Резолюція XII з'їзду педіатрів України «Сучасні проблеми клінічної педіатрії»+
Делегати й учасники XII з’їзду педіатрів України констатують, що черговий з’їзд асоціації пройшов у період проведення кардинальних змін суспільно-політичної системи, реформування в усіх сферах державотворення, у тому числі й у системі охорони здоров’я. Незважаючи на економічні, соціальні, екологічні й інші труднощі, які доводилося долати на етапі становлення нашої держави, педіатричній службі вдалося досягти рівня малюкової смертності нижче 10%. Разом з тим здоров’я підростаючого покоління з року в рік погіршується.
Зокрема, спостерігається зниження рівня здоров’я новонароджених, у структурі захворюваності дітей постійно збільшується питома вага тяжкої хронічної патології, зростає рівень поширеності інвалідності серед дитячого населення, а також шкільної патології. Проблемою залишається поширення таких соціально зумовлених хвороб серед дітей, як захворювання, що передаються статевим шляхом, туберкульоз, ВІЛ-інфекція/СНІД, а також збільшення випадків вживання наркотиків, алкогольних напоїв, тютюнокуріння. Викликає стурбованість зниження фізичної активності дітей і їх нераціональне харчування, що негативно впливає на фізичний і розумовий розвиток.
Полная версия статьи в формате .pdf »
- Номер:
- № 4 (15) декабрь - Педиатрия
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....
Основою лікування осіб з явним гіпотиреозом і деяких пацієнтів із субклінічним гіпотиреозом є довічна замісна гормональна терапія (ЗГТ) левотироксином (LT4) в адекватних дозах [1, 2]. Звичайна добова доза LT4 залежно від індивідуальних обставин варіює від 12,5 до 150 мг. Більшості пацієнтів літнього віку, із супутніми захворюваннями щитоподібної залози (ЩЗ) та інших органів і систем (особливо серцево-судинної), а також особам із низькою масою тіла необхідно стартувати з низьких доз LT4, наприклад 25-50 мг. В огляді проаналізовано практичні аспекти терапії LT4 залежно від рівня тиреотропного гормону (ТТГ) у пацієнтів із гіпотиреозом, особливо в разі необхідності застосування нижчих доз. Акцент зроблено на важливості точного і ретельного підбору початкової дози, подальшого титрування та врахування різних перешкод на шляху до побудови відповідної схеми лікування. ...
21-22 березня 2024 року на базі ДУ «Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України» в режимі онлайн відбулася конференція «Досягнення та перспективи експериментальної і клінічної ендокринології» (ХХІІІ Данилевські читання). Слухачі мали можливість ознайомитися із сучасними досягненнями в ендокринології і новими тенденціями в лікуванні найпоширеніших ендокринних захворювань. Професор кафедри сімейної медицини з курсом дерматовенерології Сумського державного університету МОН України, кандидат медичних наук Оксана Костянтинівна Меліховець розповіла про нові можливості в стратегії зниження ризику прогресування атеросклерозу (АС) у хворих на цукровий діабет (ЦД). ...