Первинний гiперпаратиреоз: реалiї сьогодення
У своїх інтерв’ю та оглядах, у яких висвітлювалися аспекти вивчення та лікування первинного гіперпаратиреозу (ПГПТ), завідувач відділу ендокринної хірургії Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, доктор медичних наук, професор Сергій Макарович Черенько, що присвятив цій проблемі близько 20 років медичної практики, завжди підкреслює її актуальність та багатогранність.
Современные представления об особенностях заместительной терапии тиреоидными гормонами в пожилом возрасте и при коморбидных состояниях
Препараты левотироксина натрия прочно вошли в мировую практику как золотой стандарт лечения гипотиреоза, однако в некоторых случаях их применение не приводит к должной компенсации заболевания вследствие нарушения всасывания активного вещества или возникших нежелательных явлений.
Диабетическая периферическая нейропатия: принципы диагностики и лечения
Диабетическая нейропатия – клинически значимое осложнение сахарного диабета (СД). Одной из наиболее распространенных ее форм является диабетическая периферическая нейропатия (ДПН), которая ведет к поражению периферических нервов.
Эффективность моринги маслянистой у пациентов с нарушениями углеводного обмена
В 2017 г. Всемирная диабетическая федерация (IDF) опубликовала отчет, в котором сообщается о стремительном увеличении распространенности сахарного диабета (СД) во всем мире: с 8,8% в 2017 г. этот показатель вырастет до 9,9% к 2045 г.
Діабет та інсулін. Що потрібно знати пацієнту
Інсулін – білковий гормон, що виробляється підшлунковою залозою і регулює рівень цукру (глюкози) в крові. Інсулін синтезується в β-клітинах, які входять в окремі групи клітин підшлункової залози – острівці Лангерганса.
Современное состояние проблемы миокардитов
О трудностях диагностики и лечения миокардита писал еще в 1749 г. выдающийся французский врач, один из пионеров кардиологии Жан-Батист Сенак в одном из первых трактатов по анатомии, физиологии и болезням сердца «Traite de la structure du coeur, de son action et de ses maladies».
Рак у пациентов с сердечной недостаточностью: известные факты и пробелы в знаниях
Современные рекомендации по лечению гипотиреоза: положения, сформулированные Британской ассоциацией щитовидной железы
По оценкам, гипотиреозом страдает 2-5% популяции; как правило, врачи общей практики принимают активное участие в лечении этого заболевания.
67-ма щорічна наукова сесія Американської колегії кардіологів (10-12 березня): що нового по проблемі серцевої недостатності?
Згідно з останньою настановою Американської колегії кардіологів / Американської асоціації серця (АСС/АНА/HRS) щодо лікування пацієнтів зі шлуночковими аритміями (JACC, 2017) встановлення постійного імплантованого кардіовертера-дефібрилятора (ІКД) показано хворим на постінфарктну симптомну серцеву недостатність (СН) із фракцією викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ) ≤35%, яка лишається зниженою, незважаючи на оптимальне медикаментозне лікування, але не раніше ніж через 40 днів після перенесеного інфаркту міокарда (ІМ) або 90 днів після реваскуляризації.
До питання раціональної антикоагулянтної терапії для профілактики інсультів у пацієнтів із фібриляцією передсердь
Фібриляція передсердь (ФП) – найпоширеніша аритмія у світовій популяції й один із найчастіших коморбідних станів у пацієнтів із серцевою недостатністю як зі зниженою, так і зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка. Головною небезпекою ФП є розвиток ішемічного інсульту внаслідок емболізації мозкових артерій тромбами, які формуються в лівому передсерді через його хаотичні скорочення та застій крові.
Патогенетическая терапия диабетической цистопатии α-липоевой кислотой и витаминами группы В у пациенток с сахарным диабетом 1 и 2 типа
Введение. Одним из серьезных осложнений ряда заболеваний является нарушение акта мочеиспускания, крайне негативно влияющее на качество жизни (КЖ) больных.
Эпидемия ожирения: косметический дефект или глобальная медицинская проблема?
Рост численности популяции с избыточной массой тела и ожирением носит ярко выраженный прогрессирующий характер. Так, по данным Всемирной организации здравоохранения (ВОЗ), за последние 40 лет эти показатели возросли вдвое и в ряде стран распространенность ожирения достигла 30-35%.
