Міжнародні дні респіраторного здоров’я: календар заходів на 2024 рік

Медичні інформаційні кампанії спрямовані на поширення важливих знань про охорону здоров’я серед населення. З урахуванням потреб і інтересів понад семи мільярдів людей у світі міжнародні організації шукають способи етичного обміну важливими відомостями, без упередженості та несправедливості. Обізнаність у сфері охорони здоров’я має вирішальне значення для кожного, оскільки хвороби та інфекції можуть вразити будь-кого в будь-який час. Таким чином, важливо поширювати відомості про охорону здоров’я за допомогою зрозумілих кожному усних, письмових і візуальних засобів. Ця інформація має сприяти соціальному здоров’ю і не містити дискримінаційного контенту. Заходи з підвищення обізнаності про здоров’я допомагають пацієнтам ліпше розуміти стан свого здоров’я, а також можливі варіанти та методи лікування. Кампанія з підвищення обізнаності відрізняється від маркетингу товарів для здоров’я, оскільки не спонукає купувати той чи інший продукт, а намагається сприяти свідомішому ставленню до свого здоров’я. Глобальні дні громадського здоров’я пропонують великі можливості для підвищення обізнаності та розуміння проблем здоров’я і мобілізації підтримки дій від місцевої громади до міжнародної спільноти.

Хронічна патологія органів дихання є однією з найпоширеніших неінфекційних захворювань в усьому світі, переважно через повсюдність шкідливого впливу довкілля, куріння і професійних чинників. Окрім хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та бронхіальної астми (БА) хронічними хворобами органів дихання є інтерстиційні захворювання легень, саркоїдоз, пневмоконіози, наприклад силікоз і азбестоз, і багато інших. На жаль, до хронічних захворювань органів дихання прикуто менше уваги громадськості, а на їх дослідження виділяють менше фінансування порівняно з іншими хворобами, такими як серцево-судинна патологія, рак, інсульт, діабет і хвороба Альцгеймера. Майже 545 млн людей у світі мають хронічні респіраторні захворювання, найпоширенішими з яких є ХОЗЛ (3,9% у загальній популяції) і БА (3,6%) [1]. Проблеми респіраторних захворювань стосуються як діагностики, так і лікування недуг. Наприклад, досліджували діагностичні помилки, що призводять до гіпердіагностики або гіподіагностики БА та ХОЗЛ лікарями загальної практики. Було показано, що частота помилок під час встановлення діагнозу астми варіювала від 54% гіподіагностики до 34% гіпердіагностики, тоді як для ХОЗЛ ці показники коливалися від 81% випадків гіподіагностики до 86,1% випадків гіпердіагностики [2]. Серйозними є і наслідки недостатньої прихильності до терапії у разі хронічних респіраторних захворювань, що, безсумнівно, впливає на результат лікування. Наприклад, поганий комплаєнс при лікуванні туберкульозу (ТБ) є дуже важливою медичною проблемою, тому що відсутність прихильності до лікування може спричинити серйозні проблеми зі здоров’ям людини та суспільства і, мабуть, є головною перешкодою для ліквідації ТБ. Подібним чином, важливий вплив на результати має погане дотримання призначеного лікування в разі БА. Ці наслідки можуть варіювати від посилення симптомів і порушення якості повсякденного життя до небезпечних для життя нападів і смерті [3].

Тому заходи з популяризації знань щодо респіраторного здоров’я є цікавими та корисними і для лікарів, і для пацієнті та їх оточення. Щороку у світі проводять дні обізнаності з проблем БА, ХОЗЛ, ТБ, але є багато і більш загальних заходів, де висвітлюються теми, які безпосередньо стосуються здоров’я легень.

Січень

26 січня – ​Міжнародний день чистої енергії (The International Day of Clean Energy)

Зміна клімату становить серйозну загрозу для респіраторних пацієнтів унаслідок прямих і непрямих впливів, як-от підвищення температури та пов’язане з цим збільшення впливу озону, тривалі сезони наявності аероалергенів та поширення ареалів аероалергенів на нові райони, а також збільшення частоти екстремальних погодних явищ, таких як спека, посухи, лісові пожежі, вітрові та пилові бурі, сильні опади та повені. Непрямими впливами є стрес для суспільства, зумовлений міграцією, конфліктами та економічним навантаженням із несприятливими наслідками для систем охорони здоров’я, екосистем та освіти. Європейське респіраторне товариство (European Respiratory Society, ERS) визнає масштаб впливу зміни клімату на планету та здоров’я людини, який нині є незворотним, і закликає до термінових дій і повної підтримки політики щодо зміни клімату та зменшення забруднення повітря. Політика нульових викидів має бути основою стратегій пом’якшення наслідків зміни клімату, оскільки завдяки значним додатковим перевагам через зниження рівня забруднення повітря забезпечить швидке поліпшення здоров’я легень і запобігання новим респіраторним захворюванням. Нарешті, ERS закликає лікарів та інших медичних працівників бути «зразком для наслідування» та об’єднатися в цій важливій справі, щоб захистити нашу планету та здоров’я людей, які живуть на ній і залежать від неї [4].

Наука робить однозначний висновок: щоб обмежити зміну клімату, нам потрібно відмовитися від залежності від викопного палива та інвестувати в чисті, доступні та надійні альтернативні джерела енергії. Відновлювані джерела енергії доступні навколо нас у великій кількості, забезпечуються сонцем, вітром, водою, відходами та теплом із Землі, поповнюються природою, а їх використання майже не супроводжується викидом у повітря парникових газів чи забруднювальних речовин. Міжнародний день чистої енергії 26 січня є закликом підвищити обізнаність і мобілізувати дії для переходу до чистої енергії на благо людей і планети.

Лютий

1 лютого – ​Всесвітній день боротьби з аспергільозом (World Aspergillosis Day)

Аспергільоз – ​це група станів, спричинених цвіллю під назвою Aspergillus. Ця родина пліснявих грибів зазвичай вражає дихальну систему (дихальні шляхи, носові пазухи та легені), але може поширюватися будь-де в організмі пацієнтів з ослабленим імунітетом. Тяжкість аспергільозу визначається різними чинниками, але одним із найважливіших є стан імунної системи людини.

Типи захворювань, спричинених Aspergillus, різноманітні, починаючи від захворювань алергічного характеру до небезпечних для життя генералізованих інфекцій.

Розрізняють три форми аспергільозу (табл. 1) [5].

29 лютого – ​День рідкісних захворювань (Rare Disease Day)

Найцікавішим днем здоров’я цього року можна визнати 29 лютого – ​день рідкісних захворювань, адже дата і суть події дуже пасують одне одному. День рідкісних захворювань відзначають щороку 28 лютого (або 29-го у високосні роки – ​найрідкісніший день у році).

Це всесвітньо скоординований рух, присвячений рідкісним захворюванням, метою якого є рівність соціальних можливостей, охорони здоров’я та доступу до діагностики й лікування для людей, які живуть із рідкісними захворюваннями.

Існує низка рідкісних захворювань, які називають орфанними (від англ. orphan – ​сирота). За різними епідеміологічними методиками, середній поріг визначення рідкісних захворювань коливається від 5 до 76 випадків на 100 тис осіб із середнім глобальним показником 40 випадків на 100 тис осіб [6]. В Європі рідкісне (орфанне) захворювання визначається як хвороба, яка вражає менш ніж одну людину на кожні 2 тис населення. Це начебто невелика цифра, але в Європі проживає 700 млн людей, тож одна «рідкісна» хвороба може вражати до 350 тис європейців. Є чимало рідкісних легеневих захворювань, тому на них страждають мільйони людей. Це актуальна проблема, оскільки багато орфанних захворювань є генетично зумовленими, серйозними та хронічними і часто можуть загрожувати життю. Ця патологія не є широко дослідженою, для неї здебільшого немає специфічного лікування, і вона може становити лише обмежений інтерес для вчених і лікарів. У США рідкісне захворювання визначається поширеністю менш ніж 1 випадок на 200 тис. населення. Існує приблизно 7 тис рідкісних захворювань, які вражають приблизно 25-30 млн жителів США, у 5-10% із цих людей діагностовано ураження легень. Незважаючи на останні наукові досягнення в розумінні патогенезу рідкісних захворювань легень і хворобомодифікувальної терапії, ці захворювання і в США, і в усьому світі залишаються важливою проблемою громадської охорони здоров’я через високу захворюваність і смертність. Окрім трансплантації легень, від більшості рідкісних легеневих захворювань немає ліків, а раннє розпізнавання захворювань залишається обмеженим [7].

День рідкісних захворювань, з моменту свого заснування у 2008 р., відіграє вирішальну роль у розбудові міжнародної спільноти рідкісних захворювань, яка є глобальною та різноманітною, але об’єднана однією метою. День рідкісних захворювань є рушійною силою та координаційним центром, який сприяє поширенню знань про рідкісні захворювання на місцевому, національному та міжнародному рівнях [8].

Про які стани згадують пульмонологи в цей день? Прикладами орфанних захворювань є первинна циліарна дискінезія, множинні кістозні захворювання легень та ідіопатична еозинофільна пневмонія, муковісцидоз і дефіцит альфа‑1 антитрипсину, легеневий васкуліт, синдром альвеолярних крововиливів, бронхіоліт, ідіопатична еозинофільна пневмонія, легеневий альвеолярний протеїноз, ідіопатичні трахеопатії, торакальний ендометріоз і колапс легень (катаменіальний пневмоторакс) [9].

Березень

4 березня – ​Всесвітній день боротьби з ожирінням (World Obesity Day)

Ожиріння є значущою та все більш поширеною причиною порушення дихання. Цей стан негативно впливає на фізіологію дихання, спричиняє зменшення легеневих об’ємів, обмеження повітряного потоку, підвищення реактивності дихальних шляхів і ризику розвитку легеневої гіпертензії, легеневої емболії, інфекцій дихальних шляхів, обструктивного апное сну та синдрому ожиріння/гіповентиляції. Фізіологічні зміни, зумовлені ожирінням, з часом призводять до гіпоксичної або гіперкапнічної дихальної недостатності [10]. Ожиріння негативно впливає на перебіг БА, що формує окремий фенотип захворювання з поганим контролем симптомів, частими загостреннями та недостатньою відповіддю на лікування [11].

Всесвітній день боротьби з ожирінням має на меті просування науково обґрунтованої політики щодо боротьби з ожирінням, профілактики, лікування, освіти та об’єднання зацікавлених сторін у боротьбі з ожирінням в усьому світі для формування лідерства та спроможності як на національному, так і на місцевому рівнях, моніторингу та стимулювання глобального прогресу [12].

15 березня – ​Всесвітній день сну (World Sleep Day)

Проблема сну є цікавою для респіраторної медицини темою. По-перше – ​патологію пов’язаних зі сном розладів дихання (порушення вентиляції під час сну аж до її припинення) поділяють на 5 основних груп: обструктивне апное сну, центральне апное сну, пов’язана зі сном гіповентиляція, пов’язана зі сном гіпоксемія та ізольовані симптоми і варіанти норми. При цьому центральне апное сну охоплює 8 нозологічних одиниць, а пов’язана зі сном гіповентиляція – ​6 [13]. По-друге, зазначені дихальні розлади під час сну вкрай негативно впливають на перебіг легеневих захворювань. Сьогодні синдром обструктивного апное/гіпопное сну (СОАГС) визнано важливою, дуже поширеною супутньою патологією таких захворювань органів дихання, як ХОЗЛ, БА та інтерстиційні захворювання легень. Співіснування названих патологічних станів призводить до підвищеної захворюваності та смертності порівняно з наявністю одного основного розладу [14]. Невідповідність між науковими досягненнями і їх практичним впровадженням є основною проблемою, пов’язаною з дихальними розладами під час сну, в усьому світі. Всесвітній день сну – ​це можливість разом із тисячами інших спеціалістів сприяти здоровому сну.

24 березня – ​Всесвітній день боротьби з туберкульозом (World TB Day)

Всесвітній день боротьби з туберкульозом, який щороку відзначають 24 березня, покликаний привернути увагу громадськості до того, що сьогодні в більшості країн світу ТБ визнано епідемією, яка щороку стає причиною смерті майже 1,5 млн людей, переважно в країнах із низьким рівнем доходів. Дату 24 березня було обрано не випадково – ​саме 24 березня 1882 року доктор Роберт Кох вразив наукову спільноту, оголосивши, що він відкрив причину ТБ – ​туберкульозну бацилу. На момент заяви Коха ТБ лютував у Європі та Америці, спричиняючи смерть кожної 7-ї людини. З відкриттям Коха розпочався шлях до діагностики й лікування ТБ. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) приділяє особливу увагу 11 дням і 2 тижням, які країни – ​члени ВООЗ визнали «офіційними» глобальними днями охорони здоров’я. Серед них є і Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Поширення ТБ є світовою проблемою, і жодна нація не застрахована від неї. Сьогодні мережа організацій, партнерство «Зупинити туберкульоз» і країни, що борються з ТБ, організовують Всесвітній день боротьби з туберкульозом, щоб висвітлити масштаби захворювання і способи його профілактики та лікування [15].

Квітень

13 квітня – ​Всесвітній день поширення інформації про саркоїдоз (World Sarcoidosis Awareness Day)

Щороку 13 квітня Всесвітній день поширення інформації про саркоїдоз привертає увагу до цього запального захворювання. Цей день також заохочує хворих на саркоїдоз підтримувати один одного та навчати інших, як жити з цим захворюванням. Хоча саркоїдоз вважають доволі рідкісною патологією, він уражає тисячі людей в усьому світі. У США налічують приблизно 200 тис осіб, в яких діагностовано саркоїдоз. У Великій Британії таких осіб приблизно 108 тисяч. Саркоїдоз характеризується утворенням в одному або кількох органах гранульом (крихітних скупчень запальних клітин). Коли імунна система перенапружена та утворюється занадто багато цих скупчень, вони можуть заважати структурі та функціонуванню органа. Якщо хронічне запалення не зупинити, воно здатне призвести до фіброзу, прогресуючого рубцювання тканини органа. Цей розлад уражає легені приблизно в 90% випадків, але може вражати практично будь-який орган тіла. Незважаючи на зростаючий прогрес у дослідженнях, саркоїдоз важко діагностувати, а можливості його лікування обмежені. Прояви захворювання та його тяжкість у різних пацієнтів сильно відрізняються. У деяких випадках захворювання проходить самостійно. В інших випадках хвороба може не прогресувати клінічно, але люди все одно страждатимуть від деяких симптомів, які погіршують якість їхнього життя. Решта пацієнтів (до третини осіб, в яких виявлено захворювання) потребуватимуть тривалого лікування. Саркоїдоз вважають хронічним, якщо хвороба залишається активною понад 2-5 років, у цій популяції саркоїдоз може бути виснажливим і загрожувати життю [16].

Травень 

7 травня – ​Всесвітній день боротьби з астмою (World Asthma Day)

Всесвітній день боротьби астмою – ​це щорічна подія, організована Глобальною ініціативою з боротьби з астмою (Global Initiative for Asthma, GINA), організацією, що була заснована в 1993 р. та співпрацює з ВООЗ. Все­світній день боротьби з астмою проводять з 1998 року в перший вівторок травня з метою поліпшення обізнаності про астму та допомоги хворим в усьому світі. БА можна розглядати під різними кутами. З одного боку – ​це невиліковне захворювання. З іншого – ​астму можна лікувати та досягти контролю симптомів, запобігти її загостренням і зменшити ризик ускладнень. Щороку Всесвітній день боротьби з астмою зазвичай присвячується якійсь окремій темі.

Темою Всесвітнього дня боротьби з астмою 2019 року було «STOP for asthma» («Зупинити астму»). Суть заходу відображена в абревіатурі STOP, де S означає Symptom evaluation (оцінка симптомів), T – ​Test response (підтвердження за допомогою тестів), О – ​Observe and assess (спостереження і контроль), Р – ​Proceed to adjust treatment (підбір оптимального лікування). У 2020 р. темою Всесвітнього дня боротьби з астмою було запобігання смертям унаслідок БА – ​«Enough Asthma Deaths» («Досить смертей від астми»), адже сьогодні на астму страждає майже 340 млн світової популяції, щороку 420 тис хворих помирають від неї (а це понад тисячі осіб кожного дня). 2021 року Всесвітній день боротьби з астмою проходив під гаслом «Uncovering Asthma Misconceptions» («Розкриття помилкових уявлень про астму»), який закликав до дій та заходів з спростування поширених міфів і хибних уявлень щодо астми, які стають на заваді отриманню оптимальної користі від лікуванні БА [17]. 2022 року Всесвітній день боротьби з астмою було присвячено усуненню прогалин у лікуванні захворювання («Closing Gaps in Asthma Care»). У 2023 р. GINA обрала темою заходу «Asthma care for All» – ​«Лікування астми для всіх». Нині у світі існує невідповідність між поширеністю астми і рівнем надання медичної допомоги хворим.

В економічно розвинених країнах досягнуто значних успіхів у лікуванні БА. Найбільший тягар захворюваності та смертності від БА припадає на країни з низьким і середнім рівнем доходу. GINA прагне зменшити цей тягар, заохочуючи керівництво систем охорони здоров’я забезпечити хворим на БА доступ до ефективних ліків із гарантованою якістю [18].

13-19 травня – ​Тиждень поінформованості про харчову алергію (Food Allergy Awareness Week)

Харчова алергія вражає приблизно 2,5% від загального населення планети, але розкид даних про поширеність є широким і коливається від 1% до 10%. В останні десятиліття харчова алергія викликає все більше занепокоєння в населення, клініцистів і організаторів охорони здоров’я. Це ключовий компонент «атопічного маршу» – ​природної історії проявів алергічних захворювань, які часто прогресують від алергічної сенсибілізації в ранньому дитинстві до атопічного дерматиту, харчової алергії, алергічного риніту та астми. Незважаючи на різнорідність харчової алергії, вона вражає людей різного віку, раси / етнічної приналежності та соціально-економічних прошарків – ​і тому вона стала проблемою громадського здоров’я глобального значення. Тиждень поінформованості про харчову алергію надає унікальну можливість підвищити обізнаність щодо харчової алергії та анафілаксії, у тому числі з потенційно смертельними станами, і поділитися інформацією про те, що ми можемо зробити для поліпшення безпеки людей, які живуть із харчовою алергією [19].

31 травня – ​День боротьби з курінням (World No Tobacco Day)

Куріння тютюну є основною причиною смерті в Європейському союзі (ЄС), щороку від наслідків цієї шкідливої звички тут помирає майже 700 тис людей. Приблизно 50% курців помирають передчасно, що призводить до втрати в середньому 14 років життя. В ЄС 13 млн людей мають хронічні захворювання, зумовлені курінням. Багато форм раку, серцево-судинних і респіраторних патологій пов’язані з курінням, яке спричиняє більше проблем, ніж алкоголь, наркотики, високий кров’яний тиск, надмірна вага чи високий рівень холестерину. Пасивне куріння становить значну небезпеку для здоров’я дітей і дорослих, які не палять, оскільки спричиняє надмірну кількість випадків синдрому раптової дитячої смерті, астми, інфекцій середнього вуха. Тому запобігання курінню залишається ключовим пріоритетом охорони здоров’я.

День боротьби з курінням є одним з 11 днів і 2 тижнів, які країни – ​члени ВООЗ визнали «офіційними» глобальними днями охорони здоров’я. Цей щорічний захід інформує громадськість про наслідки вживання тютюну, бізнес-практику тютюнових компаній, боротьбу ВООЗ з тютюновою епідемією, а також про те, що люди в усьому світі можуть зробити, щоб вимагати свого права на здоров’я і здоровий спосіб життя та захистити майбутні покоління. Держави – ​члени ВООЗ заснували Всесвітній день боротьби з курінням у 1987 р., щоб привернути увагу всього світу до тютюнової епідемії та спричинених нею смертей і хвороб, яким можна запобігти [20].

Червень

5-11 червня – ​Всесвітній тиждень поінформованості про алергію (World Allergy Awareness Week)

У 2005 р. вперше відзначали Всесвітній день боротьби з алергією. Після тривалих обговорень організатори дійшли висновку, що для досягнення всіх цілей Всесвітнього дня боротьби з алергією потрібно більше часу, тому в 2011 р. було засновано Всесвітній тиждень поширення інформації про алергію. Цьогоріч Всесвітній тиждень боротьби з алергією відбудеться 5-11 червня. Ця щорічна ініціатива Всесвітньої алергологічної організації (World Allergy Organization, WAO) разом з її товариствами-членами спрямована на підвищення обізнаності про алергічні захворювання та пов’язані з ними розлади, підтримку навчання і надання ресурсів для діагностики, лікування та профілактики цих захворювань і БА, поширеність яких зростає в усьому світі. WAO заснувала ініціативу з баченням об’єднання лікарів, медичних педагогів, захисників пацієнтів, політиків, широкої громадськості та органів охорони здоров’я для комплексного підходу до задоволення потреб пацієнтів, які страждають на алергічні захворювання та астму, а також тих, хто за ними доглядає. WAO щороку надає ресурси щодо глобальної теми для своїх товариств-членів та інформацію для всіх, хто цікавиться Всесвітнім тижнем боротьби з алергією [21].

Серпень

1 серпня – ​Всесвітній день боротьби з раком легень (World Lung Cancer Day)

За останнє століття рак легень став найчастішою причиною смерті чоловіків, а в деяких частинах світу й жінок (Північна Америка, Східна Азія, Північна Європа, Австралія та Нова Зеландія). У 2012 р. від раку легень померли понад 1,6 млн людей. Причинно-наслідковий зв’язок між курінням тютюну та розвитком раку легень було доведено в багатьох дослідженнях, як екологічних, так і клінічних. У глобальній перспективі можна побачити тенденцію до зростання споживання тютюну, за якою слідують тенденції до зростання смертності від раку легень, особливо в країнах, що розвиваються. У деяких більш економічно розвинених країнах, де тютюнова епідемія поширювалася з початку ХХ ст. і досягла піку в його середині, тенденція захворюваності на рак легень серед чоловічої популяції змінилась або вирівнялась. Незважаючи на прогнозоване подальше зниження захворюваності, абсолютна кількість смертей у цих країнах і далі зростатиме. В інших частинах світу тютюнова епідемія все ще набирає обертів, що призводить до стрімкого збільшення кількості нових випадків раку легень і смертей. Очікують, що до 2035 року кількість смертей від раку легень у світі зросте до 3 мільйонів. Цифри подвояться як серед чоловіків (з 1,1 млн в 2012 р. до 2,1 млн в 2035-му), так і серед жінок (з 0,5 млн до 0,9 млн відповідно). Збільшення абсолютної кількості смертей від раку легень у країнах із високим рівнем доходу здебільшого зумовлене старінням населення, а в менш економічно розвинених країнах – ​переважно курінням [22].

Починаючи з 2012 року Всесвітній день боротьби з раком легень відзначають щороку 1 серпня, щоб підвищити обізнаність щодо проблеми раку легень, особливо про необхідність збільшення фінансування досліджень. Прориви в дослідженнях за останнє десятиліття сприяли поліпшенню показникам виживаності, але цього недостатньо [23].

Вересень

8 вересня – ​Всесвітній день боротьби з муковісцидозом (World Cystic Fibrosis Day)

Муковісцидоз – ​аутосомно-­рецесивне захворювання, що характеризується недостатністю підшлункової залози та хронічною ендобронхіальною інфекцією дихальних шляхів. Остання ознака призводить до формування бронхоектазів і, зрештою, до дихальної недостатності, яка є основною причиною смерті пацієнтів. Іншими ускладненнями є синусит, цукровий діабет, кишкова непрохідність, гепатобіліарна хвороба, гіпонатріємічна дегідратація і безпліддя. Діагноз підтверджують за допомогою виявлення підвищеного вмісту хлоридів поту. Більшість випадків муковісцидозу виявляють під час скринінгу новонароджених. Ця хвороба обмежує діяльність пацієнта протягом усього життя, але організована мережа центрів лікування з мультидисциплінарним підходом, ініціативами щодо поліпшення якості та дослідженнями сприяла помітному збільшенню виживаності та розвитку програм лікування дорослих із муковісцидозом.

За останні кілька років були розроблені ліки, безпосередньо націлені на основний дефект у разі муковісцидозу, і це має сприяти ще більшому подовженню тривалості життя хворих [24].

26 вересня – ​Всесвітній день поінформованості про мезотеліому (Mesothelioma Awareness Day)

Злоякісна мезотеліома – ​це пухлина, яка походить із клітин (мезотелію), що вистилають плевральну та черевну порожнини, а також перикард та оболонки яєчка. Злоякісна мезотеліома плеври є найпоширенішою формою мезотеліоми. Вона переважно вражає осіб похилого віку, які зазнали професійного впливу азбесту. Глобальні показники захворюваності та смертності невідомі, оскільки немає даних щодо країн, що розвиваються, які продовжують використовувати в будівництві велику кількість азбесту. Рівень захворюваності на мезотеліому знизився в Австралії, США і Західній Європі, де в 1970-80-х роках використання азбесту було заборонено або суворо регламентовано, що демонструє корисність цих профілактичних заходів. Однак загальна кількість смертей від мезотеліоми в цих країнах не зменшилась, оскільки збільшилася кількість населення та відсоток людей похилого віку. Нові імуногістохімічні та молекулярні маркери підвищили точність діагностики, однак приблизно від 14% (у країнах із високим рівнем доходу) до 50% (у країнах, що розвиваються) діагнозів мезотеліоми є неправильними, що призводить до неадекватного лікування та ускладнює епідеміологічні дослідження [25].

Листопад

12 листопада – ​Всесвітній день боротьби з пневмонією (World Pneumonia Day)

Пневмонія – ​це форма гострої респіраторної інфекції, яка вражає легені, ускладнюючи дихання та обмежуючи надходження кисню. Пневмонію в усьому світі справедливо називають справжнім убивцею дітей віком до 5 років: майже кожна 5-та дитяча смерть є наслідком пневмонії. Але це захворювання, якому можна запобігти за допомогою вакцин і в разі розвитку якого можна уникнути смерті завдяки лікуванню антибіотиками та поліпшенню якості санітарних умов. Організація Об’єднаних Націй (ООН) уперше відзначила Всесвітній день боротьби з пневмонією 12 листопада 2009 року.

Щороку Всесвітній день боротьби з пневмонією нагадує про те, що пневмонія може вразити будь-кого та будь-коли та є серйозною легеневою інфекційною хворобою, яка потенційно загрожує життю. Збудниками пневмонії є віруси, бактерії або грибки, які передаються від однієї людини до іншої. Найпоширенішим типом бактеріальної пневмонії є пневмококова пневмонія. У пацієнтів віком ≥65 років ризик бути госпіталізованими після пневмококової пневмонії в 13 разів вищий, ніж у дорослих віком від 18 до 49 років. У тяжких випадках пневмонія може призвести до смерті. Літні пацієнти і люди з ослабленою імунною системою або певними хронічними захворюваннями, як-от БА чи ХОЗЛ, особливо схильні до розвитку пневмонії. Фактично, у дорослих віком ≥65 років, які живуть із ХОЗЛ, ризик захворіти на пневмококову пневмонію у 7,7 раза, а у хворих на БА – ​у 5,9 раза вищий, ніж у здорових людей [26].

20 листопада – ​Всесвітній день боротьби проти ХОЗЛ (World COPD Awareness Day)

Хронічне обструктивне захворювання легень – ​це прогресуючий і виснажливий респіраторний стан, який до того ж є значущим медичним і фінансовим тягарем. Мільйони людей в усьому світі страждають на ХОЗЛ, що спричиняє значну захворюваність і смертність. Найбільш детальна інформація щодо поширеності, захворюваності та смертності надходить із країн із високим рівнем доходу, але 90% смертей, пов’язаних із ХОЗЛ, припадає на країни з низьким і середнім рівнем доходу. Куріння є основним чинником ризику розвитку ХОЗЛ, але є й інші, і їх необхідно визнати. Більшість випадків захворюваності та смертності, а також витрат на охорону здоров’я виникають через гострі стани при ХОЗЛ із відомим фенотипом пацієнтів, а саме «з частими загостреннями». Витрати на охорону здоров’я, зумовлені ХОЗЛ, пов’язані не лише з лікуванням загострень, наприклад госпіталізацією, але й із витратами на медикаменти для підтримувальної терапії та амбулаторного лікування. ХОЗЛ пов’язують із багатьма супутніми захворюваннями, що зумовлює значний тягар захворювання [27].

Всесвітній день боротьби проти ХОЗЛ організовує глобальна ініціатива з ХОЗЛ (Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease, GOLD) у співпраці з медичними працівниками та групами пацієнтів із ХОЗЛ в усьому світі. Його мета – ​підвищити обізнаність, поділитися знаннями та обговорити шляхи зменшення тягаря ХОЗЛ. Щороку GOLD обирає тему та координує підготовку та розповсюдження матеріалів і ресурсів до Всесвітнього дня боротьби з ХОЗЛ. Заходи з нагоди Всесвітнього дня боротьби з ХОЗЛ організовують у кожній країні медичні працівники, освітяни та представники громадськості, які прагнуть допомогти вплинути на місцеве та світове бачення проблеми. Перший Всесвітній день боротьби з ХОЗЛ було проведено у 2002 році, і відтоді його щороку відзначають у більш як 50 країнах, що дає підстави вважати цей день одним із найважливіших у світі заходів для підвищення обізнаності та освіти щодо ХОЗЛ [28].

Грудень

1 грудня – ​Всесвітній день боротьби зі СНІДом (World AIDS Day)

Щороку 1 грудня світ відзначає Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Люди з багатьох країн світу об’єднуються, щоб висловити підтримку тим, хто живе з ВІЛ і постраждали від нього, а також згадати тих, хто втратив життя через СНІД. Дефіцит фінансування, політичні та регуляторні перешкоди, обмеження потенціалу і репресії проти громадянського суспільства та прав людини маргіналізованих спільнот перешкоджають розвитку послуг із профілактики та лікування ВІЛ-інфекції. Якщо ці перешкоди буде усунуто, організації під керівництвом громади зможуть дієвіше та активніше допомогти глобальній протидії ВІЛ, просунувшися до фіналу епідемії СНІДу [29].

ВІЛ-інфекція характеризується низкою легеневих ускладнень, які з появою антиретровірусної терапії (АРТ) стають менш поширеними. Інфекційним ускладненням ВІЛ є пневмонія, легенева інфекція залишається основною причиною госпіталізації ВІЛ-інфікованих пацієнтів. Ризик пневмонії частково може бути пов’язаний із неповним охопленням АРТ навіть у регіонах із високим доступом до неї. У США до 14% ВІЛ-інфікованих не знають про свою інфекцію і в надто низького відсотка (30%) вдається досягти пригнічення вірусу. Навіть у добре пролікованих осіб легеневий імунітет не є повністю нормальним, що може призвести до підвищеного ризику пневмонії, незважаючи на відновлення кількості CD4-клітин. Таким чином, легенева інфекція продовжує загрожувати людям із групи ризику. Бактеріальна пневмонія, зумовлена типовими інфекційними мікроорганізмами (S. pneumoniae, Haemophilus, Pseudomonas, Staphylococcus і Klebsiella), є найчастішою причиною інфекції нижніх дихальних шляхів у ВІЛ-інфікованих. До чинників ризику, як і очікувалося, належать низька кількість CD4-клітин, відсутність АРТ, а також куріння, вживання ін’єкційних наркотиків і хронічний інфекційний гепатит. Менш типові інфекції, які значною мірою зумовлені недостатністю клітинно-опосередкованого імунітету, продовжують виникати в пацієнтів із ВІЛ-інфекцією, особливо в тих, у кого вперше діагностовано СНІД, або в тих, у кого відсутній оптимальний вірусний контроль. Це пневмоцистна пневмонія, криптококоз та ендемічні мікози (Histoplasma, Coccidioіdes і Blastomyces), що можуть спричинити пневмонію в осіб із ВІЛ-інфекцією. Тяжкого перебігу у ВІЛ-інфікованих пацієнтів набуває також і ТБ [30].

Злоякісні пухлини легень є основним джерелом захворюваності та смертності серед ВІЛ-інфікованих. Рак легень, не пов’язаний із ВІЛ-інфекцією (переважно недрібноклітинний рак легень), наразі є основною причиною смерті від раку серед ВІЛ-інфікованих пацієнтів. Фактори, пов’язані з ВІЛ, здається, впливають на ризик раку легень і можуть негативно вплинути на лікування та наслідки захворювання. Зумовленими СНІДом злоякісними пухлинами легень є легенева саркома Капоші та легенева лімфома, обидві патології менш поширені завдяки широкому впровадженню АРТ [31].

***
У світі приділяють багато уваги питанням здоров’я органів дихання. Усі зазначені заходи не є вичерпними, адже ще багато подій так чи інакше стосуються різних аспектів легеневих захворювань. Що означають дні респіраторного здоров’я для працівників охорони здоров’я і для всіх нас взагалі? Те, що поруч із нами є люди, які не мають можливості вільно вдихнути на повні груди або втомилися від постійного надсадного кашлю. Хтось із них має недіагностовану астму, і достатньо одного лікарського засобу, щоб вони почувалися значно краще. Хтось пройшов багато обстежень, але таємниця його рідкісного захворювання не розкрита. Що можна зробити? Лікарі, звісно, займаються діагностикою, лікуванням і моніторингом хворих. А всі ми загалом можемо щоденно дбати про своє респіраторне здоров’я за допомогою принципів здорового способу життя і підтримувати тих, хто потребує нашої уваги і турботи.

Список літератури – ​у редакції.

Тематичний номер «Пульмонологія, Алергологія, Риноларингологія» № 1 (66) 2024 р.