Здорове харчування та дієтотерапія: медичний аспект

07.03.2019

Здорове харчування – ​це унікальний інструмент, за допомогою якого можна зміцнити здоров’я людини, покращити адаптаційні можливості організму та, найголовніше, ​запобігти розвитку низки захворювань. Провідні зарубіжні та вітчизняні експерти у галузі дієтології акцентують увагу на тому, що корекція раціону є дієвим методом профілактики не лише хвороб органів травлення чи судинної патології, а й тяжких хронічних захворювань. Цінність цього напряму лікування насамперед зумовлена тим, що корекція раціону не потребує значних матеріальних і часових ресурсів. Єдине, що має зробити людина, – ​це змінити своє ставлення до їжі як засобу втамування голоду. Головною метою харчування є забезпечення організму енергією, необхідними речовинами, мікроелементами та вітамінами для нормального функціонування усіх органів та систем. Ретельний вибір продуктів, усвідомлення значущості їх впливу на організм є проявом поваги людини до свого здоров’я. У медичному аспекті харчування є фоном, який може позитивно або негативно вплинути на перебіг захворювання та/або ефективність лікування, про що часто забувають лікарі та пацієнти. Для того щоб привернути увагу наших читачів до однієї з найбільш актуальних проблем сьогодення – ​здорового харчування, ​дати ексклюзивне інтерв’ю нашому виданню люб’язно погодилась провідний вітчизняний експерт у галузі гастроентерології, дієтології, ­член-кореспондент Національної академії медичних наук України, завідувач кафедри гастроентерології, дієтології та ендоскопії Національної медичної академії післядипломної освіти (НМАПО) імені П.Л. Шупика, доктор медичних наук, професор Наталія В’ячеславівна Харченко.

? Шановна Наталіє В’ячеславівно, сьогодні тема здорового та збалансованого харчування є як ніколи актуальною. Через надмірну кількість рекомендацій у різних джерелах інформації втрачається розуміння відмінностей між поняттями «здорове харчування», «дієта» та «дієтотерапія». Чи могли б Ви розставити основні акценти в інтерпретації цих термінів?

– Під терміном «здорове харчування» розуміють адекватне, повноцінне та різноманітне харчування, яке задовольняє фізіологічну потребу людини та містить усі незамінні речовини, необхідні для нормального функціонування організму.

Дієта – ​це індивідуалізація раціону відповідно до потреб і функціональних можливостей організму, а також мети, яку людина ставить перед собою.

Дієтотерапія – ​один із напрямів лікування пацієнтів із різними захворюваннями, який передбачає надання індивідуальних дієтичних рекомендацій (щодо підбору продуктів харчування, способу їх приготування, частоти прийому їжі тощо) залежно від патології та стану пацієнта.

? Яке місце відводять дієтотерапії у лікуванні пацієнтів із захворюваннями внутрішніх органів загалом і травної системи зокрема? Як Ви вважаєте, українські лікарі приділяють достатню увагу корекції раціону пацієнтів?

– І лікарі, і хворі мають усвідомити, що дієтотерапія – ​це самостійний та важливий метод лікування, який не варто недооцінювати. Пацієнт із будь-якою патологією внутрішніх органів потребує корекції раціону. Що стосується захворювань травної системи, то цьому є логічне пояснення: нормалізація процесів травлення неможлива без дієтотерапії. Цей напрям лікування реалізує низку завдань, без чого повноцінне одужання пацієнта з патологією органів травлення є недосяжною метою. При складанні індивідуального режиму харчування гастроентерологічного пацієнта обов’язково враховують функціональні можливості та характер порушень функціонування травної системи на момент призначення дієтотерапії.

Правильно підібраний раціон може істотно знизити або й взагалі усунути потребу у призначенні медикаментозних засобів. Згадаймо один із фундаментальних принципів мистецтва лікування – ​Noli nocere (лат. – «Не зашкодь»). Варто уникати надмірного та необґрунтованого призначення лікарських засобів, яке лежить в основі поліпрагмазії – ​актуальної проблеми сучасної медицини. Дотри­мання пацієнтом із захворюванням травної системи індивідуальних дієтичних рекомендацій сприяє активації власних сил організму та подоланню хвороби. Проте тяжкі захворювання потребують медикаментозного лікування, ефективність якого підвищується при одночасному використанні дієтотерапії.

На жаль, сьогодні вітчизняні лікарі не приділяють достатню увагу корекції раціону пацієнтів. Це пов’язано як із недооцінкою значимості дієтотерапії, так і з низькою обізнаністю медиків стосовно сучасних тенденцій дієтології.

Вкрай важливе значення має також неправильне визначення пріоритетів, які стосуються здоров’я, і, головне, місця харчування в їх переліку. Кожний спожитий продукт приносить користь чи завдає шкоду здоров’ю. В умовах постійного дефіциту часу сучасна людина дедалі частіше віддає перевагу швидким, проте не завжди корисним перекусам, єдина мета яких – ​втамувати голод. Харчування «на автоматі» без усвідомлення потреб організму в належній якості та достатній кількості спожитих продуктів тягне за собою серйозні негативні наслідки.

? На Вашу думку, чи можна вважати дієтотерапію самостійним напрямом лікування терапевтичних хворих? При яких захворюваннях травної системи дієтотерапія є пріоритетним напрямом лікування?

– Безперечно, дієтотерапія – ​важливий напрям лікування пацієнтів із патологією різних органів чи систем. Проте у разі використання цього методу необхідно враховувати стадію патологічного процесу і тяжкість стану хворого. При функціональних порушеннях шлунково-­кишкового тракту дієтотерапія може бути пріоритетним напрямом лікування. У випадку хронічного та/або тяжкого захворювання медикаментозну терапію поєднують із правильно організованою системою лікувального харчування.

В аспекті профілактики багатьох захворювань дієтотерапію можна вважати самостійним напрямом, якому лікарі не завжди приділяють належну увагу. Високі показники негативного приросту населення України значною мірою по­в’я­­зані з недбайливим ставленням укра­їнців до свого здоров’я та профілактики захворювань. Згідно з недавніми даними Державної служби статистики України, у 2018 р. рівень смертності удвічі перевищив рівень народжуваності: на 100 по­мер­лих припадає лише 54 новонароджених, а загальна чисельність населення нашої держави скоротилась на 85,7 тис. осіб. Необхідно пам’ятати, що раці­ональне харчування – ​невід’ємна складова здоров’я, а вживання якісних про­дуктів у правильній кількості допоможе запобігти розвитку серйозних захво­рювань.

? Як Ви оцінюєте зв’язок між ефективністю медикаментозного лікування та особливостями харчування пацієнта? Яких дієтичних рекомендацій повинен дотримуватися хворий для досягнення максимального ефекту від медикаментозної терапії?

– Існує тісний взаємозв’язок між ефективністю медикаментозного лікування та особливостями харчування пацієнта, особливо з патологією органів травлення. Звичайно, вилікувати вірусний гепатит за допомогою лише дієтотерапії неможливо. Проте правильне харчування забезпечує організм людини усіма необхідними речовинами та мікроелементами, що створює сприятливий фон для клітинної репарації органа.

Сьогодні особливу увагу світової медичної спільноти у галузі гастроентерології та дієтології привертає лікування пацієнтів із цирозом печінки, які потребують серйозного медикаментозного втручання. Однак навіть у лікуванні таких пацієнтів велике значення мають особливості їх харчування, у тому числі вміст білка у раціоні. З одного боку, загальновідомо, що адекватна репарація печінки неможлива без надходження в організм протеїнів. З іншого боку, цироз призводить до розвитку ускладнень (зокрема печінкової енцефалопатії), асоційованих із надмірним вживанням білкових продуктів. Тому для кожного хворого важливо знайти золоту середину. Для забезпечення репаративних процесів та підтримання імунітету необхідно вживати не менше 40 г білка за добу. При цирозі печінки на певних стадіях патологічного процесу рекомендована кількість білка може бути значно меншою, проте пацієнт має дотримуватись цієї дієтичної рекомендації протягом нетривалого часу.

Для досягнення максимального терапевтичного ефекту від медикаментозного лікування важливо дотримуватись дієтичних рекомендацій лікаря, адже лікувальне харчування корегує обмінні процеси в організмі, а отже, позитивно впливає на метаболізм лікарського засобу.

? Експерти у своїх виступах, присвячених питанням здорового харчування, часто наголошують, що сьогодні якість продуктів харчування є значно нижчою, ніж ще кілька років тому. Чи погоджуєтесь Ви із цим твердженням? Чи могли б Ви надати практичні рекомендації українцям, які б допомогли отримати максимальну користь від продуктів харчування?

– Я погоджуюсь, що сьогодні якість продуктів харчування є недостатньо високою. З кожним роком кількість фермерських господарств зменшується, спостерігається виснаження ґрунтів. Однак асортимент продукції, представлений у супермаркетах, постійно розширюється. На яку якість харчових продуктів можна розраховувати у цій ситуації? Не менш гострою проблемою є фальсифікування терміну придатності продуктів недоброчесними продавцями, коли для того, щоб надати продуктам не першої свіжості привабливого вигляду, застосовують різні методи оброблення. Проте уважний споживач спроможний уникнути купівлі неякісної продукції. 

Я рекомендую утриматись від вживання страв, придбаних у відділах кулінарії супермаркетів, адже проконтролювати свіжість продуктів, з яких їх приготували, практично неможливо. Окрім цього, важливо уникати фаст-фуду, адже у закладах швидкого харчування людина від спожитої їжі, крім нетривалого відчуття ситості та зайвих калорій, не отримує користі.

Хотілось би ще порушити питання поживної цінності несезонних фруктів та овочів. Для того щоб вони були насиченими вітамінами та мікроелементами, необхідна сонячна енергія. Тому придбані взимку фрукти та овочі (помідори, огірки тощо) містять невелику кількість поживних речовин, при цьому можуть містити шкід­­ливі речовини через зловживання хі­міч­ними добривами при їх вирощуванні. Я рекомендую віддавати перевагу сезонним овочам та фруктам, готувати морси, відвари з ягід (наприклад, шипшини), більш корисно вживати заморожені чи квашені (без використання оцтової кислоти) продукти.

На моє глибоке переконання, найкраща їжа – ​це страви власного приготування, адже можна бути впевненим у складі страви, належній якості та свіжості її інгредієнтів.

? Наших читачів дуже цікавить думка провідного експерта стосовно генетично модифікованих організмів (ГМО). Які переваги та недоліки продуктів із ГМО?

– Сьогодні стосовно цього питання немає однозначної думки. Першочергова мета створення ГМО – ​це боротьба з голодом у світі, який становить глобальну загрозу для людства. З кожним днем чисельність населення планети збільшується, а природні ресурси Землі, навпаки, виснажуються. Створення та поширення ГМО є спробою подолати глобальну проблему голоду.

Слід зазначити, що деякі наукові праці містять застереження стосовно вживання таких продуктів, проте підтвердження їх шкідливості для організму людини досі немає. Здоровий глузд підказує, що слід віддавати перевагу натуральним продуктам, кількість яких, на жаль, з кожним роком зменшується.

? Сучасна людина перебуває в епіцентрі впливу широкого спектра стресових факторів, які є причиною неадекватної харчової поведінки: переїдання, недоїдання, зловживання шкідливою їжею. Яким має бути правильне харчування людини, якщо у неї на фоні психоемоційного напруження відсутній або, навпаки, підвищений апетит?

– Перша порада – ​необхідно прокинутись. Як не дивно, людина перебуває у напівсонному стані більшу частину доби. Важливо, щоб усі наші дії були усвідомленими. Це стосується і хар­чування. Повністю ізолювати себе від стресових чинників неможливо, але «заїдання» проблеми її не вирішить. Сис­те­матичне «вирішення проблем» за допомогою їжі неодмінно призведе до серйозних порушень функціонування організму.

Ми зазвичай приділяємо багато уваги переїданню, забуваючи про недоїдання, яке є не менш актуальною проблемою. Однак між ними існує тісний взаємозв’язок. При переїданні людина віддає перевагу висококалорійним солодким та жирним стравам. На тлі споживання надлишку калорій часто спостерігається недоїдання – ​недоотримання важливих та незамінних поживних речовин. Якщо в організм людини систематично та у достатній кількості надходять усі необхідні речовини (білок, ω‑3-жирні кислоти, вітаміни та мікроелементи), бажання їсти шкідливу їжу зникає. Не слід забувати пити воду у тій кількості, яка оптимальна для конкретної людини (із врахуванням віку, росту, маси тіла). Важливою умовою раціонального харчування є істотне зниження вмісту цукру в раціоні.

Я вважаю, що не потрібно зациклюватись на цьому питанні. І недотримання раціонального харчування, і надмірна увага до нього – ​це крайнощі. Найкраще дотримуватись золотої середини. Одноразове порушення раціону у вигляді вживання не зовсім корисної їжі є до­пустимим. Людина, яка дбає про своє здоров’я, для втамування голоду завжди знайде альтернативу шкідливим снекам – ​кефір, йогурт без наповнювачів, горіхи тощо.

? Яке Ваше ставлення до інтуїтивного типу харчування (недотримання збалансованого раціону та режиму)?

– У цьому випадку важливо відчувати, що саме керує харчовою поведінкою людини – ​інтуїція чи шлунок. Я більше схиляюсь до принципу усвідомленого харчування, коли людина розуміє свої потреби, а також користь чи шкоду, яку вона може отримати від споживання певних продуктів.

Що стосується недотримання режиму харчування, наведу цікавий факт. Представники тваринного світу не харчуються у певні години доби, при цьому у них не розвивається гастрит. Проте людина живе в соціумі, де на неї впливають багато факторів зовнішнього середовища: стрес, природні (добові, річні) та власні біоритми, які допомагають людині бути більш організованою. Тому варто дослухатися до порад дієтологів, які рекомендують дотримуватись режиму харчування, оскільки це покращує процеси травлення.

? Сьогодні дедалі більшої популярності набувають молочні продукти на основі рослинного молока (так зване безлактозне молоко), а також безглютенові продукти та солодощі без цукру. Яке Ваше ставлення до таких тенденцій? Чи потрібно здоровій людині обирати їжу без лактози, глютену чи цукру?

– Усі продукти харчування, які не містять лактози, глютену чи цукру, призначені для вживання окремими категоріями пацієнтів за наявності конкретних показань. Практично здорові особи, які дотримуються правил здорового та збалансованого харчування, не мають потреби у вживанні продуктів, які не містять лактози, глютену чи цукру.

Безлактозні продукти слід вживати пацієнтам із непереносимістю лактози (первинною чи вторинною). Якщо йдеться про вторинну (набуту) лактазну недостатність, необхідно встановити причину патології та усунути її.

Сьогодні проблема непереносимості глютену широко обговорюється. Цей білок, який містять багато злакових культур (найбільше – ​пшениця), необхідно виключити з раціону хворих на глютен­залежні захворювання. Для таких пацієнтів безглютенова дієта – ​це єдиний дієвий метод лікування. Для практично здорових осіб раціональне вживання продуктів із вмістом глютену не становить жодної загрози здоров’ю.

Споживання продуктів із позначкою «без цукру» також є темою для активних дискусій. Як альтернативу цукру можна використовувати стевію, решта цукрозамінників, у тому числі фруктоза, зумовлюють ризик виникнення побічних ефектів. Навіть пацієнтам із цукровим діабетом не рекомендовано вживати солодощі із вмістом фруктози.

? Чи могли б Ви дати оцінку таким напрямам харчування, як вегетаріанство, веганство та сироїдство?

– У процесі еволюційного розвитку організм людини пристосувався до перетравлення змішаної їжі. Підшлункова залоза виділяє одночасно усі ферменти, які призначені для розщеплення білків, жирів та вуглеводів, незалежно від того, яка їжа потрапила до шлунково-кишкового тракту.

Позицію вегетаріанців, які свідомо відмовляються від м’яса, птиці та риби, можна зрозуміти, адже вони це роблять із благородних міркувань. Проте з фізіологічної точки зору організм потребує незамінних білків тваринного походження, які можна отримати споживаючи молочні продукти, яйця тощо.

Такі напрями, як веганство та сиро­їдство, – ​це не просто особливий тип харчування, це інша філософія. У людини, яка обирає такий стиль життя, особливий світогляд, однак цей вибір має бути усвідомленим та виваженим.

? Наталіє В’ячеславівно, Ви є організатором одного з найбільш масштабних медичних наукових заходів у нашій крані – ​Національної школи гастроентерологів, гепатологів України. Чи будуть у рамках цьогорічної школи представлені наукові доповіді, присвячені питанням дієтології?

– Кафедра гастроентерології, ендо­­скопії та дієтології НМАПО імені П.Л. Шупика – ​це єдина в Україні платформа для підготовки лікарів-дієтологів. На нашій кафедрі працюють високо­кваліфіковані фахівці у галузі дієтології. У рамках Національної школи гастро­ентерологів, гепатологів України сучасним аспектам дієтології буде присвячена окрема секція – ​Академія здорового харчування. У наукових доповідях спікери розглянуть питання профілак­тичного харчування (у тому числі в аспекті запобігання розвитку та профілактики онко­логічної патології), раціоналізації хар­чування при різних захворюваннях. Ми запрошуємо спеціалістів усіх галузей до участі у ХХІ Націо­­нальній школі гастро­­енте­ро­логів, гепатологів України «Коморбідна патологія в гастроенте­рології. Стан проблеми. Шляхи вирі­шення. Профі­лак­тична гастроентеро­логія та дієто­логія. Профі­лактика гастро­ентерологічних та онко­логічних захво­рювань. Роль харчування у про­­фі­лак­тиці та лікуванні захворювань», яка відбудеться 4-5 квітня 2019 р. у м. Києві на базі НМАПО імені П.Л. Шупика.

Підготувала Ілона Цюпа

Тематичний номер «Гастроентерологія. Гепатологія. Колопроктологія» № 1 (51), лютий 2019 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Гастроентерологія

14.03.2024 Гастроентерологія Біорегуляційна корекція синдрому функціональної недостатності підшлункової залози

На науково-практичній онлайн-конференції «Дні гастроентерології в Чернігові», яка пройшла 15-16 лютого 2024 року, про особливості діагностичних підходів і можливостей терапії розладів функціонування підшлункової залози (ПЗ) у своїй доповіді «Синдром функціональної недостатності ПЗ: диференційна діагностика і можливості індивідуалізованої біорегуляційної корекції» розповіла професор кафедри терапії та сімейної медицини Тернопільського Національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, доктор медичних наук Лілія Степанівна Бабінець....

13.03.2024 Гастроентерологія Терапія та сімейна медицина Гепатопротекторна стратегія в протидії побутовому пиятцтву та тихому алкоголізму

Алкоголь використовується в багатьох культурах протягом століть. Спиртні напої широко розповсюджені та доступні. І ми часто забуваємо, що це психоактивна речовина, яка спричиняє залежність, а також має серйозні соціальні та економічні наслідки....

12.03.2024 Гастроентерологія Кардіологія Неврологія Терапія та сімейна медицина Вплив стресу на організм людини

Стрес – ​пристосувальна реакція, яка підвищує шанси на виживання в критичних умовах за рахунок позитивного мобілізувального впливу. Втім, ця реакція є корисною для організму людини лише за короткочасного стресу. Тривалий стрес спричиняє виснаження захисних механізмів і розвиток патологічних змін із боку багатьох органів та систем. Залежно від типу, часу впливу та тяжкості подразника стрес може чинити різноманітний вплив – ​від порушень гомеостазу до розвитку серйозних ускладнень з боку органів і систем. Окрім того, стрес може бути як провокувальним, так і обтяжливим фактором для багатьох захворювань і патологічних станів. У цьому огляді висвітлюватимуться ключові патофізіологічні аспекти впливу стресу на основні фізіологічні системи організму людини. ...

08.03.2024 Гастроентерологія Унікальні властивості дріжджового пробіотика Saccharomyces boulardii CNCM I‑745: описовий огляд

Давно відомий сприятливий вплив на здоров’я та добробут людини як бактеріальних, так і дріжджових пробіотиків. Серед дріжджових грибів рід Saccharomyces є ефективним у поліпшенні здоров’я людини, при цьому Saccharomyces boulardii CNCM I‑745 класифікують як пробіотичний засіб. У цьому огляді висвітлюються унікальні властивості S. boulardii та його роль у профілактиці антибіотик-асоційованої діареї (ААД) та дитячого гострого гастроентериту (ДГГЕ) порівняно з бактеріальними пробіотиками. ...