Статті - Сторінка 2

Cynara scolymus L. – вид багаторічної рослини, що належить до родини айстрових і широко відома як артишок. Цей ендемічний для Середземномор’я вид, імовірно, був окультурений у Південній Італії. Араби завезли його в інші частини Середземномор’я в середньовіччі. Стародавні народи цінували артишок за його поживні та корисні для здоров’я властивості.

Весна в Барселоні має особливий присмак відкриттів. Тут сонце ковзає мозаїками Гауді, шпилі Саграда Фамілія тягнуться вгору, а сміливі ідеї, як і століття тому, знаходять шлях до втілення. Саме в такій атмосфері 26-30 травня в сучасному конгрес-центрі Fira Barcelona Gran Vía відбувся конгрес Європейської асоціації з вивчення печінки (European Association for the Study of the Liver, EASL) 2026.

Компанії Gedeon Richter Plc. та Adalvo оголосили про розширення глобального партнерства у сфері спільної розробки та постачання препаратів тирзепатиду. Спираючись на попередню співпрацю щодо препарату Wegovy® (семаглутид), нова угода поширює стратегічне партнерство цих компаній на один із найважливіших і найдинамічніших терапевтичних напрямів сучасної охорони здоров’я, що охоплює лікування як цукрового діабету 2 типу, так й ожиріння.

Щорічний конгрес Європейського товариства з вивчення хвороби сухого ока (EuDEC), який цьогоріч відбувся 18-20 червня в Мілані, став одним із ключових європейських майданчиків для обговорення сучасних підходів до діагностики та лікування хвороби сухого ока (ХСО). Цьогорічна програма особливо яскраво показала: ХСО дедалі менше розглядають як однорідний симптомокомплекс і чимраз частіше як багатофакторне захворювання з різними фенотипами. Про головні акценти конгресу, роль лікарських форм і майбутні напрями лікування ХСО розповіла голова правління ГС «Всеукраїнський альянс офтальмологів», доктор медичних наук, професор Оксана Петрівна Вітовська.

Офтальмологи, як і всі медичні фахівці, прагнуть у своїй практиці керуватися сучасними науковими даними. Проте в цій галузі існують певні переконання, що сформувалися переважно під впливом традиції та тривалого повторення й потребують належної наукової перевірки. Опублікована 2023 року стаття американських фахівців T.P. Margolis і A. Galor, у якій вони спростували деякі хибні уявлення, пов’язані з переднім сегментом ока, послужила рушієм щодо критичного осмислення певних усталених практик і догм. Цьогоріч вийшла стаття від групи авторів з Катару, США й Італії (H. Abu Serhan, A. Ahmed, B. Paroliniі), в якій вони продовжили цю тему та висвітлили ще 10 міфів, що продовжують впливати на повсякденні клінічні рішення. Автори зазначають: значна частина доказів, які заперечують ці міфи, з’явилася лише нещодавно – в багатьох випадках протягом останніх 18-24 місяців. Тому не дивно, що усталені клінічні практики ще не повною мірою відображають ці дані. Усунення таких хибних уявлень є важливим не лише для поліпшення результатів лікування пацієнтів, а й для розуміння прогалин у медичній освіті та поширенні знань.

Стандарт медичної допомоги

У рамках майстер-класу «Репродуктивне здоров’я – ​метаболізм та яєчники» (23-24 квітня, організатор – ​група компаній «МедЕксперт») було представлено доповідь лікаря акушера-гінеколога, репродуктолога, завідувача жіночої консультації КНП «Київський міський пологовий будинок № 3», кандидата медичних наук Сергія Миколайовича Бакшеєва ­­«ВПЛ-асоційовані захворювання на межі другої чверті XXI ст. Еволюція знань про ВПЛ. Чи відповідає державна програма вакцинації сучасним світовим трендам?».

Попри значний прогрес у боротьбі з курінням, сигарети й надалі залишаються одним з головних факторів ризику передчасної смерті у світі. Традиційні стратегії, що ґрунтуються виключно на повній відмові від нікотину, не забезпечують належної ефективності для всіх курців

Проблема ведення коморбідного пацієнта старшого віку виходить далеко за межі лікування окремих захворювань. Із віком зростають кількість хронічних станів, медикаментозне навантаження та ризик небажаних взаємодій, а порушення сну, тривога й соматичні прояви психоемоційного напруження можуть додатково ускладнювати клінічну картину.

У травні 2026 р. у гібридному форматі відбувся кардіофорум-телеміст із міжнародною участю «В ритмі майбутнього». В аудиторіях Києва та ще дев’яти міст України ця подія об’єднала 264 лікарів-кардіологів, при цьому онлайн-трансляція надавала можливість брати участь та прослуховувати доповіді всім бажаючим лікарям.

Магній є другим за поширеністю внутрішньоклітинним катіоном після калію. Цей макроелемент відіграє важливу фізіологічну роль в організмі як ферментативний кофактор у понад 600 біохімічних реакціях і вивчається як чинник стійкості організму до стресу [1]

Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) уражає одну з восьми жінок і охоплює широкий спектр ендокринних, метаболічних, репродуктивних, психологічних і дерматологічних порушень. Попри це назва, яка існувала в останні десятиліття, відображала лише уявну патологію яєчників і не відповідала справжній природі захворювання. У травні 2026 року в журналі The Lancet опубліковано результати глобального консенсусного процесу, який завершився ухваленням нової назви – поліендокринний метаболічний оваріальний синдром. Ініціатором змін виступила міжнародна спільнота: проєкт об’єднав 56 академічних, клінічних і пацієнтських організацій, а також охопив 14 360 респондентів – пацієнток і мульти­дисциплінарних фахівців з усіх регіонів світу. Процес поєднав модифіковані методики Дельфі, техніку номінальної групи та маркетинговий аналіз. Перевагу надали точній новій назві, яка зберігає певну спадкоємність з абревіатурою СПКЯ і відображає мультисистемну патофізіологію стану, відмовляючись від хибного посилання на кісти яєчників. Цей огляд узагальнює аргументацію, методологію та практичні наслідки перейменування даного клінічного стану для акушерів-гінекологів.