Антигістамінні препарати з неседативним ефектом у лікуванні алергічного риніту
Антигістамінні препарати (АГП) таргетно впливають на Н1-гістамінові рецептори, відіграючи важливу роль у підтримці високої якості життя у пацієнтів з алергічним ринітом (АР). АГП другого покоління включені в усі гайдлайни і є першою лінією терапії АР, але для їх ефективного та безпечного використання повинна бути розроблена класифікація на підставі головних характеристик.
Сучасні можливості терапевтичного контролю алергічних захворювань у дітей
Поширеність алергічних захворювань (АЗ) у світі катастрофічно зростає, особливо в економічно розвинених країнах, тому АЗ вважаються «захворюваннями цивілізації». Одним із найчастіших проявів такої патології є алергічний риніт (АР), який значно впливає на якість життя. За епідеміологічними даними, поширеність АР у різних країнах становить від 4 до 32%.
Місце глюкокортикостероїдів у лікуванні негоспітальних пневмоній
Пневмонія – надзвичайно поширене у світовій популяції та дуже серйозне захворювання. Незважаючи на значний прогрес у визначенні етіологічних збудників, зрослі можливості антибактеріальної терапії (АБТ) та покращання супутнього підтримувального лікування, пневмонія залишається однією з 10 найпоширеніших причин смерті хворих усіх вікових категорій у всьому світі. Запалення легень є основною причиною летальних вислідів серед захворювань, зумовлених інфекційними агентами.
Гострий тонзиліт: сучасна лікувальна тактика при розвитку хірургічних ускладнень
Хірургічні ускладнення гострого тонзиліту (ГТ), які потребують негайного хірургічного втручання, доволі часто трапляються в рутинній ЛОР-практиці. До таких ускладнень передусім належать паратонзилярний абсцес (ПТА) і паратонзиліт, який йому передує. У цій статті для практикуючих лікарів ми продовжуємо цикл публікацій, присвячених менеджменту цієї патології відповідно до положень клінічної настанови «Тонзиліт».
Гнійно-запальні ускладнення гострого тонзиліту: приклади з реальної клінічної практики
Вибір хірургічної тактики та подальшого лікування гнійно-запальних ускладнень ГТ залежить від конкретної клінічної ситуації, кваліфікації лікаря та можливостей лікувальної установи. Розглянемо приклади з реальної клінічної практики ведення пацієнтів з ускладненнями ГТ.
Conditio sine qua non сучасної доказової медицини: безперервний професійний розвиток лікарів
Сьогодні ми живемо в унікальний час, коли швидкість та об’єм поширення й накопичення інформації ростуть по експоненті. Унаслідок цих процесів у світі відбувається радикальна трансформація та оновлення багатьох сфер життя людей. Відповідно, й сучасна медицина стає все більш багатогранною і складною, вимагаючи від лікаря постійного професійного росту, щоби відповідати тому рівню, який раніше здавався недосяжним, а часто й непотрібним у рутинній клінічній практиці.
GINA‑2019: обновленные рекомендации
Бронхиальная астма (БА) по-прежнему остается глобальной проблемой здравоохранения во всем мире, которая не только затрагивает все возрастные популяционные группы, но и характеризуется ростом распространенности в странах с низким уровнем доходов. БА, помимо значительных расходов на лечение и у пациентов, и у общества в целом, часто становится причиной смерти больных, в том числе молодого возраста.
Інфекція vs запалення: гармонізація терапевтичної тактики гострого бактеріального риносинуситу
Гострий бактеріальний риносинусит (ГБРС) вважається одним із 10 діагнозів, з якими найчастіше стикається лікар у своїй рутинній практиці. ГБРС посідає п’яте місце в списку інфекційних захворювань, для лікування яких призначається антибактеріальна терапія (АБТ).
GOLD-2019: персоналізація лікування пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень
Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) є однією з найактуальніших медичних проблем. Хоча епідеміологічні показники щодо поширеності, захворюваності та смертності від цієї патології варіюють у різних країнах, в усьому світі спостерігається тенденція до їх зростання. Це пов’язано як зі збільшенням рівня куріння, забруднення повітря різноманітними полютантами органічного й неорганічного походження, так і з подовженням середньої тривалості життя.
Комп’ютерний зоровий синдром: проблема та її розв’язання
Ми живемо в еру цифрових технологій, тому значно частіше порівняно з попередніми поколіннями застосовуємо різноманітні прилади з дисплеями. Нині середньостатистичний дорослий житель США проводить за комп’ютером чи смартфоном 2-12 год на добу (J. Bucksch et al., 2016; V. J. Rideout et al., 2010). Слід зазначити, що смартфони зіграли велику роль у збільшенні так званого screen time – часу, проведеного перед екраном.
Візит до офтальмолога може врятувати життя!
Однією з головних причин смертності й інвалідизації у світі натепер є інсульт. Захворюваність і смертність від мозкового інсульту широко варіюють у різних країнах. Пересічно частота інсульту становить 150-200 випадків на 100 тис. населення. Щороку близько 16 млн людей хворіє на мозковий інсульт, а близько 7 млн через це вмирає. Інсульт є другою причиною смертності населення після ішемічної хвороби серця.
Важные вопросы офтальмологии: возрастная макулярная дегенерация после чернобыльской катастрофы, оптическая ишемическая нейропатия, розацеа-кератит
23-24 мая Одесса гостеприимно встретила врачей-офтальмологов на традиционных Филатовских чтениях. Обширная научная программа включала важнейшие вопросы офтальмологии, в частности лечение диабетических поражений органа зрения, наиболее распространенные ошибки клиницистов, актуальные аспекты терапевтического и хирургического лечения глаукомы, тактику ведения больных с травмами и ожогами глаза, проблемы офтальмологии детского возраста.
