Пацієнт із хронічним болем у спині на прийомі у лікаря: як і кому потрібно надавати допомогу?
Пацієнт із хронічним болем (ХБ) у спині – «страшний сон» лікаря. Якщо під час першого візиту такого хворого фахівець з ентузіазмом береться до справи і надає широкий перелік рекомендацій, то через 10 або навіть більше відвідувань, коли майже весь терапевтичний арсенал вичерпано, від ентузіазму не лишається й сліду.
Як допомогти пацієнтам, які зазнають страждань від ХБ? Коли призначення знеболювальних препаратів недостатньо? Чи варто «занурюватися» у вир негативних емоцій і виявляти емпатію? Хто в описаному дуеті страждає більше – хворий чи лікар?
Ці неоднозначні питання обговорювалися під час вебінару «Пацієнт із болем у спині на прийомі в лікаря: хто потребує підтримки?». Захід відбувся в рамках інноваційного освітнього проєкту NEYROSFERA і став першим у запланованому циклі тематичних дискусій.
Нутрицевтики та рослинні екстракти: промінь надії у боротьбі з COVID‑19
Інформація щодо поповнення в сімействі коронавірусів стала неприємною звісткою для населення всієї земної кулі – стрімке поширення коронавірусу тяжкого гострого респіраторного синдрому‑2 (SARS-CoV‑2), пандемія нового інфекційного захворювання стали причинами швидкого пошуку лікарських засобів, нутрицевтиків і рослинних екстрактів, здатних протистояти інфікуванню SARS-CoV‑2 або прискорювати процеси одужання, відновлення після коронавірусної хвороби 2019 (COVID‑19).
Перспективи використання комбінації інтраназальних кортикостероїдів та інтраназальних антигістамінних засобів у лікуванні пацієнтів з алергічним ринітом
11-12 вересня в рамках проєкту «Життя без алергії» відбулася науково-практична конференція у форматі онлайн під назвою «Сучасна світова практика ведення пацієнтів з алергічними захворюваннями в період COVID‑19». Захід проводився за підтримки Всеукраїнської громадської організації «Асоціація алергологів України» та Національного інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського НАМН України. До уваги читачів – огляд доповіді провідного вітчизняного експерта щодо особливостей ведення пацієнтів з алергічним ринітом (АР) в умовах пандемії COVID‑19.
Роль фіксованої комбінації базального інсуліну та агоніста глюканоподібного пептиду‑1 в інтенсифікації лікування цукрового діабету 2 типу
5 листопада 2020 року, за підтримки компанії Sanofi, відбулася довгоочікувана зустріч провідних експертів у галузі діабетології. Увазі учасників заходу була репрезентована новітня інформація щодо використання першої представленої в Україні фіксованої комбінації інсуліну гларгін та агоніста рецептора глюканоподібного пептиду‑1 (арГПП‑1) ліксисенатиду. Головним доповідачем виступив один із провідних іспанських ендокринологів – доктор медицини Francisco Javier Ampudia-Blasco (Франциско Хав’єр Ампудія-Бласко). Презентації охопили широкий спектр питань стосовно інновацій у менеджменті пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД), зокрема результати недавніх клінічних досліджень та практичні аспекти інтенсифікації лікування ЦД 2 типу в умовах реальної клінічної практики.
Антигіпертензивна та гіполіпідемічна терапія: як підвищити ефективність?
Артеріальна гіпертензія (АГ), гіперхолестеринемія та цукровий діабет (ЦД) є найпоширенішими в популяції модифікованими факторами ризику розвитку серцевосудинних захворювань (ССЗ). Незважаючи на багаторічні зусилля щодо освіти й інформування пацієнтів про необхідність контролю цих чинників, значна частка хворих не отримує терапії, а серед тих, хто забезпечений лікуванням, не всі досягають контролю. Сучасні можливості підвищення ефективності антигіпертензивної та гіполіпідемічної терапії, зокрема в осіб із високим серцевосудинним (СС) ризиком, обговорювали учасники ХХІ Національного конгресу кардіологів України, що відбувся 22 25 вересня 2020 року в режимі онлайн.
Порушення енергетичного обміну міокарда і мозку як спільна терапевтична мішень у пацієнтів похилого віку
Основою майже будь-якого патологічного процесу є порушення енергетичного обміну в клітині, не виняток і серцево-судинні захворювання (ССЗ). Серцева недостатність (СН) – складна патологія, для якої характерні численні системні ураження, зокрема ЦНС, адже зменшення серцевого викиду призводить до порушення перфузії головного мозку та когнітивної дисфункції. Іншими словами, чим тяжчий перебіг СН, тим глибше ушкодження функції мозку. Про модуляцію енергетичного обміну міокарда як мету лікування СН та можливості екзогенного креатинфосфату розповідає Юрій Степанович Рудик, д. мед. н., завідувач відділу клінічної фармакології та фармакогенетики неінфекційних захворювань ДУ «Національний інститут терапії iменi Л.Т. Малої» НАМН України (м. Харків).
ЕКГ-діагностика інфаркту міокарда в поєднанні з порушеннями внутрішньошлуночкової провідності: звертаємося до підручника
Редакція медичної газети «Здоров’я України», тематичного номера «Кардіологія. Ревматологія. Кардіохірургія» продовжує знайомити наших читачів із ґрунтовним і детальним підручником «Функціональна діагностика» за редакцією д. мед. н., професора О.Й. Жарінова, д. мед. н., професора Ю.А. Іваніва та к. мед. н., доцента В.О. Куця. Пропонуємо до вашої уваги розділ «Електрокардіографічна діагностика інфаркту міокарда в поєднанні з порушеннями внутрішньошлуночкової провідності».
Лікування артеріальної гіпертензії: перевірені кроки та голос сучасності
Артеріальна гіпертензія (АГ) є одним з основних факторів ризику серцево-судинних захворювань (ССЗ). Попри зусилля фахівців із фармакології та клінічної медицини в цьому напряму, АГ й надалі важко піддається раціональному контролю. Основними причинами недостатньої ефективності лікування на сьогодні є інертність лікарів, низький комплаєнс пацієнтів, труднощі стратегії ведення осіб з АГ, соціально-економічні умови тощо. На XXI Національному конгресі кардіологів України, який пройшов у вересні 2020 року онлайн, даній проблематиці присвятила свою доповідь доцентка кафедри кардіології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (м. Київ), к. мед. н. Ірина Володимирівна Давидова.
Комплексний регіонарний больовий синдром І типу: питання ґенезу, діагностики та лікування
Ця патологія й досі лишається однією з найзагадковіших відтоді, як її вперше описали понад 150 років тому. Вона багаторазово змінювала свою назву: від рефлекторної симпатичної дистрофії, синдрому Зудека, каузалгії, альгонейродистрофії тощо, до сучасної, як-то комплексний регіонарний больовий синдром І типу (КРБС І). Актуальні питання етіопатогенезу, діагностики й терапії КРБС І висвітлює завідувач кафедри травматології та ортопедії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, д. мед. н., професор Олександр Анатолійович Бур’янов.
Проблема подолання рефрактерності до гіпотензивної терапії у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та метаболічними порушеннями
Артеріальна гіпертензія (АГ) часто виникає на тлі різноманітних метаболічних порушень, що супроводжується підвищеним кардіоваскулярним ризиком і потребує потужнішого гіпотензивного лікування. Про оптимальні підходи щодо вибору антигіпертензивної терапії у таких хворих в межах XXI Національного конгресу кардіологів України, який відбувся цьогоріч у вересні в онлайн-режимі, розповів завідувач відділу артеріальної гіпертензії та профілактики її ускладнень ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України» (м. Харків), професор, д. мед. н. Сергій Миколайович Коваль.
Особливості антиаритмічної терапії при фібриляції передсердь в амбулаторних умовах
Важливим клінічним аспектом при лікуванні фібриляції передсердь (ФП) є ефективна медикаментозна кардіоверсія у разі пароксизму з подальшим довготривалим утриманням синусового ритму. В контексті цієї проблеми власним досвідом щодо питань ефективності та безпеки застосування антиаритмічних препаратів (ААП) в амбулаторних умовах при ФП у межах Х ювілейної науково-практичної конференції Асоціації аритмологів України (1‑3 липня 2020 року) поділилися к. мед. н. Олена Миколаївна Романова та к. мед. н. Ольга Володимирівна Срібна, відділ аритмій серця ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України (м. Київ). Дані доповнені змінами, отриманими після виходу рекомендацій із ведення хворих на ФП Європейського товариства кардіологів (ESC) 2020 р.
Поліпшення прогнозу кардіологічного пацієнта: чи всі механізми використані?
За щорічними даними ВООЗ та Державної служби статистики України, смертність від серцево-судинних захворювань (ССЗ) лишається найпоширенішою. Основними факторами ризику розвитку ССЗ є артеріальна гіпертензія (АГ), атеросклероз, негативні аспекти способу життя, як-то стрес, куріння, фізична інертність, харчові звички тощо. Зазвичай їх можна модифікувати, що суттєво знижує частоту ССЗ та летальних випадків. Проте мало призначити раціональне лікування. Необхідні конструктивний діалог із хворим та контроль виконання ним призначень протягом тривалого часу. Отже, як покращити прогноз кардіологічного пацієнта? Яким чином забезпечити високу прихильність до лікування? Як створити та зберегти довірливі стосунки із хворими? На ці та інші запитання в межах ХХІ Національного конгресу кардіологів України (22‑25 вересня 2020 року) в режимі онлайн відповідали провідні вітчизняні фахівці.
