Рекомендації NCCN щодо вакцинації проти COVID-19 онкологічних пацієнтів

24.07.2021

Національна онкологічна мережа США (NCCN) на своєму офіційному сайті систематично публікує рекомендації для пацієнтів (NCCN Guidelines for Patients®), які стосуються лікування раку різних локалізацій, відповідають сучасним принципам доказової медицини та співвідносяться з клінічними настановами для онкологів (NCCN Clinical Guidelines in Oncology, NCCN Guidelines®). Ці рекомендації укладенні у вигляді зручних і зрозумілих для пацієнтів посібників, які дозволяють їм та їхнім родичам більше дізнатися про хворобу, сучасні принципи діагностики та лікування раку, допомагають налагодити стосунки між пацієнтом, його родичами та лікарем.

10 червня NCCN опублікувала посібник для хворих на рак, який стосується вакцинації від COVID‑19. Основним меседжем посібника є те, що онкологічні пацієнти, навіть ті, хто отримує лікування, мають високий ризик розвитку ускладнень COVID‑19, тому не потрібно відкладати вакцинацію.

Отримай свою дозу вакцини!

  • Не відкладайте вакцинацію від COVID‑19. Отримайте свою вакцину якомога раніше.
  • Більшість пацієнтів, які отримують хіміотерапію, таргетну терапію, імунотерапію або променеву терапію, мають робити щеплення, як тільки це буде можливим.

Винятки: пацієнти, які перенесли трансплантацію гемопоетичних стовбурових клітин або отримують CAR-T-клітинну терапію, можуть вакцинуватися не раніше, ніж через 3 міс після закінчення лікування.

  • Слід закликати осіб, які доглядають за пацієнтом, родичів та інших близьких вакцинуватися.
  • Продовжуйте носити захисну маску та уникайте місць скупчення людей після щеплення. Це стосується як онкологічних хворих, так і їхніх близьких.
  • Можливі побічні ефекти вакцинації (дискомфорт у місці ін’єкції, втома) є подібними у осіб з раком чи без нього.

Наразі експерти NCCN рекомендують людям отримати щеплення будь-якою з доступних вакцин якомога швидше, а не чекати на конкретну вакцину (ред. у посібнику NCCN розглядаються вакцини трьох виробників – ​Pfizer/BioNTech, Moderna, Janssen/Johnson & Johnson).

Пацієнти з онкологічними захворюваннями мають вищий ризик серйозно захворіти, потрапити до лікарні та померти від COVID‑19. Ось чому так важливо, щоб хворі на рак отримували щеплення від вірусу. Вищий ризик тяжкого перебігу COVID‑19 в онкологічних пацієнтів зумовлений тим, що їхній організм є імуноскомпрометованим. За таких умов імунна система не здатна повною мірою протистояти хворобам та інфекціям, у тому числі SARS-CoV‑2. Імуносупресія може бути як наслідком впливу самої пухлини, так і побічним ефектом протиракового лікування. У деяких осіб, які перенесли рак, імуносупресія залишається і після припинення лікування. Згідно з дослідженнями, вакциновані люди рідше  хворіють на COVID‑19 та набагато рідше мають його тяжкий перебіг. Ранні дані свідчать про те, що введення вакцини запобігає зараженню. Однак потрібні додаткові дослідження, щоб зрозуміти, наскільки вакцинація унеможливлює передачу вірусу.

Відповіді на основні запитання

? Чи потрібно робити щеплення хворим на рак?

– Так. Усі хворі на рак мають отримати щеплення від COVID‑19. Група експертів NCCN рекомендує онкологічним пацієнтам зробити щеплення одразу, коли це стає можливим. Особи з активним раком, які перебувають на лікуванні, ті, хто збирається лікуватися від раку, і ті, хто лікувався від раку протягом останніх 6 місяців, повинні мати пріоритет для отримання щеплення. Особи, які проживають в одній оселі з хворим на рак, також повинні бути вакциновані якомога раніше. Також слід вакцинуватися усім особам, які мають тісний контакт з онкологічним пацієнтом. Не забувайте закликати інших вакцинуватися!

? Чи потрібно хворим на рак чекати, щоб вакцинуватися від COVID‑19?

– Згідно з рекомендаціями експертів NCCN, більшість хворих на рак мають отримати щеплення настільки швидко, наскільки це можливо, однак є винятки.

Повинні почекати принаймні 3 місяці після закінчення терапії, щоб пройти імунізацію, особи, які отримують лікування нижченаведеними методами:

  • трансплантація стовбурових клітин (алогенна й аутологічна);
  • клітинна терапія (CAR-T-клітинна або NK-клітинна терапія); після такого лікування імунна система є слабкою протягом кількох тижнів або навіть місяців.

Пацієнтам, які перенесли великі оперативні втручання з приводу раку, потрібно відкласти вакцинацію на кілька тижнів. Дотримання такої короткої перерви дозволяє лікарям пов’язати будь-які симптоми, що можуть виникнути у хворого, з операцією або вакцинацією.

При деяких формах гострого лейкозу після отримання ініціальної терапії потрібно відкласти вакцинацію на кілька тижнів. Це необхідно для того, щоб імунна система встигла відновитися, і вакцинація була ефективною.

Ще одне питання, яке потрібно розглянути, це проведення візуалізаційних досліджень (позитронно-емісійної комп’ютерної томографії, магнітно-резонансної томографії). Фахівці відмітили, що вакцини від COVID‑19, як і інші вакцини, можуть спричиняти набряк лімфатичних вузлів. Це може вплинути на результати мамографії. У зв’язку з цим обстеження потрібно відкласти на 4-6 тижнів після вакцинації, поки відтермінування дослідження не буде шкідливим для пацієнта.

Остаточно не ясно, як хіміотерапія впливає на відповідь організму на вакцинацію від COVID‑19. Ранні дані свідчать про те, що імунні реакції не такі сильні. Однак експерти наголошують, що особи, які отримують хіміотерапію, повинні пройти вакцинацію, коли це можливо, як і пацієнти, котрі отримують інші види лікування (імунотерапію, променеву терапію).

? Чи можна припини носити захисну маску після вакцинації?

– Продовжуйте носити маску. Деяким хворим на рак складніше протистояти інфекціям, а також вони можуть мати слабшу реакцію на вакцинацію. Ранні дані свідчать про те, що в онкологічних хворих імунізація може спрацювати не настільки добре, як загалом серед населення. Тому хворі на рак та їх оточення повинні зробити щеплення та продовжувати дотримуватися рекомендацій щодо запобігання поширенню COVID‑19 (носіння захисних масок, дотримання соціальної дистанції, гігієна рук, уникнення місць скупчення людей, мінімізація подорожей, а також інші профілактичні заходи).

? Чи може вакцина викликати COVID‑19?

– Ні. Жодна з доступних на сьогодні вакцин не виготовляється з живим вірусом, тому сама вакцина не може викликати COVID‑19. Мало того, швидка вакцинація імуноскомпрометованих осіб допомагає суспільству протидіяти поширенню інфекції та погіршенню ситуації із захворюваністю. Невакциновані імуноскомпрометовані особи, які захворіли на COVID‑19, частіше заражають інших людей, оскільки вони виділяють вірус протягом тривалішого часу після інфікування, а також в їхньому організмі вища ймовірність розвитку нових варіантів вірусу.

? Чи тяжкими є побічні ефекти вакцинації у хворих на рак порівняно з іншими людьми?

– Ймовірно, ні. Ранні звіти обнадійливі та вказують на відсутність різниці у побічних ефектах вакцин в осіб із раком або без нього. До можливих побічних ефектів належать дискомфорт/біль у руці, у яку був введений препарат, висип, озноб, втома, лихоманка, головний біль, рідше – ​алергічні реакції.

Не дозволяйте можливим побічним ефектам стати перешкодою для вакцинації. Пам’ятайте, симптоми COVID‑19 можуть бути набагато гіршими і навіть смертельними порівняно з відносно незначними побічними ефектами від щеплення.

Більш детальна інформація за посиланням NCCN.org/patients.

Тематичний номер «Онкологія, Гематологія, Хіміотерапія» № 3 (70) 2021 р

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Інфекційні захворювання

18.09.2021 Інфекційні захворювання Особливості впливу вітамінно‑мінерального комплексу на клінічний перебіг COVID‑19

Згідно з рекомендаціями Європейського товариства клінічного харчування та метаболізму (ESPEN, 2020) люди похилого віку з індексом маси тіла <22 кг/м2, які мають хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, входять до групи високого ризику зараження коронавірусною хворобою (COVID‑19). Тому нутритивне лікування має починатися з першого дня захворювання; бути направленим не тільки на відновлення енергетичного дефіциту хворого, а й на корекцію рівнів вітамінів A, E, B6, B12, C, D, а також таких мікроелементів, як залізо, магній, цинк, селен [1-3]....

18.09.2021 Інфекційні захворювання COVID-19 і психоемоційні розлади: можливості профілактики та лікування

11 лютого відбулася онлайн-конференція «Інфекційний контроль. Від профілактики до лікування», в рамках якої лікарі різних спеціальностей мали змогу ознайомитись із сучасними підходами до профілактики та ведення багатьох інфекційних захворювань. Значна частка доповідей, представлених провідними фахівцями на цьому науковому заході, розкривала нюанси негативного впливу коронавірусу SARS-CoV‑2 на організм людини й окреслювала можливі шляхи вирішення зазначених проблем. ...

18.09.2021 Інфекційні захворювання Реабілітація після COVID‑19: початок дискусії, яка вже й так запізнилася

Історія, що не завершується… Так лірично можна описати наслідки COVID‑19: після одужання в пацієнтів зберігаються порушення роботи різних органів і систем, з’являються віддалені наслідки. Хоча протягом 2 років життя в умовах пандемії знання фахівців щодо терапії COVID‑19 суттєво поглибилися, питання щодо того, як швидко й ефективно забезпечити відновлення функцій через місяць (або навіть рік) після перенесеної хвороби, стало новим викликом для медичної спільноти....

18.09.2021 Інфекційні захворювання Роль кортикостероїдів у лікуванні пацієнтів з COVID‑19: на підставі доказів

Одним із провідних факторів патогенезу COVID‑19 є розвиток надмірної запальної реакції, більш відомої як цитокіновий шторм, що розглядається сьогодні як основна причина розвитку гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС) і поліорганної недостатності. Ці ускладнення розвиваються раптово та часто зумовлюють летальні наслідки. Отже, пригнічення цитокінового шторму слід вважати важливим засобом профілактики тяжких ускладнень COVID‑19 та порятунку життя пацієнтів. До препаратів, що здатні ефективно інгібувати надмірну запальну відповідь, належать кортикостероїди (КС), тому вони викликають неабиякий інтерес науковців як потенційно ефективний засіб лікування нової коронавірусної хвороби. Попередні результати використання КС при COVID‑19 обнадіюють, проте необхідно мати більше даних. В цій статті розглянемо дані клінічних досліджень, систематичних оглядів і метааналізів щодо ефективності та безпеки використання системних КС при COVID‑19, а також їхнє місце в міжнародних і вітчизняних клінічних рекомендаціях з лікування СOVID‑19....