Заболеваемость меланомой, эпителиальным раком кожи и редкими опухолями нейроэндокринного и лимфоидного происхождения продолжает расти, а затраты на диагностику и лечение этих болезней ложатся тяжелым бременем на общество. Причиной роста кожных заболеваний во всем мире является избыточное ультрафиолетовое облучение и старение населения. Немалую роль играют профессиональные факторы и генетическая предрасположенность, которые, по некоторым оценкам, обусловливают около 20% всех случаев опухолей кожи.

В предыдущем номере была опубликована статья, посвященная семейному и наследственному раку молочной железы. Сегодня мы продолжаем обсуждать тему наследственных опухолей на примере рака органов желудочно-кишечного тракта (желудка, толстой кишки и поджелудочной железы).

Безперервне навчання та постійне вдосконалення практичних навичок є невід’ємною складовою високого рівня професіоналізму лікарів. Проте на початку цього року звичний плин життя людства порушила пандемія COVID‑19. Низка сфер діяльності людини була «поставлена на паузу», однак цього собі не могла дозволити медицина. Через надзвичайну ситуацію усі масові наукові заходи, які є ефективним засобом навчання лікарів, обміну цінним досвідом, були скасовані. Але завдяки сучасним технологіям, ентузіазму науковців, бажанню лікарів здобувати нові знання стало можливим проведення наукових зустрічей у режимі онлайн.

Семейный и наследственный рак составляют не менее 20% от всех злокачественных опухолей человека, однако в клинической практике они распознаются реже. Понимание механизмов наследственного канцерогенеза позволяет не только эффективно лечить онкологического больного, но и предупредить у него появление второй (метахронной) опухоли в новом органе. С помощью превентивных диагностических и лечебных мероприятий можно также предотвратить развитие рака у здорового носителя патологической мутации, переданной ему по наследству.

Здоров’я нації є запорукою добробуту держави. У провідних країнах світу цей постулат визначив один з напрямів державної політики вже давно, що дозволило знизити рівень захворюваності та смертності, покращити якість життя населення. З низки причин в Україні реформування медичної галузі відбувається повільно та не дуже ефективно. Сьогодні стан онкологічної служби у державі є критичним, а смертність від онкологічної патології – ​досить високою. 12 лютого відбулися парламентські слухання на тему «Організація протиракової боротьби в Україні. Проблеми та шляхи їх вирішення». Пропонуємо нашим читачам короткий огляд події.

В ХХ и XXI веке смертность от рака вышла на второе место, существенно опередив смертность от других острых и хронических заболеваний. Причиной повышения удельного веса онкологической смертности принято считать тот факт, что человечество в целом победило особо опасные инфекции, которые на протяжении многих веков периодически уносили жизни десятков и сотен тысяч человек.

За останні 100 років в усьому світі онкологічні захворювання за рівнем поширеності перемістилися з десятого на друге місце, причому статистика свідчить про те, що кількість людей із злоякісними новоутвореннями буде збільшуватися й надалі. На жаль, Україна посіла друге місце в Європі за темпами поширення онкологічних захворювань. Щороку в нашій країні реєструють більше 160 тисяч випадків злоякісних новоутворень, помирають близько 90 тисяч пацієнтів, із них 35% – ​працездатного віку. Це говорить про необхідність розробки нових підходів у лікуванні та діагностиці онкологічної патології.

В последнее время в мире ежегодно выявляют более 2,1 млн случаев легочного рака, т.е. за 100 лет заболеваемость возросла более чем в 14 тысяч раз. Сегодня рак легкого как у мужчин, так и у женщин является одной из наиболее распространенных форм злокачественных опухолей с плохим прогнозом и высокой смертностью. Каждый пятый онкологический пациент умирает от рака легкого. Всего регистрируют 1,7 млн смертей в год.

19-20 вересня у Вінниці відбулася науково-практична конференція «Актуальні питання діагностики та лікування онкологічних захворювань репродуктивної сфери», у роботі якої взяли участь лікарі різних спеціальностей з України, Італії, Грузії, Азербайджану, Вірменії. На форумі обговорювали найбільш актуальні проблеми мамології, урології, онкогінекології. Захід відбувався у форматі діалогу, й усі охочі могли поставити доповідачам питання та представити власний досвід з тематичних питань.

У роботі форуму взяли участь 298 делегатів конференції, у тому числі експерти – ​онкологи, онкогінекологи, сімейні лікарі, організатори охорони здоров’я, представники Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, громадських організацій, територіальних громад і професійних асоціацій України. В дискусії брали участь фахівці-онкологи зі Швеції, Польщі, Ізраїлю. Форум підтримали глави і представники фармацевтичних компаній Hoffman-La Roche, MSD, Pfizer, Ipsen, Novartis, Sanofi, Orion Diagnostica Ltd, Aprovix AB. Інформаційну підтримку здійснювали «Медична газета «Здоров’я України» і журнал «Практична онкологія».