Ад’ювантні можливості біорегуляційного підходу до ведення пацієнтів із хронічним панкреатитом

22.11.2022

Стаття у форматі PDF

Хронічний панкреатит (ХП) – надзвичайно актуальна проблема ХХІ сторіччя. Найчастіше ХП діагностують в осіб, які піддавалися зовнішньому негативному впливу (наприклад, алкоголю) та мають супутню генетичну або анатомічну схильність. ХП можуть передувати епізоди гострого панкреатиту, але все частіше зустрічаються пацієнти з ХП без гострого панкреатиту чи абдомінального болю в анамнезі. Оскільки ХП асоціюється з прогресуючими та незворотніми змінами з боку підшлункової залози (ПЗ), сучасне лікування таких пацієнтів передбачає зменшення факторів ризику, використання скринінгу та лікування ускладнень захворювання (P.A. Hart et al., 2020). 

На одній з конференцій, присвячених первинній медичній допомозі у світовій практиці, завідувачка кафедри первинної медичної допомоги та загальної практики сімейної медицини Тернопільського національного медичного университету ім. І.Я. Горбачевського, доктор медичних наук, професор Лілія Степанівна Бабінець розповіла про ад’ювантні можливості біорегуляційного підходу до ведення пацієнтів із ХП: 

– За визначенням, ХП – це хронічне (тривалістю >6 місяців) запальне захворювання ПЗ із деструкцією екзокринної паренхіми, фіброзом, а на пізніх стадіях додається ще деструкція ендокринної паренхіми. Основними клінічними синдромами ХП є больовий, диспептичний, ентеропанкреатичний, алергічний, а також зовнішньосекреторна недостатність та синдром ендокринних порушень. 

Для лікування ХП застосовують кілька груп препаратів, зокрема спазмолітики, холінолітики, ферментні засоби, інгібітори протонної помпи, блокатори Н2-гістамінових рецепторів, антихелікобактерні препарати, гастро- і гепатопротектори, холеретики. 


Однак наявність низки побічних явищ та інших супровідних проблем зумовлює потребу в оптимізації стандартно-протокольної терапії. На практиці це успішно вирішується завдяки її інтеграції з біорегуляційним підходом. 


Провідні позиції в біорегуляційній терапії посідають комплексні біорегуляційні препарати (КБП) виробництва компанії «Біологіше Хайльміттель Хеель ГмбХ» (Німеччина). Перевагами цих препаратів є натуральна сировина рослинного, мінерального і тваринного походження; сучасне устаткування й технологічні процеси, контроль на кожному етапі виробництва, відповідність стандартам GMP та FDA; взаємопідсилення і взаємодоповнення дії окремих компонентів КБП. 

Для комплексної біорегуляційної терапії захворювань органів травлення застосовують такі препарати, як Гастрикумель (володіє протизапальною дією на шлунок), Нукс воміка-Гомакорд (регулювальною дією на  шлунково-кишковий тракт), Хепель, Гепар комп. Хеель, Берберіс-Гомакорд (діє на печінку, жовчний міхур, жовчні шляхи), Момордика композитум (регулювальна дія на ПЗ), Мукоза композитум (діє на слизові оболонки травної системи). Ці засоби належать до органотропних КБП. 

Окремо виділяють КБП, орієнтовані на провідний симптом: Спаскупрель (при наявності спазматичного болю, дозволений з 12 років), Вібуркол (призначають при кишкових кольках з народження). 

Велика група КБП коригує патофізіологічні механізми захворювань. До неї належать Лімфоміозот Н (реалізує дренажну, протинабрякову та дезінтоксикаційну дію), Траумель С (регулює перебіг запалення, сприяючи його завершенню, усуває порушення мікроциркуляції), Убіхінон композитум і Коензим композитум (запобігають енергодефіциту й гіпоксії), Галіум-Хеель (чинить дренажну, детоксикаційну, імунокорегувальну дію). 


Усі ці препарати застосовують у лікуванні ХП та супутніх захворювань травної системи. Слід зазначити, що більшості КБП властива багатогранна дія. 


Так, Лімфоміозот Н не лише усуває набряки, активує роботу лімфатичної системи, а й покращує біодоступність тканин для інших фармпрепаратів. 

Нукс воміка-Гомакорд відновлює баланс вагусної регуляції роботи шлунково-кишкового тракту, коригує несприятливі наслідки активної фармакотерапії, є спазмолітичним, протизапальним і жовчогінним засобом. 

Коензим композитум відновлює і регулює діяльність заблокованих внутрішньоклітинних ферментних систем на рівні циклу лимонної кислоти та неспецифічних каталізаторів; активує тканинне дихання і окисно-відновні процеси в організмі; має метаболічну, дезінтоксикаційну та антиоксидантну дію; регулює вітамінний і мінеральний обмін; ліквідує ацидоз та гіпоксію. 

Траумель С є універсальним біорегуляційним протизапальним засобом, який сприяє завершенню запалення, нормалізує проникність судинної стінки, має імунокорегувальну й регенеруючу дію, оптимізує стандартну протизапальну терапію. Варто зауважити, що провідні протизапальні препарати стандартної академічної медицини – глюкокортикоїдні гормони й нестероїдні протизапальні засоби – характеризуються низкою небезпечних побічних ефектів, тоді як застосування препарату Траумель С практично не має обмежень. Його універсальність полягає в тому, що цей засіб дієвий за будь-якої локалізації запалення, на будь-якому етапі й при будь-якому типі запальної реакції (септичне або асептичне – аутоімунне, алергічне, посттравматичне – запалення). 

При загостренні ХП можливий алгоритм застосування КБП, який подано в таблиці.

Підготувала Лариса Стрільчук 

Тематичний номер «Гастроентерологія. Гепатологія. Колопроктологія» № 1(63)-2(64) 2022 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Гастроентерологія

24.11.2022 Гастроентерологія Терапія та сімейна медицина Стрес-індуковані проблеми ШКТ і психофармакотерапія в гастроентерології

Протягом свого життя людина неодноразово потрапляє у стресові ситуації. У разі потенційної небезпеки організм мобілізує свої системи для боротьби з нею, проте при тривалій дії стресових чинників, наприклад в умовах воєнних дій, хронічний стрес може зумовити соматизоване навіювання з розвитком психосоматичних розладів, зокрема з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Про актуальність стрес-індукованих розладів ШКТ й особливості менеджменту таких пацієнтів у своїй доповіді на науково-практичній конференції «Академія сімейного лікаря» розповів доктор медичних наук, професор Володимир Володимирович Чернявський (Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, м. Київ)....

22.11.2022 Гастроентерологія Терапія та сімейна медицина Доступ до медичних послуг в Україні після 8 місяців війни

Усі 8 місяців війни система охорони здоров’я України в цілому продовжує функціонувати, проте для дедалі більшої кількості цивільного населення зростаючі вартість, логістичні перешкоди та пошкоджена інфраструктура роблять доступ до основних послуг все більш проблематичним....

22.11.2022 Гастроентерологія Сучасні підходи до діагностики та лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби: оновлені рекомендації

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) є одним із найпоширеніших захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ). І хоча ця патологія вже досить добре вивчена, постійно відбувається вдосконалення методів її діагностики та лікування. Наприклад, з моменту виходу останніх рекомендацій з терапії ГЕРХ значно розширилися дані про ефективність та недоліки застосування інгібіторів протонної помпи (ІПП). Вони залишаються препаратами вибору, але деякі дослідження вказують на їх потенційну шкоду від тривалого застосування. Також отримано нові дані щодо можливостей ендоскопічних та хірургічних методів лікування....

22.11.2022 Гастроентерологія Міфи та помилки при веденні хворих із хронічним ідіопатичним запором

Незважаючи на досягнення в медикаментозній терапії хронічного ідіопатичного запору (ХІЗ), цей стан досі залишається дуже частою причиною звернення по медичну допомогу, включаючи спеціалізоване гастроентерологічне обстеження. Більшість епідеміологічних досліджень свідчить про те, що поширеність ХІЗ (або функціонального запору) у популяції становить близько 15%. Запор частіше зустрічається у жінок, ніж чоловіків (2-3:1), літніх людей та осіб із низьким соціально-економічним статусом. ...