Статті - Сторінка 396

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, стійкість бактерій до протимікробних засобів є однією з найбільших загроз для здоров’я людства. Корпорація «Артеріум» занепокоєна темпами розвитку цього явища та як лідер сегмента антибіотиків в Україні розуміє свою соціальну роль, отож спільно з лікарями ініціює інформаційну кампанію «Антибіотики за правилами». Її мета – навчити українців правильно лікуватися антибіотиками та зменшити нераціональний прийом цих засобів.

Bene dignóscitur, bene curátur… ще Гіппократ зауважив, що захворювання, котрі добре маніфестують, лікувати легше, тоді як безсимптомні хвороби з епідемічною швидкістю розповсюджуються планетою, «тихо» вбиваючи мільйони людей. Одним із таких неінфекційних захворювань залишається цукровий діабет (ЦД), який є найнебезпечнішим викликом перед світовою медициною у XXI столітті (згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я й Організації Об’єднаних Націй).

Нова коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19), зумовлена коронавірусом тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS-CoV-2), сьогодні є серйозною загрозою для здоров’я населення та величезною проблемою для систем охорони здоров’я багатьох країн. Хоча показники госпіталізації досить відрізняються серед різних категорій пацієнтів із COVID‑19, загалом приблизно у чверті випадків захворювання має тяжкий перебіг; такі пацієнти потребують надання медичної допомоги в умовах стаціонару [1].

Упродовж останніх десятиліть активно вивчається взаємозв’язок між компонентами метаболічного синдрому (МС) і дисфункцією щитоподібної залози (ЩЗ) (Du F-M. et al., 2019), при цьому підхід здійснюється з позицій інтегрального серцево-судинного ризику (Martin S. S. et al., 2017). Точнішим можна вважати нещодавно запропонований термін «кардіометаболічний ризик», під яким розуміють підвищену схильність до серцево-судинних захворювань (ССЗ) і цукрового діабету (ЦД) 2 типу (Mohan V., Bodhini D., 2018).

Периферична нейропатія – комплексна й дуже поширена патологія, присутня у 8% загальної популяції та в 15% людей віком ≥40 років. У Європі та США найчастішими причинами периферичної нейропатії є предіабет і цукровий діабет (ЦД) 2 типу. У країнах Західного світу ці захворювання набули характеру неінфекційної епідемії: кожен третій дорослий страждає на предіабет, кожен десятий – на ЦД 2 типу. Дистальна сенсорна полінейропатія (ДСПН), яка є найчастішим ускладненням діабету та становить 75% усіх діабетичних нейропатій (ДН), на момент установлення діагнозу присутня в 10-15% хворих на ЦД 2 типу, а після 10 років захворювання розвивається в 50% пацієнтів. Пізніми ускладненням ДСПН є виразки стопи та нейроартропатія Шарко, що часто призводять до ампутацій і також є предикторами смертності.

Метою цієї роботи було створити консенсус щодо стратегії інтенсифікації лікування у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу, в яких пероральна цукрознижувальна терапія в поєднанні з базальним інсуліном (basal insulin supported oral therapy, BOT) є недостатньо ефективною. Особливу увагу було зосереджено на застосуванні фіксованих комбінацій базального інсуліну (БІ) й агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду‑1 (арГПП‑1). Створення консенсусу здійснювалося за допомогою методу експертного оцінювання Delphi, що дає можливість отримати колективну думку спеціалістів із максимально можливим ступенем достовірності та надійності.

Однією з наймасштабніших і найавторитетніших міжнародних подій у галузі ендокринології є щорічна конференція Ендокринного товариства (Endocrine Society). Вже багато років тисячі науковців і клініцистів з усього світу беруть участь у цих зустрічах, щоб поділитися останніми досягненнями в діагностиці та лікуванні цукрового діабету (ЦД), ожиріння, патології щитоподібної залози (ЩЗ) та інших захворювань ендокринної системи.

Станом на 2020 рік Всесвітній день боротьби з ожирінням відзначається в усьому світі 4 березня з метою просування практичних рішень для припинення глобальної кризи ожиріння. Саме тому з нагоди цієї визначної події було проведено онлайн-конференцію «Місія Всесвітнього дня боротьби з ожирінням», у рамках якої провідні вітчизняні спікери представили велику кількість доповідей, присвячених мультидисциплінарній проблемі ожиріння в Україні та світі.

Питання щодо профілю безпеки препаратів сульфонілсечовини (ПСС), порівняно з іншими цукрознижувальними засобами, досить активно обговорюється протягом останніх 50 років (Riddle M. C., 2019). Відтоді, як у Діабетичній програмі Університетської групи (UGDP, Meinert C. L., 1970) дослідники пов’язали підвищену смертність із застосуванням толбутаміду, для цього класу препаратів стало обов’язковим унесення до інструкцій попередження про потенційний серцево-судинний ризик.

У статті розглянуто доцільність застосування диклофенаку натрію у складі комплексної терапії урологічних захворювань, зокрема визначено переваги застосування диклофенаку у формі ректальних супозиторіїв.

Использование биологической терапии в лечении пациентов с системной красной волчанкой (СКВ), по меньшей мере за десять последних лет, отстает от широкого применения этих препаратов при ревматоидном артрите, псориатическом артрите и анкилозирующем спондилите [4]. Необходимость в более успешной биологической или другой инновационной терапии СКВ крайне важна, поскольку совершенно понятно, что мы достигли предела в том, что может и могло быть достигнуто с помощью обычной иммуносупрессии [1, 27].

Вспышка коронавирусной инфекции 2019 (COVID-19) быстро распространилась по всему миру и стала пандемией. У большинства пациентов с COVID-19 наблюдаются легкие симптомы, но у примерно 5% пациентов развиваются тяжелые симптомы, включающие острый респираторный дистресс-синдром, септический шок и полиорганную недостаточность. Часто поражаются и почки, клинические проявления в этом случае варьируются от незначительной протеинурии до прогрессирующей острой почечной недостаточности (ОПН), требующей проведения заместительной почечной терапии (ЗПТ).