Статті - Сторінка 2

На початку цього року відбулася науково-практична конференція UroGyn SYNERGY 2026, присвячена реконструктивним рішенням в урології та гінекології. Її організатором стала платформа HealthHUB. У межах сесії «Клінічні дилеми урогінекології: анатомія спільних рішень» Дмитро Сергійович Бухтєєв, реконструктивно-пластичний хірург, онколог, мамолог, керівник онкологічного напряму URM на базі VERUM expert clinic, розглянув сучасні стратегії лікування лімфедеми.

Рак передміхурової залози (РПЗ) – одне із найпоширеніших онкологічних захворювань у чоловіків старшого віку. Метастатичні форми РПЗ потребують комплексного підходу до лікування з використанням андрогендеприваційної терапії (АДТ), інгібіторів синтезу андрогенів та хімієтерапії (ХТ). Абіратерон як інгібітор синтезу андрогенів посідає ключове місце в сучасних протоколах лікування і гормоночутливого, і кастраційно-резистентного РПЗ (КРРПЗ).

У Києві 5-7 червня 2026 р. відбулася науково-практична конференція RadOnc.UA 2.0 «Сучасні досягнення радіаційної онкології» за підтримки Європейського товариства радіотерапії та онкології (ESTRO). В межах секції реабілітації та супровідної терапії Олена Володимирівна Барабанчик, кандидат медичних наук, доцент кафедри внутрішньої медицини ННЦ «Інститут біології та медицини» КНУ імені Тараса Шевченка, представила доповідь «Ведення пацієнтів із колітом та проктитом: погляд гастроентеролога», у якій на прикладі клінічного випадку розглянула діагностику і лікування радіаційного проктиту як ускладнення променевої терапії.

В Одесі 17-18 липня 2026 р. відбулася науково-практична конференція за міжнародної участі Breast & Gynecology Cancer. Одна із її секцій була присвячена онкогінекологічним захворюванням – від радіологічної діагностики й патоморфології до хірургії, радіаційної та системної терапії. В межах секції Ольга Володимирівна Кузнєцова, кандидат медичних наук, доцент кафедри променевої діагностики, терапії та онкологіі Одеського національного медичного університету, клінічний онколог, хімієтерапевт, презентувала доповідь «Сучасний погляд на місце бевацизумабу у лікуванні онкогінекологічних захворювань».

Автори рандомізованого багатоцентрового дослідження III фази HD21 порівнювали режим BrECADD (брентуксимаб ведотин, етопозид, циклофосфамід, доксорубіцин, дакарбазин, дексаметазон) зі стандартним eBEACOPP у первинному лікуванні класичної лімфоми Ходжкіна (ЛХ) із поширеними стадіями за індивідуалізованою стратегією, керованою позитронно-емісійною томографією після двох циклів (ПET‑2). Серед 1482 пацієнтів інтенційної популяції застосування BrECADD забезпечило нижчу частоту захворюваності, пов'язаної з лікуванням (treatment-related morbidity – TRMB) – 42% проти 59% та вищу, 4-річну, виживаність без прогресування (ВБП) – 94,3% проти 90,9%; відносний ризик (ВР) прогресування 0,66 – за зіставної загальної виживаності (ЗВ) близько 98%.

Ендокринологічних пацієнтів вважають однією з найуразливіших груп щодо розвитку атеросклеротичних ускладнень. Питання раціонального використання статинів у цієї категорії хворих потребує практичних орієнтирів для лікарів та формування чіткого алгоритму прийняття клінічних рішень, що дає можливість упевненіше використовувати статини в щоденній практиці.

Екзокринна недостатність підшлункової залози (ЕНПЗ) – поширений стан, нерідко нерозпізнаний у рутинній практиці: за даними амбулаторного аудиту, біохімічні критерії ЕНПЗ виявляють у кожного четвертого пацієнта на панкреатологічному прийомі. ЕНПЗ не лише спричиняє симптоми мальдигестії, а й зумовлює хронічний дефіцит енергії та мікронутрієнтів, є чинником розвитку саркопенії та патології кісткової тканини. Лікувальна практика орієнтована переважно на усунення симптомів, тоді як нутритивний статус пацієнта залишається поза увагою.

У журналі Zeitschrift fur Gastroenterologie у 2025 р. опубліковано огляд E. Schnoy та співавторів, де узагальнено положення чинної настанови Німецького товариства лікування захворювань органів травлення та обміну речовин (DGVS) щодо застосування месалазину при виразковому коліті (ВК). Попри розширення арсеналу біологічної терапії та малих молекул, месалазин залишається препаратом першої лінії для індукції та підтримання ремісії в усіх основних міжнародних настановах завдяки поєднанню ефективності та профілю безпеки, зіставного з плацебо.

Значна кількість випадків гострого панкреатиту (ГП) зумовлює детальне вивчення поширеності, етіології, механізмів розвитку (крім алкогольного та гепатобіліарного генезу), з’ясування причин виникнення хронічного панкреатиту (ХП). Поряд із аналізом ефективності хірургічного та консервативного лікуваня оцінюють значення реабілітаційних заходів та ведення пацієнтів у післяопераційному періоді. Актуальним є вивчення розвитку зовнішньосекреторної недостатності (ЗН) і при ГП, і ХП, оскільки кожен рецидив або загострення захворювання посилює процес фіброзу, через що розвивається екзо- й ендокринна недостатність.

Харчовий продукт для спеціальних медичних цілей – це спеціально розроблений та виготовлений продукт для годування пацієнтів (серед них і дітей грудного та раннього віку), який потрібно споживати за призначенням лікаря та/або під його наглядом. Він призначений для часткової або повної заміни звичайного раціону харчування пацієнтів з обмеженою, ослабленою або порушеною здатністю приймати, перетравлювати, засвоювати звичайні харчові продукти або певні поживні речовини, що містяться в них, або їх метаболіти.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) опублікувала першу клінічну настанову щодо фармакологічного лікування ожиріння в дорослих, яке ґрунтується на застосуванні агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду‑1 (ГПП‑1) та подвійних агоністів рецепторів глюкозозалежного інсулінотропного поліпептиду (ГІП)/ГПП‑1. Документ розроблено за методологією GRADE із залученням експертів Групи з розроблення настанов (GDG), що послуговуються систематичними оглядами ефективності, дієвості та безпеки лікарських засобів і швидким якісним синтезом наукових даних.

У цих рекомендаціях – ​оновлені положення щодо фармакотерапії, викладені в Канадських клінічних настановах із ведення дорослих з ожирінням 2020 року, а також у перегляді рекомендацій щодо фармакотерапії ожиріння 2022 року.