Медична допомога в ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» НАМН України» в рамках медичної реформи – 2016

19 вересня у прес-центрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» відбулася прес-конференція «Ексклюзивність медичної допомоги в ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» НАМН України» в рамках медичної реформи – 2016». У заході взяли участь провідні кардіологи України.

Директор ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. М. Д. Стражеска» НАМН України», віце-президент НАМН України, академік НАМН України, президент Асоціації кардіологів України, президент Асоціації ревматологів України, професор Володимир Миколайович Коваленко нагадав, що 2016-й Асоціація кардіологів України і Асоціація серцево-судинних хірургів України оголосили Роком серця в Україні. Ініціативу, яка є слушною нагодою, щоб привернути увагу до проблем, пов’язаних із високим рівнем серцево-судинної смертності в нашій державі, схвалили Адміністрація Президента України, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада, Міністерство охорони здоров’я України. У рамках Року серця відбувся і XVII Національний конгрес кардіологів України, присвячений 80-річчю створення Інституту кардіології ім. М. Д. Стражеска і 140-річчю від дня народження засновника закладу – академіка Миколи Дмитровича Стражеска. Доцільно відмітити, що протягом багатьох років Інститут є провідною кардіологічною установою в Україні й утримує лідерські позиції щодо втілення, розробки і застосування новітніх технологій. На сьогодні тут працюють близько 50 докторів наук і професорів, представлений весь спектр спеціалізованих кардіологічних підрозділів, що дозволяє концентрувати в межах закладу пацієнтів з найбільш тяжкими та рідкісними формами серцево-судинних захворювань.

Важливим напрямом діяльності Інституту є впровадження в клінічну практику стандартизованих уніфікованих протоколів з діагностики та лікування хвороб органів кровообігу, а також персоніфікованих підходів, що дозволяють урахувати індивідуальні особливості хворого. Останнє значною мірою стосується рідкісних захворювань з характерним для них тяжким прогресуючим перебігом, а також фармакорезистентних форм серцево-судинної патології. Нині фахівці ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. М. Д. Стражеска» НАМН України» ініціюють започаткування нових етапів вдосконалення діагностики та лікування тяжких хворих. Зокрема, на базі Інституту створено спеціалізовані експертні центри з лікування артеріальної гіпертензії (АГ), ішемічної хвороби серця (ІХС), гострої коронарної патології, порушень ритму серця, серцевої недостатності, некоронарогенних хвороб серця тощо. Планується, що саме тут надаватиметься висококваліфікована допомога пацієнтам з усіх регіонів України. Крім того, Інститут має найновітніше діагностично-лікувальне обладнання, а його фахівці володіють прогресивними технологіями лікування органів кровообігу.

Під час прес-конференції виступили керівники підрозділів Інституту, які торкнулися найбільш актуальних питань у різних сферах кардіології і повідомили про пріоритетні напрями роботи відповідних відділень.

Керівник відділу гіпертонічної хвороби серця ДУ  «ННЦ «Інститут кардіології ім. М. Д. Стражеска» НАМН України», доктор медичних наук, професор Євгенія Петрівна Свіщенко приділила увагу проблемам, що пов’язані з резистентною АГ (РАГ). Згідно з сучасним визначенням про резистентність до антигіпертензивної терапії можна говорити, якщо цільових цифр артеріального тиску (≤140/90 мм рт. ст. для загальної популяції) не вдається досягти, незважаючи на застосування не менше ніж трьох препаратів в адекватних дозах. Такий варіант перебігу захворювання виявляють порівняно нечасто – у 5-15% пацієнтів з АГ. Ця група хворих потребує більшої уваги, оскільки саме у них найчастіше виявляють вторинні гіпертензії, які можна вилікувати за умови усунення етіологічного фактора. Проте слід враховувати, що багато хворих перебільшують свою схильність до антигіпертензивної терапії: результати досліджень свідчать, що як мінімум половина з них не лікуються належним чином, приймаючи препарати нерегулярно і/або в неадекватних дозах. Отже, коли виникає питання щодо наявності РАГ, слід бути впевненим, що пацієнт дійсно виконує рекомендації лікаря. Професор Є. П. Свіщенко наголосила, що фахівці відділу гіпертонічної хвороби протягом останнього року активно займаються саме проблемою РАГ. За 6 міс опрацювання цієї теми був обстежений 31 хворий, серед них у 5 осіб виявлено первинний альдостеронізм.

Також доповідач висловила сподівання щодо поновлення пілотної програми реімбурсації, яка передбачала часткове повернення пацієнтам з АГ коштів, витрачених на антигіпертензивні препарати. Програми щодо покращення діагностики і лікування АГ є одними з найбільш ефективних заходів щодо зниження рівня серцево-судинної смертності. Яскравим підтвердженням цього є програма, що проводилася в Україні в 1999-2009 рр. і була спрямована на інформування населення щодо наслідків АГ та сучасних методів її діагностики і лікування. Крім того, здійснювалася масштабна освітня робота серед лікарів, регулярно оновлювалися й публікувалися настанови з лікування АГ. Серед досягнень реалізації проекту – поліпшення показників виявлення АГ і тенденція до зниження рівня захворюваності на інсульти в Україні, зокрема серед осіб працездатного віку.

Керівник відділу атеросклерозу і хронічної ішемічної хвороби серця ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. М. Д. Стражеска» НАМН України», доктор медичних наук, професор Михайло Іларіонович Лутай присвятив виступ питанням первинної та вторинної профілактики серцево-судинних захворювань і підкреслив, що мета первинної профілактики – попередження розвитку захворювань, вторинної – запобігання повторних подій, зокрема інфаркту міокарда або інсульту. Сьогодні в усьому світі приділяється увага впровадженню здорового способу життя, а це головна умова для зниження рівня серцево-судинного ризику у популяції. Європейськими фахівцями розроблена проста формула для позначення номера, за яким можна зателефонувати у Європу, до Центру серця, де дадуть відповіді на будь-які питання щодо профілактики. У телефонному номері 035-140-530 використано мнемонічне правило: 0 – кількість цигарок на день; 3 – кількість кілометрів швидкої ходьби на день або 30 хв занять фізкультурою 3 рази на тиждень; 5 – кількість видів свіжих фруктів і овочів (найприйнятнішими є фрукти з низьким умістом цукру); 140 – верхня межа рівня артеріального тиску; 530: 5 – гранично допустима концентрація загального холестерину; 3 – максимально дозволений показник ліпопротеїнів низької щільності; 0 – кількість зайвих кілограмів.

Професор М. І. Лутай торкнувся питань ефективного лікування ІХС і зазначив, що стентування коронарних артерій та аортокоронарне шунтування не є вирішенням проблеми. Адекватний медикаментозний супровід протягом усього життя з призначенням гіполіпідемічних, іноді антитромботичних засобів – це головна умова покращення прогнозу цих хворих незалежно від того, чи виконували їм інвазивні або хірургічні втручання. Відомо, що у певної кількості пацієнтів (5-10%), які перенесли стентування, вже через рік поновлюються ознаки стенокардії, а через 3-5 років після шунтування цей показник може сягати >15-20%. ІХС пов’язана з дуже небезпечними ускладненнями (порушення ритму серця, розвиток серцевої недостатності), тому такі пацієнти потребують чіткої стратифікації ризику та оцінки прогнозу.

Керівник відділу аритмій серця ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. М. Д. Стражеска» НАМН України», доктор медичних наук, професор Олег Сергійович Сичов повідомив, що протягом останніх 6 років на базі відділу працює лабораторія інвазивної електрофізіології з операційною, де застосовуються сучасні методи діагностики і лікування порушень ритму серця. У поліклінічному відділенні закладу щодня здійснюють прийом пацієнтів фахівці-аритмологи, а хворі, що потребують більш ретельного обстеження і спостереження, лікуються в умовах стаціонару. У відділенні аритмій також спостерігають пацієнтів після імплантації кардіостимуляторів та кардіовертерів-дефібриляторів, проводять перепрограмування цих пристроїв. Вже накопичено великий досвід щодо ведення таких хворих.

О. С. Сичов зазначив, що однією з актуальних проблем є забезпечення пацієнтів із аритміями, що загрожують життю, кардіостимуляторами і дефібриляторами. Але вирішення питання значною мірою залежить від поліпшення рівня діагностики порушень ритму серця: чим більше таких пацієнтів буде виявлено, тим більше аргументів вдасться надати, обґрунтовуючи необхідність виділення коштів на закупівлю пристроїв.

Під час завершення прес-конференції академік В. М. Коваленко висловив впевненість у тому, що фахівці в галузі медицини повинні докладати більше зусиль для того, щоб наше суспільство було добре обізнаним щодо серцево-судинної проблематики. Зниження серцево-судинного ризику на популяційному рівні – це справа, що стосується всіх, і оприлюднення інформації через засоби масової інформації є одним із способів привернути увагу до проблеми як організаторів системи охорони здоров’я, так і практичних лікарів. Сьогодні медицина повинна бути публічною і відкритою перед суспільством, має йому служити – саме цей принцип сповідує НАМН України. Суспільство, в свою чергу, має усвідомлювати головну мету системи охорони здоров’я і шляхи її досягнення.

Підготувала Наталя Очеретяна