Головна Статті

 
 
 
Медична реабілітація і рефлексотерапія в неврології та сімейній медицині: від теорії до практики

27 грудня, 2018

11-12 жовтня в м. Києві відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю, присвячена 100-річчю Національної медичної академії післядипломної освіти (НМАПО) ім. П.Л. Шупика. У межах конференції був проведений V з’їзд громадської організації «Українська асоціація рефлексотерапії та медичної акупунктури» (ГО «УАРМА») зі звітно-виборчими заходами. Організатори конференції: ГО «УАРМА», НМАПО ім. П.Л. Шупика, Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами (ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС), ГО «Асоціація сімейної медицини». Інформаційні та мас-медіа партнери: Національна наукова медична бібліотека України, видання «Здоров’я України. Медична Газета», «Ваше здоров’я», «ЗОЖ в Украине».
Танці очей

27 грудня, 2018

На конференції першу частину циклу лекцій про сакадні системи загалом, порушення сакад та особливості клінічної картини, фармакотерапію осцилопсії тощо, а саме власне бачення цих процесів представив завідувач кафедри неврології, нейрохірургії та психології Ужгородського національного університету, доктор медичних наук, професор Михайло Михайлович Орос.
Коли не встигли зробити тромболізис: тактика ведення пацієнта з гострим ішемічним інсультом

27 грудня, 2018

Із доповіддю про медичні аспекти ведення пацієнтів із гострим ішемічним інсультом виступив завідувач неврологічного відділення інтенсивної терапії (ВІТ) Інсультного центру Клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами (м. Київ), кандидат медичних наук Геннадій Петрович Пасічник. Лектор поділився з аудиторією досвідом лікування осіб з інсультом, яких госпіталізують до ВІТ.
Раціональна антибіотикотерапія: світові стандарти та українська практика

27 грудня, 2018

За матеріалами I Міжнародного конгресу «Раціональне використання антибіотиків у сучасному світі. Antibiotic resistance STOP!» Винахід антибіотиків розділив медицину на «до» та «після». Проте сьогодні через нераціональне використання антибактеріальних засобів лікарі дедалі частіше стикаються з полі­ та панрезистентними штамами бактерій, які спричиняють тяжкі та практично невиліковні інфекційні захворювання. Метою міжнародного конгресу, що 15­16 листопада пройшов у Києві, було підсумувати наукові надбання в галузі антибактеріальної терапії, мікробіології та поділитися цими знаннями з учасниками.
Всесвітній день боротьби з інсультом

26 грудня, 2018

Щорічно 29 жовтня Всесвітня організація інсульту (World Stroke Organization, WSO) ініціює відзначення Всесвітнього дня боротьби з інсультом. Цьогоріч WSO закликає кожну людину замислитись, які причини мають спонукати її до запобігання тяжкому захворюванню. Головне завдання заходів цього дня – ​підвищення обізнаності світової спільноти щодо проблеми інсульту, важливості правильного та своєчасного надання першої допомоги й щодо профілактичних заходів.
Сучасні можливості корекції позалегеневих проявів хронічного обструктивного захворювання легень

26 грудня, 2018

18-19 жовтня в Києві відбувся І Національний конгрес пульмонологів України. У рамках заходу було розглянуто ключові питання діагностики й лікування хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ), бронхіальної астми, інтерстиціальних, професійних та спадкових захворювань легень.
АЦЦ®: эффективность и дополнительные преимущества

26 грудня, 2018

Эффективная терапия острых и хронических заболеваний респираторного тракта – ​это актуальная задача. Особенно в педиатрической практике, с учетом анатомо-физиологических особенностей дыхательных путей в детском возрасте, обуславливающих повышенный риск затяжного и осложненного течения. Одним из препаратов, которые могут в этом помочь, является ацетилцистеин. Препарат включен в перечень жизненно необходимых лекарственных средств ВОЗ. За полвека своего применения он показал высокую эффективность, а исследования последних лет обнаружили его дополнительные преимущества.
Антигістамінні препарати в терапії хронічної кропив’янки

26 грудня, 2018

Медико-соціальна значущість кропив’янки зумовлена ​​високою частотою поширюваності захворювання – ​15- 23%  дорослих переносять принаймні один епізод гострої кропив’янки протягом життя, а поширеність хронічної кропив’янки (ХК) варіює від 0,5 до 5%. Часто розвивається в працездатному віці, погіршуючи якість життя. Низка досліджень показують, що вплив на якість життя у пацієнтів із ХК подібний і навіть гірший, ніж при інших шкірних захворюваннях, включаючи псоріаз та атопічний дерматит. Перша лінія терапії – ​це застосування сучасних H1-антигістамінних препаратів (Н1-АГП) 2-го покоління в ліцензованих дозах, які відповідають основним принципам фармакотерапії кропив’янки – ​контроль або повна редукція симптомів, багато з яких опосередковуються діями гістаміну. Одним з АГП, який найбільш повно задовольняє вимогам ефективності й безпеки, є левоцетиризин.
Место метилпреднизолона в терапии тяжелых проявлений аллергии

26 грудня, 2018

Распространенность различных аллергических заболеваний (АЗ) продолжает стремительно увеличиваться с каждым годом, и, по оценкам Всемирной организации здравоохранения (ВОЗ), XXI век станет веком аллергии. Уже сегодня около 20% мировой популяции страдают той или иной формой аллергопатологии, которая с годами приобретает более тяжелый характер, сложнее поддается лечению и требует комплексного подхода к терапии, подразумевающего применение глюкокортикоидов (ГК). Эта группа препаратов включена во все протоколы лечения АЗ. Предпочтение отдается синтетическим стероидам с более высоким профилем эффективности и безопасности.
Антигістамінні препарати: огляд сучасних клінічних досліджень

26 грудня, 2018

До антигістамінних препаратів (АГП) відносяться лікарські засоби, що попереджують взаємодію з H1-гістаміновими рецепторами гістаміну – ​важливого медіатора різних фізіологічних і патологічних процесів, зокрема алергії, запальних реакцій, секреції шлункового соку, нейромедіаторної функції центральної нервової системи (ЦНС) та ін. [1].
Синупрет: сучасний підхід до фармакотерапії гострого вірусного та поствірусного риносинуситу

26 грудня, 2018

Гострий риносинусит (ГРС) стійко утримує ключові позиції в структурі ЛОР-захворювань як серед дорослої, так і серед дитячої популяції. Актуальність проблеми ГРС полягає в тому, що вона виходить за межі отоларингології: тривалі зміни в місцевому імунітеті на тлі запалення слизової оболонки та приносових пазух носа спричиняють розвиток запальних та алергічних захворювань інших органів бронхолегеневої системи. Тому сучасний підхід до терапії ГРС передбачає комплексний вплив на ланки патогенезу не тільки для усунення симптомів, а й для запобігання хронізації та розвитку ускладнень.
Щодо питання тактики ведення хворих із повторними епізодами гострого тонзиліту

26 грудня, 2018

Незважаючи на досягнення сучасної медицини, зокрема в лікуванні гострого тонзиліту (ГТ), питання тонзилектомії залишається вельми актуальним. Певною проблемою є те, що лікарі мають полярні думки щодо необхідності виконання цієї операції в тому чи іншому випадку. На щастя, сьогодні, коли в основу стратегії лікування покладені принципи доказової медицини, питання показань до тонзилектомії вирішується просто – ​потрібно лише дотримуватися рекомендацій із ведення хворих на тонзиліт. Українська клінічна настанова «Гострий тонзиліт» дозволяє доволі чітко визначити критерії оперативного лікування. Розглянемо приклади з реальної клінічної практики, в яких йдеться про оперативне лікування тонзиліту.