містять від 0,5 до 3,5% однієї ефірної олії або суміші з 3-5 найменувань ефірних олій на жирній базисній олії-основі. Для приготування суміші 0,5% концентрації на 30 мл (2 столові ложки) базисної олії необхідно додати 3 краплі ефірної олії, 1% – 6 крапель. Розчини ефірних олій для аромамасажу можна зберігати в темних склянках 2-3 місяці.

Розрахунок необхідної кількості ефірної олії проводять на 1 м3 повітря в приміщенні, щоб забезпечити припус­тиму концентрацію з урахуванням вікових категорій пацієнтів (табл.). При цьому використовують екологічно чисті парафінові свічки в металевому контейнері. Тривалість сеансу становить 25-30 хв. Процедуру ароматизації проводять 1-2 р/добу курсом до 3 тижнів.

Для приготування аромаванни загальної (або ванночки) необхідну кількість ефірної олії попередньо розчиняють в 1/3 або 0,5 склянки емульгатора (вершки, молоко, вино, сироватка, розчин меду, варення, розчин морської або кухонної солі) та додають у ванну, заповнену водою (37-38 °C). Тривалість процедури становить 15-20 хв, курс – 12-14 процедур (2-3 р/тиж – для лікування; 1-2 р/тиж – для профілактики). Під час курсу аромапроцедур бажано випивати 1,5-2 л мінеральної або джерельної води на добу для виведення залишку ефірних олій із крові.

При застуді, респіраторних захворюваннях застосовують таку аромасуміш для розтирання: до 100 мл олії-основи додати ефірні олії (20 крапель евкаліптової та м’ятної, 10 крапель чайного дерева та 2 краплі гвоздичної). Розтирати грудну клітку 2-3 р/день до одужання. Як базисну використовують будь-яку кісточкову олію (абрикосову, виноградну, персикову, мигдальну). При застуді та нежитю в дітей ароматизують дитячу кімнату, додавши в аромалампу по 1 краплі лавандової та евкаліптової олій або олії чайного дерева.

Для усунення нервового напруження та для покращення настрою використовують суміш олій для ванни або аромалампи: (по 3 краплі бергамотової та лавандової й по 2 краплі геранієвої та волошкової або шавлієвої олії; 10 крапель – для ванни, 6-10 крапель – для аромалампи). Суміш для масажу: до 50 мл олії-основи додати по 5 крапель мандаринової, санталової, іланг-ілангової та ладанної олій.

Під час роботи за комп’ютером для ароматизації приміщення використовують суміш з ялицевої, розмаринової та коричної олій у рівних пропорціях або геранієвої та грейпфрутової (10 частин) й евкаліптової (5 частин) ефірних олій. У композиціях аромасумішей показані також ефірні олії цитронели, лимона, м’яти, гвоздики. Доведено виняткову роль розмаринової олії під час роботи за комп’ютером, що обумовлена здатністю запобігати утворенню та нагромадженню шкідливих для організму вільних радикалів та недоокиснених продуктів. Лише кілька крапель цієї олії в аромалампі або просто нанесені на серветку допомагають тривалий час працювати без втоми, зберігати концентрацію уваги до того ж ще й без небажаних біохімічних змін в організмі.

Фіто- та аромазасоби дозволяють оптимізувати роботу всіх систем і органів організму, що позитивно позначається на зовнішньому вигляді, стані шкіри та волосся.

Зокрема, такий ефект забезпечує миття голови 2-4 р/тиж протягом місяця настоєм листя берези (1 столова ложка сировини на 1 склянку окропу, настояти 15-20 хв, відцідити). Щоб волосся було м’яким, шовковистим та не випадало, його потрібно мити відваром кореня лопуха та кореневища лепехи (по 2 столові ложки сировини на 1,5 л води, кип’ятити 20 хв). До суміші можна додати 1 частину сухого листя кропиви дводомної, квіток календули або шишок хмелю. Курс – 3 р/тиж протягом місяця. Від лупи та випадіння волосся слід застосовувати настій звіробою звичайного (1 столова ложка трави на 1 склянку окропу).

При проблемах зі шкірою та волоссям можуть допомогти натуральні ефірні олії. В Україні на сьогодні як косметичні засоби дозволено використовувати більше 100 найменувань ефірних олій, які можна придбати в аптеках.

В аромакосметиці крім загальноприйнятих засобів (ванни, масаж) застосовують такі збагачені низькомолекулярні натуральні креми: у герметичну ємкість на 10 г крему додають певні ефірні олії (відповідно до проблеми), перемішують і використовують щодня вранці та ввечері. Маски на основі транспортних жирних олій: на 10 г олії-основи додають необхідні ефірні олії, перемішують та застосовують 2-3 р/тиж. Збагачена вода для ополіскування обличчя: на 200 мл дистильованої або кип’яченої води (36-40 °C) додають ефірні олії. Парові ванночки для обличчя: у ємкість наливають 2 л окропу, додають ефірні олії, накривають голову рушником та, нахилившись над паром, вдихають його впродовж 7-10 хв. Після ванночки обличчя слід ополоснути водою кімнатної температури. Ароматичні засоби для миття волосся: у натуральні засоби для миття волосся (шампунь, яєчний жовток або житній хліб) додають рекомендовану кількість ефірної олії, наносять суміш на волосся та масажують шкіру голови 2-3 хв, після чого ретельно промивають водою, запобігаючи попаданню олії в очі; ополіскувачі для волосся: у 500 мл води (краще кип’яченої) кімнатної температури додають необхідну кількість ефірних олій; ароматична пудра: у герметичний посуд насипають пудру, додають 7-10 крапель ефірної олії, добре перемішують, закривають ємкість і залишають на 2 доби (періодично потрушувати не відкриваючи). Після цього пудру пересипають у зручну ємкість і використовують за необхідністю.

При догляді за шкірою будь-якого типу можна викорис­тати кожну форму з введенням ефірних олій відповідно до проблеми.

Для сухої шкіри показані ефірні олії троянди, мирта, сантала, рожевого дерева, ромашки, жасмину, пачулі, герані, апельсина. Так, для збагачення кремів і тоніків можна додати 2-3 краплі трояндової та миртової олії або по 2 краплі санталової, рожевого дерева та ромашкової. Для парових ванночок вносять по 2-3 краплі санталової олії та олії рожевого дерева, а для ополіскування обличчя окремо використовують трояндову, санталову, рожевого дерева або геранієву олію. Доречно зробити парові ванночки з 2-3 краплями санталової та рожевого дерева оліями.

Для жирної шкіри показані олії цитрусових – бергамотова, грейпфрутова, лимонна, а також мелісова, розмаринова, гвоздична. Для збагачення кремів і тоніків можна додати по 2-4 крап­­лі мелісової, бергамотової або грейпфрутової олії, по 2-3 краплі розмаринової та лимонної або по 3-4 краплі лимонної і гвоздичної олії. Для ополіскування обличчя у воду слід додати по 2-3 краплі лимонної, 3-4 краплі бергамотової або 3-4 краплі грейп­фрутової ефірної олії. Для парової ванночки – 1-2 крап­лі мелісової, грейп­фрутової і бергамотової олій. Можна використовувати також маску на основі кашки з вівсяних пластівців із 3-4 краплями бергамотової і грейпфрутової олій.

Для змішаного типу шкіри показані ефірні олії іланг-ілангу, лимона, м’яти, рожевого дерева.

Для збагачення кремів для нормальної шкіри беруть композицію з 2-3 крапель іланг-ілангової, лимонної та м’ятної олій або з 2-4 крапель неролієвої, рожевого дерева та м’ятної олій. В ополіскувачі для обличчя додають 2-3 краплі неролієвої або по 2 крап­­лі іланг-ілангової та м’ятної олій. Парові ванночки при змішаному типу шкіри роблять з 1-2 краплями неролієвої та м’ятної олій або 1-2 краплями лимонної, м’ятної та іланг-ілангової олій.

Найбільше занепокоєння викликають старіння шкіри та поява зморщок. Симптомами того, що зморшки можуть з’явитися, є «стомлена» шкіра. При цьому на сухій або жирній шкірі виникають рожеві або червоні «плями втоми», як правило, після стресів, вживання алкоголю, сексуальних контактів або фізичного навантаження.

Запобігти появі зморщок можна за допомогою аромаформ на основі олій сантала, апельсина, каяпуту, рожевого дерева, ромашки, троянди, неролі, пачулі, іланг-ілангу, грейпфрута або меліси. Для збагачення кремів, тоніків для сухої шкіри використовують суміш з 1-3 крапель ефірних олій каяпуту, грейпфрута та апельсина, а для ополіскування обличчя у воду додають по 2-3 краплі олії ромашки або рожевого дерева чи використовують суміш з 1-2 крапель олії сантала та апельсина або з 2 крапель іланг-ілангової та грейпфрутової олій. При появі зморщок біля очей слід застосовувати ефірні олії сантала, троянди, ладану та неролі. Для збагачення кремів та тоніків можна використовувати окремо по 4-5 крапель ефірних олій сантала чи ліметту або ж готувати композиції, додавши по 2 краплі трояндової, ліметтової та санталової олій, або суміш з додаванням 1-2 крапель олії неролі та сантала. Корисним є ополіскування обличчя з додаванням окремо у воду по 2-3 краплі олій сантала, ладану, ліметту або неролі.

При глибоких зморшках на обличчі та шиї показані ефірні олії ліметту, фенхелю, м’яти, мускатного горіха, мирри, ладану, неролі, сосни. Із цих олій виготовляють різні аромакомпозиції. Для збагачення кремів, що відповідають типу шкіри, наприклад, додають по 1-2 краплі ефірних олій ліметту, фенхелю, м’яти та мускатного горіха або суміш з 1-2 крапель мирри, ладану та мускатного горіха чи з 2 крапель олій неролі, сосни, ліметту та мускатного горіха. Корисні також маски на основі олій жожоба або авокадо з додаванням суміші з 1-2 крапель ефірних олій ліметту, ладану, неролі та мускатного горіха. Для парових ванночок можна додати по 1 краплі ефірних олій ліметту, фенхелю, м’яти, по 1-2 краплі мирри, ладану та мускатного горіха або по 1-2 краплі соснової, неролієвої та ліметтової олій. Для ополіскування обличчя та шиї при глибоких зморшках до води додають по 1-2 краплі олій ліметту, м’яти та мускатного горіха, по 1-2 краплі соснової, фенхелевої та мускатного горіха або по 1-2 краплі мир­рової, ладанної та мус­катного горіха ефірних олій.

За допомогою аромамасажу можна уповільнити утворення зморщок. Для легкого масажу обличчя рекомендують до 25 мл олії авокадо, жожоба або зерен пшениці додати по 10 крапель ефірних олій ладану, неролі та троянди. Успіх при цьому забезпечує здорове харчування, багате на вітаміни В, С, Е та мінеральні речовини, а також відмова від алкоголю, нікотину та кави.

При наявності судинного «рисунка» на обличчі вна­слідок розширення судин, що супроводжується почервонінням та ­появою т. зв. судинних плям, допоможуть легкий масаж та маски з ефірними оліями. Відновлюють еластичність кровоносних судин та нормалізують колір обличчя такі аромакомпозиції: до 50 мл олії жожоба додають по 5 крапель ефірної олії ромашки лікарської (олія ромашкова блакитна) та троянди. За допомогою цієї суміші роблять масаж 1 р/день. Один раз на тиждень використовують таку маску для обличчя: 50 мл йогурту змішують із 5 краплями ефірної олії неролі, 5 краплями ялівцю, 2 краплями розмарину. Наносять суміш на 10-15 хвилин, потім змивають водою кімнатної температури. Крім того, доцільно використовувати збагачені креми та тоніки з додаванням 2-4 крапель лавандової, м’ятної та шавлієвої олій. Можна також застосовувати маску на основі олії шипшини або мигдалевої з додаванням 2 крапель суміші ефірних олій кипариса, лимона та лаванди.

Для пористої структури шкіри (коли пори розширені і з’являються чорні цяточки) показані парові ванночки з ефірними оліями лимона, м’яти, бергамота (по 2 краплі) або арома­ополіскування обличчя з ромашковою та сосновою оліями (по 2 краплі) чи ялівцевою та каяпутовою оліями (по 2 краплі). Також можна наносити олії лимона або ялівцю на ділянки відкритих пор. Крім того, освітлити пори шкіри допоможе суміш із 2-3 крапель лимонної та ромашкової олій та збагачені ефірними оліями креми з 2-3 крап­лями лимонної, ромашкової та грейпфрутової або з 3-4 краплями ялівцевої, бергамотової та м’ятної олій.

При неоднорідній пігментації шкіри (пігментні плями, веснянки) наносять ефірні олії ромашки, лимона або грейпфрута на ділянку пігментації, також використовують маски на основі олій авокадо, жожоба та вівсяної кашки з додаванням 2-4 крапель ефірних олій лимона, грейпфрута та ромашки, збагачують креми та тоніки ефірними оліями лимона та рожевого дерева (3-4 крап­­лі) або грейпфрута та ромашки (4-5 крапель), а також з цими ж оліями застосовують ополіскування для обличчя – по 1-2 краплі лимонної та рожевого дерева та по 2 краплі грейп­фрутової та ромашкової олій.

Покращують колір обличчя аромакреми та тоніки з урахуванням типу шкіри, збагачені 2-3 краплями ефірних олій неролі, рожевого дерева та ліметту або 2-3 крап­лями іланг-ілангу, м’яти та мирри. Із цією ж метою застосовують ополіскування з 2 крап­лями неролієвої та рожевого дерева або 1-3 краплями іланг-ілангової та м’ятної олій, а також парові ванночки з 1-2 краплями ефірних олій іланг-ілангу, мирри та м’яти.

Щоб захистити руки від мікропошкоджень на роботі та в побуті, використовують для змащування таку аромасуміш: до 50 мл олії жожоба додають по 5 крапель ефірних олій ромашки та меліси. Усувають дефекти шкіри, а саме тріщини на долонях, підошвах та в куточках губ, креми та мазі, збагачені 4-5 краплями олій ромашки та лаванди, 4-5 краплями кипариса та кедра або 3-5 крап­лями сосни та лимона.

Для запобігання отриманню сонячних опіків рекомендують протерти шкіру такою аромасумішшю: до 50 мл олії жожоба додати по 10 крапель ефірних олій лаванди, неролі, ромашки блакитної. При сонячних опіках, що супроводжуються утворенням пухирів, використовують для змащування ефірну олію лаванди. У побуті при опіках наносять на ушкоджену ділянку ефірну олію лаванди, каяпуту, евкаліпта або шавлії, що дозволяє втамувати біль та сприяє швидкому загоєнню.

При тонкому, сухому та ламкому волоссі натуральні засоби для догляду збагачують 2-3 краплями ефірних олій апельсина та іланг-ілангу, 3-4 краплями ромашки та мирри або 3-4 краплями мандарина та сантала, а також для ополіскування волосся у воду додають 5-6 крапель ефірних олій ладану, іланг-ілангу, ромашки, мирри або сантала.

При догляді за жирним волоссям натуральні засоби для миття збагачують 3-4 краплями ефірної олії: окремо по 3-4 краплі меліси або кипариса, суміші грейпфрута та каяпуту, по 2-3 краплі бергамоту та лимона, по 2-3 краплі кедра та розмарину або по 3-4 краплі чебрецю та лимона. Для ополіскування волосся застосовують воду, збагачену окремо 4-5 краплями бергамоту, грейпфрута, лимона або чебрецю.

Щоб позбутися лупи, в натуральні засоби для миття додають по 2-3 краплі ефірних олій розмарину та мандарина, по 2-4 краплі евкаліпта та апельсина, по 3-4 краплі фенхелю те кедра, по 3-4 крап­­лі меліси та неролі або 4-5 крапель ладану. Воду для ополіскування збагачують окремо 2-3 краплями ефірної олії евкаліпта, 3-4 краплями кедра або 2-3 краплями меліси.

При випадінні волосся в натуральні засоби для миття голови додають по 3-4 краплі ефірної олії листя бея та ромашки (най­ефективніша композиція), по 3-4 краплі олії імбиру та сосни або по 3-4 краплі апельсина та чебрецю.

Для ополіскування волосся доцільно окремо додавати у воду 3 краплі олії листя бея, 4-5 краплі олії сосни чи кедра або 3-4 краплі імбиру, чебрецю або евкаліпта.

Також можна двічі на тиждень обробляти волосся такою аромасумішшю: на 50 мл олії жожоба додати 20 крапель ефірної олії лаванди, 5 крапель розмарину та 2 краплі чебрецю. Нанести суміш на волосся й обгорнути голову теплим рушником на 20-30 хв.

Отже, застосування лікарських засобів рослинного походження, їх біологічно активних сполук, на основі яких отримані фіто- та аромазасоби, сприяє гармонії здоров’я та краси тіла.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 20 (441), листопад 2018 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

23.04.2024 Кардіологія Ревматологія Терапія та сімейна медицина Застосування препаратів кальцію і кальцифікація судин: чи є зв’язок?

Як відомо, кальцій бере участь у низці життєво важливих функцій. Хоча більшість досліджень добавок кальцію фокусувалися переважно на стані кісткової тканини та профілактиці остеопорозу, сприятливий вплив цього мінералу є значно ширшим і включає протидію артеріальній гіпертензії (передусім у осіб молодого віку, вагітних та потомства матерів, які приймали достатню кількість кальцію під час вагітності), профілактику колоректальних аденом, зниження вмісту холестерину тощо (Cormick G., Belizan J.M., 2019)....

23.04.2024 Ревматологія Терапія та сімейна медицина Погляди на терапію глюкокортикоїдами в ревматології: епоха конвергенції

Після десятиліть, а часом і запеклих суперечок про переваги та недоліки застосування глюкокортикоїдів (ГК) досягнута певна конвергенція. Сучасні рекомендації лікування таких захворювань, як ревматоїдний артрит (РА), ревматична поліміалгія (РПМ) та васкуліт великих судин відображають поточний стан консенсусу терапії ГК. Однак залишаються відкритими питання щодо можливості тривалого лікування дуже низькими дозами ГК у пацієнтів із РА, а також успішності пошуку інноваційних ГК (лігандів ГК-рецепторів) із покращеним співвідношенням користь/ризик....

23.04.2024 Алергія та імунологія Терапія та сімейна медицина Інгібітори лейкотрієнових рецепторів у лікуванні бронхіальної астми та інших алергічних захворювань

Серед препаратів, які мають велику доказову базу щодо лікування пацієнтів із захворюваннями дихальних шляхів з алергічним компонентом, особливий інтерес становлять антагоністи лейкотрієнових рецепторів (АЛТР). Ці препарати мають хорошу переносимість у дорослих та дітей, а також, на відміну від інгаляційних кортикостероїдів (ІКС), характеризуються високим комплаєнсом, тому посідають чільне місце в лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією. У лютому відбувся міждисциплінарний конгрес із міжнародною участю «Життя без алергії International» за участю провідних вітчизняних міжнародних експертів. Слово мав президент Асоціації алергологів України, професор кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук Сергій Вікторович Зайков із доповіддю «Місце АЛТР у лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією». ...

23.04.2024 Алергія та імунологія Терапія та сімейна медицина Алгоритм діагностики та лікування пацієнта з алергічним ринітом

Розбір клінічного випадку...