Здоров’я України | Інформація для спеціалістів охорони здоров’я

Огляд

9 листопада, 2025

Хвороба Крона (ХК) характеризується рецидивувально-ремітуючим або хронічно прогресуючим запаленням, яке може уражати весь шлунково-кишковий тракт, проте найчастіше уражає термінальний відділ клубової кишки та проксимальний відділ ободової кишки [1]. ХК може супроводжуватися незворотними структурними змінами, включаючи фіброз та утворення виразок, що призводить до стриктур, абсцесів, фістул, які уражають усю товщу стінки кишки та прилеглі структури [1, 2]. Причини виникнення ХК різноманітні та численні, значну роль мають генетичні чинники, стан мікробіоти та імунної системи кишечнику, а також зовнішні фактори, зокрема куріння й дієта [1, 3].

Симптоматична терапія при хронічних коронарних синдромах: фокус на рекомендації Європейського товариства кардіологів

Огляд

9 листопада, 2025

Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми Кардіоваскулярні хвороби Кардіологія та кардіохірургія Гострі коронарні синдроми Міждисциплінарні проблеми Серцева недостатність

Як відомо, стенокардія належить до одного з найчастіших клінічних проявів хронічних коронарних синдромів (ХКС). Основними цілями лікування ХКС є полегшення симптомів, покращення якості життя та запобігання несприятливим серцево-судинним подіям. Отже, покращується як безпосереднє самопочуття пацієнта, так і його довгостроковий серцево-судинний прогноз. Що стосується смертності, інфаркту міокарда (ІМ) та інших серйозних несприятливих серцево-судинних подій, декілька досліджень і метааналізів [1, 2] однозначно показали, що в пацієнтів зі стабільною стенокардією немає переваги інтервенційної терапії порівняно з медикаментозним лікуванням [3]. Крім того, лікар має брати до уваги, що коронарографія проводиться лише в тому випадку, коли пацієнт підтвердив згоду на інвазивне втручання при виявленні показань до нього за результатами дослідження. Саме тому сьогодні пацієнтам зі стабільною нетяжкою стенокардією рекомендується розпочинати обстеження з неінвазивних діагностичних методів. Після підтвердження діагнозу призначається медикаментозна терапія, а якщо стенокардія зберігається, то лікар має розглянути можливість інвазивного лікування [3].

Альфа-ліпоєва кислота при діабетичній периферичній нейропатії: 70 років досвіду

Огляд

9 листопада, 2025

Неврологія та нейрохірургія Захворювання периферичних нервів Больові синдроми Ендокринологія Цукровий діабет Міждисциплінарні проблеми Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми

Альфа-ліпоєва кислота (АЛК, тіоктова кислота) є ендогенною сполукою, що синтезується в мітохондріях і бере участь у метаболічних процесах, зокрема як кофактор ферментних комплексів циклу Кребса. Унікальні плейотропні властивості АЛК, як-от універсальна антиоксидантна активність, здатність хелатувати метали та відновлювати інші антиоксиданти, пояснюють багаторічний науковий інтерес до її терапевтичного потенціалу. Пошук у базі даних PubMed за відповідними ключовими словами (1950-1990 рр.) дав близько 1000 публікацій, натомість за останні 35 років – майже 6500, з них понад 700 – оглядові. Така кількість даних свідчить про надзвичайну увагу до АЛК як об’єкта фармакологічних досліджень і клінічного застосування.

Метааналітична оцінка клінічної ефективності адеметіоніну при метаболічно-асоційованій та медикаментозній хворобі печінки

Клінічне дослідження

9 листопада, 2025

Автори:

Осьодло Г.В. Федорова О. О.

Гастроентерологія Хвороби печінки Міждисциплінарні проблеми Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми Хвороби травної системи

Останніми десятиліттями у світі спостерігається тенденція до підвищення показників захворюваності на хронічні захворювання печінки; крім того, неухильно зростає питома вага стеатозної хвороби печінки (СХП), асоційованої з метаболічною дисфункцією (МАСХП), і медикаментозного ураження печінки (МУП) [32, 38]. Пов’язана з метаболічною дисфункцією СХП, яку раніше називали неалкогольною жировою хворобою печінки, визначається як СХП за наявності одного або декількох кардіометаболічних факторів ризику та відсутності прийому шкідливих доз алкоголю.

Новий клінічний протокол медичної допомоги «Гіпотермія: профілактика та лікування (бойова травма)»

Клінічні рекомендації

8 листопада, 2025

Хірургія Військова медицина Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 13 жовтня 2025 року № 1555

Ефективність цилостазолу та ацетилсаліцилової кислоти в лікуванні діабетичної виразки стопи та захворювання периферичних артерій

Клінічне дослідження

8 листопада, 2025

Хірургія Судинна хірургія Ендокринологія Цукровий діабет Міждисциплінарні проблеми Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми

Ретроспективне порівняльне дослідження

Ампутації при вогнепальних пораненнях: проблеми та виклики

Думка фахівця

8 листопада, 2025

Автори:

Лябах А.П.

Хірургія Бойова травма Військова медицина Ведення післяопераційного періоду Ортопедія та травматологія Бойова травма та ускладнення Міждисциплінарні проблеми Травматологія Неврологія та нейрохірургія Больові синдроми Міждисциплінарні проблеми

За матеріалами конференції

Ефективність і безпека кеторолаку: доказова база застосування в післяопераційній аналгезії

Огляд

8 листопада, 2025

Хірургія Ведення післяопераційного періоду Анестезіологія та інтенсивна терапія Міждисциплінарні проблеми Ортопедія та травматологія Міждисциплінарні проблеми Гострий та хронічний больовий синдром Травматологія

Дедалі більша кількість клінічних звітів демонструють, що ефективне полегшення болю у хворих після хірургічних втручань пов’язане зі зниженням ризику післяопераційних ускладнень, ранньою мобілізацією, скороченням терміну перебування в стаціонарі та зменшенням витрат. Утім результати поточних і попередніх наукових звітів показують, що в менеджменті післяопераційного больового синдрому досі існують проблемні питання. Больовий синдром часто сприймають як неминуче явище після оперативного втручання, однак навіть біль помірної інтенсивності значно впливає на якість життя пацієнтів. У цьому огляді представлено сучасні підходи до знеболення в пацієнтів хірургічного профілю з використанням кеторолаку на основі клінічного досвіду та переваг.

Комплексний підхід в анестезіологічній практиці: пошук раціональних рішень у коморбідних пацієнтів

Огляд подій

8 листопада, 2025

Анестезіологія та інтенсивна терапія Загальна та регіонарна анестезія Хірургія Ведення післяопераційного періоду Ортопедія та травматологія Міждисциплінарні проблеми Травматологія Неврологія та нейрохірургія Міждисциплінарні проблеми

За матеріалами Британо-Українського симпозіуму з анестезіології, інтенсивної терапії та медицини болю

Роль НПЗП у менеджменті комплексного регіонарного больового синдрому І типу

Думка фахівця

8 листопада, 2025

Ортопедія та травматологія Міждисциплінарні проблеми Травматологія Гострий та хронічний больовий синдром Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми Неврологія та нейрохірургія Больові синдроми Міждисциплінарні проблеми

Комплексний регіонарний больовий синдром (КРБС) є тяжким і поширеним хронічним больовим синдромом, який розвивається внаслідок ушкодження тканин. Його багатофакторна етіологія включає залучення як периферичних, так і центральних механізмів, а також чинників, пов’язаних із травматичними або хірургічними подіями. Успіх лікування КРБС залежить від повноцінної діагностики та комплексної терапії. У рамках практично-орієнтованого навчального курсу «Ампутація та протезування. Хірургічні технології, проблемні питання та їх вирішення», який відбувся 28 червня у змішаному форматі, завідувач кафедри травматології та ортопедії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор Олександр Анатолійович Бур’янов представив доповідь «Комплексний регіонарний больовий синдром І типу – одне з найчастіших ускладнень травми у середньостроковому та віддаленому періодах», у якій окреслив сучасні підходи до менеджменту КРБС на основі даних клініко-інструментальних досліджень та критерії вибору патоетіологічної терапії больового синдрому.

Сучасні напрямки клінічної діагностики та медикаментозної терапії скелетно-м’язових травм у військовослужбовців

Огляд

8 листопада, 2025

Ортопедія та травматологія Гострий та хронічний больовий синдром Міждисциплінарні проблеми Травматологія Терапія та сімейна медицина Міждисциплінарні проблеми Неврологія та нейрохірургія Больові синдроми Міждисциплінарні проблеми

Хвороби та небойові травми є причиною великої кількості випадків втрати непрацездатності серед військовослужбовців. Повномасштабне вторгнення значно обмежило доступ до медичної допомоги пацієнтів, які не мають бойових травм, а розширення призову призвело до того, що у військовослужбовців старшого віку відмічають зростання частоти небойових травм опорно-рухового апарату [1]. Велика кількість звернень у поєднанні з інвалідизуючим характером травм опорно-рухової системи роблять дану патологію особливо актуальною в умовах збройних конфліктів. У цьому огляді представлено сучасні підходи щодо механізмів розвитку, клінічної діагностики та медикаментозного лікування скелетно-м’язових (СКМ) травм в умовах збройних конфліктів.

Квінейджинг: нова філософія жінок 45+

Огляд

7 листопада, 2025

Акушерство та гінекологія

Дані Всесвітньої організації охорони здоров’я свідчать, що близько 90% людей мають гендерні упередження, а понад 50% – ейджистські погляди [1]. Жінки 45-54 років повідомляють про вищий рівень стресу на роботі, що пов’язано з високими вимогами та відсутністю підтримки [2]. Але сучасне покоління жінок 45+ переписує правила гри. Вони стали найвпливовішим сегментом у моді, бізнесі та економіці, створивши новий тренд – квінейджинг (від англ. queen – «королева» та aging – «дорослішання»). Це філософія сприйняття себе, свого віку та зовнішності без оглядки на суспільні стереотипи [3]. У статті представлено сучасні підходи щодо підтримки жінок у період квінейджингу.