Розчин повідон-йоду для полоскання порожнини рота ефективний проти SARS-CoV‑2? Перші тести in vivo

20.05.2021

Стаття у форматі PDF

Виявлення SARS-CoV‑2 у слині пацієнтів, хворих на коронавірусну хворобу (COVID‑19), зробило цю біологічну рідину значущою з точки зору діагностики і передачі інфекції. Як результат, з огляду на ризик потенційної передачі вірусу через краплі та аерозолі, стоматологічні клініки стали вважатися небезпечним середовищем для медичного персоналу і пацієнтів. Для запобігання перехресному зараженню під час проведення стоматологічних процедур було запропоновано проводити попередню обробку (полоскання) ротової порожнини розчинами, що містять окисники, зокрема 1% перекис водню і 0,2% повідон-йод. Цей протокол, із невеликими змінами, був прийнятий однією з провідних професійних асоціацій світу – ​Американською стоматологічною асоціацією (ADA, 2020). Згодом перед лікарями постало питання – ​якщо антисептичний розчин для полоскання ротової порожнини продемонстрував віруліцидну активність, навіщо обмежувати його застосування умовами стоматологічної клініки, чому б не розпочати рутинне використання цього антисептика для запобігання передачі коронавірусу в популяції?

Ключові слова: SARS-CoV-2,  COVID-19, стоматологічні процедури, полоскання ротової порожнини, розчин повідон-йоду

У рамках цього дослідження було проаналізовано вплив обробки ротової порожнини розчином повідон-йоду на вірусне навантаження ­SARS-CoV‑2 у слині 4 пацієнтів із COVID‑19.

Пацієнт 1: 74-річний чоловік, був госпіталізований до лікарні з пневмонією, спричиненою SARS-CoV‑2. В анамнезі – ​В-клітинна неходжкінська лімфома. Перебував у відділенні інтенсивної терапії, де йому була виконана ендотрахеальна інтубація. Нині пацієнт не потребує додаткової оксигенації і проходить курс лікування ритуксимабом. Під час проведення серійних обстежень методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) назофарингеального ексудату результат був позитивним.

Пацієнт 2: 73-річний чоловік, який проживав у будинку для літніх людей, був госпіталізований до стаціонару з діагнозом вторинного урологічного сепсису, спричиненого Escherichia coli. В анамнезі – ​цукровий діабет, гостре порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом і імплантований двокамерний кардіо­стимулятор. Пацієнт не мав симптомів, характерних для COVID‑19; під час обстеження методом ПЛР з назофарингеального секрету виявлено SARS-CoV‑2, позитивний результат зберігався впродовж 41 дня.

Пацієнт 3: 43-річна жінка, була госпіталізована зі скаргами на головний біль, лихоманку, кашель, втомлюваність при ходьбі, втрату смаку й нюху. В анамнезі тяжких супутніх захворювань немає. Перший позитивний результат ПЛР на SARS-CoV‑2 отримано 37 днів тому. З огляду на те що в пацієнтки під час серійних обстежень назофарингеального ­ексудату методом ПЛР зберігався позитивний результат, вона продовжувала перебувати на соціальній ізоляції вдома.

Пацієнт 4: 54-річна жінка, яка працювала в будинку для літніх людей, звернулася по медичну допомогу зі скаргами на сухий кашель і лихоманку. В анамнезі – ​шпіцоїдна меланома, артеріальна гіпертензія, фіброміалгія. Уперше позитивний результат ПЛР ­SARS-CoV‑2 було виявлено 37 днів тому, і відтоді він залишався позитивним.

В усіх пацієнтів були відібрані мазки з носоглотки і зразки слини. Відбір матеріалу для дослідження здійснювали зранку. Потім пацієнт полоскав ротоглотку 15 мл 1% повідон-йоду впродовж хвилини. Наступні зразки слини відбирали через 5 хв, 1; 2 і 3 год після полоскання.

 Виявлення SARS-CoV‑2 проводили за допомогою одноетапної мультиплексної зі зворотною транскрипцією ПЛР у реальному часі, що дає можливість одномоментно виявляти 3 гени-мішені SARS-CoV‑2 в одній пробірці (Allplex™ 2019-nCoV Assay). Аналіз було розроблено для виявлення генів RdRP (РНК-залежна РНК-полімераза) і N (нуклео­капсид), які є специфічними для SARS-CoV‑2, та гена, що кодує протеїн E вірусної оболонки, притаманного для всіх сарбековірусів, до яких належить ­SARS-CoV‑2. Для ПЛР з використанням зворотної транс­крипції застосовували систему CFX96™ виробництва Bio-Rad Laboratories. Результати були про­аналізовані за допомогою спеціального програмного забезпечення Seegene Viewer 2019-nCoV. Встановлення кривої лінійної регресії та визначення концентрації вірусу в копіях/мл (обернено пропорційна до порогового числа циклів)1 здійснювали за допомогою стандартного контролю якості EDX SARS-CoV‑2 (Bio-Rad Laboratories), що містить синтетичні транскрипти РНК 5 генетичних мішеней SARS-CoV‑2 (гени E, N, ORF1ab, RdRp і S) у відомій концентрації.

Дослідження було схвалено Інституційною ревізійною комісією Університетської лікарні Віго (the Institutional Review Board of the University Hospital of Vigo, CHUVI, Іспанія).

Наявність SARS-CoV‑2 була підтверджена у вихідних зразках слини всіх пацієнтів; проте ПЛР з ексудатом із носоглотки була негативною в пацієнтів 3 і 4. У 2 із 4 учасників (пацієнти 3 і 4) після полоскання розчином повідон-йоду вірусне навантаження значно зменшилось і залишалося низьким щонайменше впродовж 3 годин. Невизначеним вірусним навантаженням вирішено вважати кількість вірусу 100 копій/мл і нижче.

Коронавіруси – ​це група одноланцюгових РНК-вірусів, які належать до порядку Nidovirales і поділяються на 4 роди (α, β, γ, δ). Філогенетичний аналіз SARS-CoV‑2 показав, що він належить до роду β-CoV, так само як і коронавірус тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS-CoV) і близькосхідного респіраторного синдрому (MERS-CoV). Дослідження in vitro показали, що повідон-йод, після короткого періоду експозиції, виявляє виражену віруліцидну активність щодо ­SARS-CoV і MERS. Усі коронавіруси роду β-CoV мають подібну структуру, яка характеризується наявністю ліпідної оболонки, що є мішенню для руйнівного впливу таких речовин, як повідон-йод. Тому очікується, що ­SARS-CoV‑2 також буде інактивовуваться розчином ­повідон-йоду. 

Придатність до застосування такого класичного протимікробного препарату, як повідон-йод, може бути встановлена ­дослідженнями, які визначать його ідеальну концентрацію і підтвердять клінічну ефективність. Обмежена кількість учасників згаданого дослідження не дає можливості достовірно оцінити такі фактори, як вірусне навантаження та імунна відповідь організму. 

! Однак навіть ці попередні результати in vivo свідчать про те, що обробка порожнини рота розчином повідон-йоду може зменшити кількість вірусу SARS-CoV‑2 у слині пацієнтів із високим вірусним навантаженням. Тому рутинне застосування повідон-йоду показано пацієнтам із симптомами інфікування SARS-CoV‑2, особливо впродовж першого тижня після появи симптомів, тобто тоді, коли вірусне навантаження в слині є найвищим.

Пацієнти без симптомів зазвичай мають низьке вірусне навантаження, але ті, у кого симптоми захворювання все ж таки розвиваються, мають значно більшу кількість вірусу, навіть під час безсимптомного періоду; відповідно, застосування повідон-йоду в загальній популяції можна розглядати як додатковий запобіжний захід, коли передбачається ризик утворення аерозолів.

Випадковою знахідкою в цьому дослідженні стало виявлення вірусної РНК у зразках слини двох пацієнтів із негативною ПЛР носоглоткового секрету. Невідомо, чи виділяють ці пацієнти живі віруси або віріони, покриті антитілами організму хазяїна, що робить їх неінфекційними. У будь-якому разі інші дослідники спостерігали подібні результати, пропонуючи виписувати пацієнтів, які одужали, лише після отримання двох негативних зразків ПЛР з ротоглотки та одного – ​зі слини. Якщо повторна ПЛР зі слини не виконувалась, пацієнтам рекомендували після виписки зі стаціонару залишатися в соціальній ізоляції щонайменше впродовж 14 днів.

Наостанок можна сказати, що полоскання розчином повідон-йоду є простим, доступним і практично нешкідливим втручанням для пацієнта, обнадійливі результати цього дослідження дають підстави для проведення клінічного випробування з підтвердження ефективності такого розчину.

1Результати ПЛР відображаються у вигляді «порогового циклу». Ця величина показує кількість циклів реакції до появи флуоресцентного ­світіння. Що нижче порядкове число циклу, то вища кількість копій ДНК-мішеней у досліджуваному зразку (число копій вірусу) – ​Прим. редакції.

За матеріалами Lucia Martsnez Lamas et al. Is povidone iodine mouthwash effective against SARS-CoV‑2? 

First in vivo tests, Oral Dis. 2020;00:1-4.

Реферативний огляд підготувала Катерина Рихальська

Повну версію статті див. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1111/odi.13526

Тематичний номер «Пульмонологія, Алергологія, Риноларингологія» № 1 (54), 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Пульмонологія та оториноларингологія

23.04.2024 Інфекційні захворювання Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Біль при риносинуситі: запитання та відповіді

Риносинусит (РС) є одним із найчастіших захворювань у первинній медичній практиці. Трьома найбільш чутливими й специфічними симптомами гострого РС є виділення з носа, закладеність носа, лицевий і головний біль. Неконтрольований гострий біль значно погіршує якість життя пацієнтів із РС: спричиняє психоемоційні розлади, знижує працездатність і соціальну активність, сприяє хронізації больового синдрому і збільшує вартість лікування. Отже, полегшення болю при РС є найпершим завданням лікаря....

23.04.2024 Пульмонологія та оториноларингологія Біль у горлі: сучасне мистецтво лікування

У всьому світі біль у горлі, зумовлений запальними захворюваннями горла (ЗЗГ), є найчастішою причиною звернень до лікарів загальної практики та оториноларингологів; із ним пов’язано ≈25% відвідувань лікаря. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, >100 соматичних захворювань із провідним інфекційно-залежним і токсико-алергічним механізмом пов’язані саме із ЗЗГ. Здебільшого причина болю в горлі – ​гостре запалення інфекційного ґенезу: ГТ, ГФ і ГРВІ....

22.04.2024 Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Призначення антибактеріальних препаратів при гострому риносинуситі відповідно до сучасного підходу протидії розвитку антибіотикорезистентності

Антибіотикорезистентність (АБР) визнано загрозою для глобального здоров’я, яка щороку спричиняє мільйони смертей в усьому світі. Невідповідне та надмірне використання антибіотиків (АБ) зумовлює підвищення стійкості мікробних збудників і негативно впливає на ефективність цих дуже важливих лікарських засобів. Завдяки Глобальному плану дій щодо АБР Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) працює над поліпшенням нагляду за резистентністю до протимікробних препаратів і скороченням нераціонального використання АБ. ...

22.04.2024 Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Міжнародні дні респіраторного здоров’я: календар заходів на 2024 рік

Медичні інформаційні кампанії спрямовані на поширення важливих знань про охорону здоров’я серед населення. З урахуванням потреб і інтересів понад семи мільярдів людей у світі міжнародні організації шукають способи етичного обміну важливими відомостями, без упередженості та несправедливості. Обізнаність у сфері охорони здоров’я має вирішальне значення для кожного, оскільки хвороби та інфекції можуть вразити будь-кого в будь-який час. Таким чином, важливо поширювати відомості про охорону здоров’я за допомогою зрозумілих кожному усних, письмових і візуальних засобів. Ця інформація має сприяти соціальному здоров’ю і не містити дискримінаційного контенту. Заходи з підвищення обізнаності про здоров’я допомагають пацієнтам ліпше розуміти стан свого здоров’я, а також можливі варіанти та методи лікування. Кампанія з підвищення обізнаності відрізняється від маркетингу товарів для здоров’я, оскільки не спонукає купувати той чи інший продукт, а намагається сприяти свідомішому ставленню до свого здоров’я. Глобальні дні громадського здоров’я пропонують великі можливості для підвищення обізнаності та розуміння проблем здоров’я і мобілізації підтримки дій від місцевої громади до міжнародної спільноти. ...