Рекомендації NCCN щодо вакцинації проти COVID-19 онкологічних пацієнтів

24.07.2021

Національна онкологічна мережа США (NCCN) на своєму офіційному сайті систематично публікує рекомендації для пацієнтів (NCCN Guidelines for Patients®), які стосуються лікування раку різних локалізацій, відповідають сучасним принципам доказової медицини та співвідносяться з клінічними настановами для онкологів (NCCN Clinical Guidelines in Oncology, NCCN Guidelines®). Ці рекомендації укладенні у вигляді зручних і зрозумілих для пацієнтів посібників, які дозволяють їм та їхнім родичам більше дізнатися про хворобу, сучасні принципи діагностики та лікування раку, допомагають налагодити стосунки між пацієнтом, його родичами та лікарем.

10 червня NCCN опублікувала посібник для хворих на рак, який стосується вакцинації від COVID‑19. Основним меседжем посібника є те, що онкологічні пацієнти, навіть ті, хто отримує лікування, мають високий ризик розвитку ускладнень COVID‑19, тому не потрібно відкладати вакцинацію.

Отримай свою дозу вакцини!

  • Не відкладайте вакцинацію від COVID‑19. Отримайте свою вакцину якомога раніше.
  • Більшість пацієнтів, які отримують хіміотерапію, таргетну терапію, імунотерапію або променеву терапію, мають робити щеплення, як тільки це буде можливим.

Винятки: пацієнти, які перенесли трансплантацію гемопоетичних стовбурових клітин або отримують CAR-T-клітинну терапію, можуть вакцинуватися не раніше, ніж через 3 міс після закінчення лікування.

  • Слід закликати осіб, які доглядають за пацієнтом, родичів та інших близьких вакцинуватися.
  • Продовжуйте носити захисну маску та уникайте місць скупчення людей після щеплення. Це стосується як онкологічних хворих, так і їхніх близьких.
  • Можливі побічні ефекти вакцинації (дискомфорт у місці ін’єкції, втома) є подібними у осіб з раком чи без нього.

Наразі експерти NCCN рекомендують людям отримати щеплення будь-якою з доступних вакцин якомога швидше, а не чекати на конкретну вакцину (ред. у посібнику NCCN розглядаються вакцини трьох виробників – ​Pfizer/BioNTech, Moderna, Janssen/Johnson & Johnson).

Пацієнти з онкологічними захворюваннями мають вищий ризик серйозно захворіти, потрапити до лікарні та померти від COVID‑19. Ось чому так важливо, щоб хворі на рак отримували щеплення від вірусу. Вищий ризик тяжкого перебігу COVID‑19 в онкологічних пацієнтів зумовлений тим, що їхній організм є імуноскомпрометованим. За таких умов імунна система не здатна повною мірою протистояти хворобам та інфекціям, у тому числі SARS-CoV‑2. Імуносупресія може бути як наслідком впливу самої пухлини, так і побічним ефектом протиракового лікування. У деяких осіб, які перенесли рак, імуносупресія залишається і після припинення лікування. Згідно з дослідженнями, вакциновані люди рідше  хворіють на COVID‑19 та набагато рідше мають його тяжкий перебіг. Ранні дані свідчать про те, що введення вакцини запобігає зараженню. Однак потрібні додаткові дослідження, щоб зрозуміти, наскільки вакцинація унеможливлює передачу вірусу.

Відповіді на основні запитання

? Чи потрібно робити щеплення хворим на рак?

– Так. Усі хворі на рак мають отримати щеплення від COVID‑19. Група експертів NCCN рекомендує онкологічним пацієнтам зробити щеплення одразу, коли це стає можливим. Особи з активним раком, які перебувають на лікуванні, ті, хто збирається лікуватися від раку, і ті, хто лікувався від раку протягом останніх 6 місяців, повинні мати пріоритет для отримання щеплення. Особи, які проживають в одній оселі з хворим на рак, також повинні бути вакциновані якомога раніше. Також слід вакцинуватися усім особам, які мають тісний контакт з онкологічним пацієнтом. Не забувайте закликати інших вакцинуватися!

? Чи потрібно хворим на рак чекати, щоб вакцинуватися від COVID‑19?

– Згідно з рекомендаціями експертів NCCN, більшість хворих на рак мають отримати щеплення настільки швидко, наскільки це можливо, однак є винятки.

Повинні почекати принаймні 3 місяці після закінчення терапії, щоб пройти імунізацію, особи, які отримують лікування нижченаведеними методами:

  • трансплантація стовбурових клітин (алогенна й аутологічна);
  • клітинна терапія (CAR-T-клітинна або NK-клітинна терапія); після такого лікування імунна система є слабкою протягом кількох тижнів або навіть місяців.

Пацієнтам, які перенесли великі оперативні втручання з приводу раку, потрібно відкласти вакцинацію на кілька тижнів. Дотримання такої короткої перерви дозволяє лікарям пов’язати будь-які симптоми, що можуть виникнути у хворого, з операцією або вакцинацією.

При деяких формах гострого лейкозу після отримання ініціальної терапії потрібно відкласти вакцинацію на кілька тижнів. Це необхідно для того, щоб імунна система встигла відновитися, і вакцинація була ефективною.

Ще одне питання, яке потрібно розглянути, це проведення візуалізаційних досліджень (позитронно-емісійної комп’ютерної томографії, магнітно-резонансної томографії). Фахівці відмітили, що вакцини від COVID‑19, як і інші вакцини, можуть спричиняти набряк лімфатичних вузлів. Це може вплинути на результати мамографії. У зв’язку з цим обстеження потрібно відкласти на 4-6 тижнів після вакцинації, поки відтермінування дослідження не буде шкідливим для пацієнта.

Остаточно не ясно, як хіміотерапія впливає на відповідь організму на вакцинацію від COVID‑19. Ранні дані свідчать про те, що імунні реакції не такі сильні. Однак експерти наголошують, що особи, які отримують хіміотерапію, повинні пройти вакцинацію, коли це можливо, як і пацієнти, котрі отримують інші види лікування (імунотерапію, променеву терапію).

? Чи можна припини носити захисну маску після вакцинації?

– Продовжуйте носити маску. Деяким хворим на рак складніше протистояти інфекціям, а також вони можуть мати слабшу реакцію на вакцинацію. Ранні дані свідчать про те, що в онкологічних хворих імунізація може спрацювати не настільки добре, як загалом серед населення. Тому хворі на рак та їх оточення повинні зробити щеплення та продовжувати дотримуватися рекомендацій щодо запобігання поширенню COVID‑19 (носіння захисних масок, дотримання соціальної дистанції, гігієна рук, уникнення місць скупчення людей, мінімізація подорожей, а також інші профілактичні заходи).

? Чи може вакцина викликати COVID‑19?

– Ні. Жодна з доступних на сьогодні вакцин не виготовляється з живим вірусом, тому сама вакцина не може викликати COVID‑19. Мало того, швидка вакцинація імуноскомпрометованих осіб допомагає суспільству протидіяти поширенню інфекції та погіршенню ситуації із захворюваністю. Невакциновані імуноскомпрометовані особи, які захворіли на COVID‑19, частіше заражають інших людей, оскільки вони виділяють вірус протягом тривалішого часу після інфікування, а також в їхньому організмі вища ймовірність розвитку нових варіантів вірусу.

? Чи тяжкими є побічні ефекти вакцинації у хворих на рак порівняно з іншими людьми?

– Ймовірно, ні. Ранні звіти обнадійливі та вказують на відсутність різниці у побічних ефектах вакцин в осіб із раком або без нього. До можливих побічних ефектів належать дискомфорт/біль у руці, у яку був введений препарат, висип, озноб, втома, лихоманка, головний біль, рідше – ​алергічні реакції.

Не дозволяйте можливим побічним ефектам стати перешкодою для вакцинації. Пам’ятайте, симптоми COVID‑19 можуть бути набагато гіршими і навіть смертельними порівняно з відносно незначними побічними ефектами від щеплення.

Більш детальна інформація за посиланням NCCN.org/patients.

Тематичний номер «Онкологія, Гематологія, Хіміотерапія» № 3 (70) 2021 р

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Інфекційні захворювання

21.04.2024 Інфекційні захворювання Лікувальна тактика в разі загострень ХОЗЛ

13 лютого в режимі онлайн відбулася науково-практична конференція «Академія сімейного лікаря. Для кого небезпечні сезонні інфекції?». Її метою було висвітлити основні підходи до діагностики й лікування інфекційних захворювань та їхніх ускладнень, які нерідко зустрічаються в практиці лікарів-інтерністів (пульмонологів, алергологів, кардіологів, ендокринологів, педіатрів тощо). Про особливості ведення пацієнтів із загостреннями хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) розповів провідний науковий співробітник відділення інтерстиційних захворювань легень ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського Національної академії медичних наук України» (м. Київ), доктор медичних наук Ярослав Олександрович Дзюблик....

21.04.2024 Інфекційні захворювання Переваги застосування Фібринази в комплексній фармакотерапії захворювань дихальних шляхів

Серед хвороб респіраторного тракту однією з найчастіших причин звернень хворих по амбулаторну допомогу є гострий бронхіт (ГБ). Щорічна захворюваність на ГБ коливається від 20 до 40%. Статистика свідчить, що ГБ найчастіше виявляють у чоловіків віком <40 років. Захворювання уражає ≈5% дорослого населення щороку, причому 82% випадків трапляються в осінній та зимовий час [1, 5]....

15.04.2024 Онкологія та гематологія Сучасні підходи до лікування гострої лімфобластної лейкемії у дітей і дорослих

Гостра лімфобластна лейкемія (ГЛЛ) є найпоширенішим онкогематологічним захворюванням у дітей і складає значну частку серед лейкемій у дорослих. Незважаючи на значні успіхи в лікуванні ГЛЛ у дітей, де рівень виліковності сягає 90%, результати терапії у дорослих залишаються незадовільними. У рамках науково-практичної конференції з міжнародною участю «Діагностика та лікування гематологічних захворювань: підведення підсумків 2023 року» (15-16 грудня 2023 року) проведено секцію, присвячену ГЛЛ....

12.04.2024 Онкологія та гематологія Стратегії мінімізації ризиків та керування ускладненнями при лікуванні хронічної лімфоцитарної лейкемії

Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) залишається актуальною проблемою сучасної онкогематології. Незважаючи на певні досягнення в терапії, ХЛЛ є невиліковним захворюванням. Стандартна хіміотерапія не забезпечує стійкої відповіді, а трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин можлива лише для окремої когорти пацієнтів. Тому пошук нових підходів до терапії ХЛЛ, зокрема таргетної, є нагальним завданням. ...