Йодный дефицит и патология щитовидной железы в условиях радиационной угрозы: трагическое прошлое и тревожное настоящее Украины
В канун 25-летия Чернобыльской трагедии и в условиях нынешней, вполне реальной угрозы радиационного загрязнения, которая исходит от реактора японской АЭС Фукусима, в уме возникают определенные параллели и ассоциации. В эти дни на страницах тематического номера, посвященного актуальным вопросам эндокринологии, мы вновь возвращаемся к теме последствий ядерных катастроф для щитовидной железы – наиболее радиочувствительного органа.
Острота данной темы в Украине обусловлена не только болезненными воспоминаниями о событиях четвертьвековой давности, но и нынешней ситуацией с обеспечением населения страны йодом. Сегодня уже никто из специалистов не станет отрицать, что тотальный йододефицит, который отмечается практически на всей территории Украины, стал тем неблагоприятным фоном, на котором последствия аварии на ЧАЭС для здоровья населения, особенно подрастающего поколения, приобрели пугающий масштаб.
Несмотря на тысячи новых случаев онкопатологии щитовидной железы, зарегистрированных за 25 лет после аварии, которых можно избежать, на ежегодную статистику последствий хронического йододефицита в Украине, на положительный опыт массовой йодопрофилактики в соседних странах, наше государство до сих пор не решило эту проблему, хотя ее можно отнести к разряду вопросов национальной безопасности. Уроки прошлого и реалии настоящего мы обсудили с ведущими отечественными специалистами в области патологии щитовидной железы и йододефицитных состояний.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....
Основою лікування осіб з явним гіпотиреозом і деяких пацієнтів із субклінічним гіпотиреозом є довічна замісна гормональна терапія (ЗГТ) левотироксином (LT4) в адекватних дозах [1, 2]. Звичайна добова доза LT4 залежно від індивідуальних обставин варіює від 12,5 до 150 мг. Більшості пацієнтів літнього віку, із супутніми захворюваннями щитоподібної залози (ЩЗ) та інших органів і систем (особливо серцево-судинної), а також особам із низькою масою тіла необхідно стартувати з низьких доз LT4, наприклад 25-50 мг. В огляді проаналізовано практичні аспекти терапії LT4 залежно від рівня тиреотропного гормону (ТТГ) у пацієнтів із гіпотиреозом, особливо в разі необхідності застосування нижчих доз. Акцент зроблено на важливості точного і ретельного підбору початкової дози, подальшого титрування та врахування різних перешкод на шляху до побудови відповідної схеми лікування. ...
21-22 березня 2024 року на базі ДУ «Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України» в режимі онлайн відбулася конференція «Досягнення та перспективи експериментальної і клінічної ендокринології» (ХХІІІ Данилевські читання). Слухачі мали можливість ознайомитися із сучасними досягненнями в ендокринології і новими тенденціями в лікуванні найпоширеніших ендокринних захворювань. Професор кафедри сімейної медицини з курсом дерматовенерології Сумського державного університету МОН України, кандидат медичних наук Оксана Костянтинівна Меліховець розповіла про нові можливості в стратегії зниження ризику прогресування атеросклерозу (АС) у хворих на цукровий діабет (ЦД). ...