Ювілейна, 20-та, Школа ендокринолога
20-22 лютого в Києві відбулося чергове засідання «Школи ендокринолога». Цей науково-освітній проект, призначений для підвищення професійного рівня лікарів-ендокринологів, неврологів та лікарів загальної практики – сімейної медицини, – уже 20-й від дебюту! Однозначно – це успіх і підтвердження доцільності проведення такого роду заходів. Спікери школи – досвідчені ендокринологи з чималим досвідом практичної та наукової роботи, які не тільки впроваджують сучасні методи профілактики, діагностики і лікування ендокринних захворювань, а й щиро діляться ними з колегами.
Психосоматичні аспекти розвитку цукрового діабету
Протягом останніх десятиліть пильну увагу при вивченні виникнення численних патологічних станів приділяють психоемоційним факторам. За даними різних досліджень, на частку психосоматичних захворювань припадає від 43 до 53% звернень за медичною допомогою [4]. Згадуючи слова видатного давньогрецького філософа Платона, стає зрозумілим, що він був правий, коли стверджував: неправильно поділяти захворювання людини на два компоненти – психічний і соматичний. До того ж це може бути шкідливим при виборі тактики лікування пацієнта.
Сучасні підходи до діагностики та лікування діабетичної соматичної та вегетативної нейропатії
Рання діагностика та моніторинг діабетичної периферичної нейропатії (ДПН) передбачені низкою міжнародних настанов, зокрема Торонтським консенсусом і офіційною позицією Американської діабетичної асоціації (ADA) щодо ДПН. Згідно з викладеними в цих документах рекомендаціями для встановлення діагнозу ДПН достатньо хоча б одного симптому чи ознаки нейропатії в поєднанні з аномальними результатами нейрофізіологічних досліджень.
Дієтичні добавки: мода чи життєва необхідність?
Дискусії, які точаться щодо раціонального харчування, одні з найгостріших у сучасному світі. У кожної людини власне уявлення про те, що таке «здоровое» чи «нездорове» харчування і як зробити його «більш здоровим». Ці питання набули актуальності в останньому десятиріччі внаслідок інтенсивного впровадження нових технологій виробництва продуктів харчування (застосування генно-модифікованих організмів, штучних консервантів, підсилювачів смаку, фарбників тощо). І свою особливу нішу в численних гострих суперечках щодо раціонального харчування і взагалі здорового способу життя посідає питання користі або шкоди додавання до їжі біологічно активних добавок (БАД).
Левотироксин: міфи і правда
Більшість міфів про левотироксин, особливо в Україні, пов’язані з його нібито недостатньою ефективністю та численними підробками на вітчизняному ринку. Але підґрунтям для такого роду обвинувачень найчастіше є порушення елементарних правил зберігання або
прийому препарату. Виявляється, що високий відсоток пацієнтів не знають особливостей левотироксину, часто забувають вчасно його прийняти, не витримують необхідного інтервалу з прийомом їжі, проте – вірять у більш «якісні» ліки, привезені з інших країн невідомим
шляхом. А далі починаються «детективні історії» з регулярними змінами доз і черговими лабораторними аналізами. Так що саме із сказаного про левотироксин можна вважати справедливим, а що є вигадкою недостатньо інформованих людей?
Ризик серйозних серцево-судинних подій, тяжкої гіпоглікемії і рівень смертності від усіх причин: інсулін деглюдек проти інсуліну гларгін
Інсулін деглюдек – інсулін надтривалої дії, що дає можливість моделювати рівномірний профіль зниження рівня глюкози для створення повноцінної імітації базальної секреції інсуліну підшлунковою залозою (ПЗ) [1]. Показанням до переключення з інших базальних інсулінів на інсулін деглюдек є, зокрема, відносно низький ризик виникнення гіпоглікемії в останнього [2].
Використання прегабаліну в лікуванні діабетичної нейропатії з больовим синдромом: огляд клінічних досліджень
Більшість міжнародних рекомендацій розглядають прегабалін як препарат першої лінії в лікуванні пацієнтів із діабетичною нейропатією з больовим синдромом (ДНБС). Прегабалін значно полегшує біль і добре переноситься. Його ефективність щодо зменшення нейропатичного болю не підлягає сумніву, проте потрібне подальше вивчення інших властивостей цього препарату, зокрема – впливу на тривожність та розлади сну в пацієнтів із діабетичною полінейропатією. Ефективність прегабаліну сприяла вивченню інших потенційних точок дії при лікуванні нейропатичного болю та розробці таких нових ГАМК-ергічних агентів, як, наприклад, мікрогабалін. У цьому огляді розглянуто роль прегабаліну у веденні пацієнтів із ДНБС, а також розповідається про його можливі побічні ефекти, зокрема – сонливість і запаморочення, які можуть стати причиною відміни препарату.
Метаболический синдром: взгляд терапевта
Метаболический синдром (МС) – это комплекс взаимосвязанных патологических состояний, главными из которых являются инсулинорезистентность (ИР), ожирение, дислипопротеинемия, артериальная гипертензия (АГ). Понятие «метаболический синдром» – это проявление современной тенденции развития патологии человека, предполагающей сочетание болезней и синдромов, которым присущи полиэтиологичность, полипатогенетичность, полиморфность клинических проявлений.
МС является основой поражения практически всех органов и систем, предиктором развития сердечно-сосудистых болезней и сахарного диабета (СД) 2 типа. Вместе с тем МС – это плата человека за нерациональный образ жизни, гиподинамию, переедание, курение, злоупотребление алкоголем, варварское использование достижений цивилизации.
Гастроентерологічна практика у період пандемії COVID-19
Уперше спалах коронавірусної хвороби-2019 (COVID-19) був зафіксований у середині грудня 2019 р. у Китаї. Сьогодні коронавірус, який викликає тяжкий гострий респіраторний синдром (SARS-CoV-2), уразив населення усього світу. Глобальна дослідницька робота стосовно COVID-19 спрямована на вивчення походження збудника, шляхів передачі, швидких методів діагностики та лікування захворювання.
У більшості випадків SARS-CoV-2 провокує розвиток пневмонії, проте хвороба може також проявлятися симптоматикою з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ) і призводити до ушкодження органів травної системи [2]. Ключовими питаннями, які стосуються ШКТ та COVID-19, є можливість фекально-орального шляху передачі збудника, методи ведення пацієнтів з гастроінтестинальними проявами COVID-19, побічні реакції на введення лікарських засобів, нутритивна підтримка під час лікування хворих на COVID-19, контроль інфекції при ендоскопічних дослідженнях ШКТ під час пандемії.
Кишечно-мозговая ось, микрофлора кишечника и их связь с развитием ожирения
Ожирение – это глобальная эпидемия, представляющая значительную социоэкономическую проблему для систем здравоохранения. Она особенно актуальна в таких странах, как Австралия, США, Великобритания и Канада. Ожирение развивается вследствие нарушения баланса между потребляемой и расходуемой энергией, когда объем потребляемой энергии превышает объем расходуемой. Современные неинвазивные методы лечения в борьбе с ожирением малоэффективны, демонстрируя, что это более многогранное и комплексное состояние, чем считали раньше. Это привело к увеличению количества исследований энергетического гомеостаза и к открытию системы двунаправленной связи, известной как кишечно-мозговая ось.
Альтернативные гликированному гемоглобину маркеры контроля СД
Сахарный диабет (СД) – это хроническое метаболическое заболевание, вызванное абсолютной или относительной недостаточностью инсулина, нарушением чувствительности тканей к инсулину, что проявляется гипергликемией. В настоящее время заболеваемость СД приобрела характер эпидемии и является проблемой для здравоохранения во всем мире. На сегодня, согласно статистическим данным, 415 млн человек болеют СД. По прогнозу Международной федерации диабета (IDF), к 2040 г. количество больных составит 642 млн.
Порівняльна ефективність і безпека лінагліптину та глімепіриду в пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу та високим кардіоваскулярним ризиком
Вибір препарату для лікування цукрового діабету (ЦД) 2 типу заснований не тільки на ефективності лікарського засобу в зниженні рівня глюкози крові, але й на його безпеці, тобто чи впливає прийом препарату на ризик розвитку гіпоглікемії, на стан серцево-судинної системи (ССС) і вагу. Важливу роль у цьому виборі грає також і вартість. Згідно з усіма міжнародними гайдлайнами препаратом першої лінії в терапії ЦД є метформін. За його недостатньої ефективності в якості монотерапії можуть бути призначені препарати другої лінії, з яких найчастіше використовується сульфонілсечовина (СС) (глімепірид) та інгібітори дипептидилпептидази‑4 (ДПП‑4).
