Головна Статті

 
 
 
Короткий огляд проявів COVID-19 із боку шлунково-кишкового тракту та печінки, метааналіз міжнародних даних і рекомендації для консультативного ведення пацієнтів із COVID-19

20 червня, 2020

Родина коронавірусів включає 4 відомі корона­віруси людини (229E, NL63, OC43, HKU1), асоційовані з гострими респіраторними вірусними інфекціями, та 3 штами, асоційовані з пневмонією, дихальною недостатністю та смертю: ­SARS-CoV (коронавірус тяжкого гострого респіраторного синд­рому), ­MERS-CoV (коронавірус близькосхідного респіраторного синд­рому) та ­SARS-CoV-2 (коронавірус тяжкого гострого респіраторного синдрому 2 типу) 
Гипоксия как универсальный патофизиологический феномен в кардионеврологии: возможности фармакологической коррекции и профилактики

19 червня, 2020

Цереброваскулярная патология (ЦВП) в настоящее время рассматривается как одна из ведущих медико-социальных проблем современного общества. Это определяется тем, что сосудистые заболевания головного мозга служат важнейшей причиной заболеваемости и смерти населения не только в Украине, но и во всех развитых странах мира. И хотя традиционно основное внимание в ангионеврологии уделяется острым формам патологии (в частности, инсультам), следует помнить, что подавляющее большинство (до 90%) сосудистых заболеваний головного мозга относится к хроническим нарушениям мозгового кровообращения или хронической ишемии головного мозга (ХИГМ) – дисциркуляторной энцефалопатии, сосудистой деменции и другим (более редким) формам ЦВП [13, 21].
Настанови Європейського товариства кардіологів щодо діагностики та ведення кардіоваскулярних захворювань під час пандемії COVID‑19: епідеміологія, патофізіологія, артеріальна гіпертензія

19 червня, 2020

Станом на 10 березня 2020 р. у світі від інфекції COVID‑19 померло 4296 осіб. Через місяць (до 10 квітня) в 1,6 млн осіб виявили позитивні результати тесту, понад 100 тис. інфікованих померли [1]. Загальний показник летальності від COVID‑19 суттєво специфічний для конкретної країни та залежить від фази епідемії, тестування, реєстрації, демографії, здатності до медичного обслуговування та рішень уряду [2].
Роль препаратів цинку в профілактиці та лікуванні COVID‑19

18 червня, 2020

Цинк – незамінний мікроелемент, залучений у різноманітні біологічні процеси як кофактор, сигнальна молекула або структурний елемент. Він бере участь у метаболізмі вуглеводів і ліпідів, функціонуванні репродуктивної, кардіоваскулярної та нервової систем, процесах регенерації шкіри, рості нігтів і волосся. Крім того, цинк впливає практично на всі ланки імунної системи, завдяки чому його розглядають як перспективний засіб профілактики та лікування коронавірусної хвороби 2019 (COVID‑19).
Світові рекомендації з лікування діабетичної нейропатії: місце препаратів Бенфогама та Тіогама

18 червня, 2020

За прогнозами Міжнародної діабетичної федерації (2017), показники поширеності цукрового діабету (ЦД) у світі з 2017 до 2045 року зростуть з 425 до 628 млн, а це означає, що збільшиться й кількість ускладнень ЦД, передусім діабетичних нейропатій (ДН), які вважаються найчастішим мікросудинним ускладненням ЦД (Boulton A.J.M. et al., 2004; Raman R. et al., 2012).
Практичний підхід до ведення онкологічних хворих під час пандемії COVID-19

18 червня, 2020

Виникнення хвороби, зумовленої коронавірусом 2019 (COVID‑19), спричинило глобальну надзвичайну ситуацію в системі охорони здоров’я. У грудні 2019 р. спалах респіраторного захворювання, спричинений новим коронавірусом, вперше був виявлений у Китаї і відтоді поширився на понад 150 країн [1]. Інфекція отримала назву тяжкого гострого респіраторного синдрому коронавірусу‑2 (SARS-CoV‑2).
Середньо- та довгострокові результати ендоскопічної резекції при раку стравоходу типу pT1b-SM1 та pT1b-SM2

18 червня, 2020

Рак стравоходу (РС) – ​одне з 10 найпоширеніших онкологічних захворювань у світі та шоста за частотою причина смерті від раку [1]. Ендоскопічна резекція слизової оболонки (ЕМR) та ендоскопічна підслизова дисекція (ESD) є ендоскопічними техніками лікування РС, що демонструють хороші результати [3].
Ельтромбопаг при мієлодиспластичному синдромі чи гострому мієлоїдному лейкозі з тяжкою тромбоцитопенією

17 червня, 2020

Мієлодиспластичний синдром (МДС) і гострий мієлоїдний лейкоз (ГМЛ) є гетерогенними групами клональних розладів кісткового мозку, що характеризуються неефективним гемопоезом і проліферацією бластів. Тромбоцитопенія часто асоційована зі значним ризиком розвитку ускладнень, в тому числі клінічно значимих кровотеч, які є предикторами ранньої смерті. Сучасні опції лікування тромбоцитопенії обмежені. Трансфузія тромбоцитів має короткотривалий терапевтичний ефект та супроводжується розвитком рефрактерності.
Лабораторія CSD підтримує сучасні тренди діагностики в онкогематології

17 червня, 2020

За останні 50 років здобутки медичної та фармакологічної наук у галузі онкогематологічних захворювань дозволили значно збільшити виживання та тривалість життя пацієнтів із цією патологією. Застосування сучасних протоколів лікування та інноваційних лікарських препаратів вимагає високої точності та своєчасності діагностики. Сучасні принципи класифікації онкогематологічних захворювань та стратифікації пацієнтів за групами ризику (в тому числі за показаннями до алогенної трансплантації кісткового мозку) здебільшого базуються на вивченні біології пухлин, тобто на генетичному підґрунті процесів, що призвели до анаплазії.
Топ-20 досягнень 2019 року

17 червня, 2020

Автори:
Крок за кроком, рік за роком отримуємо нові перемоги у боротьбі з раком. Вже давно ніхто не чекає, що остаточна перемога станеться швидко і на усіх напрямах. Але постійний, нерідко малопомітний поступ приводить до істотного прогресу. Усе більше пацієнтів зі злоякісними пухлинами якщо і не мають шансів повністю одужати, то можуть жити тривалий час навіть при занедбаних стадіях раку.
Вітчизняний уміфеновір – доступний сучасний засіб для боротьби з вірусами

17 червня, 2020

Нині увага лікарів усього світу прикута до нової патології – коронавірусної хвороби (COVID-19), що спричиняється коронавірусом гострого респіраторного синдрому 2 типу (SARS-CoV-2). Раптова поява, швидке повсюдне поширення, епідеміологічні особливості перебігу захворювання призвели до того, що вивчення інфекційних, цитопатологічних властивостей SARS-CoV-2, як і особливостей лікування COVID-19 відбувається саме зараз, а кожен новий день дає нам такі необхідні знання для ефективної боротьби з цим поки що недостатньо дослідженим, але високопатогенним вірусом.