PedSMART. Вакциноконтрольовані інфекції
28 листопада 2020 року Українська академія педіатричних спеціальностей, зважаючи на соціальну важливість вакцинації та потребу в безперервному професійному розвитку з імунопрофілактики для лікарів усіх спеціальностей, провела в онлайн-форматі майстер-курс «PedSMART. Вакциноконтрольовані інфекції».
Парадигма брендів і генериків: погляд клінічного фармацевта
Думка фахівця
23 березня, 2021
Сучасна медико-фармацевтична галузь зараз переживає епоху глобальних змін. Підвищений попит на ліки та їх використання off-label, необхідність вакцинації, біоаналоги, незвична увага до виробів медичного призначення, інтернет-бронювання препаратів, потіковий (стрімінговий) сервіс онлайн-аптек, вітамінний «бум» і періодичний дефіцит життєво важливих лікарських засобів – це неповний список тих питань, з якими стикається фармацевтична галузь і споживачі. Усе це загострило багато давно існуючих проблем, однією з яких є проблема вибору між оригінальним і генеричним препаратом, адже ліки повинні бути не тільки якісними, але й доступними.
Мікроелементи, вітаміни та пробіотики у підтримці імунного захисту організму
Для забезпечення адекватного імунітету необхідне постійне надходження поживних речовин: вітамінів А, D, С, Е, В6 та В12, фолієвої кислоти, цинку, селену, заліза, міді, які чинять важливу, часто синергічну, дію на кожному етапі імунного захисту. Нестача вітамінів та мікроелементів є загальновизнаною проблемою сучасної системи охорони здоров’я. Протягом останніх років накопичена велика база знань про значення здорової кишкової мікробіоти (КМ) у підтримці імунної системи та запобіганні розвитку ряду хвороб.
Синдром дифузної м’язової гіпотонії у дітей: проблеми диференційної діагностики та перспективи лікування
За останні десятиріччя патологічні стани, які уражують нервову систему, вийшли на одне з провідних місць у структурі захворюваності не лише в Україні, але й в усьому світі. Нервово-психічні розлади є домінуючою причиною дитячої інвалідності, що пов’язано із соціально-економічним становищем населення, недосконалою системою профілактики, ранньої діагностики та відновного лікування цієї патології.
Інноваційні підходи до контролю за рекурентними респіраторними інфекціями у дітей
Рекурентні респіраторні інфекції є дуже поширеним явищем у педіатричній практиці, особливо серед дітей до 6 років життя, та вимагають багаторазових відвідувань лікаря первинної ланки, частих госпіталізацій, що створює навантаження на сім’ю пацієнта, педіатра та систему охорони здоров’я. Про інноваційні підходи до контролю за рекурентними респіраторними інфекціями у дітей у рамках науково-практичної конференції з міжнародною участю «VIII Академічна школа з педіатрії» розповіла заслужений лікар України, завідувачка кафедри дитячих і підліткових захворювань Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, експерт МОЗ України, доктор медичних наук, професор Галина Володимирівна Бекетова.
Сучасна стратегія ведення передчасно народжених дітей у рамках програми Фонду Віктора Пінчука «Колиски надії»
Основними завданнями програми «Колиски надії» Фонду Віктора Пінчука в галузі охорони здоров’я є збереження життя та здоров’я кожної дитини, яка народилася в Україні, шляхом створення загальнонаціональної мережі Центрів допомоги новонародженим, що оснащені новітнім високоякісним обладнанням, сприяння професійному зростанню лікарів, які надають медичну допомогу малюкам, завдяки проведенню та залученню до участі у наукових заходах кращих українських та іноземних спікерів.
Менеджмент респіраторних захворювань
Гострі респіраторні інфекції (ГРІ) об’єднують захворювання верхніх і нижніх дихальних шляхів, які викликає широкий спектр мікроорганізмів. Найчастішими збудниками ГРІ є віруси. Обмеженість етіотропного лікування ГРІ вірусного походження зумовлює потребу у розширенні можливостей базисного та симптоматичного лікування, а також профілактики респіраторних інфекцій. Нинішня пандемія коронавірусної інфекції надала нового значення таким важливим профілактичним заходам, як соціальне дистанціювання та використання засобів індивідуального захисту, що раніше недооцінювалися населенням.
Як подолати інсулінорезистентність при синдромі полікістозних яєчників?
Інсулінорезистентність вважається однією з найголовніших патогенетичних ланок синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ). У статті описано механізми впливу інсулінорезистентності й компенсаторної гіперінсулінемії на метаболізм та репродуктивну функцію у жінок із СПКЯ, а також представлено сучасні рекомендації щодо зменшення чутливості до інсуліну за допомогою інсуліносенсибілізуючих засобів, а саме міо-інозитолу та D-хіро-інозитолу.
Ключові слова: синдром полікістозних яєчників, інсулінорезистентність, інсуліносенсибілізуючі засоби, інозитоли, міо-інозитол,
D-хіро-інозитол.
Довготривалі нейропсихіатричні наслідки COVID‑19: стан проблеми та реальні можливості допомоги
Зі статистичних звітів і клінічних спостережень зрозуміло, що більшість із нас переживе пандемію COVID‑19, але ті, хто перехворіє й одужає, можуть відчути на собі тягар віддалених наслідків інфекції.
Спочатку у фокусі уваги медиків були переважно респіраторні прояви коронавірусу – пневмонія та дихальна недостатність. Згодом почали з’являтися повідомлення про розлади з боку нервової системи – аносмію, судоми, інсульти, порушення свідомості, енцефалопатії, паралічі черепних нервів [1‑3]. У зв’язку з нейротропізмом вірусу SARS‑CoV‑2 науковці прогнозують у найближчому майбутньому зростання випадків хронічних нейропсихіатричних розладів, ініційованих прямим ураженням центральної нервової
системи (ЦНС) або наслідками імунної відповіді організму. Постковідні тривожно‑депресивні розлади, психози, а також нейродегенеративні захворювання, що можуть прогресувати під впливом інфекції (зокрема, паркінсонізм і хвороба Альцгеймера), спричиняють довготривалу втрату якості життя, працездатності та вже отримали у фахових публікаціях назви «третя хвиля» [3] або «лонгковід» [1].
Застосування діосміну при хронічних захворюваннях вен: результати дослідження СТАТУС
Клінічне дослідження
16 березня, 2021
Хронічні захворювання вен (ХЗВ) нижніх кінцівок зустрічаються у 29-60% працюючого населення в різних країнах і завдають не лише естетичного дискомфорту пацієнтам, а й можуть призвести до стійкої втрати працездатності внаслідок розвитку можливих ускладнень. Представляємо вашій увазі результати проспективного багатоцентрового неінтервенційного дослідження СТАТУС (Стойко Ю.М., Циплящук О.В. та співавт., 2020), яке було проведене з метою оцінки дотримання лікарями інструкції із застосування діосміну та прихильності хворих лікуванню, а також поширеності симптомів ХЗВ і динаміки їх вираженості на фоні терапії
Вивчення ефективності та безпечності препарату БонеВіста у хворих із постменопаузальним остеопорозом
У статті представлено результати дослідження співробітників ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», Українського науково-медичного центру проблем остеопорозу, що було проведене з метою вивчення ефективності та безпечності препарату ібандронової кислоти БонеВіста в лікуванні хворих із постменопаузальним остеопорозом.
Синдром карпального каналу: як не проґавити діагноз?
21-22 грудня відбулася онлайн-конференція «Четверта зимова школа травматологів», у ході якої провідні спеціалісти обмінялися досвідом лікування синдрому карпального каналу, розглянули найсучасніші та доведено ефективні методи й препарати, що застосовуються у терапії цього захворювання. Також на конференції було висвітлено проблему побічної дії різних ліків та представлено шляхи мінімізації негативних ефектів терапії.
