Головна Статті

 
 
 
Вплив лімфедеми на якість життя онкологічних пацієнтів

17 червня, 2020

Досягнення сучасної медицини в діагностиці та лікуванні онкологічної патології істотно розширили терапевтичні можливості та покращили віддалені прогнози у пацієнтів. Важливим напрямом ведення онкологічних хворих є забезпечення високого рівня життя у довгостроковій перспективі, що передбачає уникнення/усунення можливих небажаних явищ, спричинених основними методами лікування, зокрема лімфедеми.
Семейные онкологические синдромы и гены наследственного рака

16 червня, 2020

Семейный и наследственный рак составляют не менее 20% от всех злокачественных опухолей человека, однако в клинической практике они распознаются реже. Понимание механизмов наследственного канцерогенеза позволяет не только эффективно лечить онкологического больного, но и предупредить у него появление второй (метахронной) опухоли в новом органе. С помощью превентивных диагностических и лечебных мероприятий можно также предотвратить развитие рака у здорового носителя патологической мутации, переданной ему по наследству.
Препарат Адцетрис® у контексті міждисциплінарного підходу ведення хворих із Т-клітинними лімфомами шкіри

16 червня, 2020

Однією з важливих проблем сучасної онкології, дерматології та гематології є правильний вибір тактики ведення пацієнтів з Т-клітинними лімфомами (ТКЛ) шкіри. Скоординована робота онколога, дерматолога та патоморфолога у контексті міждисциплінарного підходу є дуже важливою для забезпечення максимальної ефективності лікування та тривалого періоду ремісії у цих хворих. Детально зазначену проблему було висвітлено у рамках інтерактивної онлайн-конференції «Київські дерматологічні дні», яка відбулася 22-23 квітня.
Внесок ІЕПОР ім. Р.Є. Кавецького НАН України у зменшення впливу на здоров’я населення України наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: багаторічний досвід і сучасні виклики

16 червня, 2020

Автори:
Вивченням особливостей ушкоджувальної дії рідко- та щільноіонізуючої радіації Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології (ІЕПОР) ім. Р.Є. Кавецького НАН України почав займатися ще на початку 1970-х років. У цей період досліджували порушення обміну нуклеїнових кислот, енергетичних процесів у клітинах, а також вплив біологічних і хімічних модифікаторів на ранні і пізні етапи променевого канцерогенезу.
Монотерапія пазопанібом після попереднього лікування при метастатичній саркомі матки

16 червня, 2020

Саркома матки належить до групи рідкісних гетерогенних сарком м’яких тканин (СМТ), характеризується агресивним перебігом і несприятливим прогнозом. Найпоширенішим гістологічним підтипом саркоми матки є лейоміосаркома (ЛМС) – ​60% випадків, після якої ідуть ендометріальна стромальна саркома (ЕСС), недиференційована саркома та інші. При локалізованій пухлині, незалежно від її гістологічного підтипу, методом вибору є хірургічне лікування (резекція).
Деякі аспекти рекомендацій NCCN щодо ад’ювантної системної терапії у пацієнтів із меланомою

16 червня, 2020

Клінічні рекомендації NCCN стосовно меланоми шкіри були істотно переглянуті протягом останніх кількох років у відповідь на нові дані про терапію інгібіторами імунних контрольних точок і BRAF-орієнтовану терапію. У цій статті узагальнено дані та обґрунтування, що підтверджують значні зміни рекомендацій щодо системного ад’ювантного лікування не тільки оперованих пацієнтів, а і тих, у кого виявлено нерезектабельну хворобу або віддалені метастази.
Секвенування нового покоління виявляє потенційні альтерації-мішені у більшості пацієнтів із лімфоїдними новоутвореннями

16 червня, 2020

Злоякісні лімфоїдні захворювання мають різноманітну біологічну та клінічну картину і зазвичай при них призначають багатокомпонентну хіміотерапію. Однак за останнє десятиліття парадигма лікування цих захворювань змістилася від хіміотерапії до впливу на онкогенні драйверні мутації таргетною терапією [2‑4].
COVID‑19: що необхідно знати про пандемію коронавірусної інфекції

14 червня, 2020

Коронавірусна інфекція COVID‑19 (надалі – COVID‑19) – ​потенційно тяжке гостре респіраторне захворювання, спричинюване новим штамом коронавірусів під назвою SARS-CoV‑2 (Severe Acute Respiratory Syndrome CoronaVirus 2 – ​Коронавірус‑2, який спричинює тяжкий гострий респіраторний синдром). Вперше вірус SARS-CoV‑2 був ідентифікований у грудні 2019 р., коли став причиною спалаху респіраторних захворювань невідомої етіології в м. Ухань (провінція Хубей, Китай).
Кавасакі-подібні симптоми в дітей з COVID‑19: педіатричний мультисистемний запальний синдром

14 червня, 2020

Найбільший ризик тяжкого перебігу захворювання та смерті від COVID‑19 мають люди похилого віку та особи із супутньою патологією, такою як гіпертонічна хвороба, хронічні захворювання легень і рак [1–4]. Обмежені дані свідчать, що в дітей клінічні прояви інфекції SARS-Cov‑2 зазвичай менш виражені, ніж у дорослих [5–8], хоча деякі також потребують госпіталізації та інтенсивної терапії [9–11]. Найменше випадків реєструють серед новонароджених, а в тих, в кого підтвердили COVID‑19, зазвичай спостерігають легку форму інфекції [7].
История деятельности и роль профессора Н.Л. Володося в развитии отечественной и мировой сердечно-сосудистой хирургии

14 червня, 2020

В этом году исполнилось 85 лет со дня рождения всемирно известного ученого и хирурга профессора Николая Леонтьевича Володося, работы которого легли в основу нового этапа развития мировой сердечно-сосудистой хирургии. Авторы данной работы, которые проработали с Н.Л. Володосем долгие годы, и на становление которых как профессионалов и личностей он оказал значительное влияние, постарались, насколько это возможно, описать то, кем он являлся на самом деле. Простое перечисление достижений профессора Н.Л. Володося никогда не даст полноценного представления о его личностных качествах, тех чертах характера, которые помогли ему, преодолевая многие трудности, достичь огромных результатов. А именно такие детали и важны для понимания последующими поколениями того, как реально покоряются высочайшие жизненные вершины, вне зависимости от рода деятельности.
Післяопераційні легеневі ускладнення та «непропорційно висока» смертність у пацієнтів, інфікованих SARS-CoV‑2

14 червня, 2020

Журнал The Lancet опублікував результати європейського дослідження, в якому вивчали частоту легеневих ускладнень та смертність від них у пацієнтів із коронавірусною інфекцією COVID‑19 у перші 30 днів після хірургічного лікування. Автори порівняли отримані ними дані з результатами попередніх міжнародних досліджень і в підсумку навели предиктори 30-денної післяопераційної смертності в інфікованих SARS-CoV‑2 пацієнтів.
Вплив нестероїдних протизапальних препаратів на показники імунної відповіді при онкохірургічних операціях

14 червня, 2020

Автори:
Прогрес в імунології в останні десятиліття зумовив великий інтерес дослідників до вивчення взаємин між імунологією та гомеостазом. Такий взаємозв’язок є особливо актуальним в онкологічних пацієнтів, які підлягають оперативному лікуванню. Багатьма дослідженнями було показано, що у хворих після травми або хірургічного втручання виявляється депресія імунної системи, особливо її клітинної ланки. Хірургічна травма і стрес, викликаний операцією, є одними з головних причин імуносупресії, однак при цьому не враховується фактор анестезії та післяопераційного знеболення.