Гострий аортальний синдром: чому своєчасна діагностика є важливою?
Гострий аортальний синдром (ГАС) – це невідкладний та небезпечний клінічний стан, який виникає внаслідок розриву грудного відділу аорти. Рекомендовано розглядати ймовірність виникнення ГАС у всіх пацієнтів із болем за грудиною, який не має очевидного пояснення або асоційований із високим ризиком, специфічними характеристиками болю чи симптомами, виявленими під час огляду, що відповідають шкалі ризику розшарування аорти. Пропонуємо до вашої уваги адаптований переклад статті S. Goodacre et al. «Acute aortic syndrome» (BMJ, 2024), яка представлена у вигляді клінічного випадку ГАС, розгляду діагностичних критеріїв захворювання та особливостей виявлення ГАС. Це має допомогти лікарям уникнути затримки встановлення діагнозу ГАС та негативних наслідків для пацієнта.
Оновлена настанова щодо ведення пацієнтів з інфарктом міокарда без обструктивного ураження коронарних артерій
Клінічні рекомендації
26 березня, 2025
Інфаркт міокарда (ІМ) без обструктивного ураження коронарних артерій (MINOCA) становить 6‑15% усіх випадків гострих коронарних синдромів. У пацієнтів зазвичай встановлюють загальний попередній діагноз MINOCA, який потребує розширеного, комплексного діагностичного та терапевтичного підходу. Пропонуємо до вашої уваги ключові положення настанови Канадського серцево-судинного товариства (CCS) та Канадського альянсу жінок із питань контролю роботи серця (CWHHA) 2024 р., в якій узагальнено доказові дані щодо фармакологічного та нефармакологічного лікування MINOCA залежно від основної причини. Також у документі надані практичні рекомендації на основі думок експертів, що описують реальний, доказовий, комплексний підхід до ведення пацієнтів із цим складним станом.
Роль розувастатину в профілактиці серцево-судинних захворювань: результати дослідження HOPE‑3
Клінічне дослідження
26 березня, 2025
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) залишаються провідною причиною смерті у світі. Щорічно ССЗ спричиняє близько 18 млн летальних випадків і подібну кількість нефатальних серцево-судинних (СС) подій. Встановлено, що підвищений рівень холестерину (ХС) ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) є одним із ключових факторів ризику ССЗ, зокрема інфаркту міокарда (ІМ) та ішемічного інсульту. Основним підходом до профілактики ССЗ є модифікація способу життя, що включає відмову від куріння, здорове харчування, регулярну фізичну активність і контроль маси тіла. Однак навіть за умови дотримання цих рекомендацій ризик розвитку ССЗ не зникає повністю. Тому часто необхідні додаткові терапевтичні втручання, серед яких особливе значення має фармакологічна корекція дисліпідемії за допомогою статинів.
Синдром обструктивного апное сну в кардіологічній практиці
Думка фахівця
25 березня, 2025
Серед різноманітних проблем сучасної кардіології вельми актуальною є профілактика патологій серцево-судинної (СС) системи. Важливість проблеми визначається тенденцією до зростання частоти СС-подій, їх провідним значенням для інвалідизації та смертності населення. Незважаючи на певні успіхи у лікуванні, серцево-судинні захворювання (ССЗ) щорічно забирають близько 17 млн життів у світі. В Україні у структурі загальної інвалідизації та смертності населення понад 50% припадає саме на частку ССЗ. Оцінка ризику СС-смерті багатогранна і складна, особливо серед осіб без встановленого ССЗ. У зв’язку із цим особливо актуальною видається розробка методів ранньої персоніфікованої діагностики ризиків розвитку ССЗ та їх ускладнень.
Вплив тривоги на розвиток серцево-судинних захворювань
Останніми роками тривога є постійним супутником життя чи не кожного українця. Вона не лише являє собою причину виникнення психічних розладів, але й негативно діє на інші органи та системи. Питання впливу тривоги на розвиток серцево-судинних захворювань (ССЗ) розглянула в межах майстер-класу «Ліки України», що відбувся цьогоріч у січні в форматі онлайн, Наталія Миколаївна Сидорова, д.мед.н., професорка кафедри військової загальної практики – сімейної медицини Української військово-медичної академії (м. Київ).
Сучасні аспекти профілактики серцево-судинних захворювань: роль ацетилсаліцилової кислоти
Серцево-судинні захворювання (ССЗ), зокрема атеросклеротичні, пов’язані з високим рівнем інвалідизації та смертності в усьому світі. Адже атеросклеротичні бляшки можуть розірватися та призвести до утворення тромбу, що в деяких випадках спричиняє блокування просвіту судини та, як наслідок, розвиток інфаркту міокарда (ІМ) й інсульту, які можуть бути фатальними. Крім модифікації способу життя, пацієнтам часто призначають фармакотерапію антиагрегантами. Ацетилсаліцилова кислота (АСК) посідає важливе місце у запобіганні несприятливим серцево-судинним (СС) подіям і зниженні ризику тромбозу. Зокрема, препарат вважається золотим стандартом антитромбоцитарної терапії для вторинної профілактики несприятливих СС-подій у пацієнтів з атеросклеротичними ССЗ (АССЗ). Водночас для первинної профілактики АСК рекомендована лише пацієнтам із високим СС-ризиком і низькою ймовірністю геморагічних подій, та її користь продовжує вивчатися. Також нині обговорюється необхідність призначення АСК для профілактики в пацієнтів із високим рівнем ліпопротеїну (a), що асоційований із високою частотою АССЗ. Розглянемо механізми дії АСК, її роль в умовах профілактики СС-подій у різних групах хворих та залежно від форм приймання препарату.
Від наукових досліджень до клінічної практики: оновлення стандартів діагностики та лікування на основі даних доказової медицини
11-12 березня в рамках навчального циклу «Академія сімейного лікаря» відбувся майстер-клас, у ході якого розглядалися шляхи впровадження наукових досліджень у клінічну практику. Під час заходу лікарі широкого кола спеціальностей ознайомилися з доповідями відомих вітчизняних експертів щодо профілактики та лікування різних патологічних порушень.
5 переваг Emexes-Dent - безкоштовна програма для стоматологічних клінік
Роботу сучасної стоматології неможливо уявити без просунутої системи управління, яка поєднує у собі зручність, функціональність та прийнятну вартість. Знайти відповідний варіант може бути складно, тому якщо ви ще не визначилися, яку програму вибрати, пропонуємо розглянути CRM для стоматологій Emexes-Dent.
Перспективи застосування серратіопептидази при серцево‑судинних захворюваннях
Численні експериментальні та клінічні дослідження підтверджують безпеку й ефективність серратіопептидази (СП) як потужного протизапального засобу із широким спектром у різних галузях медицини, як-от хірургія, ортопедія, гінекологія та стоматологія, завдяки її протизапальній, а також знеболювальній дії (Bhagat et al., 2013). СП – протеолітичний фермент, що чинить протизапальну, антибіоплівкову, болезаспокійливу, протинабрякову та фібринолітичну дії. Зазначається, що СП має антиатеросклеротичну дію завдяки своїм фібринолітичним і казеїнолітичним властивостям, що дозволяє розглядати цей фермент як перспективний засіб у комплексному лікуванні та профілактиці серцево-судинних захворювань (ССЗ) (Nair, 2022).
Сучасний вибір діуретика в комбінованій терапії пацієнта з артеріальною гіпертензією
За матеріалами І Симпозіуму з міжнародною участю
«Можливості та досягнення сучасної фармакотерапії у клініці внутрішньої медицини»
Раміприл: не всі ІАПФ створені однаковими
Відповідно до рекомендацій Європейського товариства кардіологів (2024), основними класами препаратів для лікування артеріальної гіпертензії (АГ) і зниження ризику серцево-судинних подій є інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (ІАПФ), блокатори рецепторів ангіотензину ІІ (БРА), дигідропіридинові блокатори кальцієвих каналів, тіазидні та тіазидоподібні діуретики. Саме ці препарати належать до першого ряду антигіпертензивної терапії (McEvoy J.W. et al., 2024). Однак, як демонструють клінічні дослідження, не всі ІАПФ є однаковими. Цей клас препаратів є гетерогенним, тобто різні його представники характеризуються різними фармакологічними властивостями, ліпофільністю, здатністю зв’язувати тканинний ангіотензинперетворювальний фермент, тривалістю дії, періодом напіврозпаду, відношенням селективності брадикінін/ангіотензин тощо. Зокрема, раміприлу притаманні як сприятливий клінічний профіль, так і вражаюча доказова база щодо впливу на довгострокові наслідки серцево-судинних захворювань (Dinicolantonio J. J. et al., 2013).
Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги «Артеріальна гіпертензія» (2024): основні акценти й оновлення
Думка фахівця
22 березня, 2025
За матеріалами майстер-класу «Серцево-судинні захворювання
і коморбідність – погляд експертів різних спеціальностей»
