Фундаментальні та трансляційні кардіоонкологічні дослідження у Запорізькому державному медико-фармацевтичному університеті

Уряди країн – членів Організації об’єднаних націй і Всесвітня організація охорони здоров’я заявили, що до 2030 року планують скоротити на 1/3 смертність від чотирьох основних захворювань, які становлять головну загрозу людству (рак, серцево-судинні, респіраторні хвороби, діабет). Передбачається, що цього можна досягти за допомогою первинної профілактики, а саме – усунення відомих факторів ризику, до яких належать куріння, вживання алкоголю, нездорове харчування, адинамія, забруднення атмосферного повітря, а також завдяки скринінгу. 

За 7 років до прогнозованого досягнення заявленої мети від неінфекційних захворювань у країнах із низьким і середнім рівнем доходу продовжують помирати понад 40 млн людей на рік, що становить 75% смертей у світі. Згідно з глобальними оцінками, з 2011 по 2030 рік лише через хронічні неінфекційні захворювання втрати людства становитимуть приблизно 47 трлн доларів США (понад 2 трлн доларів на рік). Було підраховано, що інвестиції у профілактику неінфекційних захворювань із розрахунку лише 1 долар на людину на рік у найближчі 10 років можуть врятувати 8 млн життів і заощадити 350 млрд доларів США.

Незважаючи на те що розвитку багатьох серцево-судинних і близько 40% онкологічних захворювань можна запобігти, протягом двох останніх десятиліть фінансування медичних профілактичних програм у більшості країн не перевищувало 1-2% від загальних витрат на охорону здоров’я. Спроби впровадити програми профілактики й онкологічного скринінгу в Україні були перервані пандемією COVID-19 та війною.

Доктор медичних наук, професор Запорізького державного медико-фармацевтичного університету М.Ю. Колесник

Розроблення єдиної програми ранньої діагностики серцево-судинних та онкологічних захворювань є перспективним напрямом сучасної профілактичної медицини. Спільні фактори ризику, схожі молекулярні механізми атерогенезу та канцерогенезу дозволяють об’єднати зусилля вчених і лікарів різних спеціальностей навколо нової науки кардіоонкології, що збільшує ефективність досліджень та дозволяє отримувати швидкі практичні результати.

Зв’язок між серцево-судинними й онкологічними захворюваннями стає дедалі очевиднішим. Порівняно із загальною популяцією в осіб, які перенесли рак, існує високий ризик виникнення ускладнень, пов’язаних з атеросклерозом коронарних артерій, включаючи ішемічну хворобу серця, стенокардію й інфаркт міокарда.

Тому сьогодні як ніколи клініцистам потрібний простий неінвазивний прогностичний тест, який можна було б використовувати у великої кількості людей групи ризику. Таким тестом є вимірювання вмісту кальцію в коронарних артеріях, що здійснюється за допомогою мультидетекторної комп’ютерної томографії та шкали Агатстона (рис. 1). Вміст кальцію є чутливим кількісним маркером і предиктором серцево-судинних подій. Ризик розвитку ішемічної хвороби серця та інсульту низький, коли рівень кальцію дорівнює нулю. Імовірність розвитку захворювання збільшується майже у 5 разів, коли цей показник перевищує 400.

Однак наявність кальцію в коронарних судинах може свідчити не лише про ризик серцево-судинних захворювань. За даними популяційного дослідження MESA (2022), індекс коронарного кальцинозу понад 400 асоціюється із вдвічі вищим ризиком виникнення раку легені та колоректального раку [1]. Ці результати підтверджуються даними низки інших наукових досліджень, у тому числі проведених у Запорізькому державному медико-фармацевтичному університеті (ЗДМФУ). 

Сьогодні спільна програма профілактики серцево-судинних та онкологічних захворювань починає активно розвиватися. Хорошим прикладом таких спільних дій є програма скринінгу раку й атеросклерозу, започаткована в Університетській клініці ЗДМФУ. У цьому кардіоонкологічному проєкті застосовуються технічні можливості сучасної багатопрофільної лікарні та науковий потенціал співробітників університету.

Одночасний скринінг раку легені й атеросклерозу коронарних артерій проводиться за допомогою низькодозної комп’ютерної томографії грудної клітки та виявлення кальцію в коронарних артеріях, а при необхідності також за допомогою віртуальної коронарографії з 3D-реконструкцією просвіту судин (рис. 2).

Ця технологія дозволяє визначати не тільки дрібні паренхіматозні вогнища в легенях (карцинома in situ або мінімально інвазивна карцинома), але також оцінювати ступінь розвитку асимптомного коронарного атеросклерозу та прогнозувати імовірність виникнення інфаркту міокарда. Верифікація виявлених безсимптомних вогнищ у легенях проводиться за допомогою відомого алгоритму. Пацієнтам із масивним коронарним атеросклерозом виконується віртуальна коронарографія та за необхідності – стентування артерій [2].

Виходячи з концепції спільного патогенезу атеросклерозу та раку, ідеологію профілактичних і скринінгових обстежень було переглянуто. Якщо при ультразвуковому доплерографічному дослідженні сонних артерій визначають наявність атеросклеротичних бляшок, пацієнту пропонується пройти колоноскопію для виявлення можливих аденоматозних поліпів. І навпаки, після визначення карциноми товстої кишки пацієнту проводять скринінгове обстеження з метою виявлення асимптомного субклінічного атеросклерозу на підставі вивчення наявності кальцію в коронарних артеріях. Така тактика, що ґрунтується на результатах раніше проведених світових епідеміологічних досліджень [3], може змінити парадигму онкологічного скринінгу та розширити показання для його використання у пацієнтів з ішемічною хворобою серця й атеросклерозом.

Кандидат медичних наук, доцент кафедри загальної гігієни та екології ЗДМФУ Л.П. Шаравара

Важливим напрямом кардіоонкологічної програми стали популяційні дослідження у Науково-дослідному інституті медико-екологічних проблем ЗДМФУ. У лабораторії з вивчення впливу забрудненого довкілля на здоров’я людини досліджують атмосферні канцерогени воєнного часу, що дозволить розробити рекомендації щодо створення системи медико-екологічного моніторингу, профілактики серцево-судинних та онкологічних захворювань у населення України під час та після війни. Найближчими роками це матиме особливо велике значення для мешканців прифронтового міста Запоріжжя й інших східних областей нашої країни.

Кандидат медичних наук, доцент кафедри патологічної фізіології з курсом нормальної фізіології ЗДМФУ М. Ісаченко

Фундаментальні й трансляційні дослідження загальних патофізіологічних механізмів серцево-судинних та онкологічних захворювань проводяться в лабораторіях Інституту клінічної патології людини ЗДМФУ. Це дає змогу вивчати складні відношення між атеросклерозом і раком на молекулярному рівні з використанням електронної мікроскопії, геномних, транскриптомних, протеомних і метаболомних методів.

Кандидат медичних наук, засновник і директор Благодійного фонду «Світ проти раку» К.О. Ковальов

Ініціатива Благодійного фонду «Світ проти раку» щодо створення спільних медико-біологічних проєктів для профілактики головних хвороб людської цивілізації сьогодні втілилася у реальність завдяки науковій і практичній платформі ЗДМФУ.

Подібні спільні програми повністю відповідають операційному плану Національної стратегії контролю онкологічних захворювань, яку розробило та затвердило Міністерство охорони здоров’я України. Ця стратегія передбачає у тому числі «забезпечення конкурсної підтримки у проведенні фундаментальних та прикладних наукових досліджень, пов’язаних з епідеміологією онкологічних захворювань та оцінкою економічної ефективності профілактики, ранньої діагностики, лікування, реабілітації та паліативної допомоги» онкологічним пацієнтам.

Фундаментальні та трансляційні кардіоонкологічні дослідження мають велику перспективу в Україні. Але ми розуміємо, що під час війни, коли можливості та ресурси держави обмежені, фінансування програм профілактики та скринінгу раку є великою проблемою.

Благодійний фонд «Світ проти раку», створений у Запоріжжі під час війни, планує допомагати розвивати наукові фундаментальні та прикладні дослідження серцево-судинних і онкологічних захворювань, які проводяться в ЗДМФУ.

Ми сподіваємося, що міжнародні наукові організації, які також зацікавлені у дослідженнях, наприклад, Альянс боротьби з неінфекційними захворюваннями (NCDA), Європейська протиракова організація (ЕСО), Міжнародна протиракова спілка (UICC), програми грантів Horizon, EU4Health, AACR можуть частково взяти на себе фінансування таких проєктів.

Якщо ми хочемо, щоб завтра Україна жила без раку, треба діяти сьогодні. Роль наукових досліджень для досягнення цієї мети є найважливішою.

Література

1. Dzaye O., Berning P., Dardari Z.A., Mortensen M.B., Marshall C.H., Nasir K., Budoff M.J., Blumenthal R.S., Whelton S.P., Blaha M.J. Coronary artery calcium is associated with increased risk for lung and colorectal cancer in men and women: the Multi-Ethnic Study of Atherosclerosis (MESA). Eur Heart J Cardiovasc Imaging. 2022 Apr 18; 23(5): 708-716. doi: 10.1093/ehjci/jeab099. PMID: 34086883; PMCID: PMC9016360.
2. Wang S.C., Schulman-Marcus J., Fantauzzi J., Bevington T., Sayegh A., Lee E., Ata A., Kambam M., Sidhu M., Lyubarova R. Colon cancer laterality is associated with atherosclerosis and coronary artery disease. J Gastrointest Oncol. 2019 Feb; 10(1): 30-36.
3. Kim H., Cho Y.J., Kim Y.A., Gwak S.G. Association between Colorectal Adenoma and Carotid Atherosclerosis in Korean Adults. Int J Environ Res Public Health. 2018 Dec 6; 15(12): 2762.

Тематичний номер «Онкологія. Гематологія. Хіміотерапія» № 4 (83) 2023 р.