Значення інтерферону в боротьбі з COVID‑19
У грудні 2019 р. в Ухані, Китай, було зареєстровано спалах пневмонії в результаті зараження новим коронавірусом (CoV) важкого гострого респіраторного синдрому – SARS-CoV‑2.
Інтерферони: сьогоденні тренди дискусії
Багато часу пройшло відтоді, коли Alick Isaacs і Jean Lindenmann (Велика Британія, 1957) відкрили інтерферон (IFN), опублікували працю «Virus interference. I. The interferon», а дискусія щодо їхньої ролі в клінічній медицині щодо респіраторної патології триває і дотепер.
Застосування назального інтерферону для профілактики та лікування гострої респіраторної вірусної інфекції
Поиск эффективных и безопасных средств для профилактики и лечения ОРВИ является чрезвычайно актуальным. Доказано, что интерфероны (ИФН)-α предотвращает репликацию вируса, подавляет пролиферацию клеток; стимулирует фагоцитоз, образование цитотоксических лимфоцитов и активность натуральных киллеров, продукцию антител и др. Важным преимуществом ИФН является естественность для организма, что обусловливает минимальную токсичность и возможность назначения детям. Введение экзогенного ИФН позволяет мобилизовать противовирусную защиту быстрее, чем в процессе выработки собственного ИФН, сократить ход и снизить интенсивность вирусного воспаления.
Повідон-йод у лікуванні трофічних виразок
У статті розглянуто основні особливості й сучасні підходи до лікування трофічних виразок. Описано роль антисептиків, таких як повідон-йод, у запобіганні інфікуванню та прискоренні загоєння хронічних ран.
Ключові слова: трофічні виразки, хронічні рани, повідон-йод, антисептик.
Профілактика появи та прогресування діабетичної ретинопатії: погляд ендокринолога й офтальмолога
Думка фахівця
15 грудня, 2020
Масштаб цього захворювання оцінюють як глобальну пандемію. За останні три десятиліття кількість дорослих людей у світі, які страждають на цукровий діабет (ЦД), збільшилася удвічі, досягнувши в 2017 році показника 460 млн. В Україні офіційно зафіксовано 1 млн. 300 тис. пацієнтів із ЦД. Проте, на думку експертів, з огляду на недостатнє виявлення реальна кількість хворих є щонайменше в 2-3 рази більшою.
Сучасні підходи до лікування риносинуситів із позицій EPOS 2020
Триває низка науково-практичних конференцій, присвячених актуальним питанням діагностики та лікування різноманітних захворювань. Нещодавно онлайн-естафету дистанційної післядипломної освіти продовжив конгрес EPOS 2020 – олімпійський факел з вогнем високо тримали оториноларингологи. Провідні вітчизняні фахівці презентували основні положення оновлених рекомендацій з лікування гострого та хронічного риносинуситу (РС) і назальних поліпів (European Position Paper on Rhinosinusitis and Nasal polyps, EPOS), які у лютому цього року представило Європейське ринологічне товариство. Протягом двох діб (16, 17 жовтня) тривала активна робота конгресу, під час якого виступили відомі спікери.
Неалкогольна жирова хвороба печінки та кишковий мікробіом: чи є зв’язок?
4-6 листопада в онлайн-форматі відбулася наукова конференція з міжнародною участю «Запальні та функціональні захворювання кишечнику», в рамках якої значну увагу було приділено ураженням печінки в пацієнтів із патологією кишечнику. Цій тематиці була присвячена окрема наукова секція.
Спадковий ангіоневротичний набряк у практиці сімейного лікаря
Ангіоневротичний набряк (АН) – це неболісне набрякання підшкірних або підслизових тканин будь-якої ділянки тіла внаслідок підвищеної проникності судин і, відповідно, екстравазації рідини. АН здатен спричиняти клінічну симптоматику внаслідок тиску на навколишні структури, а також загрожувати життю за умови розвитку в дихальних шляхах (Hoyer C. et al., 2012).
Зазирнемо в майбутнє кардіології: огляд новин 69-ї наукової сесії AHA
Огляд подій
13 грудня, 2020
14-16 листопада відбулася щорічна наукова сесія Американської асоціації серця (American Heart Association, AHA) – один із найбільших кардіологічних форумів світу. З огляду на пандемію COVID‑19 цьогорічний захід (як і більшість схожих) відбувся у форматі онлайн. Ми пропонуємо ознайомитися нашим читачам із деякими цікавими дослідженнями, що були представлені на AHA‑2020 і можуть уже в найближчому майбутньому суттєво змінити клінічну практику.
Потрійна фіксована комбінація у веденні артеріальної гіпертензії: більш раннє й широке застосування
Вебінар фармацевтичної компанії Servier на віртуальному конгресі Європейського товариства кардіології (ESC), 30 серпня 2020 року
Як допомогти пацієнту зі складним кардіометаболічним профілем?
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є провідною причиною смертності в усьому світі, поширеність яких неухильно зростає водночас із тенденцією постаріння населення. Згідно з даними офіційної статистики, в Україні налічується близько 9 млн пацієнтів, які страждають на ішемічну хворобу серця (ІХС). У нашій країні щороку діагностують понад 45 тис. випадків інфаркту та понад 100 тис. епізодів мозкового інсульту, причому ⅓ випадків припадає на осіб працездатного віку. Незважаючи на значну кількість сучасних лікарських засобів, ситуація постійно лише погіршується. Чому так відбувається? Чи маємо можливість вплинути на таку сумну статистику?
Спробуємо відповісти на ці запитання.
Діагностика й тактика лікування пацієнтів із COVID‑19
Уперше спалах захворювання, спричиненого коронавірусом SARS-CoV‑2 (COVID‑19), був зафіксований у середині грудня 2019 р. у Китаї. Відтоді минув майже рік, але пандемія все ще продовжує набирати обертів. На жаль, специфічного противірусного лікування COVID‑19 досі не розроблено, проте глибоке розуміння патогенезу коронавірусної інфекції відкриває нові можливості її лікування та профілактики ускладнень. У рамках освітнього вебінару «Діагностика та ведення пацієнтів із COVID‑19» завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (м. Київ), доктор медичних наук, професор Ольга Анатоліївна Голубовська розповіла про сучасні підходи до діагностики та лікування цього захворювання.
