Останніми роками в усьому світі зростає занепокоєння щодо збільшення поширеності та швидкого прогресування психосоматичних розладів. Це можна пояснити неправильними біологічними умовами життя, щоразу більшим стресовим способом життя, що зрештою зумовлює функціональні порушення життєво важливих органів.

1 листопада 2024 р. відбулася онлайн-трансляція засідання гематологічного клубу Dr. Reddy’s у форматі дискусійного клубу. Захід став унікальною можливістю для лікарів поділитися досвідом щодо лікування рецидивної та рефрактерної множинної мієломи і отримати відповіді на питання стосовно застосування нового і перспективного препарату – карфілзомібу (Корліса®).

Протягом життя людини в тканинах опорно-рухового апарату поступово розвиваються дистрофічно-деструктивні зміни. Вплив несприятливих факторів, у т. ч. гіпокінезії, спричиняє зміни в кістково-хрящовій тканині суглобів і дисках хребта, що згодом формують дегенеративно-дистрофічний симптомокомплекс – остеохондроз. У МКХ-10 усі форми патології хребта позначаються як дорсопатії (М40-М54). Біль у шиї (цервікалгія) посідає друге місце за поширеністю серед клінічних проявів остеохондрозу, поступаючись місцем лише болю в спині (дорсалгія), що зустрічається в 35% населення. Для лікування болю в шиї та нижній ділянці спини фармакологічною стратегією першої лінії є нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) і парацетамол. Іншим засобом, який пригнічує запалення та зменшує біль шляхом блокування вивільнення больових амінів із запалених тканин, є протеолітичний фермент серратіопептидаза (СП). Потужна комбінація трьох компонентів – раціональний підхід у лікуванні дорсопатій, а також больового синдрому.

Порушення психічного здоров’я нині набуває масштабів епідемії, яка поступово охоплює увесь світ. За оцінками експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 10% глобальної популяції мають психічні розлади. Інші автори свідчать про те, що на планеті налічується 970 млн пацієнтів із хворобами психічного/психіатричного профілю. Протягом останнього десятиліття особливу увагу в контексті психічного здоров’я та когнітивних функцій привернула вісь «мікробіота – ​кишківник – ​мозок», яка реалізує двоспрямований зв’язок між сукупністю бактерій кишківника та центральною нервовою системою (ЦНС), а також надає кишковій мікробіоті можливість впливати на емоційний фон і мислення. Зв’язок між мікробіотою кишківника та мозком забезпечується через модуляцію продукції нейротрансмітерів, нейрозапалення та підтримку цілісності кишкового бар’єра (Singh J. et al., 2024).

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 2024 року № 1265

BRCA-асоційований рак грудної залози (РГЗ) характеризується агресивним перебігом, підвищеним ризиком рецидивів та специфічними підходами до лікування. Про генетичне тестування на мутації BRCA1/2 як важливий етап у виборі оптимальної терапевтичної стратегії йшлося на V Міжнародному онкологічному конгресі UPTODATE 5.0, щорічному масштабному заході, присвяченому діагностиці та лікуванню онкологічних захворювань.

У ХХІ столітті тема антисептиків набула особливої актуальності через стрімке зростання антибіотикорезистентності та глобальні епідемічні загрози. Антибіотики, які раніше вважалися панацеєю від бактеріальних інфекцій, поступово втрачають свою ефективність. За даними ВООЗ, щорічно близько 5 млн летальних випадків пов’язані з антибіотикорезистентністю, з них 1,27 млн є прямим наслідком стійкості бактерій до ліків [1]. Прогнози ще тривожніші: очікується, що в період із 2025 по 2050 рік інфекції, стійкі до антибіотиків, спричинять понад 39 млн прямих смертей та 169 млн непрямих [2]. Ситуація ускладнюється глобальними епідемічними загрозами, як-от пандемії, які виявляють уразливість систем охорони здоров’я та актуалізують необхідність ефективних заходів інфекційного контролю. У таких умовах антисептики стають невід’ємною складовою превентивної медицини. Вони забезпечують швидке та широке знищення мікроорганізмів на поверхні шкіри й слизових оболонок, запобігаючи розвитку інфекцій та знижуючи потребу в застосуванні антибіотиків. Це особливо важливо з огляду на зростання резистентності, оскільки використання антисептиків може стримувати поширення стійких штамів і підтримувати ефективність наявних антибактеріальних препаратів.

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є незмінним лідером серед причин смертності в усьому світі та в Україні зокрема. Так, у 2021 році смертність через ССЗ, включаючи ішемічну хворобу серця (ІХС), становила 418 випадків на 100 тис. населення. Пацієнти з гострим коронарним синдромом (ГКС) на тлі ІХС потребують особливої уваги, оскільки вони є одним із головних факторів у структурі загальної та серцево-судинної смертності, випадків госпіталізації, економічного навантаження на країну. З огляду на це заходи вторинної профілактики щодо виникнення повторних епізодів ГКС, зокрема корекція ліпідного профілю, є наріжним каменем у веденні такої категорії хворих.

Пацієнти з діагнозом лихоманки невідомого походження (ЛНП) зустрічаються як в інфекційних, так і в соматичних стаціонарних відділеннях. ЛНП – ​це патологічний стан, який характеризується підвищенням температури (>38,3 °C) протягом ≥3 тиж і не супроводжується іншими клінічними проявами, за винятком погіршення загального самопочуття. Відповідно до Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду діагноз ЛНП відповідає коду R50 [8].

Біль у горлі й фарингіт становлять понад 2 та 5% усіх амбулаторних звернень по первинну медичну допомогу для дорослих і дітей відповідно. Фарингіт характеризується запаленням глотки, носоглотки та мигдаликів. Основними етіологічними агентами, що викликають фарингіт, є віруси, які спричиняють до 80% випадків. Найчастіше це риновіруси, віруси грипу, парагрипу, аденовіруси, коронавіруси, а також віруси герпесу. Зростання кількості випадків захворювання припадає на осінь, пік захворюваності – на кінець зими та початок весни. Наразі спостерігається активна циркуляція вірусів грипу та SARS-CoV-2, що формує мікст-інфекцію, яка нерідко ускладнюється вторинними бактеріальними ураженнями. Вірусне пошкодження слизової оболонки глотки спричиняє активацію умовно-патогенної флори, що може посилювати тяжкість перебігу захворювання та ускладнювати вибір терапевтичної тактики. Ефективне лікування гострих запальних захворювань глотки вимагає застосування препаратів місцевої дії, які не лише зменшують вірусне навантаження, а й мають комплексний вплив на всі ключові аспекти патологічного процесу. Такий препарат повинен поєднувати противірусну, антибактеріальну, протигрибкову, протизапальну та знеболювальну активність. Спрей Ангіноваг відповідає цим вимогам, оскільки його унікальна комбінація активних речовин забезпечує всебічну дію: деквалінію хлорид демонструє широкий антисептичний спектр щодо бактерій, грибів і найпростіших, еноксолон блокує реплікацію вірусів, гідрокортизон знижує запалення та набряк, а лідокаїн швидко усуває біль. Завдяки такій синергії компонентів Ангіноваг може бути препаратом вибору для комплексної симптоматичної терапії фарингітів і тонзилітів.

Лихоманка невідомого генезу (ЛНГ) дорослих (fever of unknown origin, pyrexia of unknown origin) – ​клінічно задокументована температура ≥38,5 °C, що спостерігається декілька разів упродовж 3 тиж, у поєднанні з безрезультатним діагностичним обстеженням, котра становить одну з найбільших діагностичних проблем у практичній роботі лікаря будь-якої спеціальності. Пропонуємо до уваги читачів реферативний огляд представленої на вебсайті Американської академії сімейних лікарів статті щодо особливостей діагностичного пошуку в пацієнтів із ЛНГ, яку підготували фахівці Медичного коледжу Карвера Університету Айови (США) А. Девід і Д.Д. Квінлан.

Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) – ​найпоширеніша група інфекційних захворювань, що уражають усі вікові групи населення та посідають перше місце серед причин тимчасової втрати працездатності [1]. Вони залишаються однією з найактуальніших проблем сучасної медицини, особливо в контексті нових викликів, що постали після пандемії коронавірусної хвороби (COVID‑19). ГРВІ часто спричиняють госпіталізацію та смерть у групах високого ризику (діти, особи літнього віку, пацієнти із хронічними захворюваннями й імунодефіцитами).