Диабетическая полинейропатия: контроль над болью
Несмотря на достижения в области изучения сахарного диабета (СД), хронические осложнения этого заболевания по-прежнему представляют серьезную проблему для клинической практики.
Постінсультні когнітивні порушення та деменція як ускладнення цереброваскулярної недостатності
Як правило, під постінсультними когнітивними порушеннями (ПІКП) розуміють будь-які когнітивні розлади, що мають тимчасовий зв’язок з інсультом, тобто виявляються в перші три місяці після гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК), що спричинює ушкодження тканин мозку і розлади його функцій (ранні ПІКП) або в більш пізні терміни, але зазвичай не пізніше року після інсульту (пізні ПІКП). Тримісячний інтервал, введений у разі судинної деменції (СД), є одним із доказів
Современный взгляд на атерогенез. Как предотвратить катастрофу?
В Украине смертность от сердечно-сосудистой патологии среди всех причин смерти составляет 66,5%. Причем у большинства лиц, умерших от кардиоваскулярных заболеваний (68,1%), причиной смерти указана ишемическая болезнь сердца, патогенетической основой которой является атеросклероз . Хорошо известно, что повышенный уровень холестерина (особенно в составе липопротеинов низкой плотности) тесно связан с атеросклеротическим повреждением сосудов. Поэтому снижение повышенных уровней липидов крови целесообразно как у лиц с высоким и очень высоким кардиоваскулярным риском, так и на популяционном уровне.
Застосування лактулози у лікуванні печінкової енцефалопатії: зниження вмісту аміаку, проносний ефект, корекція дисбіозу
Ураження печінки призводить до підвищення вмісту в крові близько 20 різноманітних речовин, що потенційно здатні викликати дисфункцію мозку – так звану печінкову енцефалопатію.
Алергічний риніт: актуальність проблеми у дітей та оновлені рекомендації щодо лікування
Алергічний риніт (АР) – хронічне запальне захворювання слизової оболонки носа, спричинене імуноглобулін Е (IgE)-опосередкованою ранньою та пізньою фазою алергічної відповіді. Симптоми АР добре відомі: ринорея, закладеність чи блокада носа, свербіж у носі, чихання. Зазначені симптоми
Терапевтична цінність еплеренону: місце в лікуванні пацієнтів після інфаркту міокарда
Лікування хворих, що перенесли інфаркт міокарда (ІМ), надалі залишається однією з пріоритетних задач кардіології. Для постінфарктних пацієнтів характерний високий ризик розвитку повторних ІМ, раптової смерті, хронічної серцевої недостатності (ХСН). Найвищу частоту серцево-судинних ускладнень спостерігають протягом першого півріччя після перенесеного ІМ, особливо в перший місяць. Важливу роль у збільшенні ризику ускладнень після перенесеного ІМ відіграють патофізіологічні зміни, що об’єднують під терміном «постінфарктне ремоделювання». Ці зміни найбільшою мірою виражені у хворих із великими трансмуральними, особливо передніми ІМ.
Гентасепт – комплексний вплив на всі фази раневого процесу
Лікарі багатьох спеціальностей (терапевти, ендокринологи, хірурги, комбустіологи, геронтологи, лікарі загальної практики – сімейної медицини) часто зустрічаються у своїй рутинній практиці з пролежнями, виразками внаслідок цукрового діабету, трофічними виразками іншого генезу (варикозна хвороба вен нижніх кінцівок, тромбофлебіт, облітеруючий ендартеріїт), опіками, травмами, хірургічними ранами тощо. Пришвидшення реепітелізації цих ран в амбулаторних умовах та зменшення ризику їх інфікування є дуже важливою задачею лікаря.
Монтелукаст: місце у терапії алергічного риніту та бронхіальної астми
Бронхіальна астма (БА) та алергічний риніт (АР) – хронічні алергічні захворювання, які найчастіше трапляються у дорослих та дітей. За останні 10 років поширеність цих недуг зросла майже вдвічі. Слід зауважити, що АР є незалежним фактором розвитку БА, а обидва ці захворювання вважаються коморбідними. Так, згідно з результатами численних епідеміологічних досліджень у 30-40% хворих на АР констатують БА, а частота асоціації астми з АР становить ≥80%. При неконтрольованих симптомах риніту збільшується частота нападів астми, незапланованих звернень до лікаря, за невідкладною допомогою, госпіталізацій.
Выбор стартовой антибиотикотерапии при лечении инфекций мочевыводящих путей у женщин в зависимости от менопаузального статуса
Эффективная стартовая антибиотикотерапия инфекций мочевыводящих путей (ИМП) способствует снижению и частоты возникновения данной патологии, и распространенности резистентных штаммов возбудителей. В большинстве руководств по ведению пациенток с ИМП не предусмотрена дифференциация лечения в зависимости от менопаузального статуса. Предлагаем вашему вниманию обзор статьи P. Miotla, K. Romanek-Piva, M. Bogusiewicz et al., в которой представлены результаты сравнительной оценки устойчивости к антибиотикам уропатогенов, идентифицированных у женщин в пре- и постменопаузе.
Серцево-легенева реанімація при раптовій серцевій смерті
Реанімаційні заходи при раптовій серцевій смерті (РСС) мають надзвичайно величезне значення, оскільки протягом кількох хвилин вирішується, чи повернеться людина до життя. І в цій екстремальній ситуації медичному персоналу або навіть звичайним людям, присутнім на місці, де трапилася РСС, дуже важливо не розгубитися, не панікувати, а послідовно і правильно оживляти потерпілого.
Сепсис при ревматических заболеваниях
В настоящее время проблема дифференциальной диагностики системного инфекционного процесса и ревматических заболеваний (РЗ), протекающих с высокой активностью, является чрезвычайно актуальной [1]. Инфекционные осложнения занимают одно из ведущих мест в структуре смертности этой категории пациентов, наряду с кардиоваскулярными и онкологическими заболеваниями [1, 2]. Существенно осложняют дифференциальный диагноз как наличие схожих симптомов, связанных с активным процессом при РЗ, так и иммуносупрессивная терапия, которая является ведущим фактором риска присоединения инфекции и маскировки ее клинических симптомов.
Застосування прегабаліну в лікуванні генералізованого тривожного розладу
Частота та поширеність тривожних розладів нині стрімко зростає. Попри це, здебільшого такі хворі не звертаються вчасно до лікарів, а отже, не отримують належної допомоги. Так, за статистичними даними, протягом свого життя 28,8 % осіб у той чи інший період життя мали симптоми тривоги (Kessler et al., 2005).
В Україні пацієнти з тривожними та невротичними розладами потрапляють не лише в поле зору лікарів-психіатрів, адже зазвичай вони звертаються за допомогою до терапевтів, ендокринологів, сімейних лікарів і неврологів.