Новости ежегодного конгресса Европейской ассоциации по изучению диабета
В этом году конгресс Европейской ассоциации по изучению диабета (EASD) проходил 12-15 сентября в г. Лиссабоне (Португалия). Мероприятие выдалось информационно очень насыщенным – в его рамках были презентованы результаты более чем 10 масштабных исследований в области диабетологии. Рассказать нашим читателям самые интересные новости конгресса мы традиционно попросили ведущего диабетолога нашей страны.
Синдром гіперпролактинемії: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, сучасне лікування
У 2016 році в журналі «Репродуктивна ендокринологія» було опубліковано Національний консенсус щодо ведення пацієнтів із гіперпролактинемією. Із повагою до всіх авторів консенсусу хочу наголосити, що під час його розробки не було враховано думку фахівців-нейроендокринологів відділу нейроендокринології та загальної ендокринології Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України (м. Київ) та Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України (м. Харків).
Які пацієнти отримують користь від переведення з премікс-інсуліну на інсулін гларгін: докладний аналіз дослідження Lantus Registry Study
Для ведення ЦД 2 типу існує широкий вибір терапевтичних опцій, тому вибір належного лікування є непростим завданням. Відомо, що більшість пацієнтів із тривалим ЦД 2 типу рано чи пізно потребують призначення інсуліну з огляду на прогресуючий характер захворювання. Наразі з’являється дедалі більше доказів, що ранній початок інсулінотерапії дає змогу ефективніше досягати адекватного контролю глікемії. Метою цією роботи було проаналізувати дані дослідження Lantus Registry Study щодо виявлення незалежних факторів покращення контролю глікемії у пацієнтів із ЦД 2 типу, яких перевели з лікування премікс-інсуліном на інсулін гларгін.
Науково-освітній проект «Школа ендокринолога» успішно крокує Україною
Минулоріч для медичної спільноти було започатковано потужний захід – науково-освітній проект «Школа ендокринолога». Як зазначалося в попередніх номерах нашого видання, Школа ендокринолога відбувається за сприяння Міністерства охорони здоров’я України, Національної академії медичних наук України, департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій, Асоціації ендокринологів України, ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», кафедри ендокринології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.
У фокусі – порушення кісткового метаболізму. Практичні алгоритми
13 жовтня у м. Києві відбулася ендокринологічна колегія «У фокусі – порушення кісткового метаболізму. Практичні алгоритми». Захід був організований Медичною лабораторією (МЛ) «ДІЛА» – експертом із питань лабораторної діагностики. «ДІЛА» стала першою в Україні компанією, яка запровадила систему управління якістю і працює відповідно до вимог ISO 15189 «Спеціальні вимоги до якості та компетентності медичних лабораторій».
Новости с XIX Европейского конгресса по эндокринологии
20-23 мая в г. Лиссабоне (Португалия) проходил ежегодный Европейский конгресс по эндокринологии (European Congress of Endocrinology, ECE). Мероприятие проводится под эгидой Европейского общества эндокринологии (European Society of Endocrinology) и является одним из важнейших событий для специалистов-эндокринологов. В этом году он собрал более 3 тыс. делегатов. Предлагаем читателям краткий обзор некоторых наиболее интересных новостей с конгресса.
Менеджмент сахарного диабета у пациентов с хроническим заболеванием почек: в фокусе инсулины нового поколения
Заболевание почек, возникающее вследствие СД, является тяжелым инвалидизирующим состоянием, а также недооцениваемым фактором глобального бремени болезней. С 1990 по 2012 г. количество смертей от диабетической болезни почек выросло на 94%. До определенного времени считалось, что ведущую роль в развитии этого осложнения играет недостаточно корректируемая гипергликемия, провоцирующая такие метаболические нарушения, как неферментативное гликозилирование белков и липопротеинов, активация полиолового пути окисления глюкозы. Исследования последних лет продемонстрировали, что не менее важную роль, чем гипергликемия, в патогенезе развития диабетической болезни почек играет нарушение внутриклеточных путей инсулинового сигнала в эпителии почечных клубочков и канальцев.
Селен и заболевания щитовидной железы: от патофизиологии к лечению
Селен представляет собой важный для человеческого организма микроэлемент, необходимый для синтеза ряда белков (селенопротеинов). Впервые он был описан в 1817 году и свое красивое название получил в честь луны
(греч. σεληνη), по одной из версий – благодаря серому цвету с металлическим блеском. Щитовидная железа (ЩЖ) – орган с наибольшей концентрацией селена на 1 г ткани.
Лечение рака щитовидной железы: какова роль КАРБИМАЗОЛа?
Наблюдение за пациентами с дифференцированным раком щитовидной железы (РЩЖ) подразумевает оценку уровня тиреоглобулина и степени поглощения131 при сцинтиграфии всего тела в динамике. Эти показатели зависят от стимуляции тиреотропным гормоном (ТТГ), обеспечить которую после тиреоидэктомии можно либо с помощью временной отмены тироксина (Т4), либо посредством введения рекомбинантного человеческого ТТГ.
Cубклінічний гіпотиреоз
Субклінічний гіпотиреоз, або мінімальна тиреоїдна недостатність, – клінічний синдром, за якого в організмі людини визначається нормальний рівень тиреоїдних гормонів (тироксину – Т4 і трийодтироніну – Т3) у поєднанні з помірно підвищеним рівнем тиреотропного гормонa (ТТГ).
Порівняльне дослідження альфа-ліпоєвої кислоти в комбінації з комплексом вітамінів групи В проти самого лише комплексу вітамінів групи В у лікуванні діабетичної полінейропатії у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу
Діабетична нейропатія – одне з мікроваскулярних ускладнень ЦД, яке має складний патогенез і проявляється синдромами різної анатомічної локалізації. Діабетична полінейропатія викликає біль і втрату чутливості в дистальних відділах верхніх і нижніх кінцівок. Це ускладнення діабету становить велику проблему для національної системи охорони здоров’я і значно погіршує якість життя пацієнтів.
Эффективность, безопасность и перспективы рационального подхода в клиническом применении фитопрепаратов
Эффективность и безопасность препаратов на основе лекарственных растений (ЛР) исследовались на протяжении всего периода их применения в лечении широкого спектра заболеваний. В процессе изучения особенностей химического состава синтезирующихся в растениях более чем 20 классов биологически активных веществ (БАВ), главные активные компоненты которых по структуре близки к метаболитам человеческого организма, для многих ЛР был установлен спектр терапевтической активности и выявлена их токсичность.
