У статті розглянуто особливості патогенезу доброякісної гіперплазії передміхурової залози та сучасні способи медикаментозного лікування цієї патології, у тому числі й спричинених нею симптомів нижніх сечових шляхів у чоловіків.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) є надзвичайно поширеним захворюванням у чоловіків похилого віку. Даний термін описує проліферативні процеси клітинних елементів передміхурової залози. Гістологічно цей процес характеризується проліферацією стромальних і епітеліальних елементів простати та її збільшенням у періуретральній і перехідній зонах.

У лютому 2020 р. у Києві відбулася професійна колегія лікарів акушерів-гінекологів та урологів «Сучасна мікробіологія в практиці лікаря», яка була організована медичною лабораторією «ДІЛА». У центрі уваги колегії були новітні діагностичні розробки у вирішенні клінічних питань, практичні рекомендації щодо їх застосування, можливості сучасної лабораторної діагностики, що турбують не лише практикуючих лікарів, а й усіх пересічних жінок та чоловіків.

Представлено результати дослідження, присвяченого підвищенню ефективності надання медичної допомоги жінкам репродуктивного віку, хворим на гострий необструктивний пієлонефрит (ГНП), шляхом оцінки впливу оваріально-менструального циклу (ОМЦ) та хронічних запальних захворювань органів малого таза (ХЗЗОМТ) на патогенез ГНП та визначення критерію прогнозування характеру його перебігу. Встановлено, що з максимальною частотою ГНП починається у період з 20-го по 5-й день ОМЦ (лютеїнова та менструальна фази) в осіб без супутніх ХЗЗОМТ, а у період із 6-го по 19-й день циклу ГНП достовірно частіше виникає за наявності ХЗЗОМТ.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) традиційно розглядається як асоційоване з віком хронічне прогресуюче захворювання. Зазвичай розгорнута симптоматика ДГПЗ з’являється у чоловіків після 60‑65 років. Етіологія цієї патології поки залишається остаточно не визначеною.

У статті представлено огляд рекомендацій Європейської асоціації урології (ЄАУ) щодо терапії інфекцій сечових шляхів у пацієнтів обох статей. Зокрема, наведено визначення та обґрунтування недоцільності лікування безсимптомної бактеріурії у чоловіків і невагітних жінок. Висвітлено основні аспекти антибактеріальної терапії циститу та пієлонефриту, а також антибіотикопрофілактики при проведенні оперативних урологічних втручань.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) – ​одне з найчастіших хронічних захворювань у чоловіків, яке призводить до збільшення передміхурової залози (ПЗ) доброякісного ґенезу, простатичної обструкції і виникнення симптомів нижніх сечових шляхів (СНСШ). Поширеність цієї патології зростає з віком. Згідно зі статистичними даними, в Україні частка населення віком ≥60 років становить понад 20%. При цьому у 2015-2016 рр. захворюваність на ДГПЗ дорівнювала 276,7 і 281,5 випадку на 100 тис чоловічого населення відповідно. Понад 50% усіх пацієнтів урологічних клінік у нашій країні становлять хворі на ДГПЗ.

Феномен Александра Возианова – видного хирурга-уролога, талантливого организатора медицинской науки, государственного и общественного деятеля, академика НАН и НАМН Украины – воспринимается как удивительная притча ХХ века. Здесь нет преувеличений, а есть обстоятельства и факты…

Стаття у форматі PDF.Неспецифічний цистит – запалення слизової оболонки сечового міхура (СМ) – є найпоширенішим захворюванням сечовивідних шляхів. Слід констатувати, що більшість лікарів мають хибне уявлення про абсолютну безпечність подібного діагнозу. Така думка сформувалася за рахунок розповсюдженості й швидкоплинності гострої форми циститу, вилікувати яку часто з успіхом вдається фахівця

Неспецифічний цистит – ​це запалення слизової оболонки сечового міхура – ​найпоширеніше захворювання сечовивідних шляхів. Слід констатувати, що серед більшості лікарів здавна існує спрощене ставлення до цієї патології і хибне уявлення про абсолютну безпечність подібного діагнозу. Така думка сформувалася за рахунок поширеності й швидкоплинності гострої форми циститу, вилікувати яку часто з успіхом вдається