Статті - Сторінка 2

Поширеність алергічних захворювань неухильно зростає, і сезонна алергія посідає серед них особливе місце — насамперед у дітей, у яких клінічні прояви тісно пов'язані з анатомо-фізіологічними особливостями дихальних шляхів. Сезонний алергічний риніт (АР) і ринокон'юнктивіт нерідко сприймають як неважкі стани, тому діагноз встановлюють із запізненням, тоді як захворювання суттєво знижують якість життя дитини — порушують сон, фізичну активність, успішність у школі та соціальну адаптацію. У статті розглянуто сучасну класифікацію, принципи діагностики та покрокову фармакотерапію сезонної алергії в дітей. 

Українська академія педіатричних спеціальностей (УАПС) започаткувала новий освітній проєкт – «Респіраторну школу». Перша зустріч відбулася 13-17 липня 2026 р. у Кам’янці-Подільському, її учасниками стали педіатри, дитячі пульмонологи і алергологи, лікарі загальної практики. У межах заходу Олександр Васильович Мазулов, кандидат медичних наук, доцент кафедри педіатрії № 1 Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, дитячий алерголог, пульмонолог, презентував доповідь «Нові можливості корекції дошкільного візингу у дітей».

Кашель – одна з найчастіших причин звернення по медичну допомогу, причому це стосується насамперед дітей. У диференціальній діагностиці враховують клінічний фенотип кашлю, його тривалість і характер, тригери, супутні симптоми і результати відповідних обстежень (Mallet M. et al., 2023). Гострий кашель здебільшого спричиняє інфекція дихальних шляхів (Bergmann M. et al., 2021).

Лікування атопічного дерматиту (АД) тривалий час залишалося недостатньо ефективним, зокрема і через погану переносимість доступних засобів. Завдяки поглибленню знань про патогенез захворювання – роль цитокінів типу 2, нейроімунних взаємодій і дисфункції шкірного бар’єра – з’явилися нові терапевтичні мішені, що сприяло розробленню принципово інших препаратів. Сьогодні лікар має змогу обирати між нестероїдними топічними засобами з різними механізмами дії, біологічними препаратами з доведеним потенціалом модифікації хвороби та пероральними інгібіторами JAK із гнучким режимом застосування. Вибір між цими опціями визначається тяжкістю захворювання, віком пацієнта, супутньою атопічною патологією і регіональними настановами.

Найпоширенішими причинами низького зросту є сімейний (генетичний) низький зріст та конституційний низький зріст, які є нормальними непатологічними варіантами росту. Водночас майже будь-яке серйозне захворювання може спричинити затримку росту, а тому потребує додаткового обстеження і відповідного лікування. У цьому стандарті розглянуто діагностичний підхід до дітей низького зросту, організацію лікування і подальшого спостереження дітей із низькорослістю або затримкою зростання.

Американська академія педіатрії (American Academy of Pediatrics, AAP) спільно з Північноамериканським товариством фахівців із дитячої гастроентерології, гепатології та харчування (NASPGHAN) опублікувала клінічну настанову з діагностики та ведення сповільненого набирання маси тіла (faltering weight, FW). У документі замінено описовий термін «неспроможність до розвитку» (failure to thrive, FTT), в українській літературі відомий як «затримка фізичного розвитку», новим (нестабільна вага) і вперше запропоновано операційне визначення стану за допомогою антропометричних стандартних відхилень (СВ) замість перцентилів.

Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ) – це поширений розлад нейророзвитку, що формує значний клінічний і соціальний запит на ефективні терапевтичні підходи. У статті розглянуто нейробіологічні механізми ГАМК-ергічної дисрегуляції (ГАМК – γ-аміномасляна кислота) при СДУГ, проаналізовано положення чинних міжнародних настанов щодо місця нейрометаболічної терапії та обґрунтовано клінічне застосування кальцієвої солі гопантенової кислоти – препарату з прямим впливом на ГАМК-Б-рецептори, що поєднує нейрометаболічний, нейропротекторний і м'який нейростимулювальний ефекти без ризику залежності.

У Львові 4-6 червня у гібридному форматі відбувся VIII конгрес Української академії педіатричних спеціальностей PRIME Pediatrics 2026, у якому взяли участь педіатри, сімейні лікарі та лікарі суміжних спеціальностей. Окремий блок наукової програми стосувався таких питань імунопрофілактики в педіатричній практиці, як впровадження вакцинації проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) до Національного календаря щеплень України, сучасні підходи до захисту дітей від пневмококової інфекції, атипові й тяжкі форми ротавірусної інфекції. Під час розгляду доказової бази і нових схем вакцинації відбулося обговорення комунікативних та організаційних проблем, що супроводжують упровадження щеплень, зокрема в умовах війни.

VIII конгрес Української академії педіатричних спеціальностей (УАПС) PRIME Pediatrics 2026 відбувся 4-6 червня у Львові за підтримки МОЗ України, Європейської академії педіатрії (EAP) та Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). У його роботі взяли участь педіатри, лікарі загальної практики та сімейної медицини, дитячі спеціалісти, медичні сестри і брати, інтерни і студенти.

Своєчасна діагностика термінальних стадій захворювань печінки і направлення на трансплантацію вкрай важливі, оскільки прогресування печінкової недостатності призводить до незворотних ускладнень, значного погіршення якості життя та летальних наслідків, яким можна запобігти завдяки проведенню трансплантації печінки (ТП). Цей стандарт медичної допомоги (СМД) не стосується якоїсь специфічної нозологічної форми, а описує ТП у дорослих і дітей незалежно від причини, що визначила потребу її проведення, а також надає пояснення щодо подальшого моніторингу стану пацієнта після ТП.

Біластин – ефективний антагоніст H1-рецепторів гістаміну другого покоління з неседативним профілем, авторизований для лікування алергічного ринокон’юнктивіту (АРК) та кропив’янки у дорослих, підлітків і дітей. Незважаючи на накопичену доказову базу щодо ефективності та безпеки препарату в дітей від 6 років, фармакокінетику перорального біластину 10 мг у дітей віком 2-5 років не було вивчено достатньою мірою через незначне представлення цієї вікової підгрупи в попередніх дослідженнях. Тож для заповнення цієї прогалини було ініційовано дослідження BILA‑4021/PED, результати якого дають змогу поширити схвалені показання до застосування препарату на дітей від 2 років.

Онкологія XXI ст. дедалі більше спирається не лише на клінічний досвід, а й на використання високотехнологічних дослідницьких інфраструктур. Сучасні методи молекулярної біології, цифрової патології, просторової візуалізації, мас-спектрометрії та мультиплексного аналізу дають змогу вивчати механізми виникнення злоякісних пухлин на рівні, який ще кілька десятиліть тому був недосяжним.