Нейропатия лицевого нерва у лиц пожилого возраста: лечение и профилактика осложнений

27.03.2015

Несмотря на давность проблемы, вопросы выбора оптимальной тактики лечения нейропатии лицевого нерва, а также разработки критериев прогнозирования исходов заболевания остаются недостаточно изученными, особенно у пациентов пожилого возраста с сопутствующими церебро-васкулярными нарушениями. Заведующая кафедрой неврологии и нейрохирургии Луганского государственного медицинского университета, доктор медицинских наук, профессор Татьяна Васильевна Мироненко представила доклад по результатам клинического исследования в данном направлении.

– Несмотря на относительно благоприятный прогноз и отсутствие угрозы для жизни, нейропатия лицевого нерва (НЛН) остается актуальной проблемой клинической неврологии. По данным W. Hauser и соавт. (2001), распространенность НЛН составляет 13-24 на 100 тыс. населения. До 57% всех случаев НЛН составляет ишемический тип нейропатии, который может развиваться на фоне гипертензивного криза или мозгового инсульта (П.М. Альперович, 2000). НЛН занимает второе место в структуре патологии периферической нервной системы и первое – среди поражений черепных нервов у лиц старше 60 лет, причем, по нашим данным, в 26-32% случаев на фоне лечения не происходит полного восстановления функции лицевого нерва, а остается косметический дефект в виде постневритических контрактур мимических мышц. Развитию НЛН у лиц пожилого возраста способствуют прежде всего сосудистые факторы риска: артериальная гипертензия, сахарный диабет, атеросклероз мозговых артерий, а также шейный остеохондроз – частая причина компрессии позвоночной артерии, из ветвей которой кровоснабжается лицевой нерв.

Полная версия статьи в формате .pdf »

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

01.05.2024 Ревматологія Біль у суглобах у практиці сімейного лікаря: ведення пацієнтів з остеоартритом

У практиці сімейного лікаря досить часто зустрічаються випадки звернення по допомогу осіб із суглобовим синдромом, що актуалізує питання доказового ведення таких пацієнтів. Остеоартрит (ОА) – ​найпоширеніша форма артриту з хронічним болем та функціональними порушеннями. Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді, яку представив у межах конференції «Щоденник сімейного лікаря: клінічні історії пацієнтів» завідувач кафедри сімейної медицини і амбулаторної допомоги медичного факультету № 2 Ужгородського національного університету, к.мед.н. Павло Олегович Колесник. ...

01.05.2024 Терапія та сімейна медицина Можливості застосування біорегуляційного підходу в кардіології

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) (ішемічна хвороба серця [ІХС], захворювання судин головного мозку, ревматична хвороба серця та інші) протягом багатьох десятиліть є основною причиною смертності населення у світі. Перебіг цих захворювань ускладнюється перенесеною корона вірусною хворобою (COVID‑19). Нині ця проблема є особливо актуальною в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф, оскільки вплив хронічного стресу призводить до зростання захворюваності на ССЗ. У такій ситуації поряд із «протокольною терапією» слід приділити увагу застосуванню біорегуляційного підходу, спрямованого на відновлення саморегуляції, імунного статусу, гармонізації функціонування всіх органів і систем людини. ...

29.04.2024 Неврологія Ефективність і безпека разагіліну та праміпексолу в лікуванні хвороби Паркінсона на ранніх стадіях

Хвороба Паркінсона (ХП) – ​хронічний неврологічний розлад, для якого характерні неухильно прогресуючі моторні та немоторні симптоми, які чинять суттєвий негативний вплив на якість життя пацієнтів із цим захворюванням. Із віком захворюваність на ХП зростає. Ранній початок лікування цього розладу допомагає призупинити розвиток патології та дає можливість пацієнтам із ХП продовжувати вести повноцінне життя. Сьогодні одним із варіантів вибору лікування пацієнтів із ХП на ранніх стадіях є монотерапія разагіліном або праміпексолом. ...

26.04.2024 Психіатрія Лікування пацієнтів із негативними симптомами шизофренії: персоніфіковані підходи

Негативні симптоми (порушення мотивації, соціальна замкнутість, порушення емоційної сфери тощо) є основною особливістю шизофренії – ​хронічного психічного розладу, поширеність якого у світі становить близько 1%. Зазначені симптоми суттєво погіршують якість життя та знижують працездатність таких пацієнтів. Вкрай важливим є своєчасне діагностування шизофренії та її ефективне лікування, основні аспекти якого висвітлила у своїй доповіді завідувачка відділу пограничної психіатрії ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», д.мед.н., професорка Наталія Олександрівна Марута....