Вторинна профілактика інсульту: що нам відомо про цилостазол?
Пацієнти, які перенесли інсульт, мають високий ризик повторних цереброваскулярних подій. Ацетилсаліцилова кислота (АСК), користь якої у вторинній профілактиці серцево-судинних захворювань доведено та добре вивчено, знижує ризик повторних судинних ускладнень лише на 20%. Щодо подвійного антитромботичного лікування (АСК + клопідогрель), через значну ймовірність геморагічних подій воно має переваги перед монотерапією АСК лише у хворих групи високого ризику. Тож вкрай актуальним залишається питання вдосконалення методів вторинної профілактики інсульту.
Біль у нижній частині спини: сучасні погляди на лікування
Біль – фізіологічний захисний феномен, який інформує про шкідливі впливи, що уражають організм або представляють для нього можливу небезпеку. Біль запобігає надмірному виснаженню тканин чи органів, але коли стає хронічним, то перетворює життя хворого на постійну муку. Біль у нижній частині спини (БНС) є однією з найчастіших скарг пацієнтів у практиці сімейного лікаря та невролога. На сьогодні існують настанови, в яких надано алгоритм діагностики й терапії таких хворих. Світовими тенденціями та власним досвідом лікування БНС поділився лікар-невролог, консул України в Європейській федерації болю (EFIC), к. мед. н. Володимир Ігорович Романенко.
Персоналізована терапія хронічного болю: погляд психіатра
Одним із наукових напрямів ХІІ Нейросимозіуму (м. Одеса, 8‑10 вересня 2020 року) були сучасні підходи до лікування болю. Представляємо до вашої уваги огляд доповіді д. мед. н., професорки кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (м. Київ) Олени Олександрівни Хаустової, яку було присвячено особливостям персоналізованої терапії хронічного болю.
Чіткі відповіді на відкриті запитання щодо терапії хвороби Паркінсона
До ІV науково-практичної конференції з міжнародною участю «Advances in Neurology – Досягнення в неврології», що відбулася 15‑17 жовтня 2020 року в онлайн-режимі, долучилося понад 1500 учасників. Заходу були традиційно притаманні масштабність та цінність освітнього процесу для розширення знань спеціалістів у сфері неврології. У межах конференції звучали цікаві доповіді, присвячені проблемним питанням терапії хвороби Паркінсона (ХП).
Профілактична роль фолієвої кислоти в запобіганні вродженим вадам розвитку плода
На сьогодні єдиним шляхом зниження рівня вродженої та спадкової патології є профілактичні заходи, що поділяються поетапно на: а) преконцепційна профілактика, котра включає, крім санації сім’ї при плануванні вагітності, заходи, спрямовані на зменшення дії керованих чинників довкілля; б) пренатальна діагностика вродженої та спадкової патології плода, що забезпечує виявлення плодів,
які мають вроджені вади розвитку (ВВР) і спадкові хвороби; в) скринінгові масові й селективні програми серед новонароджених, які дають змогу виявити деякі патологічні стани та забезпечити адекватну медичну допомогу хворим дітям; г) рання хірургічна корекція ВВР [1].
Антибактеріальна терапія позагоспітальної пневмонії у 2020 році: шляхи подолання антибіотикорезистентності
III Міжнародний конгрес Antibiotic Resistance STOP! цьогоріч відбувся в онлайн-форматі 14-15 листопада під час Всесвітнього тижня належного застосування антибіотиків (АБ). Конгрес об’єднав фахівців для обговорення проблеми зниження ефективності АБ
і пошуку нових підходів у боротьбі з АБ-резистентністю (АБР). Учасники мали змогу прослухати доповіді провідних експертів із різних країн щодо цього питання з метою підвищення компетентності та покращення результатів для пацієнта.
Хвороба Паркінсона та нейрокогнітивні порушення: чи є світло у темряві?
У межах онлайн-конференції «Нові моделі й технології надання неврологічної, психіатричної та наркологічної допомоги», що відбулася 7‑9 жовтня 2020 року, було реалізовано обмін досвідом лікарів-практиків та висвітлено сучасні підходи до корекції патології центральної нервової системи. Представляємо до вашої уваги огляд доповідей, присвячених ключовим питанням зі сфери екстрапірамідних порушень і деменції.
Антибіотикотерапія негоспітальних інфекцій нижніх дихальних шляхів: слідами фахової школи «Академія сімейного лікаря»
Наприкінці листопада лікарі загальної практики, терапевти, педіатри, кардіологи, інфекціоністи, пульмонологи, лікарі медицини невідкладних станів узяли активну участь в онлайн-роботі фахової школи «Академія сімейного лікаря», що відбулася за підтримки
Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, групи компаній «МедЕксперт ». Значну увагу онлайн-слухачів привернула секція «Антибіотики (АБ) під час пандемії COVID‑19: так чи ні?», в рамках якої провідні пульмонологи розкрили нюанси
обрання та призначення протимікробних засобів для ефективного лікування респіраторних інфекцій в амбулаторній практиці.
Як обрати оптимальний антидепресант для пацієнта з коморбідною патологією?
У вересні 2020 року в Одесі пройшла міжнародна неврологічна конференція «XII Нейросимпозіум». Провідні фахівці розглянули різноманітні рідкісні клінічні випадки та надали рекомендації стосовно тактики ведення широкого спектра неврологічних патологій. Лікарі-практики отримали поради щодо того, як відрізнити депресію від астенії, якому антидепресанту віддати перевагу за одночасної наявності депресії та паркінсонізму або деменції.
Топ‑10 клінічних досліджень у галузі кардіології, що наробили найбільше галасу у 2020 році
Через пандемію коронавірусної хвороби 2020 рік став справжнім випробуванням для людства й особливо для глобальної системи охорони здоров’я. З огляду на нові умови неймовірно вражає те, що медична наука не взяла на минулий рік паузу. Незважаючи на численні перепони, клінічні дослідження тривали, а після їх завершення результати було презентовано на віртуальних конгресах і конференціях. До уваги читачів пропонуємо стислий огляд 10 кардіологічних клінічних досліджень, які найактивніше обговорювалися торік медичною спільнотою.
Антисенсові олігонуклеотиди – новітній підхід до лікування нейродегенеративних захворювань
На сьогодні пошук лікарських речовин для терапії нейродегенеративних захворювань (НДЗ) спрямований на субстанції, що здатні взаємодіяти з мішенями-протеїнами, як-от ензими, рецептори клітин тощо. Крім того, до будь-якого препарату існують вимоги щодо сили, вибірковості цієї взаємодії та біодоступності, тобто здатності досягти своєї мішені у достатній концентрації. Така комбінація вимог робить створення ефективного та безпечного лікарського засобу для пацієнтів із НДЗ надскладним завданням.
Особливості сучасної діагностики й лікування спінальної м’язової атрофії з досимптомним, раннім та пізнім початком
Спінальна м’язова атрофія (СМА) – прогресуюче тяжке захворювання, зумовлене мутацією гена виживання мотонейронів (SMN), за якого уражаються клітини передніх рогів спинного мозку і рухових ядер черепно-мозкових нервів та порушуються функції багатьох органів і систем. У більшості людей є дві копії гена виживання мотонейронів: SMN1 та SMN2. У нормі два гени SMN кодують синтез білка виживання мотонейронів. У пацієнтів зі СМА ген SMN частково або повністю відсутній на 5-й парі хромосом.
