Ішемічна хвороба серця та алкоголь: дві сторони однієї медалі (закінчення)

Огляд

3 квітня, 2021

Автори:

Мостбауер Г.В.

Кардіологія та кардіохірургія Ішемічна хвороба серця Терапія та сімейна медицина Кардіоваскулярні хвороби

Ішемічна хвороба серця (ІХС) є провідною причиною смерті в усьому світі. Алкоголь же відносять до одного з основних факторів ризику (ФР) захворюваності та смертності. Висока поширеність як патологій, асоційованих з алкоголем, так і його впливу на організм людини робить це питання частою темою для обговорення серед лікарів, дослідників, громадськості, у засобах масової інформації тощо. Існують беззаперечні ризики токсичних, зокрема гепатотоксичних, та канцерогенних ефектів, спричинених алкоголем. Ці властивості роблять його потужним ФР тягара хвороб, а надмірне вживання пов’язане з підвищеним ризиком розвитку понад 50 різних нозологій, включно з серцево-судинними захворюваннями (ССЗ).

Добове моніторування артеріального тиску: практичні аспекти та клінічне значення

Огляд

3 квітня, 2021

Кардіологія та кардіохірургія Функціональна діагностика Терапія та сімейна медицина Кардіоваскулярні хвороби

Підвищений артеріальний тиск (АТ) є одним із найвагоміших факторів ризику серцево-судинних (СС) захворювань, тоді як його зниження демонструє суттєві переваги у запобіганні розвитку інсультів, серцевої недостатності (СН) та ішемічної хвороби серця. У клінічних настановах наголошується на важливості точного вимірювання АТ для прийняття рішень щодо діагностики та лікування.

Роль і місце статинів у сучасній профілактиці та лікуванні серцево-судинних захворювань

Огляд

3 квітня, 2021

Автори:

Коваленко В.Н.

Кардіологія та кардіохірургія Кардіоваскулярна профілактика Терапія та сімейна медицина Кардіоваскулярні хвороби

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) вже досить тривалий період продовжують лишатися основною причиною смертності серед населення в усьому світі. Це зумовлює необхідність активного впровадження і застосування у клінічній практиці сучасних методів первинної та вторинної профілактики ССЗ. У листопаді 2020 року відбувся українсько-польський науково-практичний майстер-клас в режимі онлайн, де обговорювалися питання рутинного використання статинів як одного з основних ефективних методів запобігання різноманітним серцево-судинним (СС) подіям.

Піаскледин: нові концепції лікування остеоартриту

Огляд

3 квітня, 2021

Ревматологія Остеоартрит Ортопедія та травматологія Остеоартрит

За прогнозними оцінками, до 2023 р. приблизно 20% населення Західної Європи та Північної Америки страждатимуть на дегенеративне захворювання суглобів, широко відоме як остеоартрит (ОА). Тож слід очікувати, що зазначений недуг залишиться значним економічним тягарем для систем охорони здоров’я та медичних установ у всьому світі. Вочевидь, наявна ситуація актуалізує питання пошуку ефективних лікарських засобів не тільки симптоматичної терапії, але й таких, що мають хондропротекторні властивості та здатні чинити вплив на хондрогенез.

Стратегія ведення пацієнтів із гострим коронарним синдромом без елевації сегмента ST

Інфографіка

3 квітня, 2021

Кардіологія та кардіохірургія Гострі коронарні синдроми Терапія та сімейна медицина Кардіоваскулярні хвороби

Робоча група з лікування гострих коронарних синдромів (ГКС) у хворих, які не мають стійкого підйому сегмента ST, Європейського товариства кардіологів (ESC) розробила рекомендації, що мають допомогти лікарям у прийнятті рішень в щоденній практиці та впровадженні найкращих стратегій ведення для кожного окремого пацієнта із ГКС без підйому сегмента ST. Пропонуємо до вашої уваги інфографіку основних положень документа.

Валсартан – 25 років в арсеналі лікування пацієнтів із серцево-судинною патологією

Огляд

3 квітня, 2021

Кардіологія та кардіохірургія Артеріальна гіпертензія Терапія та сімейна медицина Кардіоваскулярні хвороби

Блокатори рецепторів ангіотензину ІІ (БРА) достатньо швидко увійшли в широку клінічну практику лікування осіб із серцево-судинними захворюваннями. Ці препарати представляють сімейство блокаторів ренін-ангіотензинової системи (РАС), яка відіграє одну із провідних ролей у патогенезі ССЗ, як-то артеріальна гіпертензія (АГ), серцева недостатність (СН) та хронічна хвороба нирок (ХХН).

Взаємозамінність Клівасу та Крестору: доведена біоеквівалентність препаратів

Огляд

3 квітня, 2021

Кардіологія та кардіохірургія Кардіоваскулярна профілактика Терапія та сімейна медицина Кардіоваскулярні хвороби

Серцево-судинні захворювання (ССЗ), переважно ішемічна хвороба серця (ІХС) та інсульт, є провідними причинами смертності й одними з основних факторів інвалідності в усьому світі. Такі висновки отримані з дослідження Глобального тягаря хвороб (GBD – Global Burden of Disease) за 2019 р. Кардіоваскулярна патологія залишається основною причиною смертності в Європі та становить 47% серед жінок і 39% серед чоловіків. За даними Американської асоціації серця (АНА), вже до 2030 р. летальність від ССЗ досягне 23,6 млн осіб.

Рекомендації з репродуктивного здоров’я в осіб із ревматичними патологіями та захворюваннями опорно-рухового апарату

Огляд

3 квітня, 2021

Ревматологія Запальні артропатії Акушерство та гінекологія Жіноче сексуальне здоров'я

Торік Американська колегія ревматологів (ACR) розробила рекомендації з репродуктивного здоров’я в осіб із ревматичними патологіями та захворюваннями опорно-рухового апарату (ОРА), в якому піднімаються питання контрацепції, допоміжних репродуктивних технологій (ART), збереження фертильності при застосуванні гонадотоксичного лікування, використання замісної гормональної терапії (ЗГТ), ведення вагітності, а також призначення оптимальних ліків у цій когорті пацієнтів. Настанова покликана допомогти клініцистам і хворим при прийнятті спільних рішень щодо питань, пов’язаних із репродуктивним здоров’ям, з огляду на їхні індивідуальні особливості, вподобання та супутні захворювання.

Кардіометаболічний пацієнт у період пандемії COVID‑19

Огляд

3 квітня, 2021

Інфекційні хвороби Кардіологія та кардіохірургія COVID-19 Міждисциплінарні проблеми

Всесвітня пандемія COVID‑19, яка триває вже більше року, зумовила значний прогрес у методах діагностики, профілактики та лікування інфікованих хворих, що сприяло зростанню показника виживання та зменшення інвалідизуючих ускладнень. Водночас у пацієнтів, що перенесли коронавірусну інфекцію, лікарі-практики стикаються із загостренням та прогресуючим перебігом хронічних захворювань, виникненням нових випадків серцево-судинної та метаболічної патології.

Місце оригінального етанерцепту в лікуванні ревматичних захворювань

Огляд

3 квітня, 2021

Ревматологія Запальні артропатії Терапія та сімейна медицина Ревматична патологія

Ревматичні захворювання суттєво знижують якість життя пацієнтів та призводять до значних витрат на охорону здоров’я. Відкриття біологічних препаратів стало революцією в терапії осіб із ревматичними захворюваннями, у патогенезі яких ключову роль відіграють автоімунні процеси. На сьогодні біологічні засоби посіли стале місце в міжнародних рекомендаціях завдяки доведеній ефективності, й потреба в них постійно зростає. Серед таких стратегій терапії слід відзначити оригінальний препарат етанерцепту Енбрел®, який було схвалено Європейським агентством з лікарських засобів (ЕМА) ще 2000 р. для застосування в пацієнтів із ревматоїдним артритом (РА).

Перспективи та можливості сучасної аритмології в Україні

Огляд

3 квітня, 2021

Кардіологія та кардіохірургія Аритмії Терапія та сімейна медицина Кардіоваскулярні хвороби

Торік у листопаді в режимі онлайн відбулася ХІІ науково-практична конференція «Дні аритмології в Києві», співорганізаторами якої традиційно стали кафедра функціональної діагностики Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика та Інститут серця МОЗ України. Тематику цього наукового заходу було переважно присвячено основним аспектам сучасної стратегії ведення пацієнтів із фібриляцією передсердь (ФП) із позицій європейських рекомендацій 2020 р.

Брадикініновий шторм як один з аспектів патогенезу COVID‑19

Огляд

3 квітня, 2021

Інфекційні хвороби Кардіологія та кардіохірургія COVID-19 Міждисциплінарні проблеми

Пандемія COVID-19, яка швидко поширюється у світі, спричинила перенавантаження систем охорони здоров’я. Для виходу із кризи уряди країн працюють над створенням контрзаходів, щоб зупинити руйнівні ефекти коронавірусу SARS-CoV‑2. Медичні організації координують інформаційні потоки і видають директиви й рекомендації для ефективного зниження ризиків, тоді як вчені зосереджені на розробці діагностичних процедур, стратегій профілактики та лікування.