Статті - Сторінка 2

Більш як 1 із кожних 5 антибіотиків, що призначають дорослим, призначені для лікування синуситу, і це робить його 5-м за поширеністю діагнозом, що потребує антибіотикотерапії. Ці практичні клінічні рекомендації є оновленням і заміною настанови, оприлюдненої у 2015 р. Фондом Американської академії отоларингології – ​хірургії голови та шиї.

Алергійний риніт суттєво впливає на якість життя, а також на продуктивність праці та навчання. У статті подано рекомендації ARIA 2024-2025 щодо інтраназальної терапії, яка є одним із наріжних каменів ведення пацієнтів з АР.

З 1 січня 2026 року набули чинності зміни до Національного календаря профілактичних щеплень. Оновлення Календаря приводить практику вакцинації в Україні у відповідність до міжнародних стандартів. Зокрема, обов’язкову вакцинацію проти 11 інфекційних захворювань, які несуть найбільшу загрозу життю та здоров’ю.

Про альфа-гал синдром, форму харчової алергії після укусів кліщів, диференційну діагностику, менеджмент відстроченої алергійної реакції, недооцінення її ризику, а також симптоматичну терапію алергійних реакцій, зокрема застосування сучасних неседативних АГП.

Пам’яті Володимира Костянтиновича Гаврисюка

Оновлення GOLD 2026 являє собою переглянуту редакцію рекомендацій з акцентом на раннє виявлення, персоналізацію лікування та сучасні підходи до ведення пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень. Значно оновлено розділ щодо виявлення недіагностованих випадків, у тому числі алгоритмів активного та цільового виявлення, що наголошує на проблемі гіподіагностики захворювання.

Весняно-літній період характеризується змінами факторів довкілля, які можуть впливати на перебіг багатьох хронічних захворювань, насамперед алергійних. Серед останніх найпоширенішими є атопічний дерматит, алергійний контактний дерматит і кропив’янка. Системна антигістамінна терапія є важливою складовою лікування, зокрема це неседативні АГП ІІ покоління.

Позалікарняна пневмонія (ПП) залишається однією з провідних причин госпіталізації та смертності серед дорослих пацієнтів. Вибір антибактеріальної терапії (АБТ) у разі ПП залишається складним клінічним завданням. Сучасні українські та міжнародні рекомендації акцентують увагу на персоналізованому підході до емпіричної АБТ у разі ПП і визначають клінічні ситуації, в яких респіраторні фторхінолони, зокрема моксифлоксацин, можуть розглядатись як терапевтична опція.

Похідні сульфонілсечовини (ПСС) застосовуються в терапії цукрового діабету (ЦД) 2 типу вже понад сім десятиліть. Їхня клінічна історія розпочалася у 1950-х роках, коли перші представники класу зробили можливим пероральний фармакологічний контроль глікемії. Попри появу нових груп цукрознижувальних препаратів, ПСС не втратили практичного значення: сучасні настанови й надалі розглядають їх як високоефективну та економічно доцільну опцію, зокрема в пацієнтів, яким потрібне додаткове зниження рівня глюкози, за неможливості застосування метформіну або як компонент комбінованої терапії.

Синдром подразненого кишечнику (СПК) – це поширене функціональне захворювання, яке потребує комплексного підходу до діагностики та лікування. В сучасних настановах наголошено на принципі «позитивного діагнозу»

Глобальний тягар атеросклеротичних серцево-судинних захворювань (АССЗ) залишається надзвичайно високим і охоплює понад пів мільярда людей у всьому світі. З метою зниження ризику несприятливих подій, пов’язаних з АССЗ, дорослим пацієнтам із дисліпідемією (ДЛП) рекомендоване призначення фармакологічних препаратів. На сьогодні доступна низка ефективних і безпечних схем медикаментозного лікування хворих, які потребують посилення ліпідознижувальної терапії (ЛЗТ). У лютому 2025 р. Американська асоціація клінічної ендокринології (AACE) розробила оновлену клінічну настанову щодо фармакотерапії пацієнтів із ДЛП для запобігання несприятливим серцево-судинним (СС) наслідкам. Документ орієнтований на дорослих пацієнтів із ДЛП або гіпертригліцеридемією (ГТГ), які вже отримують базове лікування, однак не досягають цільових ліпідних показників. Пропонуємо до вашої уваги огляд ключових положень цих рекомендацій.

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) залишаються основною причиною смерті у світі, визначаючи суттєвий медико-соціальний тягар. Первинна профілактика спрямована на зниження ризику розвитку серцево-судинних (СС) подій у пацієнтів без встановленого ССЗ, але із наявними факторами ризику. Ключову роль у цьому процесі відіграє корекція дисліпідемії, яка є одним із провідних модифікованих чинників атерогенезу. Статини залишаються основою ліпідознижувальної терапії, серед яких розувастатин посідає важливе місце завдяки переконливій доказовій базі щодо ефективності та безпеки.