Влияние диосмина на факторы ангиогенеза у пациентов с хроническими заболеваниями вен нижних конечностей
Целью данного исследования была оценка влияния диосмина на уровень отдельных факторов ангиогенеза, участвующих в патогенезе развития хронических заболевания вен нижних конечностей, таких как фактор некроза опухоли-альфа (ФНО-α), факторы роста эндотелия сосудов (VEGF-А и VEGF-С), ангиостатин, интерлейкин 6 (ИЛ-6), фактор роста фибробластов 2 (FGF‑2) и плазминоген. Через 3 мес после применения диосмина в дозе 600 мг по 2 раза в день значительно снизились уровни ФНО-α, VEGF-А и VEGF-С, ИЛ-6 и FGF‑2 и повысился уровень ангиостатина, что клинически сопровождалось уменьшением отечности ног.
Ключевые слова: диосмин, хронические заболевания вен нижних конечностей, ангиостатин, фактор роста эндотелия сосудов, фактор некроза опухоли-альфа, интерлейкин 6, фактор роста фибробластов, плазминоген.
Ефективність прегабаліну в лікуванні нейропатичного болю у пацієнтів із остеоартрозом
У статті представлено сучасні підходи стосовно діагностики та ефективного лікування нейропатичного компонента хронічного больового синдрому при остеоартрозі.
Ключові слова: нейропатичний біль, остеоартроз, AUSCAN, прегабалін.
Результати протоколу інтраопераційної іригації повідон-йодом області оперативного втручання для профілактики інфекцій у хірургії хребта
У дослідженні було оцінено ефективність нового протоколу щодо профілактики післяопераційних інфекційних ускладнень у хірургії хребта. Застосування повідон-йоду в оптимальній концентрації виявилось ефективним та безпечним і не супроводжувалося несприятливим впливом на загоєння ран та кісткове зрощення.
Ключові слова: інфекція області хірургічного втручання (ІОХВ), повідон-йод, метицилін-резистентний золотистий стафілокок (MRSA), внутрішньоопераційний протокол іригації, біохімічна активність.
Эффективность октреотида в лечении хронического панкреатита
В статье представлены данные исследований о влиянии октреотида (аналога соматостатина) на панкреатическую секрецию, в частности о его положительном действии и эффективности у пациентов с хроническим панкреатитом.
Ключевые слова: хронический панкреатит, соматостатин, болевой синдром, октреотид.
Синбіотики: міфи та факти щодо застосування у педіатричній практиці
В останні роки проблема порушення якісного та кількісного складу нормальної мікрофлори кишечнику та її відновлення при функціональних захворюваннях шлунково-кишкового тракту (ШКТ), тривалій антибіотикотерапії, зміні режиму та якості харчування активно обговорюється науковцями.
Кольки у немовлят
У своїй практиці педіатри часто стикаються з дітьми із симптомами з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ), причиною яких є функціональні розлади, а не органічне ураження травного каналу. Ведення таких пацієнтів потребує особливої уваги, адже в основі патології лежать складні патогенетичні механізми, і тому будь-яке лікарське втручання повинно бути обґрунтованим.
Сучасні можливості дієвого впливу на процеси репарації кісткової та хрящової тканини
9-11 жовтня в Івано-Франківську відбувся XVIІI З’їзд ортопедів-травматологів України, під час якого було розглянуто широке коло актуальних клінічних проблем, пов’язаних із діагностикою та лікуванням різноманітної патології опорно-рухового апарату. Значна увага була приділена таким науковим і практичним напрямам, як експериментальні та клінічні дослідження, остеопенія й остеопороз, травматичні ураження різних відділів опорно-рухового апарату, можливості малоінвазивної хірургії, ендопротезування великих суглобів тощо. Окремою темою форуму став розгляд можливостей застосування в сучасній ортопедії та травматології інноваційних репаративних технологій – цьому питанню було присвячено одразу декілька виступів вітчизняних і зарубіжних фахівців.
COVID-19 у дітей
Уже майже 4 міс світ бореться з коронавірусною інфекцією (COVID-19), викликаною новим коронавірусом (SARS-CoV-2). Станом на 20 травня у світі зафіксовано 4 922 137 випадків інфікування, з яких 323 956 – летальні, проте 1 709 279 осіб уже подолали захворювання. В Україні завдяки своєчасному введенню карантину вдалося уникнути різкого підвищення захворюваності на COVID-19, яка однозначно призвела б до кризи системи охорони здоров’я, як це спостерігалося в інших країнах. Натомість у державі протягом тривалого часу зберігається плато кривої інфікованості.
Ротація режимів антибіотикотерапії як один із напрямків подолання резистентності бактерій
Головними чинниками, які призводять до збільшення антимікробної резистентності бактерій, є недостатній контроль інфекцій та некоректне застосування антибіотиків. Оскільки ці чинники добре відомі, слід впроваджувати у практику спеціальні стратегії використання антибіотиків, щоб запобігти зростанню антибіотикорезистентності. Складові стратегії включають: обмеження нераціонального застосування антибіотиків, призначення комбінованої та циклічної антибіотикотерапії (АБТ) відповідними курсами й режимами. На результат циклічної програми впливають багато чинників: вибір антибіотиків для проведення курсу лікування, черговість їх застосування.
Хронічний поширений біль: сучасні діагностичні та лікувальні стратегії
У грудні 2019 року в Києві відбулися Наукові читання імені професора Є.Т. Скляренка на тему «Впровадження наукових розробок у практику охорони здоров’я», приурочені до 95-річчя кафедри травматології та ортопедії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Захід був присвячений обговоренню проблем травматології та ортопедії.
Ефективність та безпека ламотриджину в дітей та підлітків із абсансною епілепсією
Дитяча абсансна епілепсія – поширена форма епілепсії, що супроводжується короткими, раптовими, автоматичними рухами й частими періодами втрати свідомості. Абсансні напади чинять суттєвий негативний вплив на соціальне функціонування та якість життя хворих. J. Cao et al. виконали систематичний огляд та метааналіз рандомізованих контрольованих досліджень (РКД), в яких вивчали порівнянну ефективність і безпеку ламотриджину (ЛТД), інших лікарських засобів та/або плацебо при абсансних епілептичних нападах у дітей та підлітків. Результати опубліковані у виданні Journal of Clinical Neuroscience (2020; 71: 199‑204).
Дайджест. Covid-19
На сьогодні близько 350 млн населення світу страждають на дефіцит глюкозо‑6-фосфатдегідрогенази (Г6ФДГ). Доведено, що клітини людини з дефіцитом Г6ФДГ є більш уразливими до інфекцій, зумовлених коронавірусами, ніж клітини з нормальним рівнем цього ферменту. Саме тому ведення таких пацієнтів у час пандемії коронавірусної хвороби 2019 року (COVID‑19) може бути доволі непростим завданням.
