Острый инфаркт миокарда
Острый инфаркт миокарда (ОИМ) с подъемом сегмента ST (ОИМспST/ОИМбпST) или без такового – распространенная ургентная кардиологическая патология, сопровождающаяся потенциально значимым риском заболеваемости и смертности. На протяжении последних трех десятилетий уровень лечения ОИМ существенно повысился и продолжает эволюционировать. Представленный вниманию читателя обзор фокусируется на первоначальной клинической картине и внутрибольничной терапии ОИМ 1 типа.
В Україні відкриється перша Сімейна кімната Рональда МакДональда
Фундація «Дім Рональда МакДональда» підписала договір оренди приміщення у Львівській обласній дитячій клінічній лікарні (ЛОДКЛ) «Охматдит» з метою відкрити першу в Україні Сімейну кімнату Рональда МакДональда, щоб допомогти родинам бути поруч із хворими дітьми. Відкриття Сімейної кімнати заплановане на осінь.
Звернення до читачів
Від імені редакційної колегії радий привітати вас із важливою подією – XVIII Національним конгресом кардіологів України. Спеціально «під нього» ми підготували черговий номер нашого журналу. Цей номер продовжує курс, узятий на розширення кола тем, які розглядаються в журналі, та включення до нього питань лікування найпоширеніших коморбідних станів, які трапляються в пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями й насамперед при серцевій недостатності.
Когнітивна дисфункція при хронічній серцевій недостатності: механізми, наслідки, можливості корекції
Порушення когнітивної функції (КФ) – один із типових супутніх розладів при хронічній серцевій недостатності (ХСН), який, за даними різних авторів, спостерігається в 30-80% таких пацієнтів [1]. Значний діапазон оцінок поширення КФ при цьому синдромі можна пояснити відмінностями в дизайнах досліджень, різними ступенями тяжкості перебігу ХСН, різницею у віці досліджуваних, величині виборок і різним набором тестів для вивчення КФ, що використовували дослідні групи [2].
Когнитивные нарушения: актуальность проблемы, этиопатогенез, диагностика и лечение
В последние несколько десятилетий XX века возрос интерес к проблеме когнитивных нарушений (КН). Актуальность проблемы обусловлена, с одной стороны, раскрытием новых патогенетических механизмов снижения когнитивных функций (КФ) и разработкой на этой основе подходов к восстановлению нейронов головного мозга, с другой – увеличением доли людей пожилого и старческого возраста и резким повышением выживаемости пациентов с инфарктом миокарда и инсультом [1-3].
Дисфункція нирок при хронічній серцевій недостатності
Дисфункція нирок (ДН) – один із найбільш значущих коморбідних станів при хронічній серцевій недостатності (ХСН). Стверджувати це дають змогу як наявні дані про значну поширеність ДН серед цієї категорії пацієнтів, так і результати досліджень, що свідчать про негативний вплив ДН на клінічний прогноз пацієнтів із ХСН [1].
Метаболическая память как общий патогенетический механизм артериальной гипертензии и атеросклероза
Клинические перспективы эндотелиальной протекции в лечении коронарогенной сердечной недостаточности
Введение
Коронарогенная дисфункция левого желудочка (ЛЖ) сердца стабильно доминирует в структуре причин развития хронической сердечной недостаточности (ХСН). Достижения фармакологии последних десятилетий и активное внедрение инвазивной реваскуляризации миокарда способствовали улучшению выживаемости при острых формах ишемической болезни сердца (ИБС).
К вопросу о лечении расстройств вегетативной нервной системы
Вегетативные расстройства являются одной из актуальных проблем современной медицины, что обусловлено их большой распространенностью. Так называемые функциональные нарушения деятельности сердечно-сосудистой и дыхательной систем, желудочно-кишечного тракта (ЖКТ) в практике педиатров, врачей подростковых кабинетов, терапевтов и невропатологов занимают одно из первых мест в структуре заболеваемости.
Эндотелийзависимые механизмы аритмогенеза при ИБС: роль дефицита L-аргинина
Существование связи между функциональным состоянием сосудистого эндотелия и риском развития сердечно-сосудистых осложнений у пациентов с заболеваниями периферических и коронарных сосудов уже является не гипотезой, а четко обозначенной проблемой, и поиск путей ее решения ведется очень активно.
Доступность кардиометаболической терапии как фактор успеха в контроле над стенокардией
Несмотря на достижения фармакологии и малоинвазивной хирургии, хроническая ишемическая
болезнь сердца (ИБС) по-прежнему остается актуальной проблемой современной кардиологии.
Антиангинальная фармакотерапия является основным компонентом лечения пациентов
со стабильной стенокардией. Современная концепция лечения отводит главную роль препаратам,
cнижающим потребность миокарда в кислороде посредством изменения гемодинамических
условий его функционирования. Результаты клинических исследований показывают, что каждый
3-й пациент испытывает симптомы стенокардии даже на фоне оптимального лечения нитратами,
β-адреноблокаторами и антагонистами кальция (W.E. Boden et al., 2007). В связи с этим
не ослабевает интерес врачей и ученых к так называемой кардиометаболической терапии ИБС.
В предлагаемом обзоре рассмотрены возможности данного подхода с точки зрения современных
клинических рекомендаций и фармакоэкономики лечения стенокардии в реалиях отечественного
здравоохранения.
Кардіотоксичність протипухлинних препаратів: епідеміологія, діагностика, клінічний моніторинг і профілактика
Кардіотоксична побічна дія хіміотерапевтичних препаратів є однією з основних причин захворюваності й смертності серед пацієнтів, які вижили після онкологічних захворювань. Кардіотоксичні ускладнення можуть проявлятися у вигляді аритмій, гіпертензії, ішемії міокарда, тромбоемболії, серцевої недостатності (СН), систолічної дисфункції міокарда чи іншими побічними ефектами.
