Імунонутритивна терапія омега‑3 жирними кислотами: робоча гіпотеза профілактики та лікування вірусної і бактеріальної пневмонії

Стаття у форматі PDF

Наближається епідеміологічний сезон грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ), який цьогоріч триватиме на тлі пандемії коронавірусної інфекції (COVID‑19). Перебіг усіх вірусних захворювань характеризується ураженням верхніх дихальних шляхів з можливим залученням до патологічного процесу нижніх відділів респіраторного тракту. Вірусна пневмонія, що розвивається як ускладнення ГРВІ чи базовий прояв COVID‑19, є основною причиною госпіталізації та значної летальності (особливо в пацієнтів із супутніми захворюваннями й ослабленим імунітетом). За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щороку тяжкий перебіг грипу реєструють у 3-5 млн осіб, а це в 290 000-650 000 випадків стає причиною летальних випадків (ВООЗ, 2020).

Нині розроблено низку стандартних заходів із забезпечення громадського здоров’я, що сприяють обмеженню поширення і впливу респіраторних патогенів: створюються й досліджуються вакцини проти SARS-CoV‑2, проводиться сезонна вакцинація від грипу, активно пропагуються соціальне дистанціювання, носіння масок / респіраторів, миття рук / обробка їх антисептиками, самоізоляція. Очікуючи на наступну хвилю зростання захворюваності та випадків смерті за умов комбінованого перебігу грипу / ГРВІ й SARS-CoV‑2 при відсутності готової вакцини проти SARS-CoV‑2, неможливості вакцинуватися від усіх існуючих різновидів вірусу грипу, багато вчених пропонують розглянути додаткові стратегії активізації імунної системи і зменшення соціально-економічного тягаря респіраторних захворювань.

Одним із таких підходів є підтримання оптимального функціонування імунної системи за допомогою адекватного нутритивного балансу. Протягом багатьох десятиліть дослідники отримували чимало даних, які підтверджують значимість різних вітамінів (A, B6, B12, C, D, E, фолієвої кислоти) та мікроелементів (цинк, залізо, селен, магній, мідь) у роботі вродженого й набутого імунітету; доведено, що їх дефіцит / субоптимальний рівень негативно впливає на імунну функцію, знижуючи стійкість до інфекцій (Calder Р. et al., 2020). Стимуляція захисних властивостей організму за допомогою харчових продуктів отримала назву імунонутритивної терапії. Велике значення в нутритивній імунокорекції надають омега‑3 поліненасиченим жирним кислотам.

Патофізіологічні аспекти імунонутритивної терапії: фокус на омега-3 жирні кислоти

Плейотропні властивості мікроелементів і вітамінів є непорушним базисом багатьох фізіологічних процесів: функціонування фізичних бар’єрів, синтез протимікробних білків, поява нових клітин та їх диференціювання, рухливість/хемотаксис імунних клітин, фагоцитарна активність нейтрофілів і макрофагів (Calder Р. et al., 2020). Саме вітаміни та мікроелементи підтримують набутий імунітет за допомогою участі в процесах диференціювання, проліферації лімфоцитів, синтезу цитокінів і вироблення антитіл (Calder Р. et al., 2020; Rogero M. et al., 2020).

Відомо, що ключовим компонентом імунної відповіді є запальний процес, в якому беруть участь різноманітні прозапальні медіатори, що стимулюють продукцію клітин різних типів; завдяки цьому забезпечується надходження імунних клітин та інших медіаторів до осередку запалення для боротьби з інфекцією. Зазвичай запалення швидко нівелюється наприкінці імунної відповіді за рахунок активації специфічних механізмів негативного зворотного зв’язку. Значну роль у гальмуванні запального процесу надають омега-3 жирним кислотам: ейкозапентаєновій (ЕПК) і докозагексаєновій кислоті (ДГК), котрі присутні в місці запалення та трансформуються в спеціальні промедіатори (резолвини, протектини, марезини) під впливом ферментів (Basil М. et al., 2016; Rogero M. et al., 2020). Установлено, що омега-3 жирні кислоти знижують кількість ­активних форм кисню та прозапальних цитокінів (фактора некрозу пухлини α, ­інтерлейкіну (ІЛ) ІЛ‑1β, ІЛ‑6, ІЛ‑8), зменшують активацію NF-κB, запобігаючи цим транслокації ядерного p65 NF-κB, а також мінімізують активацію сигнального шляху ERK1/2 MAPK і синтез циклооксигенази‑2 (Messina G. et al., 2020; Rogero M. et al., 2020). ЕПК і ДГК (нарівні з іншими біологічно активними речовинами) сприяють вирішенню запального процесу та прискорюють репарацію різних тканин, у т. ч. при SARS-CoV‑2-індукованому ураженні дихальної системи (рис.).

У низці робіт підкреслюється, що дефіцит омега-3 жирних кислот може зумовити субоптимальне розв’язування запалення або перехід його в хронічну форму (Basil М. et al., 2016). Ці відомості набувають особливого значення в умовах пандемії COVID‑19, перебіг якої асоційований з погано контрольованим запаленням – т. зв. цитокіновим штормом, що створює умови для подальшого розвитку гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС) (Rogero M. et al., 2020; Hammock B. et al., 2020).

Роль омега-3 жирних кислот у боротьбі з COVID‑19

На сьогодні ще не проводилися рандомізовані клінічні дослідження (РКД) застосування омега-3 жирних кислот у хворих на COVID‑19; усі припущення про можливу ефективність цих речовин базуються або на результатах доклінічних досліджень, або на відомостях, отриманих при лікуванні інших вірусних захворювань. F. BourBour і співавт. (2020) вважають, що збалансована дієта та харчові добавки, які містять «чисті» нутрієнти, можуть відігравати провідну роль у профілактиці й лікуванні COVID‑19. Висловлюються припущення, що омега-3 жирні кислоти здатні не тільки зменшувати вираженість запального процесу, а й попереджати розвиток тромбоемболічних ускладнень при інфікуванні SARS-CoV‑2 (Sorokin А. et al., 2020). Призначення омега-3 жирних кислот розглядається як новий терапевтичний підхід до корекції респіраторних проявів COVID‑19.

У 2019 році експерти Кокранівської співпраці представили метааналіз 10 рандомізованих і квазірандомізованих клінічних досліджень, де оцінили ефективність імунонутритивного підходу до лікування ГРДС. Незважаючи на те що вчені не зафіксували достовірного впливу омега-3 жирних кислот на смертність хворих із ГРДС порівняно з антиоксидантами, вони відзначили тенденцію до зменшення тривалості стаціонарного лікування (середні ­відмінності (СР) -3,09 доби; 95% довірчий інтервал (ДІ) від -5,19 до -0,99 діб) і вентиляції ­легень (СР -2,24 доби; 95% ДІ від -3,77 до -0,71 діб) (Dushianthan А. et al., 2019). Зазначені автори констатували недостовірне поліпшення оксигенації після 4-го дня прийому омега-3 жирних кислот, проте низька якість отриманих доказових даних завадила експертам сформувати впевнені рекомендації щодо широкого клінічного застосування омега-3 жирних кислот (Dushianthan А. et al., 2019).

Низка вчених вважають, що введення невеликої кількості розчинів, які містять ЕПК і ДГК, надасть змогу значно поліпшити стан хворих за тяжкого перебігу COVID‑19 (Bistrian В. et al., 2020), тому вони наполягають на якнайшвидшому проведенні РКД (Rogero М. et al., 2020). Інші дослідники переконані, що оптимізація статусу омега-3 жирних кислот здатна запобігти розвитку інфекційних захворювань, у т. ч. COVID‑19, та рекомендують кожній особі наситити свій харчовий раціон ЕПК і ДГК, не чекаючи на інфікування SARS-CoV‑2 (Weill Р. et al., 2020; Calder Р. et al., 2020).

Бактеріальна пневмонія та омега-3 жирних кислот

Існують експериментальні дані, що підтверджують здатність омега-3 жирних кислот покращувати перебіг бактеріальної пневмонії. В роботі С. Hinojosa та співавт. (2020) отримано цікаві дані. Вчені інтраназально інфікували Streptococcus pneumoniae лабораторних тварин, котрі протягом 2 місяців отримували харчовий раціон, збагачений омега-3 або омега-6 жирними кислотами. Виявилося, що прийом омега-3 жирних кислот асоціювався з достовірним зростанням виживання (p=0,005), а також зі зменшенням бактеріємії (p=0,0001) та зниженням бактеріального навантаження в легенях (p=0,0002) порівняно з омега-6 жирними кислотами. У когорті мишей, які отримували омега-3 жирні кислоти, зафіксовано зниження концентрації запальних (ІЛ‑6) і підвищення рівня протизапальних (ІЛ‑10) цитокінів (Hinojosa С. et al., 2020).

Крім того, ЕПК і ДГК мають здатність перешкоджати утворенню біоплівки Staphylococcus aureus, за рахунок котрої зазначений мікроорганізм набуває стійкості до антибіотиків. Група вчених під керівництвом Y. Kim (2018) довела, що ЕПК і ДГК (20 мкг/мл) не тільки зменшували формування біоплівки Staphylococcus aureus, а й достовірно знижували гемолітичну активність патогену щодо еритроцитів людини, пригнічували експресію гена α-гемолізину.

В систематичному огляді представлені докази ефективності омега-3 жирних кислот не тільки в боротьбі зі стрепто- та стафілококовою інфекцією, а й із захворюваннями, спричиненими Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Mycobacterium tuberculosis, Salmonella, Influenza virus, вірусом Herpes simplex (Husson М. et al., 2016).

Омега-3 жирні кислоти та інша респіраторна патологія

В нещодавно опублікованому метааналізі 23 досліджень, проведених за участю хворих на муковісцидоз (n=106), відзначена тенденція до зменшення кількості респіраторних загострень захворювання, скорочення сумарної тривалості антибіотикотерапії на тлі тривалого 12-місячного прийому омега-3 жирних кислот. В одному з досліджень, що увійшли до метааналізу, зафіксована тенденція до збільшення обсягу форсованого видиху за 1-шу секунду, форсованої життєвої ємності легень при регулярному прийомі омега-3 жирних кислот. Дослідники констатували, що прийом омега-3 жирних кислот дає змогу домогтися низки позитивних ефектів у хворих на муковісцидоз при мінімальній кількості побічних дій, а також підтримали проведення великомасштабних РКД для уточнення терапевтичної дози, оптимальної тривалості терапії омега-3 жирними кислотами (Watson Н. et al., 2020).

Далі буде…

Імунонутритивна підтримка має велике значення в попередженні та лікуванні різних респіраторних захворювань вірусно-бактеріального генезу. Однак, завершуючи обговорення фактів щодо противірусної і протибактеріальної активності омега-3 жирних кислот ще рано ставити крапку, адже попереду проведення великих РКД і їх аналіз у рамках систематичних оглядів та метааналізів. Можливо, в недалекому майбутньому омега-3 жирні кислоти використовуватимуться як ад’ювантна терапія COVID‑19, а також застосовуватимуться для скорочення термінів відновлення після перенесеної вірусної/бактеріальної пневмонії.

Наявні доказові дані дають змогу стверджувати, що збагачення раціону харчування омега-3 жирними кислотами є безпечним, ефективним й економічно доступним способом усунення нутритивної недостатності, підтримання оптимального функціонування імунної системи, зниження ризику інфікування та попередження розвитку ускладнень (Calder Р. et al., 2020). Забезпечити достатній уміст омега-3 жирних кислот можна шляхом вживання певних продуктів (червона риба, авокадо, лляна олія) або прийому біологічно активних добавок. На жаль, допоки невідомі ні оптимальні дози омега-3 жирних кислот, ні необхідна тривалість її прийому, котра здатна сприяти оптимальній імунокорекції. На думку Р. Calder і співавт. (2020), ідеальна добова доза омега-3 жирних кислот становить 250 мг, натомість M. Husson і співавт. (2020) рекомендують використовувати вищі дози – 500 мг/добу. Мінімальна тривалість прийому омега-3 жирних кислот, за даними різних авторів, коливається від 2 місяців (за відсутності коморбідних патологій; Husson М. et al., 2016) до 1 року (при супутньому муковісцидозі; Watson Н. et al., 2020).

Теорія імунонутритивної профілактики та терапії як вірусних, так і бактеріальних пневмоній набуває значної популярності серед учених та клініцистів. В умовах другої хвилі зростання захворюваності на COVID‑19, початку епідеміологічного сезону грипу / ГРВІ стратегія імунонутритивної корекції, заснованої на тривалому прийомі невеликих доз омега-3 жирних кислот, є надзвичайно привабливою і перспективною.

Список літератури знаходиться в редакції.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 16 (485), 2020 р.