Дизайн и предварительные результаты украинского кооперативного исследования НЕБОСВОД
Внедрение бета-адреноблокаторов (ББ) в практику лечения пациентов с хронической сердечной недостаточностью (ХСН) и систолической дисфункцией левого желудочка (ЛЖ) является одним из ключевых стандартных подходов в лечении данного синдрома.
В ныне действующих рекомендациях указывается на необходимость обязательного (кроме случаев противопоказаний и непереносимости) назначения всем больным с ХСН и фракцией выброса (ФВ) ЛЖ <40%, уже получающим ингибитор ангиотензинпревращающего фермента (ИАПФ) либо блокатор рецепторов ангиотензина (БРА), одного из четырех ББ с доказанным благоприятным влиянием на клинический прогноз этой категории пациентов – бисопролола, карведилола, метопролола CR/XL либо небиволола [1].
Несмотря на очевидную клиническую пользу от реализации данного подхода (снижение смертности от сердечно-сосудистых причин, уменьшение потребности в госпитализациях пациентов), назначаемость ББ при ХСН до настоящего времени в реальной практике остается более низкой, чем ИАПФ, составляя, по различным данным, 50-67% [2-4].
Основной причиной такого положения, по мнению экспертов, является нежелание многих врачей инициировать терапию ББ из-за опасения их побочных эффектов либо переоценки противопоказаний к их назначению – в первую очередь у больных преклонного возраста и у пациентов с сопутствующим клиническим диагнозом хронического обструктивного заболевания легких (ХОЗЛ) [5, 6].
Наличие диагноза бронхиальной астмы остается абсолютным противопоказанием к назначению ББ, а ХОЗЛ таковым не является, на что указывается в действующих рекомендациях Европейского кардиологического общества по диагностике и лечению СН (2008).
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Негативні симптоми (порушення мотивації, соціальна замкнутість, порушення емоційної сфери тощо) є основною особливістю шизофренії – хронічного психічного розладу, поширеність якого у світі становить близько 1%. Зазначені симптоми суттєво погіршують якість життя та знижують працездатність таких пацієнтів. Вкрай важливим є своєчасне діагностування шизофренії та її ефективне лікування, основні аспекти якого висвітлила у своїй доповіді завідувачка відділу пограничної психіатрії ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», д.мед.н., професорка Наталія Олександрівна Марута....
Як відомо, кальцій бере участь у низці життєво важливих функцій. Хоча більшість досліджень добавок кальцію фокусувалися переважно на стані кісткової тканини та профілактиці остеопорозу, сприятливий вплив цього мінералу є значно ширшим і включає протидію артеріальній гіпертензії (передусім у осіб молодого віку, вагітних та потомства матерів, які приймали достатню кількість кальцію під час вагітності), профілактику колоректальних аденом, зниження вмісту холестерину тощо (Cormick G., Belizan J.M., 2019)....
Після десятиліть, а часом і запеклих суперечок про переваги та недоліки застосування глюкокортикоїдів (ГК) досягнута певна конвергенція. Сучасні рекомендації лікування таких захворювань, як ревматоїдний артрит (РА), ревматична поліміалгія (РПМ) та васкуліт великих судин відображають поточний стан консенсусу терапії ГК. Однак залишаються відкритими питання щодо можливості тривалого лікування дуже низькими дозами ГК у пацієнтів із РА, а також успішності пошуку інноваційних ГК (лігандів ГК-рецепторів) із покращеним співвідношенням користь/ризик....
Серед препаратів, які мають велику доказову базу щодо лікування пацієнтів із захворюваннями дихальних шляхів з алергічним компонентом, особливий інтерес становлять антагоністи лейкотрієнових рецепторів (АЛТР). Ці препарати мають хорошу переносимість у дорослих та дітей, а також, на відміну від інгаляційних кортикостероїдів (ІКС), характеризуються високим комплаєнсом, тому посідають чільне місце в лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією. У лютому відбувся міждисциплінарний конгрес із міжнародною участю «Життя без алергії International» за участю провідних вітчизняних міжнародних експертів. Слово мав президент Асоціації алергологів України, професор кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук Сергій Вікторович Зайков із доповіддю «Місце АЛТР у лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією». ...