Ведення пацієнтів з епілепсією під час спалаху коронавірусної хвороби
Стрімке поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) — гострого респіраторного захворювання, збудником якого є SARS-CoV-2 (представник великої групи коронавірусів) продовжує впливати на всі сфери життєдіяльності людства. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визнала пандемію цієї хвороби як надзвичайну ситуацію в галузі міжнародної охорони здоров’я.
Психічне здоров’я в період пандемії COVID‑19 (особливості психологічної кризи, тривоги, страху та тривожних розладів)
Останніми роками у світі спостерігається поширення феномена зростання кількості сюжетів усесвітніх катастоф. Піджанр наукової фантастики постапокаліпсис, або постапокаліптика (англ. post-apocalyptic), що набув популярності після Другої світової війни, тільки зміцнив свої позиції у ХХІ ст., використовуючи наразі базальну емоцію людей — тривогу та страх, а також або брак єдиної достовірної інформації, або надмірну кількість життєво важливої інформації під час опису наближених до катастрофи подій.
Хвороба, що бере за горло
Хронічні захворювання глотки, гортані та мигдалин значною мірою пов’язані з локальним балансом патогенної та умовно-патогенної мікрофлори. Вегетуюча на слизовій оболонці глотки мікрофлора має змішаний характер. Високий ступінь обсіменіння патологічного вогнища патогенними й умовно-патогенними мікроорганізмами свідчить про їх участь у виникненні та перебігу патологічного процесу.
В умовах соціальної ізоляції пов’язані з нею стреси та зниження імунітету є потенційними фаторами ризику порушення балансу мікрофлори у верхніх дихальних шляхах, що, своєю чергою, може призводити до загострення хронічних захворювань.
Терапія імунної реконституції: від теорії до практики
22 листопада 2019 р. у межах II Регіонального українського конгресу «Дебати в неврології» (CONY) відбувся сателітний симпозіум компаній «Мерк»/«Сона-Фарм». Провідні фахівці з розсіяного склерозу (РС) обговорювали сучасні тактики ведення пацієнтів, особливості медикаментозного лікування та виникнення нових терапевтичних опцій. Зокрема, доповіді були присвячені появі інноваційного лікарського засобу Мавенклад®, який зареєстровано в Україні у липні 2019 р.
Новий коронавірус: структура геному, реплікація та патогенез*
Коронавіруси (CoV) відіграють значущу роль як збудники хвороб людини та хребетних тварин. Вони можуть уражати дихальний і травний тракт, печінку та центральну нервову систему людини, худоби, птахів, кажанів, мишей та інших диких тварин. Спалахи тяжкого гострого респіраторного синдрому (Severe acute respiratory syndrome; SARS) у 2002-2003 рр. і Близькосхідного респіраторного синдрому (Middle East respiratory syndrome; MERS) у 2012 р. продемонстрували можливість передачі нових CoV від тварини до людини та від людини до людини.
Цитиколін: оновлений огляд можливостей використання препарату
Найчастішими причинами судинних когнітивних порушень у пацієнтів із кардіоваскулярними факторами ризику є безсимптомні («мовчазні») церебральні інфаркти або мікроінфаркти, пов’язані з ураженням дрібних судин. Одним із ефективних методів лікування таких хворих є використання фосфоліпідів. До вашої уваги представлено огляд статті J.J. Secades, опублікованої в журналі J Neurol Exp Neurosci (2019; 5 (1): 14‑26), в якій наведені оновлені дані щодо можливостей застосування цитиколіну в пацієнтів із когнітивними порушеннями судинної етіології.
Терапія депресії у дорослих пацієнтів в умовах первинної медичної допомоги
Депресія являє собою комплекс психічних порушень, що насамперед пов’язані з емоційною сферою. Цей поширений розлад є основною причиною інвалідності у світі та накладає значний тягар на пацієнта, негативно впливаючи на якість життя та соціальне функціонування. Якщо депресія набуває помірної чи тяжкої форми та не піддається лікуванню, то може стати серйозною проблемою для хворого й суспільства загалом. Міністерство охорони здоров’я та соціального забезпечення США (HHS) 2019 р. розробило клінічні рекомендації щодо лікування дорослих пацієнтів із депресією в умовах первинної медичної допомоги.
Тестовая диагностика в психотерапии
Диагностика в психотерапии, как практической, так и исследовательской сфер, направлена на выявление искажений в мировосприятии пациента и поиск в них ключевых элементов.
«Світлий» і «темний» бік сили антидепресантів
На фармацевтичному ринку постійно розширюється спектр антидепресантів, що створює для лікарів-практиків складну проблему вибору оптимального препарату для терапії конкретного пацієнта. Торік 7‑9 листопада у Львові відбувся V міжнародний симпозіум з неврології, нейрохірургії та психіатрії «Карпати».
Консенсусний документ WAO-ARIA-GA2LEN з точної молекулярної алергодіагностики (PAMD@): перегляд 2020 року
Відкриття IgE-антитіл у кінці 1960-х рр. дало можливість використовувати їх як специфічний біомаркер для ідентифікації алергічних захворювань (АЗ), зумовлених алергенами довкілля (зазвичай білками). У традиційних тестах на виявлення IgE-антитіл, таких як шкірні прик-тести (ШПТ) та тести на виявлення специфічних IgE (sIgE) in vitro, використовують неочищені екстракти, отримані з джерела алергену, що містять алергенні та неалергенні молекули. Завдяки застосуванню ДНК-технологій у кінці 1980-х рр. алергенні молекули були описані та клоновані для визначення детермінант різних АЗ [1-4].
Оценка воздействия залеплона и зопиклона в сравнении с алкоголемна управление автомобилем, память и психомоторную активность
Сонливость, нарушение психомоторной и когнитивной функций на следующий день после приема снотворных препаратов на ночь являются основными симптомами, связанными с их применением. У лиц, которые принимают гипнотики и вынуждены управлять транспортными средствами, нередко возникают серьезные проблемы. Представляем вашему вниманию обзор исследования A. Vemeeren et al., которые провели сравнение остаточного воздействия залеплона, зопиклона и плацебо, а также употребления стандартной дозы алкоголя на управление автомобилем, память и психомоторную активность. Результаты опубликованы в издании SLEEP (2002; Vol. 25 (2): 224‑231).
Стратегия нейропротекции и психоэмоциональной коррекции при цереброваскулярной патологии: два в одном
Одним из наиболее актуальных и востребованных направлений в клинической неврологии является разработка методов коррекции нарушений психоэмоциональной сферы при различных заболеваниях нервной системы, в первую очередь связанных с развитием когнитивного дефицита. Особенно актуальна данная проблематика для цереброваскулярной патологии. Психоэмоциональные расстройства (тревога, депрессия) существенно влияют на течение основного заболевания, усугубляя его клиническую картину, способствуя развитию различных осложнений и ухудшая прогноз, а также серьезно нарушают процесс социальной адаптации пациентов. Поэтому проблемам своевременной диагностики и выбору адекватных инструментов фармакотерапии упомянутых состояний в настоящее время уделяется особое внимание.
