Консенсус Європейської академії неврології щодо лікування пацієнтів із неврологічними захворюваннями під час пандемії COVID‑19
SARS-CoV-2, як й інші коронавіруси, є насамперед респіраторним патогеном, але, на жаль, існують досить переконливі докази його нейротропності. Рецептор ангіотензинперетворювального ферменту, з яким зв’язується SARS-CoV-2, експресується в ендотеліальних клітинах мозку й може індукуватися в нервових клітинах. Саме тому COVID-19 нерідко має неврологічні прояви та здатен обтяжувати перебіг наявних захворювань нервової системи. Пропонуємо до уваги читачів стислий огляд рекомендацій Європейської академії неврології (EAN) щодо лікування пацієнтів із неврологічними захворюваннями під час пандемії COVID-19.
Антикоагулянтна терапія в пацієнтів із COVID‑19: місце у вітчизняних і міжнародних стандартах лікування
Коронавірусна хвороба (COVID‑19) стала справжнім викликом для сучасної медицини, адже SARS-CoV‑2 не є звичайним респіраторним вірусом; він не тільки вражає клітини дихальних шляхів, а й провокує низку не менш серйозних системних патофізіологічних процесів. Найвивченіші з них сьогодні – цитокіновий шторм і порушення згортання крові з підвищенням ризику венозної тромбоемболії (ВТЕ).
Тромбоемболія легеневої артерії як окремий випадок венозної тромбоемболії
Після підтвердження діагнозу ТЕЛА постає питання щодо обрання тактики ведення пацієнта, методу лікування, але насамперед слід пригадати класифікацію ТЕЛА, оскільки саме вона визначає вибір тактики.
Тикагрелор vs клопідогрель у хворих на гострий коронарний синдром, яким провели черезшкірне коронарне втручання в умовах реальної клінічної практики
У чинних європейських й американських настановах віддано перевагу тикагрелору порівняно з клопідогрелем для лікування пацієнтів із гострим коронарним синдромом (ГКС) (ESC/EACTS: Neumann F. J. et al., 2018; ACC/AHA: Levine G. N. et al., 2016). Ці рекомендації базуються на даних дослідження PLATO (Study of Platelet Inhibition and Patient Outcomes), у якому було продемонстровано, що застосування тикагрелору сприяє вираженішому зниженню ризику виникнення судинної смерті, нефатального інфаркту міокарда (ІМ) чи інсульту (комбінована первинна кінцева точка) порівняно з клопідогрелем. Тикагрелор став дедалі популярнішим у всьому світі як антагоніст рецепторів P2Y12 (ESC/EACTS: Neumann F. J. et al., 2018; ACC/AHA: Levine G. N. et al., 2016; Angeras O. et al., 2016). Однак із часу оприлюднення результатів випробування PLATO (2009) з’явилися нові спостережні дослідження ефективності тикагрелору та клопідогрелю в невідібраних популяціях пацієнтів із ГКС. Результати цих випробувань є суперечливими.
Новини алергології: за матеріалами віртуальної наукової зустрічі ACAAI 2020
Поширеність алергічних захворювань у світі невпинно зростає, а їх лікування й досі залишається неабияким викликом для сучасної медицини. Саме тому науковці не зупиняються та продовжують працювати над розробкою методів ранньої діагностики, а також шукають нові засоби лікування атопічної патології. Найновіші досягнення алергології обговорювалися на щорічній науковій зустрічі Американської колегії з алергії, астми й імунології (American College of Allergy, Asthma and Immunology, ACAAI), що відбулася 13-15 листопада.
Діагностика та лікування болю в спині в практиці сімейного лікаря
Біль у спині – одне з найбільш давніх захворювань людини, що з’явилося тоді, коли людина почала ходити. Біль у спині, або дорсалгія, – клінічний синдром, зумовлений безліччю причин. Больовий синдром спини – важлива ланка неврологічної патології та одна з найчастіших скарг у загальномедичній практиці.
Пацієнт із болем у спині під кутом 360 градусів: погляд невролога та гастроентеролога
Думка фахівця
11 грудня, 2020
26 листопада відбувся вебінар «Пацієнт із болем у спині – погляд на 360 градусів: невролог і гастроентеролог», який відвідали терапевти, сімейні лікарі та неврологи. Під час заходу було розглянуто проблему болю в спині, не лише аспекти діагностики та терапії,
а й профілактику ускладнень такого стану. Біль у спині, зокрема в нижній її частині, є надзвичайно частою проблемою в щоденній практиці лікарів багатьох спеціальностей, тому актуальність точної диференційної діагностики й оптимального лікування складно
переоцінити.
Вегетосудинна дистонія чи панічний розлад: де істина?
Вегетосудинна дистонія (ВСД) – діагноз, який часто встановлюють пацієнтам різного віку як у терапевтичній, так і в неврологічній практиці. Ця патологія не внесена в чинну Міжнародну класифікацію хвороб 10-го перегляду (МКХ-10) і не входитиме до її оновленої версії (МКХ-11). Термін ВСД не застосовується у світовій медицині й тільки в пострадянських країнах залишається популярним. Зокрема, в DSM-5 фігурує діагноз «панічний розлад», тотожний «нашій» ВСД.
COVID-19 та соматизована депресія: що змінилося?
5-7 листопада в онлайн-форматі відбувся ІІ Науковий конгрес із міжнародною участю «Психосоматична медицина ХХІ століття: реалії та перспективи». Завідувач кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії медико-психологічного факультету Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (м. Київ), доктор медичних наук, професор Олег Созонтович Чабан виступив з доповіддю «COVID‑19 та соматизована депресія: що змінилося?».
Наслідки черепно-мозкової травми: у фокусі – посттравматична епілепсія
Згідно з експертними оцінками, черепно-мозкові травми (ЧМТ), які дедалі частіше називають «тихою епідемією», щороку вражають близько 69 млн людей у світі (Gilis-Januszewska A. et al., 2020; Dewan M. et al., 2018; Peeters W. et al., 2015). Щорічна частота ЧМТ у країнах Європи, за даними досліджень, становить 235 випадків на 100 тис. населення (Tagliaferri et al., 2006), у США – до 506 випадків на 100 тис. населення (De Bellis А. et al., 2019). Найчастіше ЧМТ діагностують у молодих людей; через свої небезпечні віддалені наслідки вони стають серйозним тягарем для здоров’я та всього подальшого життя пацієнта (Dewan M. et al., 2018; Peeters W. et al., 2015).
Сучасні можливості корекції невропатій різноманітного генезу: у фокусі – гомоцистеїн
Зазвичай осінь – це пора року, коли проводять безліч різноманітних наукових симпозіумів, форумів, виставок. Пандемія коронавірусної хвороби, що охопила світ, унесла певні корективи в наше життя, тож більшості запланованих подій із конференц-залів довелося переміститися у веб-простір.
Як лікар має повідомляти складні діагнози та погані новини пацієнтам?
Кожен лікар для пацієнта є носієм інформації, котра, на жаль, іноді неприємна, а інколи навіть шокує, що поділяє життя хворого на до та після. Як правильно діяти в такій ситуації, як не зробити з пацієнта жертву обставин, як долучити його до боротьби за власне здоров’я?
