Статті - Сторінка 640

В клинической практике врача любой специальности пациенты с одним заболеванием встречаются крайне редко. В большинстве случаев клиницисты имеют дело с коморбидной патологией – ​наличием у пациента двух и больше (полиморбидность) заболеваний. Термин «коморбидность» в 1970 г. впервые был предложен Feinstein для обозначения сочетания нескольких клинических расстройств. Согласно современным представлениям, выделяют различные подтипы коморбидности: синтропия (два или более заболеваний имеют общие этиологические и патогенетические механизмы), интерференция (одно патологическое состояние индуцирует развитие других) и сочетанная патология (одновременное наличие у пациента двух не связанных между собой заболеваний).

Цей новий для України, але вже традиційний для Міжнародної протиепілептичної ліги (ILAE) навчальний проект був утілений у життя за ініціативи Української протиепілептичної ліги (УПЕЛ) та Благодійного фонду «РІМОН». Східноєвропейський курс з епілепсії вперше був ініційований і проведений у 2014 році дитячим неврологом із Румунії Dana Craiu з висвітленням новітньої інформації в галузі епілептології. Протягом наступних років проект посів гідне місце в системі постійного медичного навчання, що підтверджується нарахуванням балів EACCME (Європейська рада з акредитації для постійної медичної освіти). Лікарі-практики отримали всебічну підготовку з питань діагностики та лікування епілепсії.

Проблема хронічного панкреатиту (ХП), його патогенезу, клініки та діагностики є актуальною, оскільки зростає його питома вага в загальній структурі хвороб органів травлення (10,5%), а також кількість випадків захворювань із первинно хронічним перебігом і частими загостреннями. Збільшилася частота захворювання на ХП, який супроводжується структурними змінами, що призводить до екзо- та ендокринної недостатності підшлункової залози (ПЗ), характеризується істотним погіршенням якості життя, достатньо високим ризиком розвитку цукрового діабету (ЦД) і пухлин ПЗ. За рецидивуючого перебігу ХП у 30% випадків розвиваються ранні ускладнення, летальність при цьому становить 5,1%, у тому числі через високу частоту поєднання ХП з іншою патологією внутрішніх органів, особливо серцево-судинної системи.

11-13 вересня в м. Одеса традиційно відбувся щорічний науковий захід – Нейросимпозіум, який був присвячений актуальним проблемам діагностики й лікування в неврології. Ця наукова зустріч зібрала під одним дахом провідних наукових діячів країни та практичних клініцистів: лікарів-неврологів, нейрохірургів, психіатрів, терапевтів, сімейних лікарів та колег із-за кордону – Бельгії, Франції та Литви. Платиновим спонсором Нейросимпозіуму виступила компанія «Асіно Фарма Старт».

Понятие инсайта в психиатрии долгое время относилось к осведомленности о болезни. В 1882 году Pick [1] дал определение инсайта как осознание пациентом «патологического аспекта своего психического процесса, или его некоторых аспектов, более или менее ясно». Для Pick понятие инсайта включало в себя вариативную «степень ясности», с самой слабой ее формой в виде «ощущения болезни» и с самой сильной, полноценной формой инсайта в виде «понимания болезни», означающей когнитивный процесс сознательной рефлексии и осознания.

Биполярное аффективное расстройство (БАР) – ​комплексное психическое расстройство, включающее повторяющиеся маниакальные (гипоманиакальные), депрессивные, смешанные аффективные эпизоды, резидуальные аффективные симптомы при интермиссиях, симптомы рецидивов (релапсов) при продолжающихся аффективных эпизодах, а также неаффективные коморбидные расстройства психики и поведения. Диагностические критерии маниакальных и депрессивных эпизодов были обновлены в введенном в клиническую практику «Диагностическом и статистическом руководстве по психическим расстройствам, пятое издание – ​DSМ‑5» (АРА, 2013) и подготовленной к имплементации в 2018 году «Международной классификации болезней ВОЗ – ​ICD-11» (ВОЗ, 2018).

Тривога – ​найчастіший у клініці феномен, який суб’єктивно характеризується почуттям недиференційованої небезпеки та супроводжується цілим комплексом соматовегетативних реакцій. Тривога належить до найважливіших сигнальних систем організму людини, її мета – ​мобілізація ресурсів організму, що забезпечують поведінку в екстремальних ситуаціях. Але хронічна тривога втрачає свої позитивні сигнальні риси, виникає поза межами загрозливої (стресової) події та порушує нормальне функціонування організму («патологічна» тривога).

По материалам Международной научно-практической конференции «Практика, образование, исследования» (17 мая 2018 года, г. Харьков)

Во всем мире насчитывается около 50 млн людей с деменцией – синдромом, при котором происходит деградация когнитивной функции. По оценкам, ежегодно возникает около 10 млн новых случаев заболевания (Всемирная организация здравоохранения, 2017).

11-12 жовтня в м. Києві відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю, присвячена 100-річчю Національної медичної академії післядипломної освіти (НМАПО) ім. П.Л. Шупика. У межах конференції був проведений V з’їзд громадської організації «Українська асоціація рефлексотерапії та медичної акупунктури» (ГО «УАРМА») зі звітно-виборчими заходами. Організатори конференції: ГО «УАРМА», НМАПО ім. П.Л. Шупика, Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами (ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС), ГО «Асоціація сімейної медицини». Інформаційні та мас-медіа партнери: Національна наукова медична бібліотека України, видання «Здоров’я України. Медична Газета», «Ваше здоров’я», «ЗОЖ в Украине».

На конференції першу частину циклу лекцій про сакадні системи загалом, порушення сакад та особливості клінічної картини, фармакотерапію осцилопсії тощо, а саме власне бачення цих процесів представив завідувач кафедри неврології, нейрохірургії та психології Ужгородського національного університету, доктор медичних наук, професор Михайло Михайлович Орос.

Із доповіддю про медичні аспекти ведення пацієнтів із гострим ішемічним інсультом виступив завідувач неврологічного відділення інтенсивної терапії (ВІТ) Інсультного центру Клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами (м. Київ), кандидат медичних наук Геннадій Петрович Пасічник. Лектор поділився з аудиторією досвідом лікування осіб з інсультом, яких госпіталізують до ВІТ.