Статті

Ревматоїдний артрит (РА) – ​це хронічне системне автоімунне захворювання, що характеризується персистуючим синовітом, утворенням пануса й руйнуванням хрящової та кісткової тканини. РА поширений у всьому світі, причому рівень захворюваності варіює залежно від регіону. Серед основних препаратів сучасної фармакотерапії РА тофацитиніб і адалімумаб є, відповідно, представниками таргетних синтетичних та біологічних хворобомодифікувальних антиревматичних препаратів (ХМАРП). C. Zhu et al. виконали систематичний огляд і метааналіз, присвячені порівнянню ефективності й безпеки цих ліків у пацієнтів із РА. Отримані результати доступні у публікації «Comparative effectiveness and safety of tofacitinib vs. adalimumab in patients with rheumatoid arthritis: A systematic review and meta-analysis» (Frontiers in Pharmacology, 2025; 16: 1524214).

Системний червоний вовчак (СЧВ) – ​хронічне системне автоімунне захворювання невідомої етіології, яке розвивається за наявності генетичних порушень у регуляції імунної системи та під впливом факторів навколишнього середовища. Як наслідок, відбувається гіперпродукція органонеспецифічних автоантитіл до різних компонентів клітинного ядра із розвитком імунозапального пошкод­жен­ня тканин і внутрішніх органів [1].

Упродовж багатьох років гіперурикемія (ГУ) в свідомості більшості лікарів асоційована із проблемою артритів і подагри, тобто її сприймають як лише ревматологічну проблему. Реалії клініки потребують суттєвого перегляду стереотипів.

Біль – ​основна причина звернення пацієнтів із ревматичними захворюваннями по медичну допомогу. Основний метод боротьби з больовим синдромом – ​використання нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), тому лікарям сімейної практики важливо володіти актуальною інформацією щодо їхньої ефективності та безпечності. В травні відбувся черговий семінар із безперервного професійного розвитку «Академія сімейного лікаря» – ​«Больовий синдром у практиці сімейного лікаря. Біль у грудях – ​чи завжди це серцево-судинна патологія? Суглобовий біль». У роботі семінару взяли участь провідні українські спеціалісти-практики, серед яких слово мала керівник Центру ревматології, остеопорозу та імунобіологічної терапії клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами (м. Київ), доктор медичних наук, професор Ірина Юріївна Головач. Її виступ був присвячений веденню пацієнтів із больовим синдром при ревматичних захворюваннях. Представляємо читачам огляд доповіді професора І.Ю. Головач у форматі «запитання – ​відповідь».

Ювенільний системний склероз (ЮСС) – рідкісне мультисистемне захворювання, яке характеризується запаленням, судинними аномаліями та фіброзом шкіри й різних внутрішніх органів. Системний склероз розвивається переважно у дорослих, але в педіатричній популяції має місце приблизно у 10% випадків із середнім початком у вісім років.

Увеїт – одне із найчастіших ускладнень у хворих на ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА), яке нерідко перебігає безсимптомно, але може призводити до розвитку тяжких ускладнень, зокрема втрати зору.

Подагра – ​це порушення обміну речовин, за якого тривале підвищення рівня уратів у сироватці крові може призвести до відкладання кристалів урату натрію, утворення тофусів, розвитку хронічного запального артриту, сечокам’яної хвороби та нефропатії. Також імовірні повторні спалахи гострого артриту й бурситу. Подагра часто асоційована з супутніми захворюваннями, такими як хронічна хвороба нирок, ожиріння, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, серцево-судинні (СС) патології, а також зі збільшенням смертності серед пацієнтів. Фебуксостат та алопуринол – ​уратознижувальні препарати, що застосовують для лікування хворих на подагру.

Гостра ревматична лихоманка (ГРЛ) – це постінфекційне ускладнення стрептококового тонзиліту, синуситу, фарингіту у вигляді системного запального захворювання сполучної тканини з переважною локалізацією патологічного процесу в серцево-судинній системі, суглобах, із можливим залученням інших органів. Розвивається у схильних до цієї патології людей як патологічна імунна відповідь на антигени β-гемолітичного стрептокока групи А на тлі перехресної реактивності з подібними аутоантигенами уражених тканин (феномен молекулярної мімікрії).

Системні некротизувальні васкуліти (СНВ) – ​гетерогенна група захворювань, основними морфологічними проявами яких є запалення та некроз стінки судин, а спектр клінічних ознак залежить від типу, розміру, локалізації уражених судин і тяжкості супутніх запальних порушень.