Декскетопрофен: порівняння з іншими протибольовими засобами у різних клінічних ситуаціях
Декскетопрофен є S(+)-енантіомером кетопрофену, що відноситься до групи нестероїдних протизапальних препаратів і має знеболювальні, протизапальні та жарознижувальні властивості. Декскетопрофен проявляє більш виражену дію порівняно з кетопрофеном, що дозволяє широко використовувати його при різних патологіях. Представляємо до вашої уваги основні результати систематичного огляду новітніх даних про застосування декскетопрофену та його порівняння з іншими знеболювальними препаратами, проведеного фахівцями Медичного університету Любліну (Польща) Й. Кучинською та співавт. (2022).
Досвід і перспективи трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин: що відомо?
Трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин (ТГСК) є одним із важливих досягнень у наданні медичної допомоги пацієнтам зі злоякісними новоутвореннями крові. Проте, враховуючи тривалий період відновлення імунітету, особливо після застосування хіміотерапії високої інтенсивності для пригнічення кровотворення у реципієнта й зокрема Т-лімфоцитів, частим ускладненням алогенної ТГСК є розвиток опортуністичної цитомегаловірусної (ЦМВ) інфекції.
Особливості діагностики та лікування бойової травми кінцівок
Наприкінці минулого року відбулась науково-практична конференція «VI зимова школа з травматології», у рамках якої провідні спеціалісти України в галузі ортопедії та травматології присвятили ряд доповідей проблемам діагностики й лікування бойової травми, зокрема вогнепальних поранень кінцівок, що на сьогодні є надзвичайно актуальною темою для практикуючих лікарів.
Сучасний погляд на лікування ускладнених форм хронічної венозної недостатності
Варикозна хвороба нижніх кінцівок – «патологія цивілізації», початкові прояви якої на сьогодні можна діагностувати навіть у дітей підліткового віку. Прогресування захворювання призводить до розвитку хронічної венозної недостатності, ускладнення якої погіршують якість життя, стають причиною зниження працездатності та інвалідизації пацієнтів. Утім сучасні малоінвазивні хірургічні та консервативні методи лікування варикозної хвороби дозволяють ефективно запобігати або суттєво полегшувати прояви хронічної венозної недостатності.
Оновлені стандарти надання хірургічної допомоги пораненим та цивільному населенню
В умовах війни система охорони здоров’я виконує важливу місію не лише забезпечення медичною допомогою цивільного населення, а й порятунку та реабілітації поранених військовослужбовців. На початку повномасштабного вторгнення довелося приймати невідкладні рішення щодо функціонування української медичної служби. Одним із таких ключових рішень стало питання створення маршруту поранених військових. Цьому питанню було присвячено ряд доповідей провідних українських військових хірургів на науковій конференції «Оновлені стандарти надання хірургічної допомоги пораненим та цивільному населенню» за матеріалами та резолюцією V з’їзду колопроктологів України.
Венозний тромбоемболізм в онкологічних хворих
Взаємозв’язок тромботичних ускладнень та онкологічних захворювань залишається актуальним питанням сучасної хірургії. Уперше явища тромбозу в пацієнтів онкологічного профілю були представлені A. Trousseau у 1861 році. Відтоді поєднання у пацієнта мігруючого тромбозу вен та наявність пухлинної патології відомі в медицині під назвою «синдрому Труссо», а попередня маніфестація пухлини у вигляді появи тромботичних ускладнень – «тромботичною маскою».
Роль молекулярно-генетичних досліджень у діагностиці та персоналізації лікування пацієнтів з колоректальним раком
Колоректальний рак (КРР), або рак товстої кишки, є одним з найпоширеніших типів раку та провідною причиною смертності від онкологічної патології у всьому світі [1]. Частота КРР зростає серед молодого населення (до 50 років) [2], але майже у половини пацієнтів КРР діагностують на пізній (IV) стадії, коли розвиваються метастази. На жаль, 5-річна виживаність таких пацієнтів становить менше 10% [1].
Спадковий ангіоневротичний набряк очима пацієнтів
16 травня відзначається Всесвітній день спадкового ангіоневротичного набряку (САН), присвячений підвищенню обізнаності й поширенню інформації про це захворювання як серед медичних працівників та пацієнтів, так і серед населення загалом. За даними міжнародних експертів, САН спостерігається в ≈1 із 50 000 осіб, однак, незважаючи на рідкість, він може стати величезним тягарем для життя пацієнтів та їхніх родин і мати катастрофічні наслідки, особливо при несвоєчасній діагностиці.
Роль місцевих НПЗП у лікуванні скелетно-м’язового болю різного генезу
Менеджмент скелетно-м’язового болю у пацієнтів із захворюваннями опорно-рухового апарату потребує комплексного підходу з використанням як немедикаментозних, так і фармакологічних методів лікування. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) є однією з найбільш застосовуваних фармакотерапевтичних груп для полегшення гострого й хронічного болю, а призначення із цією метою місцевих форм НПЗП дозволяє уникнути побічних явищ зі збереженням стійкого лікувального ефекту.
Нові молекулярні механізми дії та терапевтичні перспективи метформіну
Метформін – найбільш використовуваний протидіабетичний препарат, що покращує толерантність до глюкози, знижуючи як базальний, так і постпрандіальний рівень глюкози в плазмі. Метформін пригнічує продукцію глюкози в печінці та всмоктування глюкози в кишечнику, а також покращує чутливість тканин до інсуліну за рахунок підвищення периферичного поглинання і використання глюкози. Завдяки ефективному зниженню рівня цукру в крові та сприятливому профілю безпеки метформін залишається препаратом першої лінії лікування цукрового діабету 2 типу.
Інгібітори ксантиноксидази – основа уратознижувальної терапії у пацієнтів із подагрою
Подагра – це системне метаболічне тофусне захворювання, що розвивається внаслідок запалення в місці відкладення кристалів моноурату натрію в осіб із гіперурикемією. Його розвитку сприяють чинники зовнішнього середовища та/або генетичні фактори [1]. Незважаючи на наявність ефективних ліків, ведення цього захворювання часто є неоптимальним, тому лише незначна частка пацієнтів із подагрою отримують адекватну уратознижувальну терапію (УЗТ). Ще менша кількість хворих досягає цільових сироваткових рівнів сечової кислоти (СК), за яких кристали моноурату натрію починають розчинятися, що спричиняє розвиток клінічної ремісії [2].
Дилема вибору в аритмології: бренд або генерик для лікування тахіаритмії?
Закінчення терміну дії патенту на будь-який оригінальний лікарський засіб (ОЛЗ) супроводжується появою на фармацевтичному ринку його аналогів – генеричних ЛЗ (ГЛЗ). Головною метою переведення пацієнтів з ОЛЗ на ГЛЗ є економія коштів, оскільки вартість генерика може бути на 80-85% нижчою за бренд (Straka R. et al., 2017). Завдяки меншій вартості використання ГЛЗ здається дуже привабливим з економічного погляду як для самих пацієнтів, так і для державної системи охорони здоров’я, особливо в країнах зі слабко розвиненою економікою (Gozzo L. et al., 2022). Саме тому лікарі та пацієнти опиняються перед дилемою вибору між відносно дорогим ОЛЗ і дешевшим ГЛЗ.
