Актуальні питання використання пробіотиків для корекції дисбалансу мікрофлори товстої кишки
Дисбаланс мікрофлори товстої кишки (ДМТК) – це патологічний синдром, в основі якого лежать зміни кількісного та/або якісного складу нормальної мікрофлори товстої кишки (МФТК), що стає більш інвазивною й агресивною. Ключовою ознакою ДМТК вважають різке зменшення чи повну відсутність біфідо- і лактобактерій на фоні збільшення загальної кількості мікроорганізмів (кишкової палички, ентерококів, клостридій, стафілококів, протея, синьогнійної палички та ін.). Особливе значення також має збільшення кількості грибів роду Candida та грамнегативних бактерій Clostridium difficile, які спричиняють специфічні ураження кишечника й інших органів – кандидоз і псевдомембранозний коліт.
Практические аспекты обеспечения эффективной эрадикации H. pуlorі
В настоящее время остро стоит вопрос оптимизации антихеликобактерной терапии. Что же мешает успешной эрадикации Helicobacter pylorі? Чаще всего это побочные эффекты проводимого лечения, недостаточный комплайенс пациентов, а также резистентность H. pуlorі к антибиотикам.
ГЭРБ у детей: объединенные рекомендации NASPGHAN и ESPGHAN (2018)
В 2009 г. объединенный комитет Североамериканского общества педиатрической гастроэнтерологии, гепатологии и нутрициологии (North American Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition; NASPGHAN) и Европейского общества педиатрической гастроэнтерологии, гепатологии и нутрициологии (European Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition; ESPGHAN) представил первое руководство по медикаментозному лечению гастроэзофагеального рефлюкса (ГЭР) и гастроэзофагеальной рефлюксной болезни (ГЭРБ).
Он был солдат отважный, он был прекрасный врач…
В этой акварели о чудесном человеке, выдающемся ученом, мужественном воине, члене-корреспонденте АМН СССР Александре Грицюке я следую лишь по сведениям замечательного издания «Лікар, науковець, педагог» под редакцией одного из его учеников – члена-корреспондента НАМН Украины Василия Нетяженко.
Пробиотики в современной клинической практике: дискуссия экспертов
Одна из актуальных тем, которые привлекают внимание и вызывают живое обсуждение на конференциях, в научных публикациях, – это применение пробиотиков.
Клиническое практическое руководство по воспалительным заболеваниям кишечника (2018)
В 2018 г. Японское гастроэнтерологическое общество (Japanese Society of Gastroenterology) обновило положения клинического практического руководства, основанного на данных доказательной медицины, по лечению пациентов с язвенным колитом (ЯК) и болезнью Крона (БК). Новая версия этого документа содержит 59 клинических вопросов, которые представлены в 9 категориях. Ниже приведено содержание разделов, описывающих современные методы лечения воспалительных заболеваний кишечника (ВЗК).
Синдром раздраженной кишки и дивертикулярная болезнь: есть ли точки соприкосновения?
Синдром раздраженной кишки (СРК) – одно из наиболее частых функциональных гастроинтестинальных расстройств и один из наиболее распространенных гастроэнтерологических диагнозов. До 30% населения имеют симптомы, сходные с СРК. Как показывают последние данные, определенные патогенетические факторы являются общими как для СКР, так и для дивертикулярной болезни (ДБ).
Диспепсия как неспецифический синдром и самостоятельное заболевание: взгляд эксперта
Понятие функциональных нарушений желудочно-кишечного тракта (ЖКТ) существует в гастроэнтерологии с давних времен. Немалый интерес к данной проблеме возник с разработкой критериев диагностики этой патологии в рамках так называемого Римского процесса. На сегодня Римские критерии являются ориентиром в терминологии и тактике ведения пациентов с функциональными нарушениями ЖКТ.
Эффективная терапия острого неосложненного цистита: фокус на современные фитопрепараты ЗОЛОТАРНИКА
Среди множества инфекций нижних мочевых путей (ИНМП) ведущее место занимает воспаление мочевого пузыря, или острый неосложненный цистит (ОНЦ), – это самое распространенное урологическое заболевание.
Неврастенія та синдром хронічної втоми: сучасні уявлення та принципи лікування
Астеноневротичний синдром, або неврастенія (НС), – захворювання з групи неврозів, що характеризується втомою, дратівливою слабкістю, надмірним виснаженням і повільним відновленням психічних процесів, втратою здатності до тривалих розумових і фізичних зусиль.
Прегадол у комплексному лікуванні болю
Згідно з новим узгодженим визначенням біль – це неприємне відчуття, пов’язане з реальним чи потенційним ушкодженням тканини організму, з чуттєвим, емоційним, когнітивним і соціальним компонентами (Williams A. C. et al., 2016). Провідними причинами болю в щоденній практиці сімейного лікаря є ревматичні та неревматичні хвороби опорно-рухового апарату (остеоартроз, міозит, тендовагініт, травми), неврологічні захворювання (невралгія, радикуліт, ішіас, люмбаго), ниркова та печінкова кольки, головний біль (кластерний біль, біль напруги, мігрень), післяопераційний біль, дисменорея тощо.
Герпевірусна інфекція в практиці лікаря-стоматолога
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оголосила ХХІ століття епохою вірусних захворювань [1]. На сьогодні неухильно зростає кількість хворих на рецидивуючий герпес, зумовлений вірусами простого герпесу (ВПГ) 1 і 2 типу. У сучасній інфектології герпесвірусні інфекції (ГВІ) посідають одне з чільних місць. Щороку надходить інформація про нові клінічні маскування ГВІ та роль різних типів ГВІ у розвитку онкологічних, судинних, гематологічних, аутоімунних, нервових захворювань (Исаков В. А., Борисова В. В., 1999; Yound P., Main J., 2003; Kandoff R., 2004; Ibrahim A. I., Obeid M. T., 2005).
