Біполярний розлад: клінічна типологія та нові підходи до класифікації
Розмежування біполярної (БПД) й уніполярної (УПД) депресії, діагностика коморбідного біполярного розладу (БПР) у хворих з алкогольною залежністю, тривожними, особистісними розладами належать до найбільш дискусійних проблем сучасної клінічної психіатричної практики. Чекають вивчення та визначення з позицій доказової медицини демографічні та клінічні особливості пацієнтів з поточним епізодом депресії, які є предикторами його біполярного чи уніполярного перебігу. Потребує глибокого вивчення вплив розширення діагностичних меж БПР, що спостерігається протягом останнього десятиріччя, на клінічну ефективність різних терапевтичних стратегій: наприклад, існує проблема розмежування показань до застосування антидепресантів і стабілізаторів настрою.
У статті Атанасиса Кокопулоса і Насира Гемі «Пріоритетність манії: новий погляд на афективні розлади», опублікованій у 2009 р. у журналі «Європейська психіатрія» [1], ставиться питання про необхідність перегляду уявлень про співвідношення симптомів депресії та манії в клінічній картині БПР. Автори наголошують, що, з одного боку, наявні діагностичні системи безпідставно розглядають депресії як більш типові, ніж манії, психічні стани та необґрунтовано розмивають їх межі; з іншого – вони застосовують необґрунтовано жорсткі критерії виключення, що безпідставно звужує дефініцію манії. Робиться висновок про необхідність уточнення діагностичних критеріїв як для БПД, так і для УПД.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
У практиці сімейного лікаря досить часто зустрічаються випадки звернення по допомогу осіб із суглобовим синдромом, що актуалізує питання доказового ведення таких пацієнтів. Остеоартрит (ОА) – найпоширеніша форма артриту з хронічним болем та функціональними порушеннями. Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді, яку представив у межах конференції «Щоденник сімейного лікаря: клінічні історії пацієнтів» завідувач кафедри сімейної медицини і амбулаторної допомоги медичного факультету № 2 Ужгородського національного університету, к.мед.н. Павло Олегович Колесник. ...
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) (ішемічна хвороба серця [ІХС], захворювання судин головного мозку, ревматична хвороба серця та інші) протягом багатьох десятиліть є основною причиною смертності населення у світі. Перебіг цих захворювань ускладнюється перенесеною корона вірусною хворобою (COVID‑19). Нині ця проблема є особливо актуальною в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф, оскільки вплив хронічного стресу призводить до зростання захворюваності на ССЗ. У такій ситуації поряд із «протокольною терапією» слід приділити увагу застосуванню біорегуляційного підходу, спрямованого на відновлення саморегуляції, імунного статусу, гармонізації функціонування всіх органів і систем людини. ...
Хвороба Паркінсона (ХП) – хронічний неврологічний розлад, для якого характерні неухильно прогресуючі моторні та немоторні симптоми, які чинять суттєвий негативний вплив на якість життя пацієнтів із цим захворюванням. Із віком захворюваність на ХП зростає. Ранній початок лікування цього розладу допомагає призупинити розвиток патології та дає можливість пацієнтам із ХП продовжувати вести повноцінне життя. Сьогодні одним із варіантів вибору лікування пацієнтів із ХП на ранніх стадіях є монотерапія разагіліном або праміпексолом. ...
Негативні симптоми (порушення мотивації, соціальна замкнутість, порушення емоційної сфери тощо) є основною особливістю шизофренії – хронічного психічного розладу, поширеність якого у світі становить близько 1%. Зазначені симптоми суттєво погіршують якість життя та знижують працездатність таких пацієнтів. Вкрай важливим є своєчасне діагностування шизофренії та її ефективне лікування, основні аспекти якого висвітлила у своїй доповіді завідувачка відділу пограничної психіатрії ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», д.мед.н., професорка Наталія Олександрівна Марута....